29 травня 2023 року Справа № 280/3345/23 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь період затримки розрахунку, з 21.10.2022 по 14.03.2023.
Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2023 рік установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2684,00 грн.
Позивачем заявлено одну немайнову позовну вимогу, отже сума судового збору за подання даного позову становить 1 073,60 грн, однак доказів сплати судового збору в зазначеному розмірі до позову не додано, як не подано і документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Відтак, даний позов не підпадає під пільги зі сплати судового збору, встановлені п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" у справах про стягнення заробітної плати.
За змістом позову позивач просить звільнити його від сплати судового збору повністю або частково або відстрочити сплату судового збору, посилаючись на те, що позивач є інвалідом 3-ї групи, учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, а також вимушено переміщеною особою та учасником бойових дій. З доходів отримує лише пенсію по інвалідності.
Пунктами 9, 10, 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
До позову додано пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 , з якого встановлено, що позивач є отримувачем пенсії по інвалідності 3 групи, доказів наявності у позивача статусу особи з інвалідність 1 та 2 групи не надано, відтак позивач не має права на пільги, встановлені п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
До позову додано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серія А №135814 від 19.09.2001, відповідно до якого позивач віднесений до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. За відсутності доказів віднесення позивача до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відсутні підстави для застосування пільги зі сплати судового збору, передбаченої п.10 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
До позову не надано доказів на підтвердження наявності у позивача статусу учасника бойових дій, відтак ним не доведено наявність пільгі зі сплати судового збору відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" .
Оцінюючі інші аргументи позивача, слід зазначити, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі” (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку з цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до норм процесуального закону та норм спеціального закону, яким є Закон України “Про судовий збір”, інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та правом позивача (заявника) на доступ до правосуддя, з іншого боку.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Як передбачено ч.1 ст.8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може звільнити від сплати, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але єдиною підставою для цього є врахування судом майнового стану сторони.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Зазначений принцип кореспондується з вимогами ч.1 ст.8 КАС України, відповідно до яких усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно з ч.2 ст.8 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Виходячи з цього, суд повинен зважено підходити до вирішення питання про надання учаснику справи певних переваг у вигляді пільг зі сплати судового збору (у тому числі у спосіб відстрочення, розстрочення чи звільнення від його сплати). Метою такого підходу є недопущення порушення принципу рівності сторін та дотримання балансу між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та правом позивача (заявника) на доступ до правосуддя, з іншого боку, з урахуванням цінностей демократичного суспільства.
Враховуючи наведене, висновок суду необхідність відстрочення (розстрочення чи звільнення від) сплати судового збору не може ґрунтуватись виключно на твердженнях особи, яка заявляє відповідне клопотання, а повинен бути обґрунтований належними та допустимими доказами.
Зазначене свідчить про наявність обов'язку у особи, яка заявляє клопотання про звільнення (розстрочення чи відстрочення) від сплати судового збору, довести належними та допустимими доказами, що її майновий стан є настільки незадовільним, що перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до довідки від 21.09.2021 №3244-5000395784 позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа.
Разом із тим, Закон України "Про судовий збір" не встановлює пільг зі сплати судового збору для внутрішньо переміщених осіб, отже, вирішення питання щодо наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору повністю або частково, або відстрочення сплати судового збору суд може вирішити виключно з урахуванням майнового стану позивача, підтвердженого належними доказами.
До позову не додано доказів, з яких можливо були б встановити розмір річного доходу позивача за попередній календарний рік для вирішення питання про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору повністю або часткового або відстрочення сплати судового збору.
При цьому необхідно зазначити, що доказами, що підтверджують розмір річного доходу позивача, можуть слугувати, наприклад (але не виключно), інформація контролюючого фіскального органу про одержані позивачем доходи за попередній календарний рік, індивідуальні відомості Пенсійного фонду України про суми отриманої пенсії застрахованою особою за попередній календарний рік тощо.
Таким чином, ненадання позивачем належних доказів на підтвердження такого рівня майнового стану, який перешкоджає йому сплатити судовий збір у встановленому порядку та розмірі, позбавляє суд можливості задовольнити заявлене позивачем клопотання.
Відповідно до ч.1-ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
При цьому слід звернути увагу, що відмова суду в задоволенні клопотання позивача про звільнення/відстрочення сплати судового збору та