ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"26" травня 2023 р. справа № 300/1983/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
У адміністративному позові позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження перерхованої в березні 2022 року пенсії, згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області» №578 від 01.06.2021 - максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити нарахування і виплату з 01.12.2019 згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області» №578 від 01.06.2021 пенсії позивачу в розмірі її фактичного нарахування без обмеження її максимального розміру, а також провести доплату різниці пенсії між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019.
Адміністративний позов мотивований тим, що позивач з 2005 року отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-XII. Згідно з протоколом за пенсійною справою №8048 (МВС) від 27.03.2023 одержує пенсію як особа з інвалідністю в результаті війни в розмірі 80 відсотків грошового забезпечення, розмір пенсії зазначений у сумі 23480,55грн., однак фактично нарахована сума пенсії позивача становить 20930, 00 грн. Вважаючи безпідставним обмеження розміру пенсії, Габльовський просить суд позов задовольнити повністю.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), в порядку, визначеному статтею 263 КАС України.
28.04.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 26.04.2023 за №0900-0902-8/18480 на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову. У відзиві відповідач зазначив, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.02.2022, яке набрало законної сили 10.03.2022, у справі №300/7991/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , з врахуванням виплачених сум пенсії, починаючи з 01.12.2019, із врахуванням основних і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, згідно довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" №578 від 01.06.2021. Таке рішення було виконане пенсійним органом у квітні 2022 року проведено перерахунок пенсії, внаслідок якого розмір пенсії позивача становив 21916,95 грн. Однак, підсумок пенсії з урахуванням максимального розміру склав - 19340,00 грн. Також зазначив, що у зв'язку із зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбачено Законом України "Про державний бюджет України" в липні 2022 - 2027, 00 грн, а в грудні 2022 - 20930,00. Тому, відповідно до вимог чинного законодавства пенсія виплачується в максимальному розмірі з 01.12.2022 - 20930,00. Крім того, відповідач звернув увагу на те, що відповідно до ст..43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У період з 08.05.2023 по 22.05.2023 головуючий суддя у справі перебував у відпустці.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив таке.
ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" призначено пенсію по інвалідності.
07.02.2022 Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийняв рішення у справі № 300/7997/21, яким визначено:
-визнати протиправтиними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" №578 від 01.06.2021.
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), з врахуванням виплачених сум пенсії, починаючи з 01.12.2019, із врахуванням основних і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, згідно довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" №578 від 01.06.2021.
Вказане судове рішення набрало законної сили 10.03.2022.
На виконання такого рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснило перерахунок пенсії позивачу з урахуванням обмежень, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 10.04.2023 за №2682-2810-Г-02/8-0900/23.
За період з 01.05.2022 згідно із протоколом за пенсійною справою за №008048 - МВС внаслідок перерахунку підсумок пенсії (з надбавками) склав 21916,95 грн, проте розмір пенсії обмежено “максимальним розміром” -19340,00 грн.
Відповідно до протоколу за пенсійною справою №008048 - МВС, пенсію позивача перераховано з 01.03.2023, де підсумок пенсії склав 23480, 55, а за врахуванням обмеження, фактична сума становить - 20930,00.
У зв'язку із обмеженням розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Законами України, якими затверджено державний бюджет України на 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 і 2022 роки встановлено наступні розміри прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність: з 01.12.2017 - 1373,00 гривень, з 01.07.2018 - 1435,00 гривень, з 01.12.2018 - 1497,00 гривень, з 01.07.2019 - 1564,00 гривень, з 01.12.2019 - 1638,00 гривень, з 01.07.2020 - 1712,00 гривень, з 01.12.2020 - 1769,00 гривень, з 01.07.2021 - 1854,00 гривень, з 01.12.2021 - 1934,00 гривень, з 01.01.2022 - 1934,00 гривень, з 01.07.2022 - 2027,00 гривень, з 01.12.2022 - 2093,00 гривень.
Отже, обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність (“максимальний розмір” пенсії), розрахунково складає з 01.12.2017 - 13730,00 грн., з 01.07.2018 - 14350,00 грн., з 01.12.2018 - 14970,00 грн., з 01.07.2019 - 15640,00 грн., з 01.12.2019 16380,00 грн., з 01.07.2020 - 17120,00 грн., з 01.12.2020 - 17690,00 грн., з 01.07.2020 - 18540,00 грн., з 01.12.2021 - 19340,00 грн, 01.07.2022 -20270,00 грн, 01.12.2022 - 20930 грн.
Згідно із Законом України від 24.12.2015 № 848-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст. 43 Закону № 2262-XII доповнено частиною 7 про те, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте, зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016.
Згідно із пунктом другим резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Отже, буквальне розуміння змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію у подібних правовідносинах у постановах від 03.10.2018 у справі № 127/4267/17, від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 08.08.2019 у справі № 522/3271/17, від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від. 09.11.2020 у справі №813/678/18, від 10.09.2021 у справі №300/633/19, від 21.12.2021 у справі №120/3552/21-а.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.10.2022 у справі № 640/7973/21 (провадження № К/9901/38684/21). Верховний Суд зазначив, що Законом №3668-VI, внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI. Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Водночас положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом №2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Крім того, у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що в разі наявності колізії між двома законами, які регулюють одне і те ж коло відносин і один з них визнано неконституційним, застосуванню підлягає підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин у справі, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Підсумовуючи наведене вище суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій слід задовольнити.
На переконання суду, ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прав позивача є зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 01.12.2019 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно з копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 30.06.2016 позивач є інвалідом ІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України та відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору за подання позову з таким характером спору.
З огляду на те, що позивач не поніс судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів понесення сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 1 статті 139 КАС України, відсутні підстави для розподілу судових витрат у справі.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження перерхованої в березні 2022 року пенсії, згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області» №578 від 01.06.2021 - максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 01.12.2019 згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області» №578 від 01.06.2021 пенсії в розмірі її фактичного нарахування без обмеження її максимального розміру, а також провести доплату різниці пенсії між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя Гомельчук С.В.