465/1001/23
1-кс/465/719/23
Іменем України
22.05.2023 року м. Львів
Слідчий суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 з участю
секретаря судових засідань: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваного: ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у кримінальному провадженні №12023141370000098 від 03.02.2023 року клопотання слідчого СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення альтернативного розміру застави до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.255 КК України,
Слідчий СВ Львівського РУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 звернувся з клопотанням, погодженим прокурором прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу, в якому просить обрати останньому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб без можливості внесення альтернативної застави.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, при цьому, зазначив, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, ОСОБА_4 , як учасник злочинної організації, виконував функції пособника, злочин вчинено в умовах воєнного стану, підозрюваний ніде не працює, неодружений та не має міцних соціальних зв'язків позитивної спрямованості, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, однак, у разі визнання винним, ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. А тому, прокурор просив клопотання слідчого задоволити.
Підозрюваний ОСОБА_7 стосовно клопотання слідчого заперечив, просив у задоволенні такого відмовити.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 подала слідчому судді заперечення щодо клопотання слідчого про обрання її підзахисному запобіжного заходу та просила у задоволенні такого відмовити. При цьому, в судовому засіданні просила врахувати, що зазначені у клопотанні слідчого ризики взагалі відсутні, окрім того, у зв'язку із введенням на території України воєнного стану підозрюваний ОСОБА_7 не зможе ухилятись від слідства чи суду та втекти за кордон чи вийти за межі свого помешкання. Вважає, що підозра, висунута її підзахисному не обґрунтована, а його вина у вчиненому не підтверджується належними та допустимими доказами.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в ході судового розгляду, слідчим відділом ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 03.02.2023 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141370000098 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст.28 - ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 28 - ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 361, ч. 5 ст. 27- ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 361 КК України.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_8 , маючи умисел на отримання прибутку, разом з іншими особами, на засадах анонімності, діючи умисно, із корисливою метою, у період дії воєнного стану на території України організували здійснення несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, в результаті чого незаконним шляхом заволодівали грошовими коштами потерпілих.
З цією метою, ОСОБА_8 , розуміючи протиправний характер своїх дій та неможливість досягнення мети щодо вчинення злочинів проти власності, у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж та проти громадської безпеки самостійно, маючи намір створити стійке ієрархічне об'єднання з метою вчинення особливо тяжких злочинів у сфері несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем та заволодіння грошовими коштами громадян, у невстановлений час, але не пізніше лютого місяця 2023 року, вирішив залучити осіб, що мають достатні знання та навики для виконання розробленого ним злочинного плану, зокрема, як співорганізатора, залучив ОСОБА_9 , на прізвисько у злочинній організації «Шева», та який погодився виконувати функції керівника злочинної організації та співорганізатора злочинів, забезпечувати злочинну організацію знаряддями вчинення злочинів та здійснювати контроль за вчиненням кримінальних правопорушень.
Крім цього, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у різний час, але не пізніше лютого 2023 року залучили до протиправної діяльності ОСОБА_10 , який виконував роль пособника, ОСОБА_4 , на прізвисько « ОСОБА_11 », який виконував роль пособника, ОСОБА_12 , на прізвисько « ОСОБА_13 », який виконував роль пособника та виконавця, ОСОБА_14 на прізвисько « ОСОБА_15 », який виконував роль пособника, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 на прізвисько « ОСОБА_18 », які виконували функції виконавців злочинів, а також інших невстановлених осіб, що виконували функції виконавців та пособників.
Так, вищевказані особи умисно і добровільно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність пропозиції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , вступили з ними у злочинну змову на спільну реалізацію протиправних намірів, та усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, зорганізувалися в стійке ієрархічне об'єднання для вчинення особливо тяжких злочинів у сфері несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем та заволодіння грошовими коштами громадян, добровільно підпорядкувавшись вказівкам керівників злочинної організації щодо виконання складеним ними планами вчинення злочинів та способам їх приховування, відомих всім учасникам організації, з розподілом функцій кожного учасника, спрямованих на реалізацію цих планів.
