Справа № 950/1109/23
Провадження № 1-кп/950/164/23
30 травня 2023 року м. Лебедин
Лебединський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12019200090000062 за обвинуваченням
ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженець м. Лебедин; громадянин України; освіта середня; не працює; не одружений; має на утриманні двох малолітніх дітей; зареєстрований: АДРЕСА_1 ; фактично проживає: АДРЕСА_2 ; раніше неодноразово судимий) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
Лебединським районним судом Сумської області розглядається вищевказане кримінальне провадження. Ухвалою слідчого судді від 11.04.2023 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 08.06.2023 включно.
У судовому засідання прокурор звернувся до суду з клопотанням у якому просив продовжити застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме за фактом того, що 14.02.2019 ОСОБА_5 , завідомо знаючи, що за адресою по АДРЕСА_3 відсутні власники, з метою незаконного збагачення шляхом таємного викрадення чужого майна, в період з 20 год. 00 хв. 14.02.2019 до 08 год. 00 хв. 15.02.2019 таємно проник до огородженої території господарства, а у подальшому до приміщення гаражу, звідки викрав належне ОСОБА_6 майно, завдавши останньому збитків на загальну суму 5888,11 грн.
14.02.2019 ОСОБА_5 оголошено в розшук, а 05.11.2020 затримано. Ухвалою слідчого судді від 06.11.2020 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, однак 21.11.2020 знову оголошено в розшук. 11.04.2023 ОСОБА_5 було затримано та ухвалою слідчого судді застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.06.2023.
Прокурор вказує на те, що обґрунтованість обвинувачення підтверджується отриманими в ході досудового розслідування фактичними даними. Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а саме запобігання спробам переховуватись від суду, впливати на потерпілого та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Також прокурор вказує на те, що продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор своє клопотання підтримав, просив продовжити застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Як альтернативний запобіжний захід просив визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів.
Обвинувачений та його захисник проти продовження запобіжного заходу не заперечували.
Вислухавши учасників судового провадження, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Так, ухвалою слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 11.04.2023 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.06.2023 включно. На даний час кримінальне провадження судом не розглянуте.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Дослідивши наведені прокурором у клопотанні доводи, суд вказує, що на даний час продовжують існувати ризики передбачені пунктами 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, такі як, можливість обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на свідків та потерпілого, вчинити інші кримінальні правопорушення. На даний час актуальність таких ризиків не зменшились.
Оцінюючи наявність ризику переховування від суду, суд враховує те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Так, дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України. Санкція наведеної статті передбачає безальтернативне основне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
Таким чином тяжкість пред'явленого обвинувачення, суворість передбаченого покарання надають обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений може вдатися до дій, спрямованих на ухилення від суду.
Суд наголошує на тому, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини суворість покарань, передбачених за вчинення злочинів, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
В контексті ризику переховування, суд також враховує також і те, що з 14.09.2020 ОСОБА_5 перебував у розшуку та після застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту не виконав покладених обов'язків у зв'язку із чим був повторно оголошений у розшук. При цьому 11.04.2023 обвинувачений був затриманий на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу. Таким чином ОСОБА_5 з огляду на вказані обставини з високою імовірністю може вдатися до дій, спрямованих на ухилення від суду.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Лабіта проти Італії» зазначив, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи, а у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 Європейським суд з прав людини вказав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Щодо ризику впливу на потерпілого та свідків, суд зазначає, що на стадії судового розгляду кримінального провадження такий ризик набуває вагомого значення, оскільки ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений є обізнаним щодо осіб свідків, а також йому відома особа потерпілого.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, суд враховує те, що ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Також на момент розгляду клопотання обвинувачений підтвердив, що йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12023170420001113 досудове розслідування у якому здійснювалось Полтавським районним управлінням поліції ГУ НП в Полтавській області.
Отже з урахуванням викладеного вище, суд вважає, що на даний час виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може запобігти ризикам, про наявність яких указано прокурором та встановлено судом. Застосований відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Так, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне продовжити застосований відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 27.07.2023 включно із визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити застосований до ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженець м. Лебедин; громадянин України; освіта середня; не працює; не одружений; має на утриманні двох малолітніх дітей; зареєстрований: АДРЕСА_1 ; фактично проживає: АДРЕСА_2 ; раніше неодноразово судимий) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» на строк до 27.07.2023 включно.
Визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680,00 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за реквізитами: одержувач ТУ ДСА України в Сумській області, код 26270240, назва банку: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок UA558201720355249001000008869, призначення платежу: застава за кого (П.І.Б.), № ухвали суду, платник застави (П.І.Б.).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_5 покласти такі обов'язки: 1) прибувати до суду за кожним викликом; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками; 5) докласти зусиль до пошуку роботи.
Роз'яснити обвинуваченому, що згідно зі ст. 182 КПК України у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Копію ухвали негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, направити Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Вадим КОСОЛАП