Справа № 569/14239/16-к
22 травня 2023 року Рівненський міський суд Рівненської області
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
представника потерпілих - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальне провадження №120151800100003696 від 20 червня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України суд,-
02 листопада 2015 року до Рівненського міського суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному №120151800100003696 від 20 червня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України та розпискою про отримання обвинувального акта.
Під час судового розгляду прокурором у кримінальному провадженні заявлено клопотання про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи, проведення якої доручити експертам Державній спеціалізованій установі «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України». В ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні призначено комплексну судову-медичну експертизу, проведення якої було доручене експертам КЗ «Обласне бюро судово-медичної експертизи» Житомирської обласної ради. За результатами проведення експертизи надано висновок №31 від 14.04.2016.
Крім цього, в ході судового розгляду за клопотанням сторони захисту було призначено додаткову комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи. За результатами проведення експертизи надано висновок №26 від 15.07.2022.
За результатами проведення вказаних експертиз надано висновки, які суперечать один одному.
Зокрема, у висновку №31 від 14.04.2016 в п.8, 19 надано оцінку якості надання медичної допомоги. Відмічено,що проведене торакальним хірургом дренування плевральної порожнини зліва явилось неякісним, так як дренуюча трубка не проникла в плевральну порожнину, а знаходилась своїм кінцем в м'яких тканинах грудної клітини. Проведена ним операція виконана не кваліфіковано, дані обставини вплинули на настання смерті потерпілого, але не явились її основною причиною. Призначена консультація хірурга була проведена лише в 17:00 год., а необхідно було провести в більш ранні терміни.
Пунктом 10 відмічено,що торакальним хірургом був запідозрений розрив селезінки, проте хворий був оглянутий хірургом аж о 17:00 год., коли була підтверджена внутрішньочеревна кровотеча і в черевній порожнині була виявлена кров, що свідчить про запізнілий огляд хворого хірургом, так як через 20 хв. наступила зупинка серцевої діяльності та дихання.
Пункти 12, 13 зазначають, що враховуючи скарги хворого, запідозрення легеневої і черевної кровотеч, проте до 17:00 не було проведено ніяких заходів до їх виявлення та зупинки, що мав вирішити торакальний хірург і при своєчасному огляді консиліума лікарів, в тому числі і хірурга, можливо необхідні обстеження і лікування були б проведені в більш ранні терміни.
В п.14 зазначено - необхідна медична допомога ОСОБА_8 не була надана, так як не було проведено оперативного втручання по зупинці черевної кровотечі, інших ускладнень травми у вигляді тяжкого забою органів грудної клітини і живота, лікарем-хірургом торакального відділення ОСОБА_4 . Тактика по наданню медичної допомоги ОСОБА_8 була невірною, так як необхідно було зібрати консиліум лікарів, огляд хірургом провести в більш ранні терміни, а проведене ним дренування плевральної порожнини було виконано неякісно.
У пункті 15 експерти зазначили, що при вчасному огляді хворого консиліумом лікарів, в тому числі хірургом та проведення ними відповідного необхідного лікування, розпочатого в більш ранні терміни, шанси на врятування життя хворому були б значно вищими.
У пункті 17 вказано,що при огляді хворого в більш ранні терміни травматологом, кардіологом, анестезіологом, при запідозренні внутрішньо-черевної кровотечі і важкої травми органів грудної клітини і живота, можливо життя йому було б врятовано, проте категорично стверджувати являється неможливим, але при тих умовах шанси на врятування життя хворому були б значно вищими.
У пункті 18 вказано,що лікар ОСОБА_4 міг розпочати оперативне втручання у вигляді операції лапароцентезу без лікаря хірурга органів травлення, і при виявленні кровотечі в більш ранні терміни, встановлення більш повного діагнозу шанси на врятування життя хворому були б значно вищими, у всякому випадку, шанси щоб запобігти смерті ОСОБА_8 , мали місце.
В пункті 23 підсумків зазначено, що важкість поєднаної травми грудної клітини і живота, а неправильні дії лікарів обумовили зниження наданої медичної допомоги і тим самим не перешкодили перебігу травми у хворого і заступленню неблагоприятних наслідків. Між діями лікарів і настанням смерті має місце непрямий причинний зв'язок.
Пункт 24 зазначає, що черговий лікар торакального відділення ОСОБА_4 порушив посадову інструкцію в п.2.1.: забезпечувати раннє виявлення, кваліфіковане та своєчасне обстеження та лікування хворих торакального профілю.
При цьому, у висновку експерта №26 від 15.07.2022 у п.2 вказано, що при наданні ОСОБА_8 19.06.2015 медичної допомоги у Рівненській обласній лікарні усі можливі (з урахуванням терміну його перебування у лікувальному закладі) діагностичні та лікувальні заходи проведені вчасно, у повному об'ємі і відповідають вимогам стандартів організації та професійно орієнтованих клінічних протоколів надання медичної допомоги при таких патологічних (травматичних) станах.
При цьому, відповідь не відповідає поставленому питанню в ухвалі суду, оскільки відповідь надано не безпосередньо щодо об'єму медичних маніпуляцій, здійснених ОСОБА_4 , а взагалі щодо медичної допомоги у Рівненській обласній лікарні. Окрім того,даний висновок суперечить результатам висновку експерта №330 від 20.07.2015 судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 , показанням свідків та показанням самого експерта ОСОБА_9 , які констатували що для повного проведення операції дренування плевральної порожнини необхідно здійснити проникнення через плевру, що в даному випадку здійснено не було.
У п.4 висновку експерта №26 від 15.07.2022 вказано, що невдало проведене ОСОБА_8 дренування лівої плевральної порожнини не вплинули і не могли вплинути на перебіг та прогресування травматичного процесу і не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із настанням його смерті.
Варто зауважити, що у дослідницькій частині висновку експерта №26 від 15.07.2022 переписано дані із медичної картки №6736 стаціонарного хворого РОКЛ на ім'я ОСОБА_8 ;висновку експерта №330 від 20.07.2015 судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 , проведеної експертом КЗ «Обласне бюро судово медичної експертизи» Рівненської обласної ради; висновку експерта№31 від 14.04.2016 за результатами комісійної судово-медичної експертизи, проведеної експертами КЗ «Обласне бюро судово-медичної експертизи» Житомирської обласної ради; висновку спеціаліста №135/К від 04.12.2017, складеного спеціалістами КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи»(при цьому даний висновок спеціаліста не є первинним медичним документом і не може бути прирівняний до висновку експерта, оскільки спеціаліст не попереджений про кримінальну відповідальність); довідки про проведення службового розслідування, що складена комісією фахівців УОЗ Рівненської ОДА. При цьому, експертами Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи не наведено жодного власного дослідження та обґрунтування висновків з поставлених питань.
Відповідно до п. 2.3Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 передбачено, що первинна судово-медична експертиза може бути проведена як одним, так і кількома експертами. Необхідність участі кількох експертів визначається особою,що призначила таку експертизу, або начальником бюро судово-медичної експертизи. Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам). Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам).
Як показали допитані в судовому засіданні експерти ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , проведена ними експертиза (висновок експерта №26 від 15.07.2022) є комісійною і додатковою. Однак експертами вирішувались питання, які виходять за межі даного виду експертизи, оскільки експертами надавалась відповідь на питання, яке вирішено експертним висновком №330,а саме щодо причини смерті ОСОБА_8 (тобто фактично проведена повторна експертиза), і при цьому зроблено інший висновок.
Відповідно до п.4.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5,у дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновків з поставлених питань.
Дослідницька частина повинна включати: відомості про стан об'єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, умови їх застосовування;посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз'яснення до них;експертну оцінку результатів дослідження. Узагальнення та оцінка результатів окремих досліджень, які є підставою для формулювання висновків, можуть викладатися у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експерта. У дослідницькій частині висновку експерта при проведенні повторної експертизи вказуються причини розбіжностей з висновками попередніх експертиз, якщо такі розбіжності мали місце.
Таким чином, висновок експерта №26 від 15.07.2022не містить опису проведених експертами досліджень та зроблених за їх результатами висновків. Із його змісту вбачається лише відтворення змісту наявної в матеріалах кримінального провадження медичної документації, а також змісту попередніх експертних висновків та досліджень. Свої ж дослідження та висновки експертна комісія не описала, не вказано причини розбіжностей із висновком експерта №31 від 14.04.2016.
Крім того, у висновку експерта №26 від 15.07.2022 вказано, що причиною смерті потерпілого слід вважати гострі розлади серцевої діяльності внаслідок забою (забиття) серця. При цьому, у висновку експерта №330 від 20.07.2015 (який проводився за результатами розтину) причиною смерті вказано поєднану травму грудей та живота з ушкодженнями кореня лівої легені та неповним розривом селезінки, що супроводжувалось внутрішньо-грудною та внутрішньо-черевною кровотечею і призвело до масивної крововтрати.
Відповідно до п.24 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи,затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.1995 №6, встановлено, що при проведенні експертизи зі справи про притягнення медичних працівників до кримінальної відповідальності за «професійні правопорушення» в протокольній частині повинні бути детально викладені дані всіх наявних медичних документів. При цьому, залежно від характеру випадку, з історії хвороби обов'язково виписуються: стан хворого при його надходженні в стаціонар, записи щоденників, які фіксують його стан протягом
всього періоду лікування, протоколи операцій, клінічні діагнози, схеми призначеної медикаментозної терапії, об'єм і кратність введення лікарських речовин, результати лабораторних досліджень, характер і обсяг реанімаційних заходів, дані протоколу
патологоанатомічного розтину трупа з результатами гістологічного дослідження або дані первинної судово-медичної експертизи, результати кілініко-анатомічних конференцій з рецензією медичної документації, а також висновки комісії відомчого розслідування. Однак експертами викладено у висновку експерта виключно дані, взяті з висновків експертів у справі та службового розслідування, а також висновку спеціаліста який не є медичним документом.
Тому з метою об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, де необхідні спеціальні знання просить призначити повторну комісійну судово-медичну експертизу.
Прокурор у судовому засіданні лопотання підтримав просив задоволити клопотання.
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення клопотання та призначення експертизи.
Обвинувачений та його захисник вирішення долі клопотання поклав на розсуд суду.
Відповідно до ч.1 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, з метою об'єктивного та неупередженого розгляду, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи слід задовольнити із наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Враховуючи те, що для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження необхідні спеціальні знання, усунути протиріччя шляхом допиту експертів в судовому засіданні не видалось можливим, суд прийшов до висновку про необхідність призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи.
Керуючись ст.ст. 242, 332 КПК України, суд -
Клопотання про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи задовольнити.
У кримінальному провадженні №120151800100003696 від 20 червня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України призначити повторну комісійну судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
Чи в повному обсязі та своєчасно ОСОБА_8 проведені всі діагностичні обстеження при поступленні в КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня» Рівненської обласної ради? Чи правильно встановлений діагноз?
Якою була основна патологія при поступленні ОСОБА_8 в КЗ «РОКЛ» та хто ніс відповідальність за надання спеціалізованої медичної допомоги хворому.
Чи своєчасно було проведено огляд ОСОБА_8 іншими лікарями, зокрема хірургом? Чи вчасно було проведено ОСОБА_8 лапароцентез? Якщо ні, то чи могло це вплинути на перебіг травми хворого? Чи можна було запобігти смерті ОСОБА_8 при вчасному огляді лікарями хірургом, травматологом, кардіологом та анестезіологом? Хто повинен був забезпечити огляд хворого іншими лікарями?
Які обстеження необхідно провести для встановлення діагнозу «внутрішня кровотеча»? Чи були вони проведені ОСОБА_8 .? Хто відповідав за їх призначення? Чи були показання та необхідність призначати ОСОБА_8 відповідні обстеження?
Чи було діагностовано ознаки внутрішньої кровотечі, якщо так, то які, ким та коли? Які вжиті заходи медичного характеру для припинення внутрішньої кровотечі?
Чи наявні в медичній документації відомості про стан ОСОБА_8 , які свідчать про наявність в нього внутрішньої кровотечі? Якщо так, то які саме?
Чи були показання для проведення негайних реанімаційних заходів для ОСОБА_8 , згідно даних медичних документів та обставин отримання травм? Якщо так, то чи могло це запобігти смерті ОСОБА_8 .?
Чи була необхідність у даному випадку для проведення консиліуму лікарів? Чи був проведений консиліум лікарів?
Чи міг лікар хірург торакального відділення КЗ «РОКЛ» ОСОБА_4 розпочинати оперативне втручання без лікаря-хірурга відділення хірургії органів травлення та ендокринології ОСОБА_11 .? Якщо так, то чи могло це запобігти смерті ОСОБА_8 .?
Чи правильно був встановлений катетер в плевральну порожнину ОСОБА_8 лікарем-хірургом торакального відділення КЗ «РОКЛ» ОСОБА_4 .? Чи повно та кваліфіковано проведена ним операція з дренування плевральної порожнини? Якщо ні, то чи могло це вплинути на настання смерті ОСОБА_8 .? Чи можливо було виявити внутрішню кровотечу при правильному дренуванні плевральної порожнини?
Чи міг катетер з плевральної порожнини зміститися при проведенні для ОСОБА_8 реанімаційних заходів (непрямого масажу серця та штучного дихання)?
Чи відповідає діагностика та лікування ОСОБА_8 затвердженим протоколам надання медичної допомоги хворим у таких випадках, наказам МОЗ України та посадовій інструкції? Якщо ні, то які саме вимоги не було дотримано?
Чи правильно та своєчасно проводилися лікарем-хірургом торакального відділення КЗ «РОКЛ» ОСОБА_4 діагностика та лікування захворювання у ОСОБА_8 .?
Яка саме дії повинні був виконати хірург торакального відділення ОСОБА_4 .? Чи мав він можливість їх провести з моменту огляду ОСОБА_8 о 15:40 год. до моменту настання смерті о 17:55 год.? Чи були ним проведені необхідні дії?
Чи можливо було б при наданні необхідної та своєчасної кваліфікованої медичної допомоги уникнути настання смерті ОСОБА_8 .?
Чи є прямий або непрямий причинно-наслідковий зв'язок між діями чи бездіяльністю хірурга торакального відділення КЗ «РОКЛ» ОСОБА_4 та настанням смерті ОСОБА_8 .?
Яка причина смерті ОСОБА_8 .?
Проведення експертизи доручити Державній спеціалізованій установі «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України», код ЄДРПОУ 05480795,що знаходиться за адресою: 04112, м. Київ, Шевченківський район, вул. Дорогожицька, 9.
Для проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи експертам в повному обсязі надати необхідні матеріали для проведення такої експертизи.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків за ст.ст. 384, 385 КК України.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_12