ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.05.2023Справа № 910/9649/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши заяву Дочірнього підприємства «Центргаз» Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/9649/22
за позовом Дочірнього підприємства «Центргаз» Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» (вул. Арсенія Тарковського, буд. 67, м. Кропивницький, 25006; ідентифікаційний код 31146068)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метіда» (вул. Юрія Іллєнка, буд. 12, м. Київ, 04050; ідентифікаційний код 34702464)
про стягнення 2 601 691,42 грн,
Представник сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Волосна Яніна
До Господарського суду міста Києва звернулось Дочірнє підприємство «Центргаз» Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» (далі за текстом - ДП «Центргаз» ВАТ «Кіровоградгаз», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метіда» (далі за текстом - ТОВ «Метіда», Відповідач) про стягнення 2 257 455, 80 грн інфляційних втрат та 344 235, 62 грн 3 % річних, що в загальному розмірі становить 2 601 691, 42 грн за неналежне виконання грошового зобов'язання за вироком Вищого антикорупційного суду від 06.08.2020 у справі № 910/398/19.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 у справі № 910/9649/22 позов ДП «Центргаз» ВАТ «Кіровоградгаз» задоволено та стягнуто з ТОВ «Метіда» на користь ДП «Центргаз» ВАТ «Кіровоградгаз» інфляційні втрати - 2 257 455,80 грн, 3 % річних - 344 235, 62 грн, судовий збір - 39 025, 37 грн.
26.12.2022 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява ДП «Центргаз» ВАТ «Кіровоградгаз» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та стягнення їх з Відповідача в розмірі 30 000 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2022 розгляд заяви ДП «Центргаз» ВАТ «Кіровоградгаз» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/9649/22 призначено на 16.01.2023.
Судове засідання 16.01.2023 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Пукаса А.Ю. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 розгляд заяви призначено на 06.02.2023.
Судове засідання 06.02.2023 не відбулося у зв'язку із направленням матеріалів справи № 910/9649/22 супровідним листом Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 вих № 910/9649/22/762/2023 до Північного апеляційного господарського суду з огляду на надходження апеляційної скарги від ТОВ «Метіда» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2022.
06.02.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 у справі № 910/9649/22 залишено без змін.
18.05.2023 Господарським судом міста Києва видано наказ про примусове виконання рішення суду від 19.12.2022 у справі № 910/9649/22.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 розгляд заяви Дочірнього підприємства «Центргаз» Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/9649/22 призначено на 29.05.2023.
29.05.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання представника Позивача про проведення розгляду справи за відсутності сторони, відповідно до якого останній просив суд провести судове засідання 29.05.2023 за відсутності Позивача та його уповноваженого представника.
В судовому засіданні 29.05.2023 Представник Відповідача заперечував щодо задоволення заяви Позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/9649/22 та просив суд зменшити розмір останніх до 15 000 грн.
Розглянувши подану Позивачем заяву та заслухавши пояснення представника Відповідача, враховуючи те, що частиною 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) неприбуття у судове засідання особи, яку було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до положень частини 1 статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд вказує, що Позивачем у позовній заяву зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які останній поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи складається із судового збору - 39 025, 38 грн та витрат на професійну правничу допомогу - 30 000 грн.
Крім того, в позовній заяві зазначено, що докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані Позивачем у відповідності до вимог частини 8 статті 129 ГПК України.
Позивач 26.12.2022 звернувся до суду із заявою про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, до якої також додано додаткові докази.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Позивачем у якості доказів понесених ним витрат на професійну правову допомогу до суду надано: договір № К-09/22 про надання правничої (правової) допомоги від 06.09.2022 (далі за текстом - Договір № К-09/22); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ТР № 000181 від 02.06.2017; ордер серії АА № 1238437 від 22.09.2022; додаткова угода № 1 від 06.09.2022 до договору № К-09/22 про надання правничої (правової) допомоги від 06.09.2022; рахунок № 018 від 06.09.2022; платіжне доручення № 366 від 13.09.2022 на суму 30 000 грн; звіт про обсяг наданих адвокатом юридичних послуг та виконаних робіт від 20.12.2022; акт № 018 від 20.12.2022 прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт).
Згідно Договору № К-09/22 (абзац 7) розмір винагороди, вартості послуг за цим Договором визначається Сторонами у додаткових угодах.
Пунктом 3.1. додаткової угоди № 1 від 06.09.2022 закріплено, що гонорар по даній справі становить 30 000 грн.
На виконання пункту 2 додаткової угоди № 1 від 06.09.2022 між сторонами підписано звіт про обсяг наданих адвокатом юридичних послуг та виконаних робіт від 20.12.2022, в якому зазначено детальний обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт з посиланням на витрачений час - 1020 хв (17 год).
