Справа № 2/593/244/2023
"26" травня 2023 р. Суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Данилів О.М., ознайомившись із позовною заявою, поданою представником позивачки адвокатом Мартищук Людмилою Петрівною в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним,-
23 травня 2023 року представник позивачки адвокат Мартищук Людмила Петрівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася в Бережанський районний суд Тернопільської області із позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування, що був укладений 13 вересня 2016року та завірений нотаріусом Бережанського нотаріального округу Хрущ Д.С., згідно якого покійний чоловік позивачки ОСОБА_3 подарував відповідачці ОСОБА_2 належну йому квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Статтею 4 Цивільно-процесуального кодексу України передбачено право звернення особи до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Позовна заява, яка подається до суду в письмовій формі, повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Суд, ознайомившись із поданим позовом, прийшов до висновку, що він не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи із наступного.
Всупереч п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Всупереч п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві вказано ціну позову, хоч заявлена вимога про визнання договору дарування недійсним є вимогою немайнового характеру, у якій ціну позову зазначати не потрібно.
Крім вказаного, стороною позивача при подачі даного позову неналежно виконані вимоги ч.4 ст. 177 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не долучено документів, які би свідчили про сплату стороною позивача судового збору у встановлених порядку і розмірі, чи документів, які є підставою для звільнення позивача від його сплати.
Подана представником позивача позовна заява містить клопотання про звільнення позивачки від сплати судового збору у зв'язку з скрутним матеріальним становищем, посилаючись на те, що позивачці слід сплатити судовий збір у розмірі 10 971 грн. і сума сплати судового збору перевищує 5 відсотків її річного доходу, однак суд вважає, що вказане клопотання до задоволення не підлягає, виходячи із наступного.
Частиною першою статті 5 ЗУ “ Про судовий збір” визначено вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, однак позивачка не відноситься до жодної категорії осіб, визначених у вказаному переліку.
Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст.8 Закону України " Про судовий збір" та ст. 136 ЦПК України підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.
Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
За нормами законодавства єдиною підставою для вчинення судом дій щодо звільнення позивачки від сплати судового збору є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Крім того, у пункті 29 Постанови Пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України " Про судовий збір" єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, на підтвердження майнового стану позивачки було надано довідку про розмір пенсійних виплат, які отримувала позивачка протягом останнього року.
А так як із долучених до позовної заяви документів на підтвердження скрутного матеріального становища позивачки видно, що сума її річного доходу складає 43 465.24 грн., а за вказаною позовною вимогою позивачці слід було сплатити не 10 971 грн., як вказано представником позивачки у поданому позові, а лише 1073.60грн., і вказана сума судового збору не перевищує 5 відсотків річного доходу позивачки, а тому, враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що у задоволенні вказаного клопотання про звільнення позивачки від сплати судового збору слід відмовити.
Роз”яснити стороні позивача, що подані ними позовні вимоги мають бути проплачені судовим збором, який у відповідності до ч.1 ст. 4 Закону справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову чи у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2684 грн.
А так як відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому, враховуючи зазначені вимоги закону, позивачу необхідно сплатити суму судового збору у розмірі 1073.60 гривень та надати суду докази його сплати.
Також суд звертає увагу на те, що позивачка бажає визнати договір дарування, який був укладений 13 вересня 2016 року, однак залишила поза увагою, що відповідно до п.5 ч.2 ст. 258 та ст. 728 ЦК України у справах про визнання договору дарування передбачено спеціальна позовну давність терміном один рік. З часу укладення оспорюваного договору минуло більше шести років, тобто позивачкою пропущено строк позовної давності, однак не подано клопотання про поновлення вказаного строку.
Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин подана позовна заява підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд,-
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору залишити без задоволення.
Позовну заяву, подану представником позивачки адвокатом Мартищук Людмилою Петрівною в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним залишити без руху.
Надати стороні позивача строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз'яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Бережанського
районного суду Тернопільської області Данилів О.М.