Справа № 500/1470/23
25 травня 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач - 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі, відповідач - 2), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області за №192550005612 від 17.08.2022 та 03.10.2022 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 всі періоди трудової діяльності відображені у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 від 10.06.1986 року, зарахувати здійснену ним доплату до мінімального страхового внеску за неповні місяці страхового стажу та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з дня виповнення пенсійного віку - 11.05.2022 року.
Позов обґрунтований тим, що позивач вважає протиправною бездіяльність відповідачів, яка виразилась у безпідставній, на думку позивача, відмові у призначенні пенсії із врахуванням як наявного у позивача страхового стажу, так і здійсненої ним доплати за неповні місяці трудового стажу. Позивач просить врахувати, що формальні неточності у документах чи відсутність відтисків печатки за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист; позивач не може нести відповідальності за правильність, повноту оформлення та належний порядок ведення обліку та внутрішньої документації підприємства.
Ухвалою суду від 19.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачам встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову повністю. Вказав, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до стажу позивача не можуть бути зараховані періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 10.06.1986, оскільки відсутня печатка на титульній сторінці, що суперечить Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.93 року. Крім того, зазначив, що до стажу позивача не може бути зараховано період роботи з квітня 2001 по грудень 2001 згідно з архівною довідкою №78 від 20.05.2022, оскільки ім'я та по батькові не відповідають паспортним даним. Звернув увагу суду на тому, що позивачем було здійснено доплату до мінімального страхового внеску у неповних місяцях страхового стажу, визначених у повідомленні-розрахунку №1900-0604-8/18702 від 08.07.2022; періоди, за які здійснено доплату, зараховано до страхового стажу як повні. Також, просить врахувати, що нарахування та виплата пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу; у такому випадку суд може лише зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову повністю. Вказав, що Рішеннями №192550005612 від 17.08.2022 та від 03.10.2022 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній належним чином підтверджений страховий стаж, мотивуючи тим, що у позивача в наявності із необхідних 29 років було підтверджено лише 27 років 07 місяців 21 день. Зазначив, що за доданими до заяви про призначення пенсії документами до страхового стажу не зараховані період з квітня 2001 по грудень 2001, оскільки ім'я та по батькові зазначені в архівній довідці від 20.05.2022 №78 не відповідають паспортним даним позивача, а на титульній сторінці трудової книжки НОМЕР_1 від 10.06.1986 відсутня печатка підприємства. Звернув увагу суду на тому, що повноваження Пенсійного Фонду України в даних правовідносинах є дискреційними та виключною компетенцією Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Представник позивача 02.05.2023 подав до суду відповідь на відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (вх.№5464/23) та 03.05.2023 відповідь на відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вх.№5536/23). Вважає, що незарахування до страхового стажу періоду роботи позивача в ПАП АФ "Старт" із 21.04.2001 по 28.12.2001 із мотивів відсутності у трудовій книжці печатки підприємства, на якому вперше заповнювалась трудова книжка, на думку представника позивача, не може бути визнано законним, оскільки позивач не впливав на дотримання порядку заповнення трудової книжки та не може нести негативні наслідки за окремі недоліки у внесених в ній записах чи скріплення їх печаткою. Крім цього, представник відповідача зазначив, що 12.07.2022 позивач сплатив на рахунок ГУ ПФУ у Тернопільській області 16341,63 грн. в якості доплати до мінімального страхового внеску за неповні місяці страхового стажу, сума доплати була визначена відповідачем, і за таких обставин, вважає, що дії позивача є правомірними.
Виходячи з положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Так, на виконання постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.03.2021 за №339/35961, органи Пенсійного фонду України застосовують екстериторіальний принцип призначення та перерахунку пенсій.
Нова технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсій бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Судом встановлено, що позивач неодноразово (23.05.2022, 09.08.2022, 27.09.2022) звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, та рішеннями за №192550005612 від 31.05.2022 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, від 17.08.2022 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, від 03.10.2022 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком.
Проте, у спірному випадку позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області за №192550005612 від 17.08.2022 та 03.10.2022 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за №192550005612 від 17.08.2022 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком та зазначено про те, щодо страхового стажу не зараховано періоди : з 04.2001 по 12.2001, згідно архівної довідки від 20.05.2022 №78, оскільки ім'я та по батькові заявника не відповідає паспортним даним; доплати до мінімального страхового внеску, у неповних місяцях страхового стажу, визначених у довідці від 08.07.2022 №190-0604-8/18702, оскільки відсутні дані у системи персоніфікованого обліку.
Також, Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за №192550005612 від 03.10.2022 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком та зазначено про те, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 10.06.1986, оскільки відсутня печатка на титульній сторінці, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок, період з квітня 2001 по грудень 2001 згідно архівної довідки від 20.05.2022 №78,оскільки ім'я та по батькові не відповідають паспортним даним.
Крім цього, у відповідь на звернення позивача щодо страхового стажу, відповідач-1 щодо повернення коштів за здійснену доплату до мінімального страхового внеску листом від 27.03.2023 повідомило, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області може здійснювати перерахунок коштів лише на рахунки, які адмініструє Пенсійний фонду. Також, відповідач - 1 зазначив, що повернути сплачені позивачем кошти немає можливості, оскільки відповідно до картки особового рахунку платника станом переплата відсутня, а періоди за які здійснено доплату позивачу зараховано до страхового стажу як повні місяці.
Не погоджуючись з такими діями відповідачів, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).
Періоди, з яких складається страховий стаж визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону №1058-IV).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Порядок підтвердження стажу регламентовано у статті 62 Закону №1788-XII, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктами 17-18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов'язаних з заявником спільною роботою.
На час первинного заповнення трудової книжки діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162.
Відповідно до п.1.2 вказаної Інструкції прийом на роботу без трудової книжки не допускається.
Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 Держкомпраці СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 Держкомпраці СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 "Про трудові книжки робітників та службовців" та даною Інструкцією.
Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 "Про трудові книжки робітників та службовців" встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 13 вказаної постанови "Про трудові книжки робітників та службовців" при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.
При цьому, відповідно до пункту 18 вказано постанови відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.
У період внесення записів про роботу позивача у спірні періоди після 1993, порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58).
З положень пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників вбачається, що необхідним реквізитом під відповідним записом у трудовій книжці працівника є печатка.
Згідно з пунктом 2.6. Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції №58 у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.
У тому разі, коли у трудовій книжці заповнені усі сторінки відповідних розділів, вона доповнюється вкладишем. Вкладиш вшивається у трудову книжку, заповнюється і ведеться власником або уповноваженим ним органом за місцем роботи працівника у такому ж порядку, що і трудова книжка. Вкладиш без трудової книжки недійсний (п. 3.1 Інструкції №58).
Отже, з системного аналізу вказаних вище норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.
Суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку.
Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Як слідує з матеріалів справи, відповідач - 2, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком, покликається на неможливість зарахування до страхового стажу позивача періодів відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 10.06.1986, оскільки відсутня печатка на титульній сторінці, а також періоду з квітня 2001 по грудень 2001 згідно архівної довідки від 20.05.2022 №78, оскільки ім'я та по батькові не відповідають паспортним даним.
Суд звертає увагу на тому, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому їх не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірних періодів роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.
Суд зазначає, що всі записи, що містяться в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , яка не містить печатки на титульній сторінці, завірені відповідними печатками установ, в яких працював позивач.
Тому, суд критично ставиться до висновку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про незарахування записів у в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 , яка не містить печатки на титульній сторінці.
Слід зазначити, що суд не уповноважений встановлювати наявність чи відсутність всіх підстав для призначення чи відмови у призначенні пенсії, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.
А тому прийняття рішення щодо зарахування стажу роботи позивача, зазначеного у прохальній частині позовної заяви без перевірки наявності чи відсутності усіх для цього підстав є передчасним.
Суд також критично оцінює доводи відповідачів стосовно незарахування до страхового стажу позивача періоду з квітня 2001 по грудень 2001 згідно архівної довідки від 20.05.2022 №78, з огляду на невідповідність ім'я та по батькові паспортним даним позивача, так як такий недолік є формальним та, на думку суду, позивач жодним чином не впливає на дотримання порядку заповнення такої довідки та не може нести негативні наслідки, що відображуються у незарахуванні вказаного періоду роботу.
Крім цього, період роботи позивача з 21.04.2001 по 28.12.2001 ПАП АФ "Старт" зазначений у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 .
Крім цього, частиною третьою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: ТП = Св : В, де: ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях; Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати; В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.
Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Суд також враховує те, що у відповідності до Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 №794, персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях (далі - уповноважений орган).
В ході розгляду даної справи судом встановлено, що 12.07.2022 позивач сплатив на рахунок ГУ ПФУ у Тернопільській області 16341,63 грн. в якості доплати до мінімального страхового внеску за неповні місяці страхового стажу, що підтверджується квитанцією №152367440 від 12.07.2022.
При цьому, як слідує з листа відповідача -1 від 27.03.2023, періоди за які здійснено доплату позивачу зараховано до страхового стажу як повні місяці. Така ж інформація вбачається й з відзиву відповідача-1.
Отже, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що приймаючи спірні у даній справі рішення, відповідач-2 діяв не в межах та не у спосіб визначений чинним законодавством.
Згідно з частиною ст.245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому суд вважає, що нарахування та виплата пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу, суд може лише зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути питання про призначення пенсії.
З метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивача, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути питання про зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 всі періоди трудової діяльності відображені у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 від 10.06.1986 року, прийнявши відповідне рішення. а також питання щодо призначення пенсії ОСОБА_1 за віком.
В частині позовної вимоги щодо зарахування здійсненої позивачем доплати до мінімального страхового внеску за неповні місяці страхового стажу, суд зазначає, що така вимоги не підлягає до задоволення, так як судом встановлено, що періоди, за які здійснено доплату, зараховано до страхового стажу як повні.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за №192550005612 від 17.08.2022 та від 03.10.2022 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути питання про зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів трудової діяльності, що відображені у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 від 10.06.1986 року, прийнявши відповідне рішення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути питання щодо призначення пенсії ОСОБА_1 за віком.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 25 травня 2023 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідачі:
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження:Майдан Волі, 3, м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ:14035769);
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеська область,65012 код ЄДРПОУ:20987385).
Головуюча суддя Дерех Н.В.