25.05.2023
Справа № 644/ 1190 /23
н/п 2-др/644/ 4 /23
іменем України
(додаткове)
25 травня 2023 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Сітало А.К.,
за участю секретаря - Трач М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Моргун Ірини Анатоліївни про розподіл судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Моргун І.А. звернулася до суду з позовною заявою в інтересах позивача, в якій просила розірвати шлюб укладений між позивачем ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) та відповідачем ОСОБА_2 , який зареєстрований 21.01.2017 року Московським районним у м. Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 46.
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08.05.2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені та розірвано шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2
15.05.2023 року засобами електронного зв'язку до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Моргун І.А. про вирішення судом питання про розподіл судових витрат в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу. В своєму клопотанні представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати понесені позивачем на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 6600,00 грн.
В обґрунтування клопотання зазначено, що з метою отримання професійної правничої допомоги позивач ОСОБА_1 уклала з адвокатом Моргун І.А. договір про надання правової допомоги № 08/23 від 01.03.2023 року. Договір укладений позивачем з метою розірвання шлюбу із ОСОБА_2 . На виконання договору, адвокатом Моргун І.А. було надано позивачу правову допомогу, зокрема: складання позовної заяви про розірвання шлюбу та формування пакету документів для суду та відповідача за вказаною позовною заявою, що склало - 5000,00 грн.; складання інших необхідних процесуальних документів по справі за позовом про розірвання шлюбу, а саме: клопотання про розгляд справи без участі позивачки, клопотання про долучення оригіналу свідоцтва про шлюб, клопотань про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, клопотання про виправлення описок в судовому рішення, клопотання про розподіл судових витрат, що склало - 1600,00 грн. Таким чином, позивач ОСОБА_1 понесла витрати на правову допомогу в загальному розмірі 6600,00 грн.
До клопотання обґрунтування понесених позивачем витрат на правову допомогу представником позивача додано: копію договору про надання правової допомоги № 08/23 від 01.03.2023 року; акт про надані послуги від 14.05.2023 року, яким підтверджено надання робіт (послуг) пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги на суму 6600,00 грн., які повністю сплачені позивачем. Сплата позивачем витрат на правову допомогу підтверджується платіжними інструкціями: № 0.0.2883355655.1 від 01.03.2023 року, № 0.0.2932115753.1 від 04.04.2023 року, № 0.0.2984444526.1 від 08.05.2023 року.
Представник позивача зазначає, що в даній справі витрати на професійну правову допомогу є фактичними, неминучими, співмірними зі складністю справи, обсягом робіт виконаних адвокатом та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. Всі дії адвоката та складені процесуальні документи є пов'язаними з розглядом справи, передбаченими ЦПК України та необхідними для всебічного та швидкого розгляду справи.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи те, що присутність сторін у судовому засідання при вирішення питання про розподіл судових витрат не є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути питання про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат за відсутності сторін.
Суд дослідивши позовну заяву з доданими до неї матеріалами, докази надані представником позивача на підтвердження понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу, вважає, що клопотання про розподіл судових витрат в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Згідно положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Виходячи з положень статей 137, 141ЦПК України, статті 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
Таким чином, суд зобов'язаний з урахуванням обставин і складності справи надати оцінку поданим заявником доказам на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, визначити необхідний фактичний обсяг правової допомоги, співмірність витрат на правничу допомогу, за результатами чого, надати обґрунтований висновок про наявність/відсутність підстав для відшкодування таких витрат і їх розмір, а не формально (без надання оцінки доказам та аргументам) вказати про відсутність підстав для компенсації таких витрат на користь позивача за рахунок відповідача.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно правил пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Дослідивши матеріали справи та докази, надані представником позивача в обґрунтування вимог на відшкодування витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що такі витрати підлягають частковому задоволенню з огляду на такі обставини.
Частинами першою та другою ст. 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
З позовної заяви вбачається, що вона підписана та подана представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Моргун І.А. засобами електронного зв'язку через систему «Електронний суд».
В позовній заяві на виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України представником позивача зазначено, що понесені судові витрати у зв'язку з розглядом справи складають 10500,00 грн., які складаються з 5000,00 грн. за складання позовної заяви про розірвання шлюбу та формування пакету документів для суду та відповідача; 2000,00 грн. - участь в судовому засіданні (за 1 судове засідання); 3500,00 грн. - складання інших необхідних документів по справі за даним позовом.
На виконання п. 2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України в позовній заяві зазначено, що точний розмір та розрахунок витрат на професійну правничу допомогу з відповідними доказами буде подано до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Провадження по цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відкрито в спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.
На підтвердження повноважень представника позивача ОСОБА_1 - адвокатом Моргун І.А. до матеріалів справи додано ордер серії АЕ № 1185267, виданий 08.03.2023 року на підставі договору про надання правової допомоги № 08/23 від 01.03.2023 року.
Суд також звертає увагу на те, що представник позивача - адвокат Моргун І.А. жодного разу не приймала безпосередню участь в судовому засіданні, оскільки засобами електронного зв'язку надала суду клопотання про розгляд справи без участі позивача, що підтверджується матеріалами справи. Вказані відомості відображені також у заочному рішенні суду, яке ухвалено за відсутності усіх сторін у справі. В жодне судове засідання, сторони (позивач та відповідач), а також представник позивача до суду не з'явилися.
Таким чином, суд критично відноситься до наданого розрахунку витрат на правову допомогу.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У позовній заяві відсутні дані про надсилання будь-яких адвокатських запитів у зв'язку з підготовкою для подання позову чи під час розгляду справи в суді.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 вказаного Закону).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
В позовній заяві представником позивача зазначено, що понесені судові витрати у зв'язку з розглядом справи складають 10500,00 грн., які складаються з 5000,00 грн. за складання позовної заяви про розірвання шлюбу та формування пакету документів для суду та відповідача; 2000,00 грн. - участь в судовому засіданні (за 1 судове засідання); 3500,00 грн. - складання інших необхідних документів по справі за даним позовом.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді надано: копію договору про надання правової допомоги № 08/23 від 01.03.2023 року; акт про надані послуги від 14.05.2023 року на суму 6600,00 грн.; платіжні інструкції: № 0.0.2883355655.1 від 01.03.2023 року, № 0.0.2932115753.1 від 04.04.2023 року, № 0.0.2984444526.1 від 08.05.2023 року.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції, через призму критеріїв, встановлених статтями 137 та 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних робіт, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення заявленого представником позивача до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Суд зазначає, що при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20.
Суд, вирішуючи питання щодо витрат понесених учасником справи на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що додані до клопотання про вирішення питання про розподіл судових витрат платіжні інструкції про сплату грошових коштів та акт про надані послуги за договором про надання правової допомоги, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному в клопотанні розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Крім того, заявлені представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Моргун І.А. витрати на правову допомогу на загальну суму 6600,00 грн. є очевидно не співмірними із складністю справи про розірвання шлюбу, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим нею часом на надання таких послуг та сам розмір є явно завищеним, а частина витрат взагалі не обґрунтована та документально не підтверджена.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
Під час ухвалення рішення по суті справи, судом не було вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1073,60 грн.
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, які складаються із правничої допомоги адвоката підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 134, 137, 141-142, 270, 260-261, 353, ЦПК України, суд,
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Моргун Ірини Анатоліївни про розподіл судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.
В іншій частині клопотання представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено - 30.05.2023 року.
Суддя: А. К. Сітало