Справа № 451/1849/21 Головуючий у 1 інстанції: Куцик-Трускавецька О.Б.
Провадження № 22-з/811/120/23 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.
Категорія: 36
29 травня 2023 року м.Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Зеліско-Чемерис К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в справі за апеляційними скаргами акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 16 серпня 2022 року та на додаткове рішення Радехівського районного суду Львівської області від 14 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про визнання недійсними та скасування рішень та зустрічним позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості природного газу,
Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 16 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним та скасовано рішення АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про задоволення акту про порушення №LV00393 від 21.10.2021 року, яке оформлене протоколом засідання центральної комісії по розгляду актів про порушення відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем від 23.11.2021 року.
Визнано недійсним та скасовано рішення АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об'єму газу в сумі 44927 грн. 70 коп., яке оформлене актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 23.11.2021 року на підставі рішення про задоволення акта про порушення №LV000393 від 21.10.2021 року.
У задоволенні зустрічного позову АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості природного газу відмовлено.
Стягнуто з АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 2438 грн. 80 коп. судового збору.
Додатковим рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 14 вересня 2022 року стягнуто з АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Постановою Львівського апеляційного суду від 02 травня 2023 року апеляційні скарги АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» залишено без задоволення. Рішення Радехівського районного суду Львівської області від 16 серпня 2022 року та додаткове рішення Радехівського районного суду Львівської області від 14 вересня 2022 року залишено без змін.
05.05.2023 року позивач ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Боровця М.С. подала до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення в даній справі, в якій просила стягнути з відповідача у її користь витрати на професійну правничу допомогу та доїзд представника до суду апеляційної інстанції в розмірі 6136 грн. 33 коп., посилаючись на те, що у поясненнях щодо апеляційних скарг та в заяві, оголошеній в судовому засіданні апеляційного суду до закінчення судових дебатів, представник повідомив суд про вказані судові витрати на стадії апеляційного розгляду справи, докази на підтвердження понесення яких подані суду протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення в даній справі.
На підтвердження витрат на правничу допомогу, окрім документів, які подавались раніше, зокрема, ордеру встановленої форми для представництва інтересів позивача в суді апеляційної інстанції, до заяви долучено: договір №2/2010 про надання правової допомоги від 20.10.2022 року, пунктом 2.1 якого передбачено, що розмір винагороди (гонорару) за надану правову (правничу) допомогу погоджується сторонами у протоколі погодження ціни (гонорару), який є невід'ємною частиною цього договору; протокол погодження ціни (гонорару) від 20.10.2022 року, згідно з яким, сторони встановили та погодили для виконавця фіксований розмір винагороди (гонорару), який оплачується замовником на умовах договору в розмірі 5000 грн. без ПДВ, які замовник зобов'язаний оплатити на підставі встановленого рахунка виконавця протягом 7 банківських днів з моменту підписання сторонами протоколу; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №204 від 02.05.2023 року та звіт до цього акту, в якому описано зміст виконаної роботи адвоката на цій стадії розгляду справи (виготовлення пояснень на апеляційні скарги, участь в судових засіданнях, виготовлення інших процесуальних документів (заяв, клопотань тощо) та додатків до них), на що витрачено 10 год. робочого часу адвоката.
В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, від представника позивача Боровця М.С. надійшло клопотання про розгляд заяви без участі сторони позивача, тому відповідно до вимог ч.2 ст.247, ч.4 ст.270, ч.2 ст.372 ЦПК України, розгляд справи проведено апеляційним судом у відсутності учасників справи без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
У частині п'ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 29.05.2023 року, є дата складення повного судового рішення - 29.05.2023 року.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість заявлених вимог, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною другою статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону й те, що до закінчення судових дебатів сторона позивача зробила відповідну заяву про компенсацію витрат на правничу допомогу і докази на підтвердження понесених витрат подала з дотриманням встановленого процесуальним законом строку, така заява підлягає вирішенню апеляційним судом шляхом ухвалення додаткового судового рішення.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК).
Колегія суддів вважає розмір витрат на правничу допомогу, понесених позивачем на стадії апеляційного розгляду справи і описаних у звіті, завищеним, оскільки на стадії апеляційного розгляду справи правова позиція сторони є вже сформованою, а всі докази, подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, досліджені в суді першої інстанції, відтак, підстав для висновку про складнощі у написанні адвокатом пояснень на апеляційні скарги немає, тому враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача у його користь понесених витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції в розмірі 2500 грн. (за участь в судовому засіданні і написання пояснень на апеляційні скарги).
За встановлених і наведених вище обставин, такий розмір буде відповідати критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та результатів її розгляду.
При цьому, необхідно зазначити, що вимога про відшкодування витрат на доїзд адвоката задоволенню не підлягає, оскільки згідно з абзацом 2 пункту 1 протоколу погодження ціни (гонорару), такі витрати покладені, за домовленістю, на замовника і підлягають компенсації ним окремо, від інших витрат.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 270, 389 ЦПК України, суд
ухвалити додаткову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» у користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 гривень.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткової постанови.
Повний текст додаткової постанови складений 29 травня 2023 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич