Єдиний унікальний номер: 379/777/23
Провадження № 3/379/403/23
26 травня 2023 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Зінкін Володимир Іванович, розглянувши матеріали справи, що надійшли від відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , по догляду за дитиною-інвалідом, раніше до адміністративної відповідальності притягувалася: за ст. 173-2 ч.1 та за ст.173-2 ч.2, ст.173-2 ч.1,
за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу 15.05.2023 близько 10:00 год, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання в АДРЕСА_2 , вчинила психологічне домашнє насильство відносно чоловіка ОСОБА_2 , а саме: погрожувала останньому та виражалася нецензурною лексикою в ході телефонної розмови, повторно протягом року після накладення стягнення та чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за яке було складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №975904.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину не визнала та пояснила, що не погрожувала та не висловлювалася нецензурною лайкою.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).
Адміністративна відповідальність передбачена ч.2 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, тих самих дій передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як зазначено в ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП і не може бути перекладений на суд.
У свою чергу, протокол про адміністративне правопорушення, визначає межі судового розгляду і є доказом у справі.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Об'єктивна сторона ч.1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання шкоди фізичному чи психічному здоров'ю, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак - об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Так, у протоколі серії ВАВ №975904 від 16.05.2023 не зазначена обов'язкова ознака об'єктивної сторони правопорушення, передбачена диспозицією ч. 1 ст. 173-2, в тому числі і ч.2 ст. 173-2 КУпАП, а саме: не зазначено чи була завдана шкода або чи могла бути завдана шкода фізичному чи психічному здоров'ю потерпілої особи.
Окрім пояснень ОСОБА_2 , в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту вчинення насильства та їх наслідків для психічного здоров'я потерпілого, та які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України"). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а відтак усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Судом визначається наявність події та складу правопорушення в межах обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно змінювати формулювання обвинувачення суд не може, оскільки перебере на себе функцію обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є неприпустимим.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги викладене, суд, оцінивши наявні в даній справі докази, приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП має бути закрито.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 173-2, 266, 247, 283-287, 294 КУпАП, суд,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Суддя: В. І. Зінкін