25 травня 2023 року
м. Київ
Cправа № 920/162/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
учасники справи не з'явились
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023
у складі колегії суддів: Остапенка О. М. (головуючого), Сотнікова С. В., Доманської М. Л.
у справі за заявою кредиторів, що об'єднали свої вимоги:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсет Пром"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Телфорд Трейд"
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тродмет"
4. ОСОБА_1
до Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб"
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
1. У провадженні Господарського суду Сумської області перебуває справа № 920/162/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Флуітек Сістемз" (далі - ТзОВ "Флуітек Сістемз") до Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (далі - ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб") про відкриття провадження у справі про банкрутство, яку прийнято до розгляду ухвалою суду від 20.02.2023.
2. 20.03.2023 до Господарського суду Сумської області надійшла заява кредиторів, що об'єднали свої вимоги: Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсет Пром" (далі - ТзОВ "Форсет Пром"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Телфорд Трейд" (далі - ТзОВ "Телфорд Трейд"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Тродмет" (далі - ТзОВ "Тродмет") та фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб".
3. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.02.2023 зазначену заяву кредиторів, що об'єднали свої вимоги, передано для приєднання до матеріалів справи № 920/162/23 і одночасного розгляду із заявою ТзОВ "Флуітек Сістемз" до ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" про відкриття провадження у справі про банкрутство.
4. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.02.2023 у справі № 920/162/23 заяву кредиторів, що об'єднали свої вимоги: ТзОВ "Форсет Пром", ТзОВ "Телфорд Трейд", ТзОВ "Тродмет" та фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" на підставі частини четвертої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) прийнято для одночасного розгляду разом із відповідною заявою ТзОВ "Флуітек Сістемз".
5. Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції від 23.02.2023 про прийняття об'єднаної заяви кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство для одночасного розгляду разом із відповідною заявою ТзОВ "Флуітек Сістемз", ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.02.2023 у справі № 920/162/23 про прийняття заяви кредиторів, що об'єднали свої вимоги, для одночасного розгляду з раніше поданою та прийнятою до провадження заявою ТОВ "Флуітек Сістемз" про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Короткий зміст оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції
6. 04.04.2023 Північним апеляційним господарським судом постановлено ухвалу про повернення апеляційної скарги ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.02.2023 у справі № 920/162/23.
7. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржена ухвала суду першої інстанції, якою прийнято заяву кредиторів, що об'єднали свої вимоги, для одночасного розгляду з раніше поданою та прийнятою до провадження заявою ТОВ "Флуітек Сістемз" про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб", тобто якою вирішено процесуальні (процедурні) питання, пов'язані з рухом справи не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції, яким розглядається справа про банкрутство по суті заявлених вимог. Заперечення щодо такої ухвали відповідно до приписів частини третьої статті 255 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мають розглядатися судом при оскарженні судового рішення, яке підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
8. Так, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що скаржник фактично оскаржує ухвалу, яка спрямована на забезпечення судового процесу, тобто ухвалу про прийняття заяви для одночасного розгляду з іншою заявою, якою не вирішується спір по суті заявлених вимог та яка не визначає майнові права та обов'язки учасників провадження у справі про банкрутство, а відтак оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції не підлягає, з огляду на що наразі відсутні законні підстави для її перегляду в судом апеляційної інстанції.
9. На підставі зазначеного висновку та з урахуванням положень пункту 4 частини п'ятої статті 260 ГПК України, якими передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.02.2023 у справі № 920/162/23 без розгляду.
Короткий зміст вимог та підстав касаційної скарги
10. 07.04.2023 ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 920/162/23.
11. В обґрунтування доводів касаційної скарги касант стверджує про порушення судом апеляційної інстанції при постановлені оскарженої постанови норм процесуального права, невірним застосуванням норм матеріального права (частини другої статті 9 КУзПБ, пункту 17 частини першої статті 255 ГПК України).
12. Так, скаржник не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що ухвала про прийняття для одночасного розгляду разом із заявою ініціюючого кредитора інших заяв кредиторів, стосується процедурних питань. На думку скаржника, вказана ухвала дійсно не вирішує спір по суті заявлених вимог, водночас визначає суб'єктний склад учасників процесу до проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство та беспосередньо впливає на майнові права та обов'язки як кредиторів, так і боржника.
Касаційне провадження
Рух касаційної скарги
13. Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 920/162/23 за касаційною скаргою Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023, розгляд касаційної скарги призначено на 25.05.2023.
14. У судове засідання 25.05.2023 учасники справи не з'явились.
Підстави для передачі справи на розгляд палати
15. Проаналізувавши матеріали касаційної скарги ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб", Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, з огляду на таке.
16. Об'єктом касаційного перегляду у справі № 920/162/23 є ухвала про повернення апеляційної скарги без розгляду, поданої на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 260 ГПК України та з урахуванням положень статті 255 ГПК України, статті 9 КУзПБ.
17. З урахуванням змісту оскаржених судових рішень, доводів касаційної скарги, Верховний Суд у цій справі має вирішити питання щодо можливості оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції, прийнятих у справі про банкрутство, а також процесуальних дій апеляційного господарського суду у разі оскарження ухвали суду першої інстанції, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
18. Відповідно до статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
19. Частиною другою статті 255 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
20. Частиною першою статті 255 ГПК визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
21. Відповідно до частини другої статті 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
22. Зазначена норма кореспондується з положеннями частиною шостою статті 12 ГПК України, якою передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
23. Пунктом 17 частини першої статті 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
24. З 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень якого, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
25. Тому реалізація права на апеляційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство відбувається за правилами і в порядку, передбаченими главою 1 "Апеляційне провадження" розділу IV "Перегляд судових рішень" ГПК України, з урахуванням особливостей оскарження судових рішень у справі про банкрутство, визначених у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (КУзПБ).
26. Відповідно до частин першої, другої статті 9 КУзПБ ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
27. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.
28. У контексті наведеного питання, колегія суддів зазначає про наявність протилежних висновків суду касаційної інстанції щодо прийнятності апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, прийнятої у справі про банкрутство, а також процесуальних дій апеляційного господарського суду, а саме:
І) - у постанові Верховного Суду від 24.07.2020 у справі № 908/2109/17 зазначено, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що апеляційним господарським судом правомірно відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду першої інстанції від 13.02.2020 в оскаржуваній частині (ухвала Господарського суду Запорізької області від 13.02.2020 виключно в частині абзаців 2-3 та 5 резолютивної частини, якою: повідомлено ліквідатора керуючого Зибіна А.О., позивача - АТ "Ощадбанк", відповідачів та третіх осіб у справі про те, що дослідження об'єктів (колісних транспортних засобів) відбудеться 17.02.2020 року з 10 години 00 хвилин до 16 годині 00 хвилин (абз. 2); зобов'язано ліквідатора - арбітражного керуючого Зибіна А.О., позивача - АТ "Ощадбанк", відповідачів та третіх осіб у справі слід забезпечити прибуття експерта та безперешкодний доступ до об'єкта дослідження та належні умови праці; зазначено, що у випадку обґрунтованої неможливості визначення експертом ринкової вартості колісних транспортних засобів на дату укладання договорів, експерту визначити середню ринкову вартість колісних транспортних засобів станом на дати укладання договорів купівлі-продажу цих транспортних засобів, які вказані в ухвалі суду від 01.11.2018), як такої що не підлягає апеляційному оскарженню на підставі пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України;
- у постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 920/742/20 зазначено, що враховуючи системне тлумачення частини другої статті 9 Кодексу України з питань банкрутства, статті 255 ГПК України у сукупності з нормою пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ухвала Господарського суду Сумської області від 27.10.2020 у справі N 920/742/20 про приєднання заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" про відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (справа № 920/742/20) до матеріалів справи № 920/250/20 не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення місцевого господарського суду. Так, колегія суддів касаційної інстанції висновувала, що суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження та повернув апеляційну скаргу ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" відповідно до пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України;
