про відмову в забезпеченні позову
26 травня 2023 року Справа № 320/6815/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Прокуратури Київської області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Прокуратури Київської області, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (ЄДРПОУ: 41356563) від 14.12.2022 №230дп-22 про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани на прокурора Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 );
- визнати протиправним та скасувати наказ Київської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ:02909996) від 23.12.2022 №3дк-22 про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани на прокурора Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ).
23.03.2023, ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 19 квітня 2023 року о 09:30 год.
18.04.2023, ухвалою Київського окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні поданих клопотань позивача та його представника про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
19.04.2023 відкладено підготовче засідання у зв'язку з несправністю системи. Наступне судове засідання призначено на 15 травня 2023 року о 09:15.
15.05.2023 підготовче засідання знято з розгляду у зв'язку з відпусткою судді. Наступне судове засідання призначено на 12.06.2023 року о 09:15.
25.05.2023 судом отримано від позивача ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову, в якій останній посилаючись на ч. 2 ст. 150 та п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України просить суд зупинити дію наказу Київської обласної прокуратури від 23.12.2022 №3дк-22 про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани на прокурора Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) до ухвалення рішення у даній справі.
Дослідивши отриману заяву про забезпечення позову, позовну заяву та документи додані до них, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами ч. 1, ч. 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.
Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 29 січня 2020 року у справі № 640/9167/19, від 20 травня 2021 року у справі № 640/29749/20.
Обґрунтовуючи подану заяву, позивач посилається на ч. 2 ст. 150 КАС України та вказує що він не згідний із спірними у справі наказом від 23.12.2022 №3дк-22 про накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани, який принижує його честь та гідність, може потягти наслідки у вигляді не можливості подальшого перебування особи на посаді прокурора та може ускладнити ефективний захист порушених прав. Позивач вказує, що проти нього 17.04.2023 прокуратурою розпочато службове розслідування та складено висновок службового розслідування про ініціювання питання притягнення до дисциплінарної відповідальності за фактом можливого подання недостовірних тверджень у Декларації доброчесності прокурора від 26.0.2023, а саме не зазначення у Декларації оспорюваних ним вказаних індивідуальних актів, що може призвести до повторного відкриття дисциплінарного провадження та накладення дисциплінарного стягнення. Відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону України "Про прокуратуру" за результатами дисциплінарного провадження може бути прийнято рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора, якщо прокурор вчинив дисциплінарний поступок, перебуваючи у статусі прокурора, який притягувався до дисциплінарної відповідальності. ОСОБА_1 зауважив, що оскільки він вважається особою, яка притягувалась до дисциплінарної відповідальності, наявний спірний наказ може стати підставою для неможливості перебування на займаній посаді.
Відповідно, ОСОБА_1 вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому призвести до унеможливлення виконання рішення суду, що значно ускладнить поновлення порушених прав та інтересів позивача, а також, порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду щодо скасування рішення суб'єкта владних повноважень, яке принижує честь та гідність.
Відповідно, на думку позивача, визначений спосіб забезпечення позову покликаний на ефективний захист порушених прав та інтересів та заявлений задля забезпечення об'єктивного, повного, всебічного розгляду справи, ефективного захисту, поновлення вже порушених прав та не допущення ще більшого порушення прав позивача, відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України.
Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Суд зазначає, що перевірка наявності обставин порушення прав та законних інтересів позивача спірним наказом Київської обласної прокуратури від 23.12.2022 №3дк-22 про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани на прокурора Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_1 , обставини наявності чи відсутності приниження його честі та гідності, є обов'язком суду під час вирішення справи по суті та на час розгляду заяви про забезпечення позову, такі дії є фактично надання судом правової оцінки спірному рішенню до ухвалення рішення по суті та, суд зазначає, що ухвалення рішення про забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, не відповідає меті інституту забезпечення позову.
Враховуючи те, що позивач у поданій заяві вказує на підстави для забезпечення позову, що визначені у ч. 2 ст. 150 КАС України, та суд зазначає, що такі обставини та підстави для застосування заходів забезпечення позову, про які просить позивач, без з'ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред'явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову, та зокрема із врахуванням судом інтересів позивача.
Суд звертає увагу на те, що позивач не надав доказів неможливості захисту (поновлення) прав та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль для відновлення прав у майбутньому. Зазначення позивачем припущень стосовно можливого застосування до нього ще одного дисциплінарного стягнення за наслідками проведеного службового розслідування з приводу подання можливих недостовірних тверджень у Декларації доброчесності прокурора від 26.0.2023, а саме не зазначення у Декларації оспорюваних ним вказаних індивідуальних актів, не є обставиною та підставою для зупинення дії діючого спірного наказу в даній справі.
Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті на період перебування справи у провадженні суду та вирішення справи судом, що є неприпустимим.
Аналогічний правовий висновок викладений в абз. 4 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008, згідно із яким вказано, що судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Також суд зазначає, що згідно з пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов'язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов'язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.
Суд акцентує увагу на тому, що аргументи та доводи, покладені позивачем в обґрунтування заяви про забезпечення позову є обґрунтуванням підстав незаконності дій відповідача під час винесення спірного рішення та є обґрунтуванням та підставою поданого до суду позову та предметом розгляду у даній справі.
Також суд вважає необхідним зазначити, що безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Враховуючи вищезазначене, з викладених заявником обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Войтович І.І.