вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"22" травня 2023 р. Справа № 918/320/23
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче об'єднання "Екотех"
про стягнення заборгованості в сумі 80 896 грн 69 коп.,
у судовому засіданні приймали участь:
від позивача - Гуз О.С., довіреність № 1 від 02.01.2023 р.;
від відповідача - Гірина І.М., довіреність від 04.05.2023 р.
Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
У судовому засіданні 22 травня 2023 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
В березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТзОВ "РОЕК", позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче об'єднання "Екотех" (далі - ТзОВ "Екотех", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 80 896 грн 69 коп., з яких: 36 761 грн 43 коп. - заборгованість за спожиту електричну енергію, 25 123 грн 01 коп. - пеня, 2 820 грн 90 коп. - три відсотки річних та 16 191 грн 35 коп. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії від 28 грудня 2018 року № 12018-ВЦ, у зв'язку із чим у ТзОВ "Екотех" утворилась заборгованість, та відповідно позивачем на суму боргу нараховано пеню, 3% річні та інфляційні втрати.
Також ТзОВ "РОЕК" наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого позивач вказує, що поніс і очікує понести витрати в зв'язку з розглядом справи, які складаються із суми сплаченого судового збору за подання даного позову в розмірі 2 684 грн 00 коп.
Ухвалою суду від 5 квітня 2023 року позовну заяву ТзОВ "РОЕК" від 30.03.2023 року № 458 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 8 травня 2023 року.
1 травня 2023 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Зокрема відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено документально обсягів активних втрат та недозавантаження трансформаторів струму, стосовно яких було складено рахунки за період з липня 2020 року по січень 2021 року. Також відповідач зазначає, що Товариством було укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 270050305 від 20.02.2020 року з Приватним акціонерним товариством "Рівнеобленерго". Як зазначає відповідач, нарахування та порядок оплати за недозавантаження трансформатору струму та активні втрати в трансформаторі передбачені саме умовами договору № 270050305 споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії. Також відповідач зазначає, що 28.05.2020 року ПрАТ "Рівнеобленерго" було складено акт про невідповідність метрологічних характеристик , яким було зафіксовано менше за розрахункове значення спожитого обсягу електричної енергії та висунута вимога встановити розрахункові електролічильники прямого включення до 28.06.2020 року. Оскільки Товариством вищевказану вимогу не було виконано, то згідно з умовами договору № 270050305 в рахунку за липень 2020 року було вказано: недозавантажені трансформатори струму - 10077 кВТ-год та 336 кВТ-год; активні втрати в трансформаторі - 788 кВт. В подальшому в рахунках за серпень-грудень 2020 року вказано нарахування за активні втрати в трансформаторі в обсязі: за серпень - активні втрати в трансформаторі - 781 кВт; за вересень - активні втрати в трансформаторі - 756 кВт; за жовтень - активні втрати в трансформаторі - 781 кВт; за листопад - активні втрати в трансформаторі - 756 кВт; за грудень - активні втрати в трансформаторі - 781 кВт. Таким чином відповідач зазначає, що ПрАТ "Рівнеобленерго" було здійснено нарахування саме за послуги з розподілу електричної енергії згідно у мовами договору № 270050305, за які відповідачем було сплачено в повному обсязі. також відповідач зазначає, що згідно рахунків-фактур позивачем в період з серпня місяця 2020 року по грудень 2020 року щомісяця було здійснено нарахування пені та 3% річних за невчасний розрахунок споживача за електроенергію згідно з умовами укладеного договору. Ну думку відповідача, позивачем при розрахунку суми до стягнення здійснено нарахування пені та 3% річних за період з 11.08.2020 року по 30.03.2023 року, в тому числі повторно за період серпень-грудень 2020 року.
8 травня 2023 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою підготовки належних заперечень на поданий відповідачем відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 8 травня 2023 року розгляд справи відкладено на 22 травня 2023 року.
