Справа № 569/9672/23
про залишення позовної заяви без руху
30 травня 2023 року м.Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Гордійчук І.О. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Служба у справах дітей Рівненського міськвиконкому, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні з дітьми,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні з дітьми.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить зобов"язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні йому з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визначити способи участі у вихованні та спілкуванні з дітьми.
При цьому, позивач посилається на ч.2 ст.159 СК України, відповідно до якої суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
В той же час, відповідно до ч.1 ст.159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Одним із основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін, згідно із яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.81 ЦПК України).
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Зміст позову - це вказівка позивача на спосіб захисту вже порушеного права (ст.16 ЦК України).
В той же час позовна заява не містить викладу обставин (з посиланням на докази), якими позивач обґрунтовує позовні вимоги в частині перешкоди в спілкування з дитиною саме відповідачем, не зазначено, якими діями саме відповідач не визнає, порушує, чи оспорює його права відносно спілкування з дитиною, не зазначені докази, зокрема, що відповідачка чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з дочкою.
Тобто, в порушення вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява не містить викладу обставин та зазначення доказів, що підтверджують порушення прав позивача, а саме про наявність перешкод зі сторони відповідача у спілкуванні позивачем з дитиною, наявність спору між батьками з цього питання.
За правилами п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» у разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.
Згідно зі ст.158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (ч. 1, 2 ст. 159 СК України).
Відповідно до п. 73 Постанови Кабінету Міністрів від 24.09.2008 р. № 866 «Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини» у разі виникнення спору між батьками щодо участі і вихованні дитини один із батьків, що проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації, копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу.
Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками, а у разі потреби також з родичами дитини. До уваги береться ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з батьків, стан здоров'я дитини та інші обставини, що мають значення.
Після з'ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок.
Тобто однією із законодавчо визначених умов для пред'явлення позову про визначення участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, являється наявність рішення органу опіки та піклування, яке приймається на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
Позивачем зазначених вимог закону не дотримано, не вказано, чи звертався він до відповідного органу опіки та піклування з даного приводу та до матеріалів позовної заяви не долучено рішення органу опіки та піклування про визначення способів участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними позивача, а також доказів того, що відповідачка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування.
Відтак суд зазначає, що передумовою звернення до суду з даним позовом є невиконання одним з батьків рішення органу опіки та піклування.
Правовий висновок про необхідність попереднього звернення до органу опіки та піклування для вирішення спору міститься у постанові Верховного Суду від 17.01.2019 року у справі №638/18531/16-ц.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у вказаних статтях, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу пропонується усунути вищезазначені недоліки позовної заяви з метою забезпечення повного захисту його прав та інтересів.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.174-177,185,259-261 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Служба у справах дітей Рівненського міськвиконкому, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні з дітьми - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків вказаних в даній ухвалі 10 (десять) днів, з дня вручення цієї ухвали, з підстав зазначених у мотивувальній частині.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://rvm.rv.court.gov.ua/sud1715/
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя І.О. Гордійчук