- у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 910/14747/21 колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про передачу заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство для розгляду разом із раніше поданою заявою до того ж боржника, що вже прийнята до розгляду господарським судом, прийнята відповідно до імперативних приписів частини четвертої статті 39 КУзПБ та є ухвалою, якою вирішено процесуальне (процедурне) питання, пов'язане виключно з рухом справи (заяви). Така ухвала суду першої інстанції, якою вирішено процесуальні (процедурні) питання, пов'язані з рухом справи, не охоплюється наведеним у статті 255 ГПК України переліком ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду. Не містять вказівки щодо права оскарження ухвали, якою вирішено процесуальні (процедурні) питання, пов'язані з рухом справи (а не постановлені за результатами розгляду господарським судом відповідних заяв у справі про банкрутство) і положення Кодексу України з процедур банкрутства. яке підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Так, колегія суддів погодилась з висновком суду апеляційної інстанцій про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Олайнфарм" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2021, а аргументи касаційної скарги вважає такими, що його не спростовують і не доводять порушення або неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права;
ІІ) - у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 15/81 зазначено, що пунктом 4 частини п'ятої статті 260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. У такому випадку правильним рішенням суду апеляційної інстанції у разі оскарження ухвали місцевого господарського суду, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, є вчинення дій, передбачених пунктом 4 частини п'ятої статті 260 ГПК України. Проте, постановляючи ухвалу про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПП "Ексито" суд апеляційної інстанції не врахував, що ухвала суду першої інстанції від 17.02.2020 в частині зобов'язання ліквідатора банкрута надати суду реєстр вимог кредиторів з зазначенням сум погашених вимог (у разі вчинення такої дії) оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Оскільки ГПК України не передбачено можливість апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції від 17.02.2021 в наведеній частині, відкрите за апеляційною скаргою ПП "Ексито" апеляційне провадження з урахуванням висновків наведених у пункті 54 цієї постанови підлягало закриттю.
29. Так, колегії суддів касаційної інстанції у зазначених вище постановах Верховного Суду від 24.07.2020 № 908/2109/17, від 20.04.2021 № 920/742/20, від 27.01.2022 у справі № 910/14747/21 дійшли висновку про правомірність відмови у відкритті апеляційних проваджень на підставі пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України, згідно якої суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
30. Водночас, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції зокрема якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (висновок міститься у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 15/81).
31. Наведене свідчить про існування в межах судової палати для розгляду справ про банкрутство різних підходів стосовно застосування пункту 4 частини п'ятої статті 260 ГПК України та пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України щодо процесуальних дій апеляційного господарського суду у разі оскарження ухвали суду першої інстанції, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
32. Відповідно до частини першої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.
33. Згідно з частиною четвертою статті 303 ГПК України про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п'ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.
34. Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
35. У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.
36. Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення у справі "Воловік проти України" від 06.12.2007).
37. У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013).
38. Європейський суд з прав людини також вказує, що одним із елементів передбаченого пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення у справі "Бентем проти Нідерландів" від 23.10.1985).
39. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Аксіс та інші проти Туреччини" (Aksis and Other v. Turkey) зазначено, що очевидні суперечності у прецедентній практиці вищого суду та невиконання механізму, спрямованого на забезпечення гармонізації судової практики стали причиною порушення прав громадян на справедливий судовий розгляд.
40. Отже, за наявності різної судової практики щодо застосування абзацу пункту 4 частини п'ятої статті 260 ГПК України та пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України щодо процесуальних дій апеляційного господарського суду у разі оскарження ухвали суду першої інстанції, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду колегія судів у цій справі вважає за необхідне для формування за наведених вище обставин єдиної правозастосовчої практики справу № 920/162/23 відповідно до вимог частини першої статті 302 ГПК України передати на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 286, 300, 301, 302, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Справу № 920/162/23 разом із касаційною скаргою Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 передати на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. І. Картере
В. Г. Пєсков