Справа № 452/980/23
Провадження № 1-кс/452/681/2023
30 травня 2023 року м. Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_3 про відвід слідчої судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_4 ,
На розгляді Самбірського міськрайонного суду Львівської області під головуванням слідчої судді ОСОБА_4 перебуває скарга ОСОБА_3 на дії (бездіяльність) працівників Самбірського РВП Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Заявник ОСОБА_3 26 травня 2023 року подав до суду заяву про відвід судді ОСОБА_4 , посилаючись на те, що він не довіряє судді ОСОБА_4 у зв'язку із тим, що вона «веде себе упереджено», «не внесено до єдиного реєєстру що вимагає Апеляційний суд», «не витребувано з поліції матеріали справи».
Про розгляд питання про відвід судді повідомлено учасників судового провадження, які не виявили бажання бути присутніми в судовому засіданні.
Дослідивши заяву про відвід та перевіривши викладені в заяві доводи, суд прийшов до таких висновків.
Як встановлено судом 13 березня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Самбірського РВП Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правовопрушення до ЄРДР після отримання його заяви.
Ухвалою слідчої судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_4 від 13 березня 2023 року скаргу провернуто ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що вона подана після закінчення строку на оскарження.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 03 квітня 2023 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ухвалу слідчої судді від 13.03.2023 скасовано, скаргу направлено до суду для розгляду.
Ухвалою слідчої судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_4 від 02 травня 2023 року відкрито провадження по скарзі, призначений судовий розгляд, витребувано з Самбірського РВП Головного управління Національної поліції у Львівській області всі матеріали, що стосуються розгляду скарги.
Відповідно до ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК порядку визначення судді для розгляду справи.
Згідно зі ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Порядок вирішення питання про відвід судді передбачений вимогами ст. 81 КПК України, а саме, що у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 вже неодноразово заявляв відвід судді ОСОБА_4 , який був розглянутий іншими суддями і у задоволенні якого було відмовлено: ухвала судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 від 05.05.2023; ухвала судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_5 від 12.05.2023; ухвала судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_6 від 22.05.2023.
В заяві від 26.05.2023 ОСОБА_3 не зазначено обставин, які відповідно до ст. 75 КПК України унеможливлюють участь судді ОСОБА_4 у розгляді його скарги.
Його незгода з процесуальним рішенням слідчої судді жодним чином не свідчить про її упередженість та не є підставою для відводу.
Суд наголошує, що питання, пов'язані з наданням оцінки обставинам проведення процесуальних дій під час судового розгляду, про законність та обґрунтованість проведення таких дій, оцінка дій та прийнятих процесуальних рішень слідчого судді не належать до компетенції судді місцевого суду.
Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Тобто, якщо говорити у ракурсі безсторонності суду, то слід враховувати те, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Верховний Суд вважає відвід «завідомо безпідставним», якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ'єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді (ухвали ВС від 18.12.2018 у справі №910/2968/18; від 29.05.2018 у справі №910/14716/17).
Суд вважає, що ОСОБА_3 зловживає процесуальними правами, оскільки доказів того, що слідча суддя ОСОБА_4 проявляє упередженість чи будь-яким чином зацікавлена в результатах розгляду скарги суду не надано.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчої судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_4 .
На підставі наведеного, керуючись ст. 75, 80, 81, КПК України, суддя
Заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Матеріали справи №452/980/23 за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність Самбірського РВП Головного управління Національної поліції у Львівській області повернути до канцелярії Самбірського міськрайонного суду Львівської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя