Справа № 529/914/23
Провадження № 2-о/529/90/23
про відмову у відкритті провадження по справі
22 травня 2023 року Суддя Диканського районного суду Полтавської області Кириченко О.С., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи: Полтавського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримаки, про встановлення факту родинних відносин,
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин між нею та зниклим безвісти сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як між матір'ю та сином. Метою встановлення факту родинних відносин між нею та ОСОБА_2 заявниця вказує призначення їй грошового забезпечення як члену сім'ї зниклого безвісти військовослужбовця.
Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду або підлягає розгляду в порядку іншого судочинства, ніж визначено у заяві, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито, - закриває провадження у ній.
Визначений у ч. 1 ст. 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
При цьому суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Визначаючи, чи пов'язується з встановленням зазначеного факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов'язків, суд застосовує положення ст. 1 ЦК України. За змістом ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.
Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.
Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.
У правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 22.03.2023 у справі № 290/289/22, вказано, що у спірних правовідносинах суд повинен врахувати правову мету звернення заявника до суду, яка полягає у підтвердженні його певного соціального статусу. Такий статус має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення. Вимоги заявника, пов'язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за ним певного соціально-правового статусу, не пов'язані з будь-якими цивільними правами та обов'язками, їх виникненням, існуванням та припиненням та відповідно за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов'язані з публічно-правовими відносинами заявника з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Зі змісту заяви вбачається, що між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України як спеціально уповноваженим суб'єктом, який уповноважений на призначення відповідних грошових виплат зокрема членам сімей військовослужбовців та відповідно суб'єктом владних повноважень виник спір, пов'язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за нею певного соціально-правового статусу (а саме встановлення факту родинних відносин як між матір'ю та сином - безвісти зниклим військовослужбовцем) щодо виплати їй як члену сім'ї грошового забезпечення безвісти зниклого військовослужбовця, не пов'язаного з будь-якими цивільними права та обов'язками заявниці, їх виникненням, існуванням та припиненням. Отже, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з ч. 5 ст. 186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Враховуючи вказане вище, приходжу до висновку, що вказаний спір є публічно-правовим спором та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України необхідно відмовити у відкритті провадження у справі у зв'язку із тим, що ця заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Частиною 1 статті 20 КАС України визначено вичерпний перелік справ, які підсудні місцевому загальному суду як адміністративному суду, до якого не входять спори з приводу спору фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Виходячи з вказаних вище правових норм, зазначена заява підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства відповідним окружним адміністративним судом, яким у даному випадку є Полтавський окружний адміністративний суд.
З аналізу постанови Верховного Суду від 22.03.2023 року у справі № 290/289/22 вбачається, що вона підлягає розгляду адміністративним судом лише у разі, коли встановлення відповідного факту поєднано з вирішенням публічно-правового спору.
У зв'язку із цим, суд вважає за необхідне роз'яснити заявниці ОСОБА_1 , що вона має право звернутися до суду в порядку адміністративного судочинства саме із позовною заявою про оскарження рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - Міністерства оборони України чи іншого компетентного органу, уповноваженого приймати рішення про призначення грошового забезпечення члену сім'ї безвісти зниклого військовослужбовця. І саме при розгляді такого позову адміністративний суд може надавати оцінку обставинам щодо родинних відносин між заявницею та ОСОБА_2 - безвісти зниклим військовослужбовцем.
У зв'язку із відмовою у відкритті провадження у справі через те, що заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сума сплаченого заявницею ОСОБА_1 судового збору за подання заяви до суду у розмірі 536,80 грн підлягає поверненню їй за ухвалою суду.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1, ч. 2-5 ст. 186, 260, 261, п. 7 ч. 1 ст. 353, 354, 355 ЦПК України, п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суддя
У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи: Полтавського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримаки, про встановлення факту родинних відносин - відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України у зв'язку із тим, що ця заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, код ЄДРПОУ 37959255, яке розташоване за адресою: вул. Шевченка, 1, м. Полтава, повернути заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , у зв'язку із відмовою у відкритті провадження у справі через те, що заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, судовий збір за подання заяви до суду у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп, сплачений 16 травня 2023 року через ТВБВ № 10016/045 філії - Полтавського обласного управління АТ "Ощадбанк" згідно квитанції № 32.
Копію цієї ухвали та заяву про встановлення факту родинних відносин з доданими до неї матеріалами надіслати заявнику ОСОБА_1 .
Роз'яснити заявнику ОСОБА_1 , що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідним окружним адміністративним судом, яким у даному випадку є Полтавський окружний адміністративний суд.
Ухвала набирає законної сили через п'ятнадцять днів з дня її постановлення, якщо на неї не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Суддя О.С. Кириченко