Справа № 175/1828/23
Провадження № 2/175/457/23
Іменем України
"23" травня 2023 р. смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря Бартківа В.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа - орган опіки та піклування адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. М. Грушевського, буд. 70, каб. 101-103) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивачка є бабусею малолітньої ОСОБА_3 . З 2012 року відповідачка ухилялася від виконання своїх батьківських обов'язків та жила окремо від дитини, яка в свою чергу проживала з батьком. З початку введення воєнного стану, дитина переїхала жити до позивачки та знаходиться повністю на її утриманні, оскільки її батько перебував у складі Збройних сил України. 29.12.2022 року під час ведення бойових дій батько дитини загинув. У зв'язку з тим, що відповідачка не бере участь у вихованні дитини, не забезпечує її всім необхідним та взагалі не спілкується з нею, позивачка звернулася до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання у справі.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, через канцелярію суду надали заяви про розгляд справи без їх участі. Відповідачка у своїй заяві визнала позов у повному обсязі. Представник третьої особи разом з заявою надав суду висновок органу опіки та піклування адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до положень ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Оскільки відповідач визнала пред'явлений позов і визнання позову не суперечить закону, суд вважає за можливе розглянути справу у даному підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Амур-Нижньодніпровським органом реєстрації актів цивільного стану м. Дніпропетровська від 29.09.1982 року, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено актовий запис № 977. Батьком записаний - ОСОБА_5 , матір'ю - ОСОБА_1 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Сурсько-Литовської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 14.03.2011 року, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено актовий запис №09. атьком записаний - ОСОБА_4 , матір'ю - ОСОБА_6 .
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Новокодацьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 06.03.2023 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблено актовий запис №417.
Відповідно до копії наказу начальника служби про тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування №01/107/114 від 03.02.2023 року, малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , тимчасово влаштовано в сім'ю бабусі - ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 до отримання дитиною статусу «дитини позбавленої батьківського піклування».
Згідно довідки про склад сім'ї №2078 від 30.03.2023 року, за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані 5 осіб: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 .
Відповідно до акту обстеження умов проживання дитини, за адресою: АДРЕСА_3 фактично проживають малолітня дитина ОСОБА_3 , бабуся ОСОБА_1 , тітка ОСОБА_10 . Інші особи зареєстровані, проте не проживають за вищевказаною адресою. Під час відвідування сім'ї встановлено, що в квартирі створені необхідні умови для виховання та проживання дитини. Відносини між бабусею та онукою теплі та доброзичливі. Комісія вважає, що проживання дитини в сім'ї бабусі відповідає найкращим інтересам дитини.
Згідно акту №101 оцінки потреб сім'ї від 29.03.2023 року, родина проживає у власній трикімнатній квартирі на 8 поверсі. Дитина має окрему кімнату, в квартирі наявна необхідна техніка та меблі, одяг та взуття відповідають сезону, у дитини позитивний емоційний розвиток, атмосфера в родині теж позитивна. ОСОБА_3 залишилася без батьківського піклування. Мати - ОСОБА_11 , вихованням та утриманням дитини не займається. Батько - ОСОБА_4 зник безвісті 29.12.2022 року під час ведення бойових дій. Похований 16.03.2023 року. З лютого 2022 року дитина проживає з бабусею ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , станом на 29.03.2023 року до кримінальної відповідальності не притягалася, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває.
Згідно характеристики, виданої начальником дільниці КП «Жилсервіс-5» ДМР від 22.03.2023 року, за період проживання з 28.04.1987 року за адресою: АДРЕСА_3 , скарг з боку мешканців на ОСОБА_1 не надходило.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради №4/3-117 від 11.05.2023 року, адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відносно її дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У відповідності до ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Згідно ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
У відповідності до ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно зі ст. ст. 141, 180 СК України, батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Відповідно до положень ст. 181 СК України, аліменти на утримання дитини стягуються на користь того з батьків, з ким проживає дитина.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 1 ст. 191 СК України, встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, що визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
За таких обставин, дослідивши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши докази, з урахуванням визнання відповідачем позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України та положення Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1073 грн 60 коп.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 82, 76, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_11 , громадянку України, ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 , батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на особовий рахунок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у відділенні ПриватБанку, аліменти щомісячно у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , сплачений судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т. С. Журавель