вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"30" травня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/407/23
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі Мельник В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотортєх" (55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, пров. Гранітний, 14, код ЄДРПОУ 37113876)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м. Рівне, вул. Д.Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008)
про стягнення в сумі 93 664 грн.64 коп..
без повідомлення (виклику сторін)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотортєх" звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" в якому просить стягнути з останнього 3% річних за період з 16.09.2022 року по 31.03.2023 року у розмірі 14 964.06 грн. та інфляційних втрат за період з 01.09.2022 по 31.03.2023р. в розмірі 79545,41 грн. у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання за Договором №208/05-24 про надання послуг від 08.06.2021 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.05.2023 року позовну заяву ТОВ "Мотортєх" залишено без руху. Зобов'язано ТОВ "Мотортєх" у 10 денний строк з дня отримання даної ухвали усунути порушення, допущені при оформлені позовної заяви та через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області подати суду належно оформлену позовну заяву та докази направлення її копії та копії доданих документів Відповідачу.
04.05.2023 року від представника позивача надійшла належно оформлена позовна заява та докази направлення її копії та копії доданих документів Відповідачу.
Ухвалою суду від 04.05.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
05.05.2023 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Відповідача надійшло клопотання, в якому повідомляється про сплату боргу у сумі 93 664 грн. 64 коп.. До клопотання додано копію платіжної інструкції №14033 від 03.05.2023 року у сумі 93664 грн.64 коп..
Крім того представник відповідача подав клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 статті 231 ГПК України у зв'язку з добровільною сплатою відповідачем заявленої позивачем суми позову і, відповідно, відсутністю предмету спору.
Розглянувши подане відповідачем клопотання суд зазначає, що на підставі п.2 ч.1 статті 231 ГПК України, а саме у зв'язку з відсутністю предмету спору, провадження у справі підлягає закриттю у разі коли заявлена позивачем сума позову сплачена відповідачем після відкриття провадження у справі. В даному випадку сплата коштів позивачу здійснена відповідачем до відкриття провадження у справі.
Відтак суд доходить висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 статті 231 ГПК України.
Відповідач відзиву на позов не надав, причин ненадання суд не повідомив. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 18.04.2023 року отримано Відповідачем 28.04.2023 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №35400 0080529 2.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності відзиву з боку Відповідача.
Крім того суд зазначає, що 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президентом України підписаний Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який підтримано Верховною Радою. Воєнний стан в Україні введено з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2212-IX від 21.04.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2738-IX від 16.11.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 07 листопада 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2263-IX від 22.05.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №8419 від 07.02.2023 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 06 лютого 2023 року №58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №3057-IX від 18.05.2023 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 18.05.2023 року №3057-IX "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
За приписами ст. 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
При цьому, статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами У країни може бути, змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.
Отже, навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права на судовий захист не можуть бути обмежені.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з'ясувавши обставини на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.
08 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мотортех, як Виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго", як Замовником укладено Договір №208/05-24 про надання послуг (далі Договір).
Згідно Договору Виконавець зобов'язався на умовах, визначених Договором, надати замовнику послуги з ремонту і технічного обслуговування двигуна внутрішнього згорання когенераційної установки CaterpiIIar G3516LЕ, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити надані виконавцем послуги,
Згідно п.2.1 Договору сума договору становить 3 430 000 гри. в т.ч. ПДВ - 571 666, 67 грн..
08 червня 2021 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №1, якою визначено суму договору в розмірі 2 700 000 грн., в т.ч. ПДВ - 450 000 грн..
На виконання умов Договору Виконавець надав замовнику акти здачі-приймания наданих послуг на суму 2 700 000 грн.
Відповідно до п.4.7.6 Договору замовник зобов'язався протягом 10 днів після отримання акта прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) направити виконанню підписаний акт або вмотивовану відмову від прийняття наданих послуг.
Пунктом 2.2 Договору сторони обумовили, що замовник здійснює остаточний платіж протягом 14 днів після підписання акту прийому-передачі наданих послуг.
Згідно з п.4.7.5 Договору замовник взяв зобов'язання прийняти та оплатити надані послуги в порядку і в строки, встановлені Договором та чинним законодавством.
31 грудня 2021 року сторони уклали Додаткову угоду №2 до Договору, якою визначили, що Договір діє до 31 січня 2022 року, але в будь-якому разі до повното виконання зобов'язань сторонами.
Як встановлено судом, станом на 31 січня 2022 року позивач виконав взяті згідно Договору зобов'язання - надав замовнику послуги, які були предметом Договору, на загальну суму 2 700 000.00 грн.. Відповідач, в порушення взятих зобов'язань, не направив позивачу підписаний Акт №5 на суму 696 827.65 грн. чи вмотивовану відмову від прийняття наданих згідно Акту №5 послуг і не оплатив надані згідно Акту №5 послуги.
Окрім того, відповідач не оплатив у повному розмірі послуги, надані відповідно до Акту №4 від 24 січня 2022 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за Актом №4 в розмірі 175172,35 грн.
Як наслідок, позивач звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення 872 000, 00 грн. основного боргу, пені, 3% річних ( розрахованих включно по 15 вересня 2022 року), інфляційних втрат ( розрахованих включно по 31 серпня 2022 року).
08 листопада 2022 року Господарський суд Рівненської області ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково, стягнув з відповідача 872 000.00 гри. основного боргу, 161 374 грн. 85 коп. пені, 17235,38 грн. 3% річних, 160543,77 грн. інфляційних втрат.
14 лютого 2023 року Північно-західний апеляційний Господарський суд змінив рішення суду першої інстанції і ухвалив: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» (вул.Д. Галицького, 27. м.Рівне, 33027. код СДР110У 36598008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотортєх» (пров.Гранітний. 14. м.Перво.майськ, Миколаївська область, 55213, код ЄДРПОУ 371 13876) 872 000.00 грн основною боргу, 109 637,78 грн. пені, 76 486,05 грн. інфляційних втрат. 9617.99 грн 3% річних». При цьому апеляційний суд зафіксував дату виникнення заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 872 000 грн. - 09 липня 2022року.
22 березня 2023 року Господарським судом Рівненської області видано наказ на виконання рішення від 14.02.2023р.
31 березня 2023 року приватним виконавцем Сідоренком Сергієм Петровичем відкрито виконавче провадження, в рамках якого 04 квітня 2023 року стягнуто кошти з боржника на користь стягувача.
Таким чином, основна сума боргу в розмірі 872 000,00 грн. зарахована на рахунок позивача 04 квітня 2023 року. Також з відповідача стягнуто пеню, 3% річних (розраховані станом па 15 вересня 2022 року, інфляційні втрати ( розраховані на 31 серпня 2022 року).
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть учать ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, факт порушення строків оплати та наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 872000 грн. 00 коп.. станом на 09.07.2022. згідно з Договором надання послуг від 08.06.2021 року встановлені судовими рішеннями у справі №918/759/22, тому згідно статті 75 ГПК України вказані обставини не потребують додаткового доказування.
У зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання, враховуючи приписи ст. 625 ЦК України, у позивача виникли правові підстави для нарахування до стягнення з відповідача на суму боргу в розмірі 872000 гри. 3% річних за період з 16.09.2022 року по 31.03.2023 року у розмірі 14 964.06 грн. та інфляційних втрат за період з 01.09.2022 по 31.03.2023р. в розмірі 79545,41 грн.
Однак судом встановлено, що відповідач до відкриття провадження у справі (04.05.2023) сплатив на рахунок позивача заявлену останнім суму позову у розмірі 93664 грн. 64 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №14033 від 03.05.2023 року.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, враховуючи, що Відповідач до відкриття провадження у справі сплатив на рахунок позивача заявлену останнім суму позову у розмірі 93664 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Позивача.
Статтею 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Відповідно до цієї ж статті датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відтак датою ухвалення даного рішення є дата складення його повного тексту.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Мотортєх" у задоволенні позову.
2. Судові витрати у справі покласти на Позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Марач В.В.