Єдиний унікальний номер № 175/2333/22
Провадження № 2/175/687/22
26 травня 2023 року Дніпропетровський районний суд
Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Васюченка О.Г..
за участю секретаря - Кульпіної Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-
24 серпня 2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися. Позивач у своєму позові посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 є її батьком. Позивач проживає разом з матір'ю ОСОБА_3 і на даний час фактично знаходиться на її повному утриманні. З відповідачем проживають окремо, до повноліття позивача з відповідача аліменти на її утримання не стягувались. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 виповнилося 18 років, тобто досягла повноліття, та оскільки в теперішній час вона навчається на третьому курсі денної форми навчання (держзамовлення) Навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького IV рівня акредитації. Закінчую своє навчання в університеті 30 червня 2024 року. Навчання в університеті потребує значних матеріальних витрат, таких як: витрати на купівлю зошитів, книг, підручників та інших канцелярських товарів і приладь, витрати на харчування, проживання в м. Черкаси, проїзд по місту і проїзд додому і назад на навчання, купівлю одягу, взуття, лікування та оздоровлення тощо, у звязку з чим, її навчання у навчальному закладі потребує додаткових суттєвих матеріальних витрат, які вона та її мати самостійно не в змозі здолати.
У зв'язку з чим позивач звернулась до суду з позовною заявою в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь та на її утримання як повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення нею 23-річного віку з припиненням стягнення аліментів у разі припинення навчання.
24 серпня 2022 року згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшла до провадження судді Новік Л.М..
У зв'язку з відстороненням судді ОСОБА_4 від здійснення правосуддя 24 березня 2023 року на підставі розпорядження №36/23 вищезазначена справа передана до провадження судді Васюченка О.Г..
27 березня 2023 року ухвалою судді Васюченка О.Г. вищезазначена справа прийнята до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначена до судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідач до суду не з'явився, про час та дату повідомлявся належним чином, проте про причини своєї неявка не повідомив, відповідних заяв або клопотань не надавав.
Суд вважає можливим розгляд справи за вище вказаних обставин.
З'ясувавши думку сторін, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1 .. Позивач проживає разом з матір'ю ОСОБА_3 і на даний час фактично знаходиться на її повному утриманні. З відповідачем проживають окремо, до повноліття позивача з відповідача аліменти на утримання позивача не стягувались.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу виповнилося 18 років, тобто вона досягла повноліття. В теперішній час позивач навчається на третьому курсі денної форми навчання (держзамовлення) Навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Б.Хмельницького IV рівня акредитації. Закінчую своє навчання в університеті 30 червня 2024 року. Позивач звернулась до суду, через те, що її навчання в університеті потребує значних матеріальних витрат, таких як: витрати на купівлю зошитів, книг, підручників та інших канцелярських товарів і приладь, витрати на харчування, проживання в м. Черкаси, проїзд по місту і проїзд додому і назад на навчання, купівлю одягу, взуття, лікування та оздоровлення тощо. Таким чином, її навчання у навчальному закладі потребує додаткових суттєвих матеріальних витрат, які вона та її мати самостійно не в змозі здолати.
Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 10 ст. 7 Сімейного кодексу України, кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
На підставі ч. ч. 1, 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовні моральний розвиток (ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав: а виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з яким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Судом встановлено, що зараз відповідно до довідки №243/22 від 15 серпня 2022 року ОСОБА_1 дійсно на навчається на третьому курсі денної форми навчання (держзамовлення) Навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Б.Хмельницького IV рівня акредитації. Дата вступу - 01 вересня 2020 року, дата закінчення - 30 червня 2024 року.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 зараз повнолітня, зареєстрована в с. Сурсько-Литовське, Дніпровського району, Дніпропетровської області, навчається в м. Черкаси, фактично не має свого постійного доходу крім допомоги матері, знаходиться на її утриманні, та на теперішній час потребує матеріальної допомоги, тому суд вважає можливим стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки. Оскільки, дочка відповідача потребує матеріальної допомоги від батька, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання на час навчання в розмірі 5 000 грн. щомісячно до досягнення дочкою 23 років, з припиненням стягнення аліментів у разі припинення навчання.
Суд враховує при цьому прожитковий мінімум в країні для працездатних осіб, а також те, що такі витрати (на аліменти на період навчання) повинна нести і мати позивача, а виходячи з рівності батьків в обов'язках по відношенню до утримання своїх дітей, то половина таких витрат повинна нести і мати.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини та ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, культурного, морального і соціального розвитку. Також, згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно до ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом.
Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов'язки сторін. Всі ці складові могли бути з'ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що відповідач в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, міг би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але в даному разі цього зроблено не було.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню.
Відповідач повинен довести, що його дiями не було порушено його права або права позивача чи їх дитини. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позовні вимоги не уточнювалися, зустрічні вимоги не заявлено.
Відповідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Згідно ч. 2 ст. 191 СК України суд може присудити аліменти і за минулий час.
Враховуючи вимоги ст. 191 СК України, суд вважає необхідним стягнути аліменти з відповідача на користь позивача на утримання повнолітньої дочки з 24 серпня 2022 року.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Як роз'яснено у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але не меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.
Зважаючи на те, що позивач не працює, має скрутне матеріальне становище і важкі сімейні обставини, державну грошову допомогу зараз не отримує, інших джерел доходу не має, суд вважає можливим допустити негайне виконання судового рішення.
У відповідності з ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, не сплатила вказане, тому з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 992,40 грн. (на час подання позову).
Частиною 1 статті 185 СК України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Таким чином, брати участь у додаткових витратах зобов'язані обидва з батьків, незалежно від того з ким з них проживає дитина, оскільки Сімейний Кодекс України виходить із принципу рівності прав й обов'язків батьків. Вищезазначене підтверджено і доведено доказами.
Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд вважає, що дочка відповідача продовжує навчання у навчальному закладі на денній формі, при цьому вона не має часу на працевлаштування і потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, а також враховуючи, що відповідач є працездатного віку, відтак суд приходить до висновку, що аліменти в розмірі 5 000 грн. відповідають потребам ОСОБА_1 у допомозі батька та можливостям останнього надавати таку допомогу, тому суд вбачає наявність підстав для задоволення даного позову.
При таких обставинах суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 на її утримання як повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення ОСОБА_1 23-річного віку з припиненням стягнення аліментів у разі припинення навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Таким чином суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини в такому вигляді ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 7, 141, 150, 155, 180, 182, 183, 184, 185, 191 Сімейного кодексу України, ст. 15, 16, 18 ЦК України. ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 та на її утримання як повнолітню дочку, яка продовжує навчання, аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з 24 серпня 2022 року і до досягнення ОСОБА_1 23-річного віку з припиненням стягнення аліментів у разі припинення навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Г. Васюченко