Справа № 638/11380/21
Провадження № 2-п/638/49/23
Іменем України
25 травня 2023 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Подус Г.С.,
при секретарі - Веліток Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харків заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.08.2022 року по цивільній справі №638/11380/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
встановив:
04.08.2022 року заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 31.08.2018 у розмірі 3071454 грн, заборгованість по відсоткам розмірі 46660,83 грн, три відсотки річних у сумі 259011,93 грн, сплачену суму судового збору у розмірі 11350 грн, а всього 3 388 476 (три мільйони триста вісімдесят вісім тисяч чотириста сімдесят шість) грн 76 коп.
ОСОБА_1 07.04.2023 року звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, мотивуючи її тим, що рішення постановлено з порушенням норм процесуального права, оскільки він був відсутній в судовому засіданні, не міг довести свою позицію в судовому порядку та спростувати заявлені вимоги позивача. Крім того, вказує, що судом в порушення вимог чинного законодаства до матеріалів справи не долучено розписку, яка б підтверджувала укладення договору позики.
Представником позивача подано заперечення на заяву про перегляд заочного рішення та надано заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд заяви про перегляд заочного рішення за його відсутності, заявлені вимоги підтримав.
Суд дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про відсутність підстав для скасування заочного рішення.
Згідно ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Відповідно до п.5 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
З приводу твердження відповідача, що він не був обізнаний про час та дату судового розгляду суд зазначає наступне.
В матеріалах справи наявна Заява ОСОБА_1 . Вх. №2945 від 20.01.2022 року про необхідність ознайомлення з матеріалами справи, та в якій вказано, що заявник дізнався про відкриття провадження по даній справі. (а.с. 43)
Копія позовної заяви з додатками та копія ухвали повернулися на адресу суду з відміткою на конверті «адресат відсутній», яка була направлена на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 44-45)
ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні призначеному на 20.01.2022 року. (а.с. 46)
Наявна розписка про обізнаність ОСОБА_1 про дату наступного судового засідання на 01.03.2022 року. (а.с. 47)
Відповідно до Заяви ОСОБА_1 . Вх. №15389 від 04.08.2022 року відповідач знав про судове засідання призначене на 04.08.2022 року та клопотав суд про залишення позовної заяви без розгляду.(а.с. 51)
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ « Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» 11 від 17.04. 2014 р., розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправдних зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов обгрунтованого висновку про обізнаність відповідача про час та дату судового розгляду та намагання зловживати своїми процесуальними правами.
Окрім того, суд критично відноситься до посилання відповідача на відсутність в матеріалах справи оригіналу розписки з огляду на те, що відповідно до заочного рішення така розписка була досліджена в судовому засіданні.
Також матеріали справи містять клопотання позивача про повернення оригіналу документу - Договору позики від 31.08.2018 року. (а.с.57)
Заявник не надав жодного допустимого, достовірного, достатнього доказу на наявність або відсутність встановлених обставин справи.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки ОСОБА_1 у встановленому законом порядку повідомлявся про час та місце розгляду справи, та ним не надано доказів, які мають значення для справи та можуть привести до ухвалення іншого рішення, протилежного заочному.
Керуючись ст. ст. 210, 227, 228, 231, 232 ЦПК України, суд -
постановив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.08.2022 року по цивільній справі №638/11380/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя