ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" травня 2023 р. справа № 300/1935/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Шевченко Наталія Павлівна, 12.04.2023 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 18.10.2023 № 092850016668 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 12.05.2022 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням періодів роботи з 01.09.1999 по 31.01.2001 (1 рік 5 місяців), з 03.12.2013 по 02.12.2014 (згідно довідки-вибірки - 5 місяців) - до стажу за Списком № 1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно, всупереч рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, прийнято рішення від 11.09.2020 №2019 про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах за Списком №1. Зазначає, що відповідачем визнається пільговий стаж роботи за Списком №1 - 12 років 7 місяців (хоча такий становить понад 14 років 8 місяців). Вважає, що має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно із пунктом “а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, оскільки станом на 25.06.2020 (дату звернення із заявою про призначення пенсії) вона досягла відповідного пенсійного віку (45 років) та здобула необхідний загальний і пільговий страховий стаж. Також вважає, що такі обов'язкові умови як необхідний вік та стаж роботи мають застосовуватись в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020. Крім того зазначає, що відповідач зарахував до стажу роботи позивача за Списком №1 тільки 12 років 7 місяців, однак згідно записів трудової книжки позивача та первинних документів про умови праці такий стаж роботи на дату звернення із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області становить 14 років 8 місяців. Зазначає, що з 01.09.1999 по 31.01.2001 (1 рік 5 місяців) працювала апаратником очищення газу відділення очищення і компресії газів цеху виробництва полімерів і сополімерів заводу "Поліолефін" ВАТ "Оріана", з 01.02.2001 по 11.05.2005 (4 роки 3 місяці 11 днів) - апаратником очистки газу цеху синтезу полімерів і сополімерів ЗАТ "Лукор", а з 12.05.2005 по 02.12.2013 (8 років 6 місяців 20 днів) та з 03.12.2013 по 02.12.2014 (згідно довідки-вибірки - 5 місяців) - апаратником очищення газу відділення очищення і компресії газів, машиністом гранулювання пластичних мас відділення гранулювання поліетилену цеху з виробництва галоїдопохідних етилену, їх полімерів і співполімерів вииробництва "Поліоефлін" у ТОВ "Карпатнафтохім", що підтверджується записами в трудовій книжці та низкою інших документів про особливо шкідливі та особливо важкі умови праці.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
28.04.2023 відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечує. Зазначає, що висновок Верховного Суду за результатами розгляду зразкової адміністративної справи № 360/3611/20 полягає в тому, що до категорії осіб, на яких поширюється дія Рішення КСУ № 1 -р/2020 і які відповідно мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за положеннями Закону № 1788-ХІІ після 23.01.2020 (дата набрання законної сили Рішенням КСУ № 1 -р/2020), належать особи, які працювали до 1 квітня 2015 року, були зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, мали стаж роботи, визначений статтею 13 Закону № 1788-ХІІ, у редакції, яка діяла до 1 квітня 2015 року, та досягли віку, визначеного цією статтею, на момент звернення до пенсійного органу за призначенням пенсії. На дату звернення - 12.05.2022 позивачці виповнилось 45 років. Також, вказує, що, Законом № 1058 передбачено його пріоритет над іншими Законами України та іншими нормативно-правовими актами у сфері пенсійного страхування, а також визначено сферу, у якій Закон № 1788 продовжує діяти одночасно з цим Законом.
Крім того, з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, який передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсій бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер. ОСОБА_1 зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за призначенням пенсії за віком по Списку № 1 із заявою від 12.05.2022. Цього ж дня була подана і заява на Комісію при головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповідно до пункту 10 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. У зв'язку із призначенням пенсій за принципом екстериторіальності та єдиної черги завдань, заява про призначення пенсії розглядалася на етапі призначення спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, де 18.05.2022 було ухвалено рішення про відмову в призначенні пенсії № 092850014645. У впровадженому технологічному процесі опрацювання звернень (принцип екстериторіальності та єдиної черги завдань) спеціалісти управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головною управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області не мали доступу до матеріалів даної пенсійної справи та не ухвалювали будь-яких рішень на етапі призначення пенсії. Відповідно до рішення про відмову у призначенні пенсії за віком по Списку № 1 від 18.05.2022, ухваленою Головним управлінням в Дніпропетровській області, до пільгового стажу не зараховано період, згідно пільгової довідки від 09.05.2021 № 51, з 03.12.2013 по 02.05.2014, оскільки відсутній план - графік проведення атестації узгоджений з місцевою державною експертизою умов праці, відповідно до Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року № 205 (Роз'яснення про проведення атестації робочих місць за умови праці в окремих випадках). Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.05.2022 № 092850014645 є актом індивідуальної дії, який прийнятий стосовно конкретної фізичної особи. Рішенням Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 15 вересня 2022 за № 4 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджено стаж роботи ОСОБА_1 в ПрАТ “Лукор” на пільгових умовах відповідно до Списку № 1 з 01.02.2001 по 11.05.2005. Таким чином, 18.10.2022 спеціалісти управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області опрацьовували пенсійну справу ОСОБА_1 на виконання рішення Комісії від 09.05.2021 № 4. До стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 1 зараховано період роботи в ПрАТ “Лукор” з 01.02.2001 по 11.05.2005. За наслідками виконання рішення Комісії ухвалено рішення про відмову в призначенні пенсії № 092850016668.
Відповідно до рішення про відмову від 18.10.2022, ухваленого Головним управлінням в Івано-Франківській області, до стажу роботи за Списком № 1 не зараховано період з 03.12.2013 по 02.12.2014, згідно довідки від 09.05.2022 № 51, оскільки наказом Міністерства соціальної політики від 18.11.2005 № 383 “Про затвердження порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” не передбачено врахування до пільгового стажу періоду, коли термін дії попередньої атестації було продовжено через скрутний фінансово-економічний стан, що склався на підприємстві.
На виконання вимог ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 про надання пояснення щодо незарахування періоду з 01.09.1999 по 31.01.2001 до Списку № 1, при повторному перегляді документів, доданих до заяви від 12.05.2022, встановлено, що за вказаний період заявницею не надано уточнюючу довідку (додаток 5), яка передбачена: підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за№ 1566/11846 з наступними змінами; та пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 з наступними змінами; та пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383.
Таким чином, щодо позивачки існує два рішення про відмову у призначенні пільгової пенсії за віком по Списку № 1 від 18.05.2022 № 092850014645 та від 18.10.2022 № 092850016668. Обидва за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії від 12.05.2022. Головні управління вважали відсутніми підстави, станом на 18.05.2022 та станом на 18.10.2022, для призначення позивачці пенсії за віком на пільгових умовах, враховуючи недостатність віку, визначеного чинним законодавством, необхідно для набуття права на пенсійне забезпечення по Списку №1.
Одночасно ГУ ПФУ в Івано-Франківській області просило врахувати, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і нових. Суд не може реалізувати компетенцію суб'єктів владних повноважень, тобто досліджувати нові документи, яким не надана була оцінка при прийнятті оскаржуваного рішення, та встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права та встановлювати наявний стаж на призначення пенсії.
Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України приходимо до висновку, що у спірному випадку відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області ухвалюючи рішення, від 18.10.2022 № 092850016668 діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання зарахувати періоди роботи з 01.09.1999 по 31.01.2001 (1 рік 5 місяців), з 03.12.2013 по 02.12.2014 (згідно довідки-вибірки - 5 місяців) - до стажу за Списком № 1 не підлягають до задоволення.
Відповідач також вказав, що належним способом захисту права позивачки є зобов'язання Головного управління повторно розглянути заяву щодо призначення пенсії за віком, а не зобов'язання призначити таку пенсію.
Додатково зауважив щодо строку звернення з позовом до суду. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а. с. 70-75).
Щодо заявленого у відзиві на позов клопотання про залучення до справи співвідповідача у справі, суд зазначає таке.
По-перше, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не дотримано загальні вимоги до форми та змісту клопотання, передбачених статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України), не подано окремого клопотання про залучення до справи співвідповідача.
По-друге, відповідно частин 2, 3 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулась за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Представник позивача звернулась до суду із однією вимогою немайнового характеру (визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 18.10.2022 № 092850016668 та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з урахуванням періодів роботи за Списком № 1).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії звернулась тільки 12.05.2022. Однак, абсурдна необхідність винесення двох рішень за наслідками розгляду однієї заяви, не є наслідком єдиного звернення позивача за призначенням пенсії на пільгових умовах.
Втім, недобросовісне виконання пенсійними органами покладених на них обов'язків, спричиняє надмірний тягар для пенсіонерів/потенційних пенсіонерів, які звертаються за призначенням, перерахунком, переведенням пенсії, як основного джерела існування, що гарантується статтею 46 Конституції України.
По-третє, наслідком залучення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, виникне зміна та обсяг позовних вимог, що потягне за собою збільшення розміру судового збору.
Відтак, враховуючи викладене, суд приходить переконання, що клопотання по тексту відзиву на позов про залучення співвідповідача не підлягає до задоволення.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
Як встановлено судом та підтверджується трудової книжки серії НОМЕР_1 від 31.08.1999, ОСОБА_1 (а. с. 16-18), зокрема:
01.09.1999 зарахована у ВАТ "Оріана" апаратником очищення газу відділення очищення і компресії газів по п'ятому розряду цеху з виробництва полімерів і сополімерів виробництва поліетилену заводу "Поліолефін" (запис № 2).
01.01.2001 переведена апаратником очищення газу шостого розряду відділення очищення і компресії цеху з виробництва полімерів і сополімерів виробництва поліетилену заводу "Поліолефін" (запис № 3).
З 31.01.2001 позивач звільнена з Відкритого акціонерного товариства "Оріана" по переводу і 01.02.2001 зарахована в Закрите акціонерне товариство "Лукор" в цех з виробництва полімерів і сополімерів виробництва "Поліолефін" апаратником очищення газу по шостому розряду відділення очищення і компресії газів (записи №№ 4, 5).
В подальшому цех з виробництва полімерів і сополімерів виробництва "Поліолефін" перейменовано в цех з виробництва галоїдопохідних етилену, їхніх полімерів і сополімерів виробництва "Поліолефін" (запис № 6).
24.04.2003 цех з виробництва галоїдопохідних етилену, їхніх полімерів і сополімерів виробництва "Поліолефін" перейменовано в цех з виробництва галоїдопохідних етилену, їх полімерів і співполімерів виробництва "Поліолефін" (запис № 7).
Позивач 11.05.2005 звільнена з роботи по переводу із Закритого акціонерного товариства "Лукор" і 12.05.2005 прийнята на роботу у Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" в цех з виробництва галоїдопохідних етилену, їх полімерів і співполімерів виробництва "Поліолефін" апаратником очищення газу по шостому розряду відділення очищення і компресії газів (запис № 9).
05.03.2013 переведена апаратником полімеризації (етилену) шостого розряду відділення полімеризації етилену цеху з виробництва галоїдопохіднихетилену, їх полімерів і співполімерів виробництва етилену і поліетилену, згідно запису №15 (а.с.25).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 12.05.2022 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 (а. с. 87-88).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 092850016668 від 18.10.2022 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а. с. 62, 78-79).
Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд виходить із наступного.
Статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (надалі також - Закон №1788-XII) визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно із пунктом "а" частини 1 статті 13 Закону №1788-XII (у редакції Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року), на пільгових умовах мали право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом 1 цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24
років у чоловіків і не менше 19 років у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" (після досягнення 60 років), зокрема, жінкам на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Суд звертає увагу, що до внесення змін Законом № 213-VIII у статтю 13 Закону № 1788-XII було встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку передбаченого статтею 12 цього закону (для жінок після досягнення 55 років), зокрема, жінкам на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Таким чином, Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII віковий ценз для жінок з 45 років було збільшено до 50 років із одночасним запровадженням правил поетапного збільшення показника вікового цензу.
Також, вказаним законом зменшення пенсійного віку застосовується після досягнення 60 років (жінкам застосовується також у період збільшення виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року), натомість до внесення змін Законом № 213-VIII зменшення пенсійного віку, зокрема для жінок, застосовувалось після досягнення 55 років.
Судом встановлено, що надалі Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017 (надалі також - Закон №2148-VIII), Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV було доповнено розділом XIV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян".
Так, зокрема, згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV (в редакції Закону від 03.10.2017 №2148-VIII), працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах за наявності передбаченого абзацами 1 і 15 - 23 цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом 1 частини 1 статті 26 цього Закону (після досягнення віку 60 років), зокрема жінкам на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону (після досягнення віку 60 років), зокрема, жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII, у новій редакції був викладений п.2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Крім цього, в силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 № 2148-VIII, наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017.
Проаналізувавши вищенаведені норми, суд дійшов висновку, що з 01.10.2017 правила призначення пенсій на пільгових умовах за Списком № 1 почали регламентуватись одночасно двома законодавчими актами, а саме: пунктом "а" частини 1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII та пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII, який діє на час звернення позивача до відповідача.
Згодом, 23.01.2020 Конституційним Судом України прийнято рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 “У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року №213-VIII".
Конституційний Суд України, дослідивши правовідносини, пов'язані зі змінами підстав реалізації права на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років, зазначив, що ці зміни вплинули на очікування осіб стосовно настання юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію. Особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об'єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов'язані саме з положеннями Закону № 1788 у редакції до внесення змін Законом № 213. Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Конституційний Суд України зазначив, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону №1788 зі змінами, внесеними Законом №213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини вказаного Рішення, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення, стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У відповідності до пункту 3 резолютивної частини вказаного Рішення, підлягають застосуванню стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам; ..."
Проаналізувавши все вищевикладене, зокрема наведене рішення Конституційного Суду України, суд дійшов висновку, що з 23.01.2020 (часу прийняття цього Рішення КСУ) існують два Закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 1, а саме: пункт “а” частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII та пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII.
При цьому, вказані закони містять розбіжності в умовах призначення пенсії жінкам на пільгових умовах за Списком №1, зокрема щодо вікового цензу, який у спірних правовідносинах складає 45 років за пунктом "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII, та 50 років, в даному випадку 48 років 6 місяців за пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII.
Крім того, розбіжності, які містять зазначені закони стосуються також критеріїв зменшення пенсійного віку. Пунктом "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII визначено, що зменшення пенсійного віку, зокрема, для жінок застосовується після досягнення 55 років, натомість згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII, зменшення пенсійного віку застосовується після досягнення 60 років.
Вирішуючи питання про те, який закон необхідно застосовувати до спірних правовідносин, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
При вирішенні цього спору, суд враховує принцип верховенства права, відповідно до якого, згідно із частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), саме людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у пункті 102 рішення у справі "Зеленчук і Цицюра проти України" (заяви №846/16 та №1075/16) при оцінці дотримання статті 1 Першого протоколу до Конвенції Суд повинен здійснити загальний розгляд різних інтересів, які є предметом спору, пам'ятаючи, що метою Конвенції є гарантування прав, які є "практичними та ефективними". Суд поза межами очевидного повинен дослідити реалії оскаржуваної ситуації. Така оцінка може стосуватись не лише відповідних умов компенсації, якщо ситуація схожа з тією, коли позбавляють майна, але також і поведінки сторін, у тому числі вжитих державою заходів та їх реалізації. У цьому контексті слід наголосити, що невизначеність - законодавча, адміністративна або така, що виникає із застосовної органами влади практики, - є фактором, який слід враховувати при оцінці поведінки держави (рішення у справі "Броньовський проти Польщі" ("Broniowski v. Poland"), заява №31443/96, пункт 115).
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Проаналізувавши вищенаведені рішення ЄСПЛ, оскільки національне законодавство допустило неоднозначне, множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, які звертаються за призначенням пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, зокрема пункт "а" ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII та п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII, суд вважає за необхідне застосувати найбільш сприятливий для позивача підхід.
Тобто, у розглядуваній справі до спірних правовідносин перевагу слід віддати саме тому закону, який у застосуванні є найбільш сприятливий для позивача, а саме пункт "а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VIII, положення якого визнано неконституційними.
Як уже зазначалось судом, відповідачем визнається пільговий стаж роботи позивача - 12 років 7 місяців 22 дні. Втім органом пенсійного фонду, як зазначено у відзиві, не враховано період роботи позивача у ВАТ "Оріана" з 01.09.1999 по 31.01.2001 (1 рік 5 місяців) на посаді апаратника очистки газу в цеху з виробництва полімерів і сополімерів (синтезу полімерів і сополімерів етилену), у зв'язку з відсутністю уточнюючих довідок про зайнятість повного робочого дня та доказів проведення атестації робочих місць за вказаний період.
Щодо відсутності підстав для зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача через неподання уточнюючої довідки, суд зазначає таке.
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (надалі, також - Порядок №637).
Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерством праці та соціальної політики від 18.11.2005 №383 (надалі, також - Порядок №383) визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637).
Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки або відсутності у ній необхідних записів, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17, від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 та від 25 квітня 2019 року у справі № 159/4178/16-а.
Пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (надалі, також - Інструкція №58), встановлено, що у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 трудової книжки "Відомості про роботу" пишеться: "прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".
Судом встановлено, що трудова книжка позивача заповнена у відповідності до вимог Інструкції №58 та містить всі необхідні записи, які дають можливість встановити дату прийняття та звільнення з роботи, місце роботи та накази, на підставі яких ОСОБА_1 була прийнята на таку роботу.
З матеріалів справи слідує, що позивач 05.12.2022 звернулася із заявою до AT "Оріана" з метою отримання уточнюючої довідки та усіх наявних на зберіганні у підприємстві документів, які б підтверджували шкідливість умов її праці (а. с. 87-88).
За змістом письмової відповіді AT "Оріана" № 894 від 13.12.2022, поряд з іншим, повідомлено ОСОБА_1 про те, що у розділі VIII "Хімічне виробництво" Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, виробництво полімерів і сополімерів (синтез полімерів і сополімерів етилену) не значиться. Таким чином робота в цеху з виробництва полімерів і сополімерів (синтезу полімерів і сополімерів етилену) не дає права на пенсію на пільгових умовах (а. с. 20).
Так, з даного приводу слід відмітити, що 21.08.1992 вступив в дію Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 за №442 (надалі по тексту також - Порядок №442).
Даним Порядком встановлено, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за Списками №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, які можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та розробленими Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (надалі по тексту також - Мінпраці України) від 01.09.1992 за № 41 (надалі по тексту також - Методичні рекомендації).
Зміст зазначених нормативних актів свідчить, що основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Атестація робочих місць за приписами Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Пунктами 8, 9 Порядку №442 передбачено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці України разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 за №383 (надалі по тексту також - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Слід відмітити, що на оскаржуваний період роботи ОСОБА_1 з 02.10.1995 по 31.01.2001, чинними були Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" від 11.03.1994 за №162 (надалі по тексту також - Постанова №162).
Підрозділом А.1 розділу VIII "Хімічне виробництво" Постанови №162 від 11.03.1994 та підрозділом А розділу VIII «Хімічне виробництво» Постанови №36 від 16.01.2003 Кабінету Міністрів України до Списку №1 виробництв, робіт професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відесено посади "робітників, керівників і спеціалістів підприємств хімічної і нафтохімічної галузі промисловості, зайняті повний робочий день у нижчезазначених виробництвах і роботах, зокрема галоїдопохідних етилену, їх полімерів і сополімерів".
Так, у пункті 4.2 коментованого Порядку №383 йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
У відповідності до пунктів 4.3, 4.4, 4.5 Порядку №383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Таким чином, з 21.08.1992 підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім наявність професії і виробництва у відповідних Списках та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачено вищевказаним Порядком №442, за умови зайнятості працівника на вищеназваних роботах не менш як 80% робочого часу, встановленого для відповідного виробництва. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.
Так, в матеріалах справи міститься наказ від 20.05.1999 за №146 по ВАТ "Оріана" Завод "Поліолефін" (а. с. 22), яким затверджено перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій, посад працівникам, яким підтверджене право на пільгове забезпечення, в тому числі і посада позивача, яку займала остання у спірний період - "апаратник очищення газу в цеху з виробництва галоїдопохідних етилену, їх полімерів і сополімерів".
За змістом наказу №6 від 07.02.2001, виданого Закритим акціонерним товариством "Лукор", на вказаному підприємстві виробництво продукції не змінилося, не сталося ніяких змін в умовах і характері праці працівників підприємства, назви професій і посад, згідно штатного розкладу залишились ті самі, що були на ВАТ "Оріана", а тому результати атестації робочих місць для підтвердження пільгового стажу по списку №1 та №2, проведеної за наказами по ВАТ "Оріана" в усіх підрозділах, які ввійшли в структуру ЗАТ "Лукор" та за показниками зайнятості працівників в шкідливих умовах і на підставі результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, вирішено рахувати дійсними для працівників ЗАТ "Лукор" до проведення чергової атестації, так як термін дії попередньої складає 5 років (а. с. 41).
В подальшому наказом від 09.12.2003 за №554, затверджено перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій, посад працівникам, яким підтверджене право на пільгове забезпечення, зокрема посада, яку займала позивач за кодом 8154.2 8А.1 "апаратник очищення газу шостого розряду відділення очищення і компресії газів" (а. с. 50, 51).
Згідно наказу № 550-кн від 30.12.2005, зараховано з 27.04.2005 результати проведеної у 2003 році атестації робочих місць за умовами праці, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, для посад та робочих місць служби якості аналітичного контролю, серед яких зокрема посада, на якій перебувала позивач 8А.1 "апаратник очищення газу шостого розряду очищення і компресії газів» цеху з виробництва галоїдопохідних етилену, їх полімерів і співполімерів (а. с. 49).
Беручи до уваги саме вказані докази, орган пенсійного фонду врахував до пільгового стажу період роботи позивача з 01.02.2001 по 11.05.2005, при цьому не врахував період роботи з 01.09.1999 по 31.01.2001, беручи до уваги лист AT "Оріана" № 894 від 13.12.2022, за змістом якого робота позивача за професією апаратник очищення газу в цеху з виробництва полімерів і сополімерів (синтезу полімерів і сополімерів етилену) заводу "Поліолефін" по обслуговуванню цеху не дає права на пенсію на пільгових умовах оскільки у розділі VIII "Хімічне виробництво" Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, виробництво полімерів і сополімерів (синтез полімерів і сополімерів етилену) не значиться (а. с. 20).
З даного приводу, суд вважає за необхідне відмітити, що згідно записів у трудовій книжці позивача в період з 01.09.1999 по 31.01.2001 вона перебувала на посаді "апаратника очистки газу по шостому розряду цеху синтезу полімерів і сополімерів етилену відділення очищення і компресії газів" (зворотня сторона а. с. 16, 17), і така посада згідно наказу від 20.05.1999 за №146 по ВАТ "Оріана" Завод "Поліолефін" (а. с. 22) віднесена до переліку посад працівників, яким підтверджене право на пільгове забезпечення.
Разом з цим, відповідно до підрозділу А.1 розділу VIII "Хімічне виробництво" Постанови №162 до Списку №1 віднесено посаду за кодом 1080А010 "працівник лабораторій цехів і виробництв, безпосередньо зайняті у виробництвах, перелічених у Списку №1 (за винятком зайнятих виконанням графічного аналізу)", а саме: посади "робітників, керівників і спеціалістів підприємств хімічної і нафтохімічної галузі промисловості, зайняті повний робочий день у нижчезазначених виробництвах і роботах, зокрема, галоїдопохідних етилену, їх полімерів і сополімерів".
На переконання суду займана позивачем посада у спірний період з 01.09.1999 по 31.01.2001 відповідає як і Списку №1, затвердженого Постановою №162, так і переліку посад, затверджених наказом ВАТ "Оріана" від 20.05.1999 за №146.
Суд звертає увагу на те, що в подальшому цех з виробництва полімерів і сополімерів виробництва "Поліолефін" перейменовано в цех з виробництва галоїдопохідних етилену, їхніх полімерів і сополімерів виробництва "Поліолефін", про що свідчить запис № 6 від 27.06.2001 в трудовій книжці ОСОБА_1 (зворотня сторона а. с. 17).
Як уже з'ясовано судом та підтверджується матеріалами справи, період роботи позивача на посаді "апаратника очищення газу 6 розряду відділення очищення і компресії газів в цеху з виробництва галоїдопохідних етилену, їх полімерів і співполімерів" з 01.02.2001 по 11.05.2005 враховано відповідачем до пільгового стажу, оскільки така посада (професія) за позицією 8А.1 передбачена Списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, про що зазначено у рішенні про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.09.2022 за № 4 (а. с. 39).
Беручи до уваги такі обставини, в тому числі наказ Закритого акціонерного товариства "Лукор" № 6 від 07.02.2001 (а. с. 41) про відсутність змін в умовах і характері праці працівників підприємства, назві професій і посад, згідно штатного розкладу, в результаті чого враховано результати атестації робочих місць для підтвердження пільгового стажу по Списку №1 та №2, проведеної за наказами по ВАТ "Оріана" в усіх підрозділах, які ввійшли в структуру ЗАТ "Лукор", суд вважає безпідставними посилання в листі AT "Оріана" № 1341 від 13.12.2022, що й слугувало однією з підстав для відмови у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах.
Варто зауважити, що стаж роботи позивача у ЗАТ "Лукор" на аналогічній посаді, як у АТ "Оріана", підтверджено як Список № 1 рішенням Комісії при ГУ ПФУ в Івано-Франківській області № 4 від 15.09.2022 (а. с. 39).
Разом з тим в матеріалах справи містяться розрахункові листки, видані АТ "Оріана", зміст яких свідчить про отримання ОСОБА_1 заробітної плати в період за вересень 1999 року по січень 2001 року (а. с. 26-29).
З огляду на встановлені судом обставини щодо подання позивачем відповідачу разом із заявою від 12.05.2022 всіх необхідних документів, при наявності всіх встановлених пунктом "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умов для призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, суд дійшов висновку про те, що позивач не може бути позбавленою гарантованого Державою Україна пенсійного забезпечення.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача, наведені у відзиві на позов, зокрема стосовно того, що положення Закону України “Про пенсійне забезпечення” застосовуються лише в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” мають вислугу років та стаж необхідний для призначення пенсії, оскільки згідно рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 предметом конституційного контролю була, зокрема, стаття 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” зі змінами внесеними Законом України №213, яка регламентувала призначення пенсій за віком на пільгових умовах, а також пенсій за вислугу років.
Щодо спірного періоду роботи позивача з 03.12.2013 по 02.12.2014, що підтверджується уточнюючою довідкою від 09.05.2022 № 51, довідкою-вибіркою про роботу в особливо шкідливих умовах (а. с.54), суд заначає таке.
ОСОБА_1 з 03.12.2013 по 02.12.2014 (5 місяців) працювала на посаді машиніст гранулювання пластичних мас відділення грнулювання поліетилену цеху з виробництва галоїдопохідних етилену, їх полімерів і співполімерів виробництва "Поліолефін" у ТОВ "Карпатнафтохім", що передбачена Списком № 1 підрозділом А (1) розділу VIII "Хімічне виробництво" постанови № 36 від 16.01.2003 Кабінету Міністрів України.
Так, наказом ТОВ "карпатнафтохім" від 03.12.2013 № 386 продовжено на рік термін дії атестації проведеної у 2008 році.
Втім, особа, яка працює на посаді віднесеній до Списку № 1 чи № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність на проведення атестації робочих місць.
Аналогічний правовий висновок зроблео Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.
Враховуючи те, що в рішенні надано оцінку протиправно не врахованих оспорюваних періодів роботи позивача за Списком № 1, охоплених в рішенні пенсійного органу від 18.05.2022 та від 18.10.2022, суд вважає за необхідне, розглянути позовні вимоги щодо зобов'язання призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 12.05.2022.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
При цьому, адміністративний суд з урахуванням фактичних обставин зобов'язаний здійснити ефективний захист порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналіз зазначених норм у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 5 КАС України свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
Розглядаючи питання зобов'язання призначення пенсії, суд повинен перевірити усі умови, за яких відповідач зобов'язаний таку пенсію призначити.
Так, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_2 , виданого 22.12.2003, досягнула 45-ти річного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 15).
Щодо наявності необхідного стажу позивача, то безспірним є 27 років 7 місяців 8 днів (з урахуванням кратності 39 років 7 місяців 8 днів), з яких 12 років 7 місяців 22 днів пільгового, які самостійно визначені відповідачем у рішенні від 18.10.2022 (а. с. 62, 78-79).
Щодо покликання відповідача на рішення від 18.05.2022, то в ньому зовсім інший обрахунок стажу позивача, 27 років 6 місяців 8 днів загального стажу, 35 років 6 місяців 8 днів, з яких 8 років 4 місяці пільгового стажу (а. с. 84, 85), що в свою чергу є абсолютно не зрозумілим та не логічним.
Також до пільгового стажу підлягають зарахуванню періоди роботи з 01.09.1999 по 31.01.2001, з 03.12.2013 по 12.12.2014, що становлять 1 рік 10 місяців, які безпідставно не зараховані відповідачем.
Наявний у позивачки страховий та пільговий стаж роботи відповідає всім критеріям, необхідним для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII.
Згідно частини 1 статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія за віком призначається з дня звернення за пенсією.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини та висновки, а також те, що звернення позивачки із заявою про призначення пенсії відбулося 12.05.2022, суд приходить до переконання, що відповідача необхідно зобов'язати призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 12.05.2022.
За наведених підстав та вказаних правових норм, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Наявними в матеріалах справи квитанціями № 0.0.2794076778.1 від 26.12.2022 на суму 992,40 грн та № 9294-6422-8501-1772 від 25.01.2023 на суму 81,20 грн підтверджується сплата позивачем судового збору (а. с. 1, 2).
Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, відтак підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача частина сплаченої ним суми судового збору у розмірі 1 073,60 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 18.10.2022 № 092850016668.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) призначити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) з 12.05.2022 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із зарахуванням до стажу роботи за Списком №1 період роботи з 01.09.1999 по 31.01.2001, з 03.12.2013 по 02.12.2014.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Представнику позивача та Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 );
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя Главач І.А.