Справа № 404/4026/23
Номер провадження 1-кс/404/1538/23
29 травня 2023 року м. Кропивницький
Слідчий суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні №42022121050000112, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, військовослужбовця, не одруженого, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
Слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням у вказаному кримінальному провадженні, яке погоджено керівником Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ним здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке внесене 28.10.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцем (крім строкової служби) в умовах воєнного стану.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 17 від 24.02.2022 року солдата запасу ОСОБА_5 визнано таким, що з 24.02.2022 року справи та посаду стрільця 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 19 від 26.02.2022 року на виконання Указу Президента України «Про введення воєнного стану» № 64/2022 року від 24.02.2022 року, Указу Президента України «Про проведення загальної мобілізації» № 69/2022 від 24.02.2022 року та у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом солдата запасу ОСОБА_5 визнано призначеним до військової частини НОМЕР_1 за штатом воєнного часу та таким, що з 26.02.2022 року справи та посаду стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, станом на 24.02.2022 року ОСОБА_5 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу, - та приступив до виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
У подальшому наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 120 від 20.06.2022 року відповідно до п.п. 82, 83, 102 та 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України рядового ОСОБА_5 увільнено від займаної посади стрільця 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , призначено на посаду стрільця 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 та визнано таким, що з 19.06.2022 року справи та посаду стрільця 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Проходячи військову службу на посаді стрільця 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_5 як військовослужбовець відповідно до ст.ст. 11, 16-17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України був зобов'язаний, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, а також спеціальні обов'язки; бездоганно і неухильно додержуватися порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України; усвідомлювати та свідомо ставитися до виконання свого військового обов'язку; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно зі ст.ст. 2, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України солдат ОСОБА_5 також був зобов'язаний, зокрема, захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України; точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки і поставлені йому завдання; зразково виконувати свої службові обов'язки; бути готовим до виконання завдань за призначенням; додержуватися військової дисципліни; своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни; неухильно виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників); у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Крім того, ст.1 Закону України «Про оборону України» визначено поняття воєнного стану як особливого правового режиму, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, а також визначено момент набрання чинності Указом - одночасно з набранням чинності Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні». При цьому моментом набрання чинності Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022 визначено день його опублікування.
24.02.2022 Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022 опубліковано в № 37 від 24.02.2022 офіційного друкованого видання «Голос України», а відтак з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, затвердженими Законами України № 2119-ІХ від 15.03.2022, № 2212-ІХ від 21.04.2022, № 2263-ІХ від 22.05.2022, № 2500-ІХ від 15.08.2022, № 2738-ІХ від 16.11.2022, № 2915-ІХ від 07.02.2023, відповідно, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався і триває дотепер.
Незважаючи на викладене, 29.08.2022 року ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізаціїна посаді стрільця 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , умисно діючи в порушення вимог ст.ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , та, перебуваючи за зареєстрованим за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , та в інших місцях, ухилявся від проходження військової служби до 18.05.2023 року, використовуючи виниклий у зв'язку з цим вільний час на власний розсуд, що не було пов'язано з виконанням його обов'язків з військової служби.
Під час досудового розслідування 18.05.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а тому слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в ньому.
Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечив, пояснив, що не проходив військову службу у встановленому порядку та не вчиняв кримінального правопорушення, просивши застосувати більш м'який запобіжний захід.
Захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечила, підтримала позицію підозрюваного, вказувала на необґрунтованість висунутої підозри та зазначила, що прокурором не доведені ризики, визначені ст.177 КПК України.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Внесене слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України, матеріали клопотання: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, довідка військово - лікарської комісії відносно ОСОБА_5 , копія військового квитка ОСОБА_5 , копії витягів з наказів, про які вказано у повідомленні про підозру, копія акту проведення службового розслідування по факту відсутності у роті військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_5 , копія довідки - доповіді, копія аркушу резолюції, копія витягу із наказу від 22.09.2022 року, протоколи допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (а.с.7, 19-56) - містять достатні дані про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні раніше зазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та прямі відомості, які підтверджують твердження, вказані у повідомленні про підозру.
Згідно з п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Таким чином вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Раніше перелічені докази, серед яких протоколи допиту свідків та долучені документи на переконання слідчого судді підтверджують обґрунтованість висунутої підозри в частині вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що наявні матеріали клопотання свідчать про існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України.
При цьому, слідчий суддя враховує, що практика Європейського суду з прав людини не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року Європейський суд з прав людини вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
За таких обставин слідчий суддя не бере до уваги твердження сторони захисту щодо не доведення стороною обвинувачення під час розгляду клопотання обґрунтованості висунутої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовані дослідженими доказами.
Положеннями ч.1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що кожен із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Також положеннями ч.8 ст.176 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Згідно з вимогами ст.178 КПК України слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Зважаючи на вказані обставини та те, що санкція ч.5 ст.407 КК України передбачає позбавлення волі строком до десяти років, то у разі не застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, той може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також перешкоджати розслідуванню кримінального провадження.
Таким чином, сукупність раніше викладених і встановлених обставин, зважаючи на обґрунтованість підозри у вчиненні тяжкого злочину підозрюваним, та на доведення перед судом стороною обвинувачення обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, вказує на те, що на вказаній початковій стадії досудового розслідування застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання доведеним перед слідчим суддею ризикам.
Відтак, зважаючи на раніше викладене, зберігаючи об'єктивність та безсторонність, з метою досягнення завдань кримінального провадження та мети застосування запобіжних заходів, суд вважає доцільним застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, кримінального провадження, які становлять два місця з моменту повідомлення про підозру ОСОБА_5 , тобто з 18.05.2023 року.
Разом з тим, згідно з положеннями ч.5 ст.182, ч.ч.3-4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. При цьому, беручи до уваги обставини кримінального провадження, суспільну небезпеку злочину, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , його особу, майновий стан, суд приходить до висновку щодо визначення застави у межах, визначених Законом, у розмірі 80520 грн., що становить 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та відповідає вимогам ст.182 КПК України.
Керуючись положеннями ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя вбачає за необхідне зазначити, що в разі внесення застави на підозрюваного будуть покладені обов'язки, доцільність застосування яких випливає з положень ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали та тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 визначити до 17 год. 10 хв. 17 липня 2023 року.
Підозрюваного ОСОБА_5 взяти під варту негайно у залі суду.
Визначити заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 80520 грн., яка може бути внесена на рахунок отримувача №UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 .
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 до 17 год. 10 хв. 17.07.2023 року виконувати наступні обов'язки:
-прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідного територіального органу Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч.ч.8, 10 ст.182 КПК України, за умови сплати застави, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов'язків, застава буде звернена в дохід держави, а слідчим суддею, судом буде вирішено питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.
Слідчий суддя Кіровського
районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1