Справа № 752/10126/23
Провадження № 2-о/752/765/23
Іменем України
25 травня 2023 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Стороженко С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Вуйка Віктор Анатолійович, заінтересована особа Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, -
Представник заявників звернувся до суду із даною заявою. Посилається на те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила хлопчика в м. Сімферополь, Автономної Республіки Крим, а ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дівчинку в м. Сімферополь, Автономної Республіки Крим. Народження дітей відбулось на тимчасово окупованій території України. Встановлення факту народження, як зазначає адвокат заявників, необхідне для державної реєстрації народження дитини, отримання свідоцтва про народження встановленого законодавством України зразка.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 24.05.2023р. було призначено розгляд даної справи на 25.05.2023 р. на 12:30 годину.
У відповідності до ч. 2 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
З матеріалів справи достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 в м. Сімферополь, Автономної Республіки Крим, народила хлопчика, а ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Сімферополь, Автономної Республіки Крим народила дівчинку.
У відповідності до ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Сімейного кодексу України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
У судовому засіданні з викладених у заяві обставин, письмових доказів у справі вбачається, що матір'ю народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 хлопчика є ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а батьком - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
Крім того, судом встановлено, що матір'ю народженої ІНФОРМАЦІЯ_2 дівчинки є ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а батьком - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
Відповідно до статті 145 Сімейного кодексу України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою.
Згідно з ч. 1 ст. 146 Сімейного кодексу України ім'я дитини визначається за згодою батьків.
Згідно зі статтею 147 Сімейного кодексу України по батькові дитини визначається за іменем батька.
На теперішній час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як батьки, визначили ім'я своєї народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини як ОСОБА_3 , а народженої ІНФОРМАЦІЯ_2 дитини як - ОСОБА_4 .
У відповідності до ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяву про державну реєстрацію відповідно до акта цивільного стану.
Під час вирішення питання щодо оцінки доказів суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та росії (зокрема, "Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.
Згідно з ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що суди можуть встановлювати факти реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану.
З огляду на викладене, суд вважає, що дійсно для проведення державної реєстрації народження дитини є об'єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, якими є заявники та їх діти, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви про встановлення факту народження дитини, бо законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати громадянину України свідоцтво про народження дитини, виданого державним органом України.
Керуючись ст.ст. 3, 81, 315-319 ЦПК України, суд,-
1. Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені та в інтересах яких діє адвокат Вуйка Віктор Анатолійович, заінтересована особа Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України задовольнити.
2. Встановити факт народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянкою України, дитини чоловічої статі - ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, батьком якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України.
3. Встановити факт народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянкою України, дитини жіночої статі - ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , в м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, батьком якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України.
4. Рішення про встановлення факту народження підлягає негайному виконанню.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
7. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя І.О. Ольшевська