про залишення позовної заяви без руху
29 травня 2023 року Київ № 320/12726/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» 22.03.2023 звернулось засобами поштового зв'язку до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН № 6961755/00372536 від 24.06.2022;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН ПН № 18 від 19.05.2022 на загальну суму 6 000 000, 02 грн., з них ПДВ 20% - 1 000 000, 00 грн. направлену позивачем на реєстрацію.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
У силу положень пунктів 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Прохальна частина позову містить вимогу про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області № 6961755/00372536 від 24.06.2022.
Зазначене рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, про що контролюючим органом винесено рішення про відмову в задоволенні скарги від 11.07.2022 № 18772/00372536/2, що позивачем не заперечується.
Позивач визнає факт, що тримісячний строк на оскарження спірного рішення ним було пропущено.
Матеріали позовної заяви містять заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована введенням на території України 24.02.2022 воєнного стану.
Із приводу наведених обставин, суддя звертає увагу на таке.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого в подальшому продовжено.
Проте зміст заяви не містить інформації про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання позовної заяви до суду в межах встановлених законом строків, які б були об'єктивними та не залежали від волевиявлення сторони. Також позивачем не надано суду жодних доказів про неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк саме внаслідок запровадженого воєнного стану.
Суд констатує, що саме по собі введення воєнного стану не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду і не може бути підставою для поновлення пропущеного строку.
При цьому позивач не вказав обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення до суду, окрім того, що в період з жовтня 2022 року по березень 2023 року здійснювались постійні відключення електроенергії, а у зв'язку з оголошенням повітряних тривог працівники позивача припиняли виконувати свої трудові обов'язки та прямували до укриття, а також посилався на наказ № 22-к від 10.10.2022 «Про оголошення простою» усім працівникам з 10.10.2021 по 14.10.2022, а відповідно до наказу № 23-к від 17.10.2022 простій продовжено з 17.10.2022 по 21.10.2022, та не надав відповідних доказів, пославшись лише на Указ Президента України щодо введення воєнного стану, а також на накази про оголошення та продовження простою.
Всі ці обставини, на думку позивача, позбавили можливості реалізувати його право на звернення до суду, оскільки для формування позовної заяви необхідно було зібрати, як стверджує представник, чимало бухгалтерської документації.
Такі доводи позивача щодо пропуску строку звернення до суду суд не визнає поважними причинами пропуску вказаного строку і зазначає, що оголошення простою з 10.10.2022 є виключно ініціативою директора позивача, що не пов'язано з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для реалізації конституційного права на звернення до суду.
При цьому вказаний простій на підприємстві позивача було оголошено за два дні до спливу тримісячного строку звернення до суду, а об'єм бухгалтерської документації доданої до цієї позовної заяви не є надмірним, оскільки містить лише 36 аркушів додатків.
Крім того, суд зазначає, що позивач не був позбавлений можливості подати позовну заяву через систему «Електронний суд» або засобами поштового зв'язку, або нарочно безпосередньо до суду, із урахуванням того, що суд із початку введення воєнного стану не припиняв своєї діяльності, а стабілізаційні відключення електроенергії на території м. Києва та Київської області відбувались за відповідними графіками і не були перешкодою для реалізації права на суд у межах встановленого строку.
Також директор товариства позивача не був позбавлений можливості забезпечити підприємство альтернативними джерелами живлення, у т.ч. генератором.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, суд не вбачає в повідомлених представником позивача обставинах із посиланням на введення воєнного стану та оголошення простою товариства, підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Частиною четвертою статті 122 Кодексу регламентовано, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Позивач у заяві стверджує, що спірне рішення було оскаржено в адміністративному порядку, про що винесено рішення за результатами розгляду скарги від 11.07.2022 та не заперечував, що тримісячний строк звернення до суду ним було пропущено.
Із урахуванням викладеного, тримісячний строк звернення до суду у позивача розпочався з 12.07.2022 та закінчився 12.10.2022.
Із цим позовом позивач звернувся до суду засобами поштового зв'язку лише 22.03.2023, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку.
Слід зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням.
У силу вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Із поданої заяви та доданих до неї матеріалів судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.