Справа № 569/3677/23
1-кс/569/2926/23
15 травня 2023 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчої - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Рівне клопотання слідчого Рівненського відділу поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області майора поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кострова, Рильсього району, Курської області, російської федерації, уродженця АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,-
встановив:
До Рівненського міського суду надійшло клопотання слідчого Рівненського відділу поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області майора поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що Згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на всій території України введено воєнний стан та оголошено мобілізацію.
Так, 20 квітня 2022 року військовозобов'язаний ОСОБА_5 пройшов військово-лікарську комісію, та відповідно до довідки військово - лікарської комісії №14/394 від 20.04.2022 був визнаним придатним до військової служби.
У подальшому, 25 січня 2023 року ОСОБА_5 прибув у ІНФОРМАЦІЯ_2 , звідки його було відправлено для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується в АДРЕСА_3 . Прибувши до військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_5 відмовився проходити там військову службу, у зв'язку із чим його було відправлено назад у м. Рівне, де 29.01.2023 працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 намагалися під особистий підпис вручити ОСОБА_5 повістку про необхідність з'явитись о 21:00 год. 29.01.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , для подальшої відправки на військову службу під час загальної мобілізації до військової частини НОМЕР_1 , проте останній отримувати таку повістку відмовився.
Таким чином, ОСОБА_5 достовірно володіючи інформацією про час відправки до військової частини для проходження військової служби та місце розташування збірного пункту, всупереч вимогам ст.65 Конституції України, ст.ст.1, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу України», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію», Указу Президента України № 758/2022 від 7 листопада 2022 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», не маючи поважних причин та правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, не прибув 29.01.2023 о 21:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , для відправки до військової частини НОМЕР_1 , для проходженням військової служби за загальною мобілізацією, внаслідок чого ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ст. 336 КК України - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення - у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кострова, Рильсього району, Курської області, російської федерації, уродженця АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_4 , громадянина України, українця, раніше не судимого
Вина підозрюваного ОСОБА_5 підтверджується сукупністю зібраних по даному кримінальному провадженні доказів, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 та іншими матеріалами провадження.
27.04.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України - відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування саме такого запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам останньої переховуватись від органів досудового розслідування та суду; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків - метою застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання останньою покладених на нього процесуальних обов'язків, а також перешкоджання ризикам:
- може переховуватись від органів досудового розслідування та може ухилятись від слідства, суду, а саме: підозрюваний ОСОБА_12 усвідомлюючи те, що його протиправну діяльність викрито, з моменту повідомлення йому про підозру у вчиненні нетяжкого злочину, розуміючи реальність покарання за вчинений злочин, санкція якого передбачає позбавлення волі, може вжити заходів, щоб переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
ОСОБА_12 не є місцевим жителем, може вільно пересуватись по території України, у зв'язку із чим має змогу покидати своє місце проживання на довгий період часу та перебувати у будь-якому іншому місці, невідомому слідству, прокурора та суду. Тому задля уникнення відповідальності за вчинене діяння, може виїхати за межі свого місця проживання, що дає підстави побоюватися можливості переховування підозрюваного від правоохоронних органів та суду з метою перешкоджання кримінальному провадженню та уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, а оскільки в підозрюваного відсутні стримуючих фактори, а саме: не працює та проживає у іншому районі, дає підстави вважати, що останній може переховуватись від суду.
У зв'язку з цим, беручи також до уваги суспільну небезпеку вчиненого діяння, тяжкість злочину, застосування відносно нього запобіжного заходу - домашнього арешту, повністю відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та є необхідним для того, щоб запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Слід звернути увагу, що ОСОБА_5 ігнорує виклики слідчого у даному кримінальному провадження та на виклики до слідчого не з'являється.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме перешкоджати шляхом не прибуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого, прокурора суду, що в подальшому може позбавити суд можливості забезпечити судове провадження у розумні строки.
Крім цього, слід врахувати, що інкримінований підозрюваному злочин вчинений в умовах воєнного стану, який введений згідно Указу Президента №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, а тому застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу - домашній арешт повністю відповідає тяжкості вчинення ним кримінального правопорушення та є необхідним для того, щоб запобігти спробам останнього переховуватися від суду та слідства.
Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів - застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного, а тому є підстави вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, зазначеним у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і не зможуть гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
Обґрунтування необхідності покладення на підозрювану конкретних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України - для забезпечення явки підозрюваної до органу досудового розслідування, а також для своєчасного проведення слідчих дій по кримінальному провадженню необхідно покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, заборона залишати місце свого проживання - житло, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 - цілодобово.
Враховуючи вищевикладене та те, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть гарантувати виконання ОСОБА_13 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні доводи клопотання підтримали, просили задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту..
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник проти задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту не заперечували.
Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, захисника, та думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні слідчого Рівненського відділу поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023181180000095 від 14.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
27.04.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років, та наявність достатніх даних, що існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та може ухилятись від слідства, суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, визначеному у клопотанні, прокурором при його розгляді не доведено.
Отже, вирішуючи в даному випадку питання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 слідчий суддя враховує, що статтею 5 Європейської конвенції з прав людини передбачені випадки, коли особу може бути позбавлено свободи відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема це може бути здійснено з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення (пункт «с»).
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі з дотриманням гарантій передбачених статтею 5 Конвенції.
В свою чергу, за змістом частин першої та другої статті 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При цьому, домашній арешт являє собою позбавлення свободи в розумінні підпункту «с» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини (пункт 17 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Вітторіо та Луіджи Манчіні проти Італії», «Лавентс проти Латвії»).
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, наявність досліджених ризиків, щодо підозрюваного ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
На цьому етапі досудового розслідування кримінального провадження, до встановлення судом фактичної істини у ньому, сукупність зазначених матеріалів є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30.08.1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З урахуванням обставин справи, особи та його характеризуючих даних, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ч. 3 ст. 286-1 КК України цілодобовий домашній арешт.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на нього на строк не більше двох місяців такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; заборони залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 - цілодобово.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив :
Клопотання задоволити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кострова, Рильсього району, Курської області, російської федерації, уродженця АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт в межах строку досудового розслідування, а саме до 27 червня 2023 року.
Заборонити ОСОБА_5 цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 .
Строк дії ухвали встановити до 27 червня 2023 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки: - прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- заборони залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 - цілодобово.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 27 червня 2023 року.
Виконання ухвали скерувати для організації виконання начальнику Рівненського районного відділення поліції.
Виконання ухвали покласти на слідчого та прокурора.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1