Справа № 331/3312/23
Провадження № 1-кп/331/456/2023
«30» травня 2023 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Запоріжжі у спрощеному провадженні без виклику учасників обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023087020000086 від 11.03.2023 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Новомиколаївки Запорізької області, який має професійно-технічну освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий
-24.12.2021 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
І. Формулювання обвинувачення, яке пред'явлено особі і визнане Судом доведеним.
10 березня 2023 року у вечірній час ОСОБА_3 , перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, для особистого вживання, без мети збуту, перебуваючи на вул. Фортечна у м. Запоріжжя, незаконно придбав шляхом присвоєння знайденого під деревом у клумбі ізольований згорток, всередині якого містився зіп-пакет з порошкоподібно речовиною білого кольору, особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, а саме PVP. Вказаний зіп-пакет з порошкоподібною речовиною ОСОБА_3 сховав у праву бокову кишеню штанів та розуміючи, що дана речовина є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, став незаконно її зберігати при собі для особистого вживання, без мети збуту.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне зберігання психотропної речовини для особистого вживання, без мети збуту, діючи умисно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» ОСОБА_3 продовжив пересуватись пішим ходом по вул. Фортечна в м. Запоріжжя, при цьому він увесь цей час зберігав при собі вищевказану особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, до того часу, як того ж дня о 21 години 00 хвилин біля будинку №68 по вулиці Фортечна в м. Запоріжжя вищевказаний згорток, всередині якого містився зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, було виявлено в нього працівниками поліції та вилучено.
Згідно з висновком судово-хімічної експертизи надана на дослідження кристалічна речовина білого кольору містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якої складає 0,18860 г ( в перерахунку на основу).
ІІ. Позиція сторін.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , встановлено, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
IІІ. Дослідженні докази.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали досудового розслідування в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, дослідивши додані матеріали дізнання суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження.
ІV. Кваліфікація дій обвинуваченого за законом України про кримінальну відповідальність
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, що згідно положень ст. 12 КК України є проступком.
V. Призначення покарання.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік і стан здоров'я, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.
Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, вчинив кримінальний проступок, не одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, має місце реєстрації та місце проживання, офіційно не працевлаштований, не перебуває на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра, однак був оглянутий 10.03.2023 року лікарем-наркологом, висновок: наркотичне сп'яніння психостимуляторами. Даних щодо наявності інвалідності чи іншої непрацездатності матеріали справи не містять. Також суд не може ігнорувати той факт, що кримінальне правопорушення вчинене через 6 місяців після звільнення обвинуваченого із місць позбавлення волі.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому суд визнає те, що він вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому.
Обставини, що обтяжують покарання - не встановлені.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.
Санкцією частини першої ст. 309 КК України передбачений широкий перелік покарань, які можуть бути призначені судом. Суд приходить до висновку, що застосування покарання у вигляді штрафу та виправних робіт не буде сприяти меті покарання, оскільки не зможе бути виконане, у зв'язку із тим, що обвинувачений не має постійного місця роботи. Таким чином, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у вигляді обмеження волі. Зважаючи на характер вчиненого кримінального правопорушення, характеристики обвинуваченого, суд вважає за можливе призначити покарання у межах санкції статті
Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком, суд звертає увагу на положення, закріплені в ч.1ст.75 КК України, і зазначає, що тільки комплексне з'ясування підстав застосування цього виду звільнення від відбування покарання може забезпечити обґрунтований висновок суду про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього судом обов'язків.
Враховуючи наведені вище обставини, суд знаходить можливим звільнити обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням в порядку, визначеному ст.ст.75,76 КК України. Суд вважає, що призначення покарання із випробуванням щодо особи, яка фактично відбувала покарання у вигляді позбавлення зможе мати виховний ефект та сприяти перевихованню та стимулюванню законослухняної поведінки обвинуваченого.
Призначення ОСОБА_3 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду». Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.
Запобіжних захід у кримінальному провадженні не обирався. Клопотань про застосування, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінально провадження до суду не надходило.
Питання про речові докази вирішити судом в порядку ст. 100 КПК України.
Враховуючи, що по даному кримінальному провадженню була проведена судово-хімічна експертиза, висновок № СЕ-19/108-23/3470-НЗПРАП від 15.03.2023 року, то процесуальні витрати в силу ст. 124 КПК України в сумі 755 грн. 12 коп. на залучення експерта, підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_3 ..
З цих підстав,
Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження волі.
На підставі ст.ст.75, 76ККУкраїни звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном один рік шість місяців не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього такі обов'язки:
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
-працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати
Речові докази:
-залишки кристалічної речовини білого кольору, в якій виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якої склала 0,35838 г ( в перерахунку на основу), у спец пакеті №3796272 разом з попереднім упакуванням - переданий на відповідальне зберігання до камери схову Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області - знищити.
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 755 (сімсот п'ятдесят п'ять) гривень 12 копійок.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30днів з дня його отримання.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1