11 травня 2023 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідач у своєму відзиві визнає споживання електричної енергії в спірному обсязі, шляхом підтвердження оплати послуги з розподілу електричної енергії, зокрема за недозавантаження трансформатору струму та за активні втрати в трансформаторі. Як зазначає позивач, відповідач розрахувався за розподіл електричної енергії по укладеному договору № 270050305 про надання послуг з розподілу електричної енергії, а за саму електричну енергію поставлену постачальником по договору № 12018-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу не розрахувався, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
22 травня 2023 року від відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначає, що 30.03.2020 року ТзОВ "Екотех" було направлено листа до ПрАТ "Рівнеобленерго" вих. № 30-03/2020 про відсутність виробничої діяльності та зменшення обсягів розподіленої електричної енергії до Додатку № 10 до Договору № 270050305 від 20.02.2020 р. про надання послуг з розподілу електричної енергії. 28.05.2020 року ПрАТ "Рівнеобленерго" було складно Акт про невідповідність метрологічних характеристик, яким було зафіксовано зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму та висунута вимога встановити розрахункові електролічильники прямого включення до 28.06.2020 року. Відповідач звертає увагу суду на те, що вищевказаний акт було складено та підписано в односторонньому порядку, виключно представниками ПрАТ "Рівнеобленерго" без участі представника ТзОВ "Екотех". В подальшому, 20 червня 2020 року на об'єкті відповідача за адресою: Рівненська обл., Рівненський район, с. Малий Шпаків, вул. Шевченка, 10 відбулася аварія, внаслідок якої вийшла з ладу КТП, та було припинено споживання електричної енергії. Про знеструмлення КТП та припинення споживання електроенергії на об'єкті відповідача було повідомлено усно по телефону фахівців ТзОВ "РОЕК" та ПрАТ "Рівнеобленерго" і запрошено їх провести обстеження КТП. Крім того, для фіксації факту виходу з ладу КТП, встановлення причини несправності трансформаторної установки та можливості подальшої її експлуатації було запрошено спеціалізовану організацію - ТОВ "Енергоексплуатація", якою за результатами проведеного обстеження, 25.06.2020 року було видано Протокол № 1 випробування трансформатору. Згідно висновку вказаного в протоколі трансформатор визнаний непридатним до експлуатації та рекомендовано виконати капітальний ремонт силового трансформатору в заводських умовах. Оскільки відповідачем з березня місяця 2020 року не проводилась будь-яка діяльність за адресою: Рівненська обл., Рівненський район, с. Малий Шпаків, вул. Шевченка, 10, то проведення капітального ремонту КТП було економічно невигідно і відповідно було прийнято рішення не відновлювати роботу КТП та, в свою чергу, в зв'язку з виходом з ладу КТП, не виконувати вимоги Акту про невідповідність метрологічних характеристик щодо встановлення розрахункових електролічильників прямого включення. Отже, фактично з 20 червня 2020 року було припинено споживання електричної енергії КТП на об'єкті відповідача за адресою: Рівненська обл., Рівненський район, с. Малий Шпаків, вул. Шевченка, 10. Копію протоколу випробування трансформатору було додано до листів відправлених відповідачем для ТзОВ "РОЕК" та ПрАТ "Рівнеобленерго" 26.06.2020 року про зменшення обсягів споживання електричної енергії до 0 (нуля) тис.кіловат*годин у зв'язку з тим, що КТП непридатна до подальшої експлуатації. На думку відповідача, позивачем не було прийнято до уваги вищевказаний лист та в порушення договірних умов безпідставно продовжувалось здійснюватися нарахування за спожиту електроенергію ще з липня 2020 року по грудень 2020 року.
Представник ТзОВ "РОЕК" у судовому засіданні 22 травня 2023 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Представник ТзОВ "Екотех" у судовому засідання 22 травня 2023 року позов заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників ТзОВ "РОЕК" та ТзОВ "Екотех", всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
28 грудня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче об'єднання "Екотех" (далі - Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 12018-ВЦ (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Постачальник за цим договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційні пропозиції Постачальника, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 3.3. Договору).
Для забезпечення безперервного надання послуг з постачання електричної енергії Споживачу Постачальник зобов'язується здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечить задоволення попиту на споживання електричної енергії Споживачем (п. 4.1. Договору).
У п. 5.1. Договору передбачено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до договору.
Пунктом 5.3. Договору визначено, що ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.
Відповідно до п. 4.3. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Положеннями пункту 5.5. Договору визначено, що розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок Постачальника. Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, онлайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Згідно з п. 5.6. Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, зазначений у комерційній пропозиції. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Пунктом 5.7. Договору передбачено, що якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ.
У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені.
Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати.
Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є Додатком № 2 до цього Договору.
Пунктом 5.9. Договору визначено, що Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.
Порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до комерційної пропозиції, обраної Споживачем (п. 5.11. Договору).
Підпунктом 1 п. 6.2. Договору передбачено обов'язок Споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору.
У той же час підпунктом 2 п. 7.2. Договору встановлено обов'язок Постачальника нараховувати і виставляти рахунки Споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених Правилами роздрібного ринку електричної енергії та цим Договором.
Розділом 9 Договору встановлено відповідальність сторін.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 9.1 Договору).
Пунктом 10.1. Договору сторонами узгоджено, що під час вирішення спорів вони мають керуватися порядком врегулювання спорів, встановленим Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Положенням про Інформаційно-консультаційний центр по роботі із споживачами електричної енергії.
Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції (Додаток № 2 до Договору), яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання (Додаток № 1 до Договору) і договірних величин споживання електричної енергії (Додаток № 3 до Договору) та укладається на строк до 31.12.2019 р., але підлягає обов'язковому перегляду протягом 10 днів від дати вказаної в п. 2 Розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії" (п. 13.1. Договору).
Як вбачається з заяви-приєднання ТзОВ "Екотех" приєдналося до умов Договору на умовах комерційної пропозиції Постачальника № 2.01/1-РОЕК (а.с. 12). Заява-приєднання підписана ТзОВ "Екотех" 28.12.2018 р. та скріплена печаткою юридичної особи.
Як вбачається з заяви-приєднання ТзОВ "Екотех" приєдналося до комерційної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" "Фіксована Б - авансовий".
Умови комерційної пропозиції "Фіксована Б - авансовий" викладені у Додатку № 2 до Договору.
Згідно пп. 2.1. п. 2 Комерційної пропозиції від 10.06.2019 року та пп. 2.1. п. 2 Комерційної пропозиції від 10.12.2019 року (додаток № 2 до Договору), Споживач здійснює оплату за 5 робочих днів до дати початку розрахункового періоду авансових платежів у розмірі 100% від вартості заявлених договірних величин постачання електроенергії на відповідний розрахунковий період, що були заплановані споживачем та надані оператору системи.
По закінченню розрахункового періоду, Постачальник здійснює остаточний розрахунок (перерахунок) за фактичним обсягом споживання електричної енергії Споживачем та надає Споживачу рахунок-фактуру на оплату за фактично спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді. Споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку грошовими коштами на рахунок TOB "РОЕ", але не пізніше ніж до 10 числа місяця, що слідує за розрахунковим (п. 3 Комерційної пропозиції від 10.06.2019 року та п. 3 Комерційної пропозиції від 10.12.2019 року (додаток № 2 до Договору).
На виконання умов договору, позивачем за період з липня 2020 року - по січень 2021 року поставлено відповідачу електричну енергію в кількості 16016 кВт-год на загальну вартість 43 494 грн 79 коп., що підтверджується актами приймання-передавання електричної енергії: № А- 6024775287 за липень 2020 року від 31.07.2020 року; № А-6118422960 за серпень 2020 року від 31.08.2020 року; № А-6070921983 за вересень 2020 року від 30.09.2020 року; №А-6026923679 за жовтень 2020 року від 31.10.2020 року; № А-6027318598 за листопад 2020 року від 30.11.2020 року; №А-6119752050 за грудень 2020 року від 31.12.2020 року; № А-6029258859 за січень 2021 від 31.01.2021 року.
На вказану кількість та вартість спожитої електричної енергії, позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури: № 6024775287 за липень 2020 року від 31.07.2020 року; № 6118422960 за серпень 2020 року від 31.08.2020 року; № 6070921983 за вересень 2020 року від 30.09.2020 року; № 6026923679 за жовтень 2020 року від 31.10.2020 року; № 6027318598 за листопад 2020 року від 30.11.2020 року; № 6119752050 за грудень 2020 року від 31.12.2020 року; № 6029258859 за січень 2021 від 31.01.2021 року.
Згідно пункту 4.3 розділу IV Правил роздрібного ринку, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Функції адміністратора комерційного обліку, згідно п. 10 Правил роздрібного ринку, на роздрібному ринку електричної енергії виконує відповідний Оператор системи розподілу (далі - ОСР).
Тобто, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем проводяться відповідно до переданих ОСР обсягів спожитої електричної енергії.