При цьому, для забезпечення стабільності та безпеки функціонування вказаної злочинної організації, під час підбору вказаних осіб враховувалися їх особисті якості, навички та вміння працювати з комп'ютерною технікою та досвід роботи з інформаційними технологіями, здатність до підпорядкування та організації діяльності інших осіб, схильність до вчинення правопорушень та до безумовного підпорядкування керівникам злочинної організації.
Для безпечної та анонімної комунікації усіх причетних осіб між собою, у тому числі для обговорення деталей протиправної діяльності, учасники злочинної організації використовували месенджери такі як «Viber», «Telegram» та інші.
В подальшому, невстановлена досудовим розслідуванням особа створила веб-ресурси, в яких були спеціальні поля для введення особистої інформації по банківських рахунках потерпілих та такі, що копіюють зміст та зовнішній вигляд офіційних веб-сайтів банківських установ, в яких у потерпілих можуть знаходитись рахунки з грошовими коштами.
Окрім цього, з метою реалізації єдиного плану злочинної організації, спрямованого на заволодіння грошовими коштами громадян за вказівкою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , здійснював пошук соціальних мереж в мережі інтернет, за допомогою яких здійснювалось розсилання текстових повідомлень із пропозицією отримати різного роду виплати та грошові допомоги з посиланнями на підроблені (схожі на оригінальні) сайти банківських установ та інші, з метою змусити осіб, щоб вони повірили у справжність таких повідомлень, внести у відповідні поля (графи) свої персональні дані та паролі, з метою подальшого отримання доступу до банківських рахунків таких осіб та заволодіння їх грошовими коштами.
З метою реалізації свого злочинного умислу, за вказівкою керівника злочинної організації - ОСОБА_8 , невідома особа з числа учасників злочинної організації створила ряд веб-ресурсів, що копіювали зовнішній вигляд та зміст веб-сайтів банківських установ, щоб користувачі, повірили у їх справжність, вводили свої персональні дані, логіни, номери банківських карт та паролі, зокрема: https://next24.vyplatanovavsim.online/, https://next/privat24.ua, http://raif.ukr-next.com, http://oschad.ukr-next.com, http://abank.ukr-next.com, ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 ІНФОРМАЦІЯ_9
При створенні вказаних веб-сайтів, вказана невідома особа оформлювала їх стартові сторінки та головні розділи таким чином, щоб вони імітували офіційні урядові та банківські веб-сайти України, пропонуючи громадянам України та особам, які постраждали внаслідок військових дій на території України та мали статус на отримання грошової допомоги.
На вказаних веб-ресурсах розміщені відповідні поля (графи) для проходження процедури авторизації користувачів, необхідної для отримання виплат, під час якої користувачам пропонується ввести особисті дані, а саме: , номера банківських карток, CVV-коди та коди захисту у вигляді логіна та пароля до веб-банкінгу користувача послуг.
Після того, як користувачі вводили всі необхідні дані та проходили процедуру авторизації на вказаних сайтах, отримані дані за допомогою спеціальної програми-бота у месенджері «Telegram» передаються на чати у вказаному месенджері.
При цьому, ОСОБА_14 , виконуючи роль пособника у вчиненні злочинів, у складі злочинної організації, з метою реалізації спільного плану щодо заволодіння коштами громадян та отримання доступу до банківських рахунків громадян, вів переписку з особами, які, будучи введені в оману, ввели свої дані для входу в обліковий запис онлайн банкінгу на сайті, що зовнішньо схожий на справжній сайт банку та який попередньо створений учасниками злочинної організації та переконував їх переслати код, який підтверджував авторизацію на сайті банку.
Окрім цього, з метою реалізації єдиного злочинного плану злочинної організації, спрямованого на заволодіння грошовими коштами громадян, за вказівкою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , ОСОБА_10 здійснив пошук серверів онлайн-розсилок смс-повідомлень, за допомогою яких здійснювалась розсилання смс-повідомлень на мобільні пристрої громадян України із пропозицією отримати різного роду виплати та грошові допомоги та посиланнями на підроблені (схожі на оригінальні) сайти банківських установ, а також забезпечив розсилання рекламних оголошень такого ж змісту у соціальних мережах, з метою змусити осіб, що повірили у справжність таких повідомлень внести у відповідні поля (графи) свої персональні дані та паролі, з метою подальшого отримання доступу до банківських рахунків таких осіб та заволодіння їх грошовими коштами.
В свою чергу, з метою доведення злочину до кінця, ОСОБА_9 , виконуючи роль співорганізатора злочинів, після отримання у вищеописаний спосіб доступу до особистих даних потенційних потерпілих, здійснював вхід в облікові записи на сайтах банківських установ, використовуючи особисті логіни та паролі громадян, після чого проводив заміну мобільного телефону в обліковому записі та прив'язував банківську карту до облікових записів у «FISHKA-PAY».
Окрім цього, ОСОБА_4 з метою доведення злочину до кінця, виконуючи роль пособника, після отримання у вищеописаний спосіб доступу до особистих даних потенційних потерпілих, здійснював вхід в облікові записи на сайтах банківських установ, використовуючи особисті логіни та паролі громадян, після чого проводив заміну мобільного телефону в обліковому записі, з метою виведення грошових коштів громадян.
В подальшому, за вказівкою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ОСОБА_12 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 підшукували клієнтів для заправки автомобілів паливо-мастильними матеріалами за заниженими ринковими цінами з метою виведення та отримання грошових коштів здобутих злочинним шляхом у потерпілих осіб з облікових записів «FISHKA-PAY».
Отримані грошові кошти від осіб, які скористалися послугами фігурантів, ОСОБА_12 зберігав за своїм місцем проживанням та, в подальшому, передавав ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , також вів чорнові записи щодо об'єму проданого товару та кінцевого заробітку з метою звітування керівникам організації.
Будучи розпорядником грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 здійснювали їх розподілення між всіма учасниками злочинної організації.
З метою забезпечення існування та функціонування угрупування ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розробили єдиний план злочинних дій з розподілом функцій кожного з учасників злочинної організації, правила поведінки, підзвітності організаторам за виконану роботу та конспірації.
Відповідно до розробленого плану, завдань і мети існування злочинної організації, було налагоджено створення веб-сайтів, що копіювали зовнішній вигляд справжніх сайтів банківських установ, підшукування соціальних мереж розсилки текстових повідомлень, створення телеграм ботів для подальшої оптимізації отриманої інформації, спрямованої на заволодіння грошовими коштами громадян по всій території України, з метою незаконного збагачення учасників групи.
Створена на тривалий період часу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 злочинна організація характеризувалася наступними ознаками:
стабільністю і згуртованістю свого складу;
розробкою та узгодженням планів і методів вчинення злочинів, пов'язаних із заволодіння коштами з використанням несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем;
наявністю загальновизначених правил поведінки;
домовленістю та готовністю до вчинення злочинів всіма членами злочинної організації у будь-який час;
розподілом грошових коштів, отриманих від злочинної діяльності між всіма її учасниками;
чіткою ієрархією.
ОСОБА_8 маючи авторитет серед учасників злочинної групи, визначив собі роль керівника вказаною злочинною організацією.
Дисциплінованість учасників злочинної організації підтримувалася її ієрархічністю, тобто свідомим і беззаперечним виконанням вказівок ОСОБА_8 , як її керівника, та чітким розподілом ролей між учасниками даної організації.
В залежності від наявності особистих якостей членів злочинної організації, навичок роботи з комп'ютерними системами та досвід праці в ІТ сфері, керівником злочинної організації була організована чітка ієрархія серед учасників злочинної організації та розподілені функції між ними.
Зокрема, ОСОБА_8 , як організатор злочинної організації, виконував наступні функції:
з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів спрямованих на заволодіння коштами громадян за допомогою електронно-обчислювальної техніки, спільно з ОСОБА_9 , створили та очолили злочинну організацію, до складу якої увійшли ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , та ОСОБА_17 та інші невстановлені особи;
здійснював загальне керівництво та координацію діями всіх учасників злочинної організації;
знаходив осіб, що за своїми навиками та досвідом роботи могли вчиняти вищевказані злочини;
спільно з іншими учасниками організації розробляв плани вчинення злочинів, координував їх дії під час готування та вчинення кримінальних правопорушень;
розподіляв ролі між усіма учасниками злочинної організації;
встановлював загально-визначені правила поведінки та конспірації в організації та забезпечував дотримання їх учасниками;
забезпечував дисципліну та підзвітність учасників злочинної організації;
контролював створення облікових записів в «FISHKA-PAY» за допомогою яких здійснювалась оплата за паливно-мастильні матеріали та виведення грошових коштів заволодівши в ході шахрайський дій з використанням електронно-обчислювальної техніки;
спільно з ОСОБА_9 розподіляв, отримані від вчинення протиправної діяльності, грошові кошти між учасниками організації.
У визначеній ОСОБА_8 , ієрархічній побудові вказаної злочинної організації, з метою ефективності її функціонування, останній виділив у ній керівну ланку, в яку увійшов він та ОСОБА_9 .
В подальшому, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 спільно розділили між іншим учасниками створеної ними злочинної організації, ролі, спрямовані на заволодіння грошовими коштами громадян шахрайським способом під виглядом надання державної допомоги у грошовій формі.
Зокрема, ОСОБА_9 , як співорганізатор, керівник та виконавець у створеній спільно із ОСОБА_8 злочинній організації, займаючи керівну роль у ній відносно інших учасників злочинного об'єднання, виконував наступні функції:
приймав участь в розроблені планів злочинних дій;
приймав безпосередню участь у вчинюваних злочинною організацією злочинах;
контролював створення облікових записів в «FISHKA-PAY» за допомогою яких здійснювалась оплата за паливно-мастильні матеріали та виведення грошових коштів заволодівши в ході шахрайський дій з використанням електронно-обчислювальної техніки;
приймав участь в розроблені планів злочинних дій, постійно розробляв та вдосконалював методи конспірації злочинної діяльності, доводив їх до виконавців;
після отримання доступу до особистих даних потенційних потерпілих, здійснював вхід в облікові записи на сайтах банківських установ, використовуючи особисті логіни та паролі громадян, після чого проводив заміну мобільного телефону в обліковому записі та прив'язував банківську карту до облікових записів у «FISHKA-PAY».
ОСОБА_12 , як учасник злочинної організації, виконував функції пособника та виконавця, а саме:
за вказівкою організаторів, підшукував клієнтів для заправки автомобілів паливо-мастильними матеріалами за заниженими ринковими цінами, з метою виведення та отримання грошових коштів, здобутих злочинним шляхом у потерпілих осіб з облікових записів «FISHKA-PAY»;
за вказівкою організаторів, здійснював оплату за заправку автомобілів паливо-мастильними матеріалами з рахунків осіб, доступом до яких попередньо заволоділи учасники злочинної організації, з метою виведення та отримання грошових коштів, здобутих злочинним шляхом з облікових записів «FISHKA-PAY»;
за вказівкою організаторів, підшукував способи виведення грошових коштів осіб, до облікових записів на онлайн банкінгу яких учасники злочинної організації отримали доступ;
за вказівкою організаторів, зберігав грошові кошти здобуті злочинним шляхом в себе за місцем проживання, а в подальшому передавав останнім.
ОСОБА_17 , як учасник злочинної організації, виконував функції пособника та виконавця:
за вказівкою організаторів, підшукував клієнтів для заправки автомобілів паливо-мастильними матеріалами за заниженими ринковими цінами з метою виведення та отримання грошових коштів здобутих злочинним шляхом у потерпілих осіб з облікових записів «FISHKA-PAY»;
за вказівкою організаторів, маючи доступ до облікових записів « ІНФОРМАЦІЯ_10 », де були прив'язані банківські рахунки осіб, до рахунків яких попередньо отримали доступ учасники злочинної організації, здійснював оплату за пальне на АЗС ОККО по QR-коду, які надавав у вигляді фотографії йому ОСОБА_12 ;
за вказівкою організаторів, підшукував та купував знаряддя вчинення злочинів, у тому числі сім-карти операторів зв'язку для подальшої переприв'язки фінансових номерів в облікових записах користувачів онлайн банкінгу на сайтах банківських установ та листування з ними.
ОСОБА_14 , як учасник злочинної організації, виконував функції пособника:
за вказівкою організатор, надавав доступ до облікових записів «FISHKA-PAY» ОСОБА_12 , ОСОБА_17 та ОСОБА_16 та іншим учасникам злочинної групи;
вів переписку з особами, які, будучи введені в оману, надали свої дані для входу в обліковий запис онлайн банкінгу на сайті, що зовнішньо схожий на справжній сайт банку та який попередньо створений учасниками злочинної організації та переконував їх переслати код, який підтверджував авторизацію на сайті банку.
ОСОБА_16 , як учасник злочинної організації, виконував функції виконавця, а саме:
за вказівкою організаторів, підшукував клієнтів для заправки автомобілів паливо-мастильними матеріалами за заниженими ринковими цінами з метою виведення та отримання грошових коштів здобутих злочинним шляхом у потерпілих осіб з облікових записів «FISHKA-PAY».
ОСОБА_10 , як учасник злочинної організації, виконував функції пособника, а саме:
за вказівкою організаторів, здійснював пошук сервісів онлайн-розсилок смс-повідомлень, за допомогою яких здійснювалось розсилання смс-повідомлень на мобільні пристрої громадян України із посиланням на створені ними веб-сайти, що схожі з оригінальними сайтами банківських та інших установ;
за вказівкою організаторів, здійснював реєстрацію облікових записів на сервісах онлайн-розсилок смс-повідомлень, за допомогою яких в подальшому здійснювалось розсилання смс-повідомлень на мобільні пристрої громадян України із посиланням на створені ними веб-сайти, що схожі з оригінальними сайтами банківських та інших установ.
ОСОБА_4 , як учасник злочинної організації, виконував функції пособника, а саме: після отримання доступу до особистих даних потенційних потерпілих здійснював вхід в облікові записи на сайтах банківських установ, використовуючи особисті логіни та паролі громадян, після чого проводив заміну мобільного телефону в обліковому записі з метою виведення грошових коштів громадян.
20.05.2023 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст.208 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.
Європейський Суд з прав людини у справі «K.F. проти Німеччини» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю матеріалів кримінального провадження, а саме: заявою ОСОБА_19 від 15.05.2023 р. про вчинення щодо нього шахрайських дій, які призвели до списання грошових коштів з його банківського рахунку на АЗС ОККО-РАУ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_19 від 16.05.2023; заявою ОСОБА_20 від 15.05.2023 р. про вчинення щодо неї шахрайських дій, які призвели до списання грошових коштів з її банківського рахунку на АЗС ОККО-РАУ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_20 від 17.05.2023; заявою ОСОБА_21 від 15.05.2023 р. про вчинення щодо неї шахрайських дій, які призвели до списання грошових коштів з її банківського рахунку на АЗС ОККО-РАУ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_21 від 16.05.2023; проміжним протоколом про хід проведення негласної слічдої (розшукової) дії - обстеження публічно недоступних місць, а саме автомобіля марки «Volkswagen CC», д.н.з., НОМЕР_1 , із встановленням технічних засобів аудіо-відеоконтролю особи відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ; іншими зібраними під час досудового розслідування доказами, якими зафіксовано здійснення смс-розсилок та направлення інтернет-посилань потенційним потерпілим, з рахунків яких в подальшому списувались кошти.
На переконання слідчого судді, наведене здатне переконати стороннього неупередженого спостерігача у наявності підстав підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні суспільно небезпечних дій, які йому інкриміновані органом досудового розслідування.
А тому, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.255 КК України.
Також прокурором належно обґрунтовано наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших підозрюваних, а також продовжувати свою протиправну діяльність.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. При цьому, заслуговує на увагу те, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих (розшукових) дій. В тому числі, перевіряється причетність невстановлених на даний час осіб до вчинення вказаних кримінальних правопорушень. А тому, підозрюваний ОСОБА_4 , необмежено спілкуючись з іншими особами та надаючи їм інформацію про обставини, виявлені в ході досудового розслідування, яка ставатиме йому відома в ході проведення з ним слідчих дій, з метою викривлення фактів кримінальних правопорушень та для уникнення від кримінальної відповідальності чи її пом'якшення, а також приховування причетності інших осіб у вчиненні злочинів, може перешкоджати кримінальному провадженню. Крім цього, врахуванню підлягає те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено можливість застосування покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, що, закономірно, підвищує ризик спроб підозрюваного ухилитися від досудового розслідування та уникнути кримінальної відповідальності. З урахуванням численних епізодів злочинної діяльності наявні очевидні ризики продовження ОСОБА_4 протиправної діяльності. Не може залишатися поза увагою слідчого судді й те, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, попри переїзд на проживання із м. Кривий Ріг, в якому він зареєстрований, до м. Стрий Львівської області на облік як внутрішньо переміщена особа не став, зі слідством не співпрацює, покази давати відмовився.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, інкриміноване особі, підлягає врахуванню як один із суттєвих критеріїв при обранні запобіжного заходу.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів.
Також у своєму рішенні у справі "W проти Швейцарії" від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
З урахуванням вищенаведеного, беручи до уваги роль ОСОБА_4 як пособника злочинної діяльності - учасника злочинної організації, який безпосередньо здійснював вхід в облікові банківські записи потерпілих і здійснював у них зміни, які дозволяли в подальшому виводити грошові кошти потерпілих з цих рахунків, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 , у разі доведення його винуватості, що згідно санкції ч.2 ст.255 КК України безальтернативно визначається у виді позбавлення волі, та за відсутності будь-яких доведених медичних протипоказань, вважаю, що підстав для обрання ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, немає.
При цьому, слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи сторони захисту про відмову у задоволенні клопотання слідчого, та відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема відсутність ризику ухилитись ОСОБА_7 від слідства і суду, оскільки останній є військовозобов'язаним та боїться вийти за межі свого помешкання, є надуманими та голослівними твердженнями сторони захисту. Також сам по собі факт того, що ОСОБА_7 вперше притягається до кримінальної відповідальності, з урахуванням характеру інкримінованого останньому кримінального правопорушення, вчиненого в умовах воєнного стану, не може бути спростуванням відсутності потреби у триманні підозрюваного під вартою.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 255 КК України. У даному випадку встановлено, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України, а тому, з урахуванням конкретних обставин інкримінованого підозрюваному діяння та наявних ризиків, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення підозрюваного альтернативного розміру застави. Інтереси проведення повного та об'єктивного досудового розслідування вимагають проведення необхідних слідчих і процесуальних дій за умов, коли підозрюваним не зможе здійснюватися незаконний вплив на інших учасників кримінального провадження, а також приховання чи знищення слідів вчинення злочинів та речових доказів, пошук яких органом досудового розслідування триває.
Крім цього, слідчий суддя звертає увагу сторони захисту на те, що питання кваліфікації діяння підозрюваної особи, доведеності обставин вчинення кримінального правопорушення не вирішуються слідчим суддею на етапі обрання запобіжного заходу. Якщо в ході проведення досудового розслідування будуть встановлені обставини, які слугуватимуть підставою для перекваліфікації дій підозрюваного, або ж свідчитимуть про зменшення чи усунення наявних на даний час ризиків, захист не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зміну раніше обраного запобіжного заходу на більш м'який.
Відповідно до ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. Як вбачається з протоколу затримання, ОСОБА_7 затримано за підозрою у вчиненні злочину в порядку ст.208 КПК України 20.05.2023 р. А тому, при визначенні строку тримання останнього під вартою підлягає врахуванню дана обставина.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 193-194, 196, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначенням альтернативного розміру застави до підозрюваного ОСОБА_4 - задоволити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.255 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення альтернативного розміру застави.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту фактичного затримання підозрюваного, тобто з 20 травня 2023 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 18 липня 2023 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1