Справа № 404/4020/23
Номер провадження 1-кп/404/227/23
29 травня 2023 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кропивницькому в залі суду кримінальне провадження №12023121010001216 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Цюрюпінськ Херсонської області, українця, громадянина України, з професійною освітою, водія-заправника автомобільного відділення взводу забезпечення роти забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 , солдата, не одруженого, проживаючого за адресою, вказаною в обвинувальному акті, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем за контрактом та проходячи службу на посаді водія-заправника автомобільного відділення взводу забезпечення роти забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», у порушення вимог ст.ст.3, 65, 68 Конституції України, ст.ст.11, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 01.05.2023 року приблизно о 00 год. 10 хв., знаходячись за кермом транспортного засобу «ВАЗ 2106», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , біля житлового будинку №3 по вул.Академіка Корольова у м.Кропивницькому був зупинений інспектором взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП ОСОБА_6 спільно з інспектором взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП ОСОБА_7 , які прибули за вказаною адресою на відпрацювання виклику «Інші тілесні ушкодження».
У подальшому на законну вимогу інспектора ДПП ОСОБА_6 щодо пред'явлення посвідчення водія ОСОБА_3 відмовив, пояснивши, що при собі його не має, а потім вийшов з автомобіля та почав йти з місця події, не реагуючи на законну вимогу працівників поліції зупинитися.
Надалі у ОСОБА_3 , який усвідомлював, що перед ним перебувають працівники поліції, які згідно із Законом України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівниками правоохоронного органу, мають на собі формений одяг та розпізнавальні знаки розрізнення, що вказують на належність до органів Національної поліції України, виник умисел на спричинення побоїв інспекторам поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у зв'язку із виконанням ними службових обов'язків.
Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_3 , у той час коли інспектор ДПП ОСОБА_7 спільно із інспектором ДПП ОСОБА_6 намагалися його зупинити, відмовився від виконання даної законної вимоги та умисно кулаком правої руки наніс удар в область грудної клітини ОСОБА_7 , продовжуючи тікати, на що останній наздогнав його, однак ОСОБА_3 наніс кулаком правої руки удар в область грудної клітини ОСОБА_7 , після чого відразу наніс ще один удар кулаком правої руки в обличчя, чим спричинив ОСОБА_7 больові відчуття. Потім ОСОБА_3 схопив ОСОБА_7 за шию та повалив його на землю, внаслідок чого останній отримав забій м'яких тканин обличчя справа, на що інспектор ДПП ОСОБА_6 намагався відтягнути ОСОБА_3 , однак останній, продовжуючи реалізацію заздалегідь виниклого умислу на спричинення побоїв ОСОБА_6 у зв'язку із виконанням ним службових обов'язків, відмахнувся кулаком правої руки та наніс один удар в обличчя останньому, внаслідок чого ОСОБА_6 отримав больові відчуття та забій м'яких тканин голови, обличчя.
Вказаними діями ОСОБА_3 умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу побої у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що за обставин, часу та місця, встановлених судом, після зупинки його транспортного засобу інспекторами УПП в Кіровоградській області ДПП ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та вимоги останніх пред'явити їм посвідчення водія, відмовив у цьому і почав йти з місця події. У подальшому на вимогу поліцейських зупинитися, відмовив та наніс їм побої, зазначені в обвинуваченні. Він усвідомлював, що під час нанесення ударів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ті перебували у форменому одязі та підтверджує те, що удари були обумовлені виконанням поліцейськими своїх службових обов'язків. Повністю підтверджує та погоджується із усіма обставинами вчинення правопорушення, вказаними у висунутому йому обвинуваченні, просить суворо не карати та вказує, що розкаюється у вчиненому.
Обвинуваченому ОСОБА_3 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як показав ОСОБА_3 у судовому засіданні дає показання правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кримінального правопорушення. У зв'язку з цим після роз'яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч.3 ст.349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення та його кваліфікацію, вказані в обвинувальному акті.
Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.345 КК України як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
При призначенні ОСОБА_3 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_3 характеризується позитивно, вчинив умисний закінчений нетяжкий злочин, не одружений, є військовослужбовцем, на обліках в закладах з надання наркологічної або психіатричної допомоги не перебуває, осудний, раніше не судимий.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та раніше зазначених даних про особу обвинуваченого, який вчинив умисний закінчений нетяжкий злочин стосовно працівників правоохоронного органу в стані алкогольного сп'яніння, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч.2 ст.345 КК України. При цьому, враховуючи позицію сторони обвинувачення та захисту, наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, до яких суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, та, крім цього, враховуючи дані про особу винного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, зважаючи на положення ч.1 ст.58 КК України, а також те, що ОСОБА_3 є військовослужбовцем, за місцем проходження військової служби характеризується позитивно, замість покарання у виді обмеження волі строком на один рік суд вважає за можливе призначити обвинуваченому службове обмеження для військовослужбовців на той самий строк, тобто на один рік, із відрахуванням в доход держави десяти відсотків із суми його грошового забезпечення. Саме таке покарання на думку суду є необхідним і достатнім для досягнення мети виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи думку сторони обвинувачення, за відсутності будь-яких клопотань про застосування запобіжних заходів та висловленої сторонами думки про скасування наявного запобіжного заходу, з огляду на положення п.14 ч.1 ст.368 КПК України суд скасовує застосований стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.58 КК України замість визначеного покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік призначити ОСОБА_3 покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 1 (один) рік із відрахуванням в доход держави із суми його грошового забезпечення щомісячно 10 (десяти) відсотків.
Скасувати обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід, застосований згідно з ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м.Кіровограда від 03.05.2023 року, у виді домашнього арешту.
На вирок може бути подано апеляцію до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м.Кіровограда.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя Кіровського районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_1