У період з липня по грудень 2020 року позивачем було поставлено, а відповідачем було спожито 16 016 кВт-год електричної енергії, вартість якої за розрахунками позивача становить 43 494 грн 79 коп. Однак, вказана сума відповідачем оплачена лише частково в розмірі 6 733 грн 36 коп.
Як зазначив позивач, заборгованість відповідача по оплаті за спожиту електричну енергію на момент звернення з даним позовом до суду становить 36 761 грн 43 коп.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За приписами ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.
Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпеку експлуатації енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Статтею 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Пунктом 2.3.11. ПРРЕЕ встановлено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (п. 2.3.14. ПРРЕЕ).
Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов'язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 311 (далі - ККОЕЕ).
Відповідно до пп. 6.1. п. 6. Розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.
Згідно пп. 7.1. п 7. Розділу XIII "Перехідні положення" ККОЕЕ до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через центральну інформаційно-комунікаційну платформу визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують оператори електричної мережі.
З огляду на вищевикладені положення чинного законодавства України, суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов'язків, позивач не здійснює фіксацію (зйом) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.
Пунктом 4.3. ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
У відповідності до п. 4.3. ПРРЕЕ, Приватним акціонерним товариством "Рівнеобленерго", код ЄДРПОУ 05424874, (оператор системи розподілу та адміністратор комерційного обліку) було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" інформацію про обсяг спожитої електричної енергії відповідачем. На підставі отриманих даних від Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго", позивачем сформовані рахунки за електроенергію за липень-грудень 2020 року.
Суд зазначає, що копії неоплачених рахунків за електроенергію (з відображенням нарахувань, тарифів та суми боргу) відповідачем та обґрунтований помісячний розрахунок заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу додані до позовної заяви.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких обставин, оскільки факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію у заявленому розмірі підтверджується зібраними у справі матеріалами, строк оплати за який настав, то за відсутності доказів сплати його повної вартості, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче об'єднання "Екотех" 36 761 грн 43 коп. заборгованості судом визнаються обґрунтованими.
Також судом взято до уваги положення чинного законодавства що регулюють порядок застосування забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені, а також відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з положеннями пункту 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
Згідно з приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене частиною шостою статті 231 ГК України формування відповідальності за порушення грошових зобов'язань застосовується, якщо інше не узгоджено сторонами в договорі або не передбачено законом.
Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Аналогічна правова позиція викладена у пунктах 2.1 та 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".
В той час, положення Договору містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 ГК України, відтак нарахування штрафних санкцій здійснюється за умовами, визначеними у Договорі, тобто позивач має право нараховувати пеню без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати.
Відтак, нарахування позивачем пені більш ніж шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, судом визнається обґрунтованим, оскільки відповідає положенням Договору та чинному законодавству.
В свою чергу, суд, перевіривши подані розрахунки нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат, визнає їх арифметично вірними, а відтак правомірним та обґрунтованим є стягнення 25 123 грн 01 коп. пені, 2 820 грн 90 коп. 3% річних та 16 191 грн 35 коп. інфляційних втрат.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору впливу не мають.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що позивач на підставі Договору в період липень 2020 року - грудень 2020 року здійснив постачання електричної енергії відповідачу, вартість якої останнім не сплачена в розмірі 36 761 грн 43 коп.
Крім того, враховуючи прострочення відповідачем взятого на себе грошового зобов'язання, позивач мав достатні правові підстави для нарахування пені, передбаченої п. 9 додатку № 2 до Договору та 3 % річних і інфляційних, згідно частини 2 ст. 625 ЦК України.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 36 761 грн 43 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 25 123 грн 01 коп. пені, 2 820 грн 90 коп. 3% річних та 16 191 грн 35 коп. інфляційних втрат судом визнаються обґрунтованими.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 2 684 грн 00 коп. покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче об'єднання "Екотех" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4А, офіс 139, код ЄДРПОУ 37027709) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003) 36 761 (тридцять шість тисяч сімсот шістдесят одну) грн 43 коп. - заборгованості за спожиту електричну енергію, 25 123 (двадцять п'ять тисяч сто двадцять три) грн 01 коп. - пені, 2 820 (дві тисячі вісімсот двадцять) грн 90 коп. - три відсотки річних, 16 191 (шістнадцять тисяч сто дев'яносто одну) грн 35 коп. - інфляційних втрат та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. - витрат по оплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 29 травня 2023 року.
Суддя Політика Н.А.