Справа № 638/2937/23
Провадження № 1-в/638/254/23
26 травня 2023 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
захисника засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова клопотання ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, призначеного Сумським районним судом Сумської області від 24.15.2015 року за ч.2 ст.121 КК України, -
встановив:
ОСОБА_4 звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова із клопотанням, в якому просить, з урахуванням уточнень, наданих в судовому засіданні, звільнити його умовно-достроково від відбування покарання, в обґрунтування якого зазначає, що він відбув більше половини призначеного судом покарання.
В судовому засіданні засуджений додатково повідомив, що йому необхідно проходити лікування у закладах охорони здоров'я, а також заробляти гроші на утримання трьох дітей.
Захисник обвинуваченого в судовому засіданні підтримав клопотання засудженого, вважає наявними підстави для умовно-дострокового звільнення останнього.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення заявленого засудженим клопотання у зв'язку з тим, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення.
Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників справи, дослідивши надані матеріали особової справи засудженого, дійшов наступних висновків.
Згідно із п.2 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджений вироком Сумського районного суду Сумської області від 24.12.2015 року за ч.1 ст.121 КК України до 6 років позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 03.04.2018 року зазначений вирок залишено без змін.
З 23.05.2019 року ОСОБА_4 відбуває покарання в державній установі «Олексіївська виправна колонія (№25)». Станом на 26.05.2022 року засуджений відбув більше ніж дві третини строку призначеного покарання, а отже до нього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Разом із тим, згідно роз'яснень, які містяться у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26 квітня 2002 року, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого та якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Стаття 6 КВК України передбачає, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Згідно ч.2 ст.130 КВК України, засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці та навчання довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Свідчення того, що засуджений став на шлях виправлення, є його зразкова поведінка, яка визначається активною участю у суспільному житті, сумлінним виконанням громадських доручень в процесі виконання покарання, сумлінною поведінкою в побуті, прагненням засудженого своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, а також полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечним виконанням законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватись інші особи, які відбувають покарання.
Окрім цього, процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним на протязі всього перебування засудженого в установі виконання покарання. Умовно-дострокове звільнення можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Інших підстав законом не передбачено.
Прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Так, згідно характеристики від 15.03.2023 засуджений ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі знаходиться з 14.03.2019 року. Під час тримання в ДУ «Сумський УВП (№21)» вимоги режиму тримання не порушував, дисциплінарних стягнень не мав, адміністрацією установи не заохочувався, до праці не залучався, за час тримання характеризується посередньо. З 23.05.2019 року відбуває покарання в ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)». За період відбування покарання вимоги режиму відбування покарання не порушував, дисциплінарних стягнень не мав, адміністрацією установи не заохочувався. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, але позитивного прикладу для інших засуджених не подає. По відношенню до представників адміністрації ввічливий, але виконує їх вимоги під контролем. Норм санітарії та особистої гігієни дотримується, спальне місце та приліжкову тумбочку намагається завжди утримувати у чистоті і порядку, намагається завжди підтримувати охайний зовнішній вигляд. До праці ставиться посередньо, не завжди у повному обсязі виконує доручену роботу. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується. Виконує роботи із самообслуговування, додержується правил техніки безпеки та пожежної безпеки на відділенні соціально-психологічної служби. Згідно вироку Сумського районного суду Сумської області від 24.12.2015 року має перед державою несплачену суму позову у розмірі 4195 гривень. Також вказаним вироком має невідшкодовану позовну заборгованість перед потерпілим у сумі 1701 грн. 98 коп. матеріальних витрат. До позовних виплат ставиться байдуже. Станом на 13.03.2023 року виконавчі листи до установи не надходили. Підтримує соціально-корисні зв'язки з рідними шляхом телефонних розмов. Прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня, займається самоосвітою, читає художню літературу. Не приймає участь у роботі самодіяльних організацій та не проявляє соціально-корисну активність в організації їх роботи, до складу ради колективу засуджених відділення не входить, на профілактичному обліку не перебуває.
Відповідно до довідки про стягнення та заохочення засудженого, виданою адміністрацією державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25), ОСОБА_4 стягнень та заохочень не має.
При цьому суд зазначає, що умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього періоду часу сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
З матеріалів особової справи засудженого вбачається, що за весь час перебування в державній установі «Олексіївська виправна колонія (№25)» засуджений ОСОБА_4 характеризувався посередньо. Крім того, за весь період відбування покарання засуджений не мав жодного заохочення.
Отже, матеріали особової справи не відображають процес виправлення засудженого, зміст вищезазначених матеріалів не свідчить, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком суду.
Відомостей щодо праці засудженого матеріали особової справи не містять.
Крім того, за вироком Сумського районного суду Сумської області від 24.12.2015 року із ОСОБА_4 стягнуто на користь ОСОБА_6 кошти в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1701 гривень 98 копійок, а також на користь держави кошти у розмірі 4195 гривень в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого. Відомостей про добровільну сплату зазначених коштів матеріали особової справи не містять. Натомість як вбачається з матеріалів особової справи засуджений до вказаних виплат ставиться байдуже.
Крім того з матеріалів особової справи вбачається, що рішенням комісії ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» від 15.03.2023 року відмовлено в направленні матеріалів стосовно ОСОБА_4 до суду для вирішення питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання як особі, яка своєю поведінкою та ставленням до праці не довела свого виправлення.
З огляду на наведене, у суду виникають сумніви щодо виправлення засудженого, що є необхідною умовою під час застосування умовно-дострокового звільнення, матеріали справи на засудженого не містять об'єктивних даних, які б давали безсумнівні підстави суду вважати, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.372, 392-395, 537-539 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, призначеного Сумським районним судом Сумської області від 24.15.2015 року за ч.2 ст.121 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Повний текст ухвали проголошено 29.05.2023 року о 15:30 годині.
Головуючий суддя: ОСОБА_1