Справа № 752/2084/23
Провадження №: 1-кп/752/1407/23
30 травня 2023 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022100130000819 від 03 листопада 2022 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у с. Зеленьки Миронівського району Київської області, маючого середню спеціальну освіту, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, військовослужбовця за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
установив:
1.Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
Старший солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, обіймаючи посаду стрільця-снайпера штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , діючи умисно, у порушення ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 1, 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 11, 16, 28, 29, ЗО. 35, 36, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, 26 жовтня 2022 року, близько 18:00, перебуваючи за місцем постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , отримавши наказ від свого командира - заступника командира 3 штурмової роти з морально-психологічного забезпечення 1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_6 про прибуття 28 жовтня 2022 року до м. Краматорськ Донецької області для виконання бойових завдань, відкрито відмовився виконати цей наказ (бойове розпорядження), подавши письмовий рапорт.
2.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Відповідно до ч. 1 ст. 402 КК України передбачено кримінальну відповідальність за непокору, тобто відкриту відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу.
Відповідно до ч. 4 ст. 402 КК України передбачено кримінальну відповідальність за непокору, вчинену в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 затверджено указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». З 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжено.
3.Позиції сторін та інших учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення. Просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 4 ст. 402 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Захисник не заперечував проти доведеності винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. З урахуванням повного визнання вини, щирого каяття, бажання продовжувати службу, просив призначити обвинуваченому покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України.
Обвинувачений підтримав захисника. Вказав, що повністю визнає свою вину, усвідомив, що накоїв, розкаюється у вчиненому. Зобов'язався не вчиняти правопорушень у майбутньому. Просив суворо не карати. Повідомив, що бажає продовжити службу.
4.Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повідомив, що за обставин, зазначених в обвинувальному акті він вчинив непокору своєму командиру, а саме відмовився виконати наказ про прибуття 28 жовтня 2022 року до м. Краматорськ Донецької області для виконання бойових завдань. Свою відмову пояснив тим, що того дня йому зателефонувала вагітна дружина та повідомила, що вона погано себе почуває. Він хотів поїхати до дружини, щоб її провідати, однак йому було відмовлено, у зв'язку з чим він, перебуваючи в емоційному стані, відмовився виконувати наказ.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
При цьому суд встановив, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст викладених в обвинувальному акті обставин, їх позиція є добровільною, а також роз'яснив учасникам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, допитавши в судовому засіданні обвинуваченого, дослідивши інформацію, що характеризує його особу, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, а саме у непокорі, вчиненій в умовах воєнного стану.
5.Мотиви зміни обвинувачення.
Підстав для зміни обвинувачення чи визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не встановлено.
6.Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив кримінальних правопорушень.
7.Мотиви призначення покарання
Згідно зі ст. 50, ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При призначенні покарання суд зважає на тяжкість вчиненого діяння, яке відповідно до ст. 12 КК України тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, котрий до кримінальної відповідальності притягається вперше, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину, за місцем проживання та реєстрації скарг на нього не надходило, повністю визнав вину, розкаявся у вчиненому.
Незважаючи на те, що за попереднім місцем проходження служби у в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_3 отримав негативну характеристику, однак будучи переведеним до в/ч НОМЕР_1 , продовжив службу, пройшов навчання за програмою суміщеного курсу підготовки командира механізованого відділення (ВОС-100), добре склав іспити, здобув кваліфікацію кулеметник РКК-74 ІІІ класу.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 4 ст. 402 КК України у виді позбавлення волі.
Разом із цим, з огляду на встановлені судом обставини справи, наявність у обвинуваеного дружини і малолітньої дитини, бажання продовжити службу та зобов'язання стати на шлях виправлення, а також зважаючи на другорядну роль кари як мети покарання, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_3 зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, із встановленням іспитового строку, який був би достатнім для того, щоб винний в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення, та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
8.Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому.
Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілою не пред'явлено.
9.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Підстав для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись статтями 368, 370, 371, 374, 376, 615 КПК України, суд
ухвалив:
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та призначити покарання за ч. 4 ст. 402 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, тривалістю 3 роки.
Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На час перебування ОСОБА_3 на військовій службі нагляд за останнім здійснювати командиру військової частини, в якій обвинувачений проходить військову службу.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1