Також між сторонами підписано акт № 018 від 20.12.2022 прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) на суму 30 000 грн., яка згідно платіжного доручення № 366 від 13.09.2022 повністю оплачена Позивачем.
З огляду на те, що звіт від 20.12.2022 та акт № 018 від 20.12.2022 підписані адвокатом та клієнтом (Позивачем) факт надання адвокатських послуг та прийняття таких послуг Позивачем є належним чином підтвердженим.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частина 3 статті 123 ГПК України).
Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається із наданого Відповідачем клопотання, заявлена Позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованою з огляду на те, що визначені в звіті послуги від 20.12.2022 - направлення позовної заяви, відповіді на відзив відповідачу, виїзд адвоката до суду для отримання ухвали про відкриття провадження у справі для направлення її відповідачу не включено до переліку послуг, визначених статтями 1 та 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не потребують юридичних знань.
Крім того, Відповідач зазначає про те, що Позивачем необґрунтовано включено до загального обсягу наданих юридичних послуг, що підлягають розподілу, послуги з подання адвокатом до суду 17.10.2022 заяви про долучення документів, оскільки адвокатом уже включено до звіту прибуття до суду саме 17.10.2022 для участі у судовому засіданні, тому окремо виїзжати до суду для подання заяви не було необхідності.
Також адвокатом включено підготовку заяви про ознайомлення та виїзд до суду для ознайомлення з матеріалам справи, що згідно доводів Відповідача також не потребує значних зусиль та глибоких юридичних знань, при тому що ознайомлення не було об'єктивно необхідним.
При цьому, згідно поданих Відповідачем заперечень, витрати на оплату послуг адвоката не є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом витраченим адвокатом та обсягом таких послуг.
Відтак, за переконаннями Відповідача співмірною сумою витрат на професійну правничу допомогу є 15 000 грн.
З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Суд зазначає, що статтею 19 вказаного Закону закріплено види адвокатської діяльності, перелік яких не є вичерпним, при тому, що вказаною статтею (абзацом 10) закріплено, що адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності не заборонені законом.
Відтак, зазначений Відповідачем перелік наданих адвокатом послуг, які начебто не відносяться до жодного з визначених чинним законодавством видів адвокатських послуг, є необґрунтованим доводом сторони та є за своєю суттю формалізмом.
При цьому, суд звертає увагу Відповідача на те, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, в тому числі і задля належного розгляду справи (частина 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), у зв'язку з чим суд вважає, що адвокат має право на власний розсуд здійснювати вибір тієї чи іншої дії (послуги), яку необхідно вчинити в межах відповідної справи (ознайомитися з матеріалами справи, отримати ухвалу суду в приміщенні суду).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 922/1964/21 від 16.11.2022 зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відтак, суд вказує, що з аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та/або погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 вказано Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
З огляду на викладене, судом встановлено, що між адвокатом та клієнтом (Позивачем) визначено гонорар у фіксованому розмірі - 30 000 грн, що наразі не зобов'язує суд з'ясувати конкретний склад дій адвоката при виконанні умов Договору.
Однак, враховуючи наявність в матеріалах справи доказів, які фіксують перелік таких дій адвоката в межах даної справи з детальним описом виконаних адвокатом робіт (послуг), суд зазначає, що надані адвокатом послуги є доцільними, реальними та співмірними з визначеними частиною 4 статті 126 ГПК України критеріями, а сума гонорару є розуміною, що відповідно свідчить про необхідність задоволення заяви Позивача.
Зазначеним вище також спростовуються заперечення Відповідача щодо необхідності зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню Відповідачем Позивачу та є фіксованими сторонами в Договорі.
Судом враховано посилання Відповідача на судову практику викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та встановлено, що всі надані адвокатом послуги були доцільними, такими, що не заборонені чинним законодавством, а відтак і законними, прийняті клієнтом без зауважень та як наслідок сплачені (понесені) Позивачем у повному обсязі, що відповідно свідчить про відсутність підстав для зменшення розміру таких витрат за заявою Відповідача.
Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача.
Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221 та 244 ГПК, Господарський суд міста Києва
1. Заяву Дочірнього підприємства «Центргаз» Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/9649/22 - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метіда» (вул. Юрія Іллєнка, буд. 12, м. Київ, 04050; ідентифікаційний код 34702464) на користь Дочірнього підприємства «Центргаз» Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз» (вул. Арсенія Тарковського, буд. 67, м. Кропивницький, 25006; ідентифікаційний код 31146068) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн.
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення підписано: 30.05.2023
Суддя Антон ПУКАС