Справа № 570/5513/21
Номер провадження 2/570/99/2023
16 травня 2023 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:
судді Гнатущенко Ю.В.
з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Щербяк Ю.В.,
представника третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Шаблія В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання договору недійсним, -
У листопаді 2011 р. позивач ОСОБА_1 звернувся в Рівненський районний суд Рівненської області із позовом до ОСОБА_2 , Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, в якому просить визнати недійсним договір дарування частини житлового будинку в с. Колоденка Рівненського району від 22.12.1980 р., який нотаріально посвідчено виконавчим комітетом Корнинської сільської ради Рівненського району запис №38 від 22.12.1980 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову вказує, що відповідно до договору купівлі-продажу від 02.07.1970 р. ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_5 житловий будинок та господарські приміщення в с. Колоденці Рівненського району. Постановою зборів колгоспу «Перемога» №5 від 29.05.1970 р. передано ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,06 га в с.Колоденці, на якій розташований будинок. Свідоцтво про забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР в 1975 році було видано на ім'я ОСОБА_4 . Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належав на праві приватної власності ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .
Згідно свідоцтва на спадщину серії НОН №339511 від 02.06.2020 р. ОСОБА_1 належить 2/6 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . 2/6 частки вищевказаного житлового будинку зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 .
Відповідно до спадкової справи №179/2019 ОСОБА_3 спадкує 1/6 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 20.05.2021 р. свідоцтво на спадщину ОСОБА_3 не видане, державна реєстрація права власності 1/6 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 не проведена.
У ході ознайомлення з документами позивачу стало відомо, що житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 . В ході з'ясування обставин щодо власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 в розмові з представниками Корнинської сільської ради встановлено, що ОСОБА_2 , використовуючи зв'язки в органах влади підробив договір дарування від 22.12.1980 р., який нотаріально посвідчено виконавчим комітетом Корнинської сільської ради Рівненського району №38 від 22.12.1980 р. ОСОБА_2 у змові з представниками сільської ради використовуючи підроблений договір дарування, отримав рішення виконкому Корнинської сільської ради №418 від 24.03.2006 р. щодо оформлення права приватної власності на частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 , яким зобов'язано Рівненське БТІ видати свідоцтво про право власності.
05.06.2006 р. ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право власності на частину вказаного будинку і зареєстрував його в КП РОБТІ. У витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно у примітці зазначено, що свідоцтво про право власності від 05.06.2006 р. видане взамін договору дарування, посвідченого виконавчим комітетом Корнинської сільської ради 22.12.1980 р. №38.
ОСОБА_2 у змові з невідомими особами оформив протокол №3 Зборів уповноважених колгоспників колгоспу «Перемога» 12.07.1978 р. згідно якого передано ОСОБА_2 земельну ділянку розміром 600 кв.м. у зв'язку з даруванням йому будинку від брата ОСОБА_4 нібито згідно договору дарування від 22.12.1980 р. тобто за два роки до дати договору.
Відповідно до довідки Корнинської сільської ради №2901/02-13/21 від 27.09.2021 р. згідно погосподарської книги №14 особовий рахунок № НОМЕР_1 будинку за адресою: АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_2 .
У провадженні Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області знаходиться кримінальне провадження №12020185180000153 від 05.09.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК України «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів». Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 дав покази, що він сам особисто договір дарування від 22.12.1980 р. не підписував, ким внесено підписи у графі «підписи» перед прізвищем ОСОБА_6 у договорі дарування частини житлового будинку в с.Колоденка Рівненського району від 22.12.1980 р. йому не відомо.
Згідно висновку експерта №481 від 05.11.2009 р. підпис у графі «підписи» перед прізвищем ОСОБА_6 у договорі дарування частини житлового будинку в с.Колоденка Рівненського району від 22.12.1980 р. виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою тобто договір дарування є підробленим.
Наводить положення ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,ст.15 ЦК України, ч.2 ст.16 ЦК України, ч.1 ст. 316 ЦК України, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 202 ЦПК України, ч.1 ст. 626 ЦК України, ч.1 ст. 717 ЦК України, ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, ч.ч. 1-3, 6 ст. 203 ЦК України, ст. 204 ЦК України, ч.2 ст. 207 ЦК України, п.4 ч.1 ст. 208 ЦК України, ч.ч. 1-3 ст. 209 ЦК України, ч.1 ст. 232 ЦК України, ч.1 ст. 216 ЦК України, ч.1 ст.718 ЦК України, ст.719 ЦК України, ч.1 ст.723 ЦК України, п.5 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 17.12.2021 р. відкрито загальне позовне провадження з викликом учасників (а.с. 34 т.1).
Ухвалою суду від 08.06.2022 р. задоволено клопотання позивача та витребувано докази (а.с. 129 т.1).
Ухвалою суду від 21.07.2022 р. задоволено клопотання представника відповідача та витребувано докази (а.с. 154 т.1).
Ухвалою суду від 11.08.2022 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 (а.с. 187 т.1).
Ухвалою суду від 04.11.2022 р. задоволено клопотання позивача та представника третьої особи та витребувано докази (а.с. 221 т.1).
Ухвалою суду від 11.11.2022 р. за клопотанням позивача залучено до участі у справі співвідповідача Корнинську сільську раду Рівненського району Рівненської області (а.с.229 т.1).
Ухвалою суду від 24.01.2023 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.10 т.2).
У відзиві вх. 3481 від 11.03.2022 р. відповідач ОСОБА_2 не погоджується із позовними вимогами і вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просить у задоволенні позову відмовити. Позивач вказує, що його батько ОСОБА_4 набув право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі продажу від 02.07.1970 р., укладеного між його батьком ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з якого вбачається, що батько позивача придбав будинок у с.Колоденка Рівненського району Рівненської області, який складається з трьох кімнат загальною площею 35 м.кв. Згідно вказаного договору неможливо ідентифікувати повну адресу придбаного будинку, зокрема вулицю та номер будинку. Разом з тим, згідно доданої до позовної заяви інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.06.2020 р., загальна площа спірного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 складає 131,9 кв.м. Згідно копії технічного паспорта від 04.11.2019 р. загальна площа спірного житлового будинку складає 136,9 кв.м. та складається із п'яти житлових кімнат та шести допоміжних кімнат.
З моменту придбання батьком позивача 02.07.1970 р. спірного житлового будинку до моменту виготовлення технічної документації на даний будинок, його площа збільшилася в три рази.
Відповідач не заперечує, що 02.07.1970 р. його брат ОСОБА_4 придбав будинок у с. Колоденка Рівненського району Рівненської області (проте кошти на придбання будинку надав їх батько ОСОБА_7 ). Копію розписки додає. У подальшому у 1975 р. на земельній ділянці поряд із даним будинком спільними коштами та спільними зусиллями його, ОСОБА_7 , його батька ОСОБА_7 та брата ОСОБА_4 батька позивача почалося будівництво нового будинку для їх із братом.
Згідно Свідоцтва на забудову садиби, в сільських населених пунктах Української РСР вбачається, що на підставі рішення Корнинської сільської ради депутатів трудящих від 11.04.1975 р. ОСОБА_4 надано дозвіл на будівництво житлового будинку на три кімнати та визначено строк початку будівництва з 1975 р. по 1978 р.
Тому пізніше 19.07.1976 р. його брат (батько позивача) - ОСОБА_4 написав розписку, у якій зазначив, що будинок будується на дві половини, в будівництво будинку вкладено кошти ОСОБА_4 , його брата ОСОБА_2 та їхнього батька ОСОБА_7 та по закінченні будівництва ОСОБА_4 зобов'язується передати батьку та брату ОСОБА_2 їхню частину будинку.
У вересні 1978 р. помер його батько ОСОБА_7 .
На виконання вищевказаної розписки і було укладено оспорюваний договір дарування частини житлового будинку від 22.12.1980 р.
Після фактичного закінчення будівництва братової частини будинку, він зі своєю сім'єю дружиною та дітьми (в тому числі і з позивачем, якому на той час було 7 років) заселилися та почали проживати у своїй частині будинку.
А інша частина будинку, яка належала йому - ОСОБА_2 довгий час пустувала та була недобудована, оскільки він довгий час ніс військову службу за межами України.
У 2003 році він звільнився із Збройних сил України та приїхавши додому у 2004 році почав ремонтні та будівельні роботи у своїй частині будинку.
Після закінчення ним будівництва та ремонту своєї частини будинку у 2004 році вони з братом ОСОБА_4 розпочали виготовлення технічної документації на будинок. Він зайнявся юридичним оформленням права власності на свою частину будинку.
Рішенням Корнинської селищної ради від 24.03.2006 р. №418 «Про оформлення права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 », йому було надано дозвіл на оформлення права власності на спірного житлового будинку та зобов'язано Рівненське обласне БТІ видати йому свідоцтво про право власності на дане домоволодіння.
Зазначені відомості підтверджуються копією договору купівлі-продажу від 02.07.1970 р.; копією розписки від 18.10.1970 р., копією плану забудови земельної ділянки в с. Колоденка Корнинської сільської ради депутатів трудящих; копією свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР; копією розписки від 19.07.1976 р.; копією рішення Корнинської сільської ради від 24.03.2006 р. №418, копією виписки з рішення від 09.08.2006 р. №67; рішенням Рівненського районного суду Рівненської області №2-55 від 2010 р про визнання договору дарування від 22.12.1980 р. недійсним за позовною заявою його брата ОСОБА_4 до нього ОСОБА_2 та ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 13.04.2010 р.
Вважає, що його брат ОСОБА_4 вже реалізував своє право на оскарження вищезазначеного правочину. Проте у зв'язку з тим, що позовну заяву було подано з пропущенням загального строку позовної давності - у задоволенні позову було відмовлено.
Під час розгляду справи Рівненським районним судом Рівненської області справи №2-55 від 2010 р. ОСОБА_1 щоразу був присутній на судових засіданнях разом із батьком, а тому йому було відомо про існування оспорюваного договору дарування ще у 2010 році, та те що частина будинку належить відповідачу ОСОБА_2 .
Позивач як спадкоємець після смерті батька фактично вважає, що разом із правом на спадкове майно, він набув і право на повторне оскарження вищезазначеного договору дарування від 22.12.1980 року.
Наводить положення ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України.
Вважає, що за життя його брат ОСОБА_4 вже реалізував своє право на оскарження договору дарування від 22.12.1980 р., проте у зв'язку із пропуском строку позовної давності, у задоволенні позовної заяви було відмовлено рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 29.01.2010 р., яке набрало законної сили.
13.04.2010 р. припинено право спадкодавця ОСОБА_4 на визнання оскаржуваного договору дарування недійсним, тому після смерті ОСОБА_4 у його сина ОСОБА_1 такого права теж не виникло.
Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (ч.3 ст.215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.
Власний інтерес заінтересованої особи полягає у тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб особа (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (постанова ВП ВС від 18.04.2018 р. №439/212/14-ц/14-75цс18, постанови ВС від 18.07.2018 р. по справі №750/2728/16-ц, від 04.07.2018 р. по справі №462/4611/13-ц).
Проте вирішення судом спору щодо визнання договору дарування недійсним за позовною заявою спадкоємця сторони такого правочину, не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання право права особи, яка не є стороною процесу та у зв'язку зі смертю не має цивільної процесуальної правоздатності і дієздатності.
Судова практика зміст ч.3 ст. 215 ЦК України тлумачить таким чином, що договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов'язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним.
Позивач не був стороною оспорюваного договору та заінтересованою особою у розумінні ст. 215 ЦК України, ним не доведено, що вказаним договором було порушено його права чи охоронювані законом інтереси. А у разі визнання оспорюваного договору дарування недійсним, буде вирішено питання про права особи, яка не є стороною процесу та у зв'язку зі смертю не має цивільної процесуальної правоздатності і дієздатності.
Позивачем не зазначено конкретних осіб, які на його думку, перебуваючи у зговорі з відповідачем підробили оспорюваний договір та протокол зборів та не зазначено, яким способом вчинено підробку даних документів.
Наводить положення ст. ст. 153, 243, 244 ЦК Української РСР та вказує, що відсутні підстави для визнання вказаного договору недійсним через дотримання його форми, зокрема, нібито непідписання цього правочину дарувальником.
Доданий до позовної заяви витяг з ЄРДР вказує лише на те, що до моменту звернення до суду із даною позовною заявою, позивач звернувся до органів поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 та 04.09.2020 р. було внесено відомості до ЄРДР № кримінального провадження 12020185180000153.
Доданий до позовної заяви Висновок експерта №481 від 05.11.2009 р. , що був проведений у справі №2-101/09, в силу вимог ст. 78 ЦПК України не може вважатися допустимим доказом у справі, адже був отриманий із порушенням порядку, встановленому законом.
Позивач безперешкодно володіє, на власний розсуд користується своєю частиною будинку, починаючи з 1980 року. У його власності розміщено інвентар та будівельні матеріали. Тому він вже набув право власності за набувальною давністю. (а.с.52- 59).
У відзиві вх. 17775 від 30.11.2022 р. сільський голова Р. Горбатюк-Василейко заперечує проти позовної вимоги до сільської ради щодо визнання недійсним договору дарування частини житлового будинку в с. Колоденка Рівненського району від 22.12.1980 р., який нотаріально посвідчено виконавчим комітетом Корнинської сільської ради Рівненського району запис №38 від 22.12.1980 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Даний договір є нікчемним. Просить відмовити у задоволенні позову повністю. Позивачем не вказано на будь-які порушення з боку Корнинської сільської ради (а.с.237-238 т.1).
У поясненнях вх. 840 від 20.01.2023 р. представник третьої особи адвокат Шаблій В.І. вказує, що у відповідності до ст.11 та ст. 1216 ЦК України після смерті свого батька, позивач як спадкоємець набув не лише право на спадкове майно, яке зареєстровано на померлого, але і право звернення до суду для збільшення свої частки у спадковому майні, якою, на його думку, протиправно заволодів відповідач. Враховуючи, що договір не укладався та не підписувався дарителем ОСОБА_4 у зв'язку з чим відсутня домовленість, згода і його волевиявлення на укладення договору; копію договору даритель ОСОБА_4 не отримував; відсутні належні, допустимі, достатні і достовірні докази, які б підтвердили, що договір підписано обдарованим ОСОБА_2 ; умови договору не зрозумілі, оскільки текст договору унеможливлює встановлення предмету договору - чи це дарування чи купівля-продаж; договором не ідентифіковано осіб між якими укладено цей договір, є підстави стверджувати, що при укладенні договору не дотримано вимоги додержання обов'язкової письмової форми (для яких встановлена законом виключна письмова форма) відповідно до статті 208 ЦК України.
Враховуючи, що ОСОБА_4 договір не підписував, про існування такого договору йому не було відомо, нотаріальна дія в журналі нотаріальних дій не записана, його дружина дозволу на відчуження будинку не надавала та інші порушення вимог Закону №3425-ХІІ та порядку №296/5, оспорюваний договір від 22.12.1980 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є таким, який нотаріально не посвідчений.
Дарування спільного майна подружжя відбулося без згоди одного з них, що є порушенням ЦК України та СК України.
Оспорюваний договір від 22.12.1980 р. є недійсним, оскільки його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), а позивач ОСОБА_1 обрав неналежний спосіб захисту.
Враховуючи, що внаслідок нікчемного правочину від 22.12.1980 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 останній набув права власності на житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом реєстрації 15.06.2006 р. права власності на вказане майно КП «РОБТІ», р.н. НОМЕР_2 , є підстави для застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом скасування реєстрації права власності на вказане нерухоме майно.
ОСОБА_3 вважаючи оспорюваний правочин нікчемним, вправі заявити вимогу про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_3 вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у зв'язку з нікчемністю договору; оскільки оспорюваний договір є нікчемним суд зобов'язаний застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та скасувати реєстрацію КП «РОБТІ» права власності на ОСОБА_2 на будинку,
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просить їх задоволити.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Щербяк Ю.В. позовні вимоги не визнали, підтримали відзив. Просять у задоволенні позову відмовити.
Представник співвідповідача Корнинської сільської у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справу, згідно клопотання вх.17778 від 30.11.2022р. вказує, що позовні вимоги не визнають та просить розглядати справу без участі Корнинської сільської ради (а.с. 240 т.1).
Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася. Згідно заяви від 11.11.2022 просить суд провести розгляд справи без її участі, з участю представника адвоката Шаблія В.І.
У судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_3 - адвокат Шаблій В.І. підтримав письмові пояснення від 20.01.2023 та додаткові пояснення вх.8107 від 15.05.2023 р. Клопотання про призначення почеркознавчої експертизи вх. 16248 від 03.11.2022 р. не підтримав. Підтримав заяву вх.8113 від 15.05.2023 р. про визнання доказів неналежними, недостатніми та недопустимими.
Суд, вислухавши пояснення сторін, третьої особи, їх представників у судовому засіданні, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, показання свідків, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновків про відмову у задоволенні позову.
Вимоги ст.264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Як убачається з копії договору купівлі-продажу 02.07.1970 р., 1. ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_4 купив жилий будинок та господарчі приміщення, що знаходяться в с. Колоденка, Ровенського району, цей будинок складається в цілому трьох кімнат, загальною жилою площею 35 кв.м., та господарських приміщень. Цей будинок належить продавцеві ОСОБА_5 на підставі погосподарської книги Корнинської сільсьокї ради. 2. Продаж цей вчинено за 1000 (одна тисяча) крб., які гроші ОСОБА_5 одержав від покупця ОСОБА_4 повністю при підписанні цього договору. 3. Інвентаризаційна (страхова) оцінка цілого будинку 141 крб. 4. Продавець свідчить, що згаданий будинок до цього часу нікому іншому не проданий, не подарований, не заставлений в спорі і під забороною не перебуває. 5. Всі витрати за складання та оформлення цього договору платить ОСОБА_4 . 6. Зміст ст.226 ЦК УРСР сторонам роз'яснено. 7. Цей договір складено в 2-х примірниках, з яких перший примірник залишається на схороні в нотаріальній конторі, а решта примірників, що мають силу оригіналу, видаються покупцям. Підписи: Продав , Покуп. Село Колоденка 1970 року, липня місяця другого числа. Цей договір нотаріально посвідчив Романішина Олена як нотаріус Корнинської сільської ради… За реєстром №53. Договір повинен бути, під страхом його недійсності, поданий для реєстрації до Корнинської сільської ради. (а.с.61 т.1)
19.02.1971 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 уклали шлюб, який зареєстрований в Корнинській с/раді Ровенського району Ровенської області, актовий запис 17 , серія свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 (а.с. 170 т.1)
28.05.1973 р. народився позивач ОСОБА_1 , батьками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , серія свідоцтва НОМЕР_4 (а.с. 171 зворот т.1)
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_9 , батьками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , серія свідоцтва НОМЕР_5 (а.с. 175 зворот т.1). Прізвище змінено на ОСОБА_10 після укладення шлюбу 22.01.1993 р., свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_6 (а.с.176 т.1).
Як убачається з копії свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР, забудовнику ОСОБА_4 дозволена в с. Колоденка Ровенського району Ровенської області забудова земельної ділянки площею 0,006 га, яка виділена з земель колгоспу « ОСОБА_11 » на підставі рішення виконкому Корнинської сільської Ради депутатів трудящих від 11.04.1975 р. (а.с. 64 т.1).
Як убачається з копії оспорюваного договору дарування від 22.12.1980 р., ОСОБА_4 , що проживає в селі ОСОБА_12 та ОСОБА_2 , що проживає в місті Тернопіль уклали цей договір в такому: Гр. ОСОБА_4 подарував, а гр. ОСОБА_2 прийняв у дар належний на праві особистої власності ОСОБА_4 будинок (у), що знаходиться в селищі (селі) Колоденка, району Ровенського області Ровенської, будинок належить запису в погосподарській книзі Корнинської сільської ради народних депутатів під №511. 2. Продаж цей вчинено за 500 крб. 3. Інвентаризаційна (страхова) оцінка будинку 118 крб. 4.Продавець (даритель) свідчить, що згаданий будинок до цього часу нікому іншому не проданий, не подарований, не заставлений в спорі та під забороною не перебуває. 5. Всі витрати за складання та оформлення цього договору платить даритель ОСОБА_4 . 6. Зміст ст. 226 (101) Цивільного Кодексу УРСР сторонам роз'яснено. 7.Цей договір складено в двох примірниках, з яких 1-й залишається в справах виконавчого комітету Корнинської сільської Ради, а решта примірників, що мають силу оригіналу видаються покупцям (обдарованим). Підписи В. Винокур. М. Винокур. 1980 року, грудня місяця, 22 дня. Цей договір нотаріально посвідчений виконавчим комітетом Корнинської сільської Ради народних депутатів Ровенського району. Договір підписали ОСОБА_4 і ОСОБА_2 . Особа та дієздатність сторін, а також незалежність ОСОБА_4 відчужуваної будівлі перевірено. Одержано державного мита 17 крб. 50 коп. Цей договір зареєстровано в книзі для запису нотаріальних дій під №38. Примірник другий. Договір належить зареєструвати у виконкомі місцевої Ради народних депутатів або в бюро технічної інвентаризації на протязі 6-ти місяців з дня його нотаріального оформлення. Секретар виконкому Н.П. Тобіяш. (а.с. 13 т.1)
Відповідно до відповіді на запит позивача ОСОБА_1 Корнинська сільська рада Рівненського району Рівненської області від 24.05.2022 р. №734/02-12/22 вказала, що в журналі реєстрації вчинення нотаріальних дій Корнинської сільської ради за 1980 рік, відсутній реєстровий номер №38 від 22.12.1980 р. Відповідно нотаріальна дія «Договір дарування будинку за реєстровим номером №38 від 22.12.1980 року» виконавчим комітетом сільської ради не вчинялися. Згідно погосподарській книзі №11 за 2006-2010 року, особовий рахунок № НОМЕР_7 відкритий за домогосподарством АДРЕСА_1 , голова домогосподарства зазначений ОСОБА_4 , 1948 р.н., члени домогосподарства : ОСОБА_8 , 1949 р.н., ОСОБА_1 , 1973 р.н., ОСОБА_3 , 1975 р.н. (а.с.92, 142 т.1).
Позивачем надано в судове засідання оригінали товаро-транспортних накладних від 22.07.1988 р., 14.07.1988 р., 26.06.1990 р., 13.12.1990 р., 02.07.1990 р., 04.07.1990 р., 06.07.1990 р., 24.07.1990 р., 14.08.1990 р., 05.05.1990 р., 18.05.1990 р., 21.08.1992 р., 10.09.1993 р., 08.06.1995 р., 09.06.1995 р., 14.07.1995 р., видані на ОСОБА_4 та його дружину ОСОБА_8 .
Позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з даними його паспорта громадянина України НОМЕР_8 , виданий 19.06.2008 р., з 17.06.1993 р. (а.с. 28-29 т.1)
Рішенням виконавчого комітету Корнинської сільської наради Рівненського району Рівненської області №418 від 24.03.2006 р. оформлено право приватної власності на частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 66, 98 т.1).
Як вбачається з Виписки з рішення Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області №67 від 09.08.2006 р. «Про передачу земельних ділянок у приватну власність», передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку, розташовану в с. Колоденка Рівненського району Рівненської області ОСОБА_2 загальною площею 0,06 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель (а.с. 66, 225 т.1 зворот т.1).
Як убачається з копії Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.06.2006 р., виданого Виконавчим комітетом Корнинської сільської ради, відповідач ОСОБА_2 є власником частки житлового будинку з надвірними будівлями за адресою об'єкта: АДРЕСА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Корнинської сільської ради від 24.03.2006 р., номер 418 (а.с. 22, 96 т.1)
Як убачається з Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» від 15.06.2006 р., реєстраційний номер 14975260, частка житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 номер запису 113-478 в книзі :4, належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності 05.06.2006 р., виданого Виконавчим комітетом Корнинської сільської ради. Дата прийняття рішення про реєстрацію права власності 15.06.2006 р. Примітка: свідоцтво про право власності від 05.06.2006 р. видане взамін договору дарування посвідченого виконавчим комітетом Корнинської сільської ради 22.12.1980 р. №38 (а.с. 23, 95 т.1)
Прийнято рішення про державну реєстрацію 15.06.2006 р., підстава виникнення права власності свідоцтво про право власності 05.06.2006 р. Виконавчий комітет Корнинської сільської ради права власності на 1/2 житлового будинку АДРЕСА_1 , будинок цегляний, одноповерховий за ОСОБА_2 (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 20.09.2021 р.) (а.с.11-12 т.1).
Як убачається з копії Висновку експерта №481 від 05.11.2009 р., на підставі ухвали від 11.08.2009 р. про призначення судової експертизи, винесеної суддею Рівненського районного суду Остапчук Л.В. по цивільній справі №2-101/09, підпис в графі «підписи» перед прізвищем ОСОБА_6 в договорі дарування частини житлового будинку в с. Колоденка Рівненського району від 22 грудня 1980 року виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою. (а.с. 17-19, 102-103 т. 1).
Стосовно можливості використання як доказу у цивільній справі висновку експерта, проведеного в іншій справі, Верховний Суд у постанові від 27 січня 2021 року у справі № 461/3675/17 вказав, що чинне цивільне процесуальне законодавство не встановлює заборони використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих в межах інших проваджень. Достовірність і достатність таких доказів оцінюється судом з урахуванням обставин конкретної справи.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області у справі №2-55 2010 року від 29.01.2010 р. за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування частини житлового будинку АДРЕСА_1 , посвідченого виконавчим комітетом Корнинської сільської ради 22.12.1980 р. відмовлено за сплином строку позовної давності (а.с. 68-69 т.1)
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 13.04.2010 р. рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 29.01.2010 р. залишено без змін (а.с. 70-71 т.1).
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2012 р. рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 29.01.2010 р. та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 13.04.2010 р. залишено без змін (а.с. 74-75 т.1).
Як убачається з довідки Корнинської сільської ради №5891/02-13/18 від 03.12.2018 р., житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 знаходиться на присадибній земельній ділянці площею 0,06 га. (а.с. 104 т.1)
Прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44457802 від 06.12.2018 р. ОСОБА_13 , Виконавчий комітет Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області (номер запису про право власності/довірчої власності 29339733) права власності на 1/6 житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 131,9, житловою площею 32,4, матеріали стін: цегла - спільної часткової власності за ОСОБА_4 . Підстава для державної реєстрації договір купівлі-продажу, серія та номер: 53, виданий 02.07.1970 р, видавник Корнинська сільська рада; довідка-виписка, серія та номер: 5823/02-13/18, виданий 30.11.2018 , видавник Корнинська сільська рада; довідка, серія та номер 5891/02-13/18, виданий 03.12.2018 (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 20.09.2021 р.) (а.с.10-11 т.1, а.с.32 т.2).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_9 (а.с.167 зворот т.1)
23.10.2019 р. позивач ОСОБА_1 подав приватному нотаріусу Рівненського районного нотаріального округу Дацюк С.Г. заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 (а.с. 167 т.1)
23.10.2019 матір позивача ОСОБА_8 подала приватному нотаріусу Рівненського районного нотаріального округу Дацюк С.Г. заяву, в якій від прийняття спадщини, що залишилася після смерті за законом та за заповітом, відмовилася на користь сина ОСОБА_1 . Також підтвердила, що спадкове майно є особистою приватною власністю чоловіка, придбане ним особисто, їй нотаріусом роз'яснено зміст ст.ст. 57, 60-65 Сімейного кодексу України, вона не претендує на видачу їй свідоцтва про право власності на майно подружжя (а.с.169 зворот т.1)
04.11.2019 р. виготовлено Технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , замовниками якого вказано ОСОБА_4 - розмір частки та ОСОБА_2 - розмір частки . (а.с.180-182 т.1), в якому вказано рік забудови/рік реконструкції 1980 р.
У судовому засіданні як позивач ОСОБА_1 так і відповідач ОСОБА_2 пояснювали, що на період будівництва будинку АДРЕСА_1 , фактично сім'ї проживали у старому «глиняному» будинку, купленому ОСОБА_4 у 1970 році у ОСОБА_5 , якого вже давно фактично не існує.
28.01.2020 р. третя особа ОСОБА_3 подала приватному нотаріусу Рівненського районного нотаріального округу Дацюк С.Г. заяву про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_4 (а.с. 174 т.1)
Згідно з Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 03.06.2020 р. приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Дацюк С.Г. посвідчено, що на підставі ст. 1261 ЦК України спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_4 , 1948 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який спадкує 2/3 частки у спадщині, у тому числі з урахуванням 1/3 частки у спадщині, від якої відмовилася дружина померлого ОСОБА_8 ; дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 спадкує 1/3 частки. Спадщина, на яку в указаних частках видано свідоцтво, складається з: частки житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , належного померлому на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Корнинською сільською радою Рівненського району Рівненської області 02.07.1970 р., за реєстровим №53. Технічна характеристика/опис житлового будинку з надвірними будівлями: житловий будинок (літера за планом А-1)- цегляний, загальною площею 136,8 кв.м., житловою площею 87,7 кв.м.; надвірні будівлі: Б- господарська будівля, б2-сарай, Пг/Б-погріб, В-вбиральня, Д-теплиця, №1-огорожа, №2-ворота.
Свідоцтво про право на спадщину на 2/6 частки житлового будинку з надвірними будівлями видано на ім'я ОСОБА_1 . Спадкова справа №179/2019, зареєстровано в реєстрі № 436. (а.с.8 т.1)
Прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52508645 від 03.06.2020 р. приватним нотаріусом Дацюк С.Г. (номер запису про право власності/довірчої власності 36744352) права власності на 2/6 житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 131,9, житловою площею 32,4, матеріали стін: цегла - спільної часткової власності за позивачем ОСОБА_1 . Підстава для державної реєстрації свідоцтво про право на спадщину серія та номер 436, виданий 03.06.2020 приватним нотаріусом Рівненського РНО Рівненської області Дацюк С.Г. 2018 (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 20.09.2021 р.) (а.с.9 т.1).
Як убачається з копії Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020185180000153, 04.09.2020 р. до Рівненського РВП Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області надійшла ухвала слідчого судді Рівненського районного суду справа №570/3363/20, номер провадження 1-кс/570674/2020 від 03.09.2020 про зобов'язання внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 17.07.2020 р. Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.1 ст. 358 КК України (а.с. 21 т.1)
Як убачається з довідки Корнинської сільської ради №589/02-13/21 від 15.03.2021 р., позивач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 . ОСОБА_8 - мама, 1949 р.н., ОСОБА_3 - сестра, 1975 р.н. (а.с. 14 т.1)
Як убачається з Виписки з погосподарської книги Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, виданої Корнинською сільською радою Рівненського району Рівненської області №2901/02-13/21 від 27.09.2021 р., згідно погосподарської книги №14 особовий рахунок № НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1 рахується за ж/б за померлим ОСОБА_4 , та ж/б за ОСОБА_2 (а.с.15 т.1)
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.
Звертаючись до суду з позовом, позивач просить визнати недійсним договір дарування від 22.12.1980 р., укладений між його батьком ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 , та вказує, що як такого договору не існує, оскільки він підроблений, що встановлено висновком експерта.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків шляхом укладання правочинів, суб'єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб'єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.
Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (частина перша статті 203, частина перша статті 215 ЦК України).
Згідно з частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Загальним правовим наслідком недійсності правочину (стаття 216 ЦК України) є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли в зв'язку з вчиненням особами правочину та внаслідок визнання його недійсним.
При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як «заінтересовані особи» (статті 215, 216 ЦК України).
З огляду на зазначені приписи, правила статей 15, 16 ЦК України, а також статей 1, 2-4, 14, 215 ЦПК України, кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.
Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.
Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.
Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого, вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Схожий за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17, від 30 червня 2020 року у справі № 310/4921/17.
Отже, за життя спадкодавця ОСОБА_4 за його позовом судом був вирішений спір про визнання договору дарування від 22.12.1980 р. недійсним та відмовлено у задоволенні вказаного позову.
Згодом було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44457802 від 06.12.2018 р. ОСОБА_13 , Виконавчий комітет Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області (номер запису про право власності/довірчої власності 29339733) права власності на 1/2 житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 131,9, житловою площею 32,4, матеріали стін: цегла - спільної часткової власності за ОСОБА_4 . Підстава для державної реєстрації договір купівлі-продажу, серія та номер: 53, виданий 02.07.1970 р, видавник Корнинська сільська рада; довідка-виписка, серія та номер: 5823/02-13/18, виданий 30.11.2018 , видавник Корнинська сільська рада; довідка, серія та номер 5891/02-13/18, виданий 03.12.2018 (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 10.12.2018 р.) (а.с.31 т.2).
Після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, в якому вказано, що спадщина, на яку в вказаних частках видано свідоцтво, складається з частки житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , належного померлому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Корнинською сільською радою Рівненського району Рівненської області 02.07.1970 р., за реєстровим 53 - спадкоємець ОСОБА_4 - позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом після смерті свого батька про визнання того ж договору дарування від 22.12.1980 р. недійсним.
В силу статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У пункті 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 09 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.
Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
Отже, до складу спадщини увійшли усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), - у даному випадку спадкову масу складає частки житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , належного померлому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Корнинською сільською радою Рівненського району Рівненської області 02.07.1970 р., за реєстровим 53, право власності на яку було зареєстровано за спадкодавцем ОСОБА_4 06.12.2018 р. (а.с.31 т.2), та відповідно на яку і було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом від 03.06.2020 р. приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Дацюк С.Г.
Позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, не довів, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, оскільки судом перевірено доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і встановлено, про відсутність підстав для правового захисту позивача, оскільки спадкову масу складає лише частки житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання недійсним договору дарування частини житлового будинку в с. Колоденка Рівненського району від 22.12.1980 року, який нотаріально посвідчено виконавчим комітетом Корнинської сільської ради Рівненського району запис №38 від 22.12.1980 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Сторони справи:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м.Рівне, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_8 , виданий 19.06.2008 р., РНОКПП НОМЕР_10 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_11 , виданий 03.04.1996 р., фактичне місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_12 .
Відповідач Корнинська сільська рада Рівненського району Рівненської області, Рівненська обл., Рівненський р-н., с. Корнин, вул. Центральна, 41 б, код ЄДРПОУ 04387243.
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_13 .
Повне судове рішення складено 26.05.2023 р.
Суддя Гнатущенко Ю.В.