29 травня 2023 року Справа № 480/2293/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2293/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії з 56% до 51% грошового забезпечення з 01.01.2008 року з врахуванням основного розміру пенсії 56% грошового забезпечення, що обрахований і встановлений позивачу при призначенні пенсії у 2005 році;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію починаючи з 01.01.2008 року виходячи з основного розміру пенсії 56% грошового забезпечення та з врахуванням рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 № 480/1232/22 та фактично виплачених сум.
Свої вимоги мотивував тим, що у 2005 році позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 56% від сум грошового забезпечення, враховуючи наявну на день звільнення зі служби вислугу 26 років загального стажу та статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3. Втім, при перерахунку пенсії з 01.01.2008 року відповідач зменшив основний розмір пенсії з 56% до 51%, з чим позивач не погодився та звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 21.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, зазначивши, що оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії, а саме з 1 січня 2008 року, стаття 13 Закону № 2262-ХІІ не передбачала 5-процентне збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 2, а інша норма, яка б встановлювала таку доплату, в чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 5-процентної доплати для зазначених військовослужбовців немає.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії. Вказане відповідачем у відзиві не заперечувалося.
Як вбачається з позову та підтверджується матеріалами справи, позивачу з 2005 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), а з 01.01.2007 ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Сумській області. При цьому, розмір пенсії позивачу на момент її призначення органами Пенсійного фонду, у тому числі і відповідачем склав 56% суми грошового забезпечення виходячи з вислуги 26 років (календарна 20).
ГУ ПФУ в Сумській області з 01.01.2008 та з 01.01.2018 на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”, від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 у справі № 480/1232/22 провело перерахунок пенсії позивача. При цьому основний розмір пенсії позивача склав 51% відповідних сум грошового забезпечення.
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії починаючи з 01.01.2008 з розрахунку 56% основного розміру грошового забезпечення, на яку ГУ ПФУ в Сумській області повідомило листом позивача про те, що останньому проведено перерахунок пенсії враховуючи чинну на момент його проведення редакцію ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року №2262-XII.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались в даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.
Стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) (в редакції, чинній на дату прийняття Закону № 2262-ХІІ) передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Судом встановлено, що як на момент призначення позивачу пенсії (з 2005р.) так і станом на момент постановлення позивача на облік у відповідача та призначення органом Пенсійного фонду пенсії ОСОБА_1 , розмір його пенсії було визначено, виходячи з 56% суми грошового забезпечення, враховуючи вислугу 26 років та статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії.
Втім згодом Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04.04.2006 №3591-ІV у статті 13 пункт «в» частини першої викладено в такій редакції:
«в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» ( 1763-15 ) (пункт «в» статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43)».
Відтак, вказаними змінами виключено збільшення на 5 % відповідних сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорій 2, 3.
Перерахунок призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій визначено статтею 63 цього Закону (у редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії позивачу), відповідно до частин першої, третьої та четвертої якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням у дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Таким чином, відсотковий розмір пенсії до відповідних сум грошового забезпечення при її призначенні установлюється статтею 13 Закону № 2262-ХІІ саме на час призначення пенсії. Натомість розміри складових грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія при її перерахунку на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ, визначаються на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Складові грошового забезпечення, з яких обчислюється та перераховується пенсія, та їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Водночас відсоткове співвідношення раніше призначеної відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ пенсії до відповідних сум грошового забезпечення є сталим, оскільки установлюється на день призначення пенсії.
Судом встановлено, що пенсія за вислугу років була призначена позивачу відповідно до пунктів «б», «в» частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, її розмір складав 56% від грошового забезпечення, у тому числі 5 % збільшення розміру пенсії на підставі пункту «в» частини першої статті 13 цього Закону як особі, віднесеній до 3 категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На час виникнення спірних правовідносин при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2008 стаття 13 Закону № 2262-ХІІ була чинною у редакції Закону № 3591-IV, яка вже не передбачала вказаної 5-відсоткової доплати особам, що віднесені до категорії 3.
Проте застосування органом ПФУ при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону №3591-IV є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій. До того ж статтею 58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі.
Отже, суд дійшов висновку про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2008 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на основі постанови № 704 немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами частини першої статті 13 цього Закону, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 200/7786/19-а, які враховуються при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин на підставі ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
У цій справі Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду про те, що оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії стаття 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV не передбачала 10-відсоткового збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, а інша норма, яка б установлювала таку доплату, у чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 10-відсоткової доплати для зазначених військовослужбовців немає.
Відтак, є необґрунтованими посилання представника відповідача у відзиві на постанови Верховного Суду від 21.09.2019 у справі №275/383/17 та від 08.05.2018 у справі №752/17929/13-а, в яких Суд дійшов висновку, що оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії з 1 січня 2008 року стаття 13 Закону № 2262-ХІІ не передбачала процентне збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 2, а інша норма, яка б встановлювала таку доплату, в чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної процентної доплати для зазначених військовослужбовців немає.
Таким чином, з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що застосування відповідачем при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2008 положень статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV не відповідає критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій, а тому суд вважає необхідним визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення розміру раніше призначеної пенсії позивачу з 56% до 51% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2008 та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної позивачу пенсії, з 01.01.2008, виходячи з основного розміру пенсії 56% грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.
При цьому суд звертає увагу, що право на перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки у позивача виникло, починаючи з 01.12.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), відтак не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, виходячи з 56% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням оновленої довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Сумській області" від 23.07.2021 №33/39-1921, починаючи 01.01.2008.
Враховуючи вищевикладене, позов належить задовольнити частково.
Згідно із ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області суму судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення розміру раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 з 56% до 51% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2008.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м.Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), з 01.01.2008, виходячи з основного розміру пенсії 56% грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м.Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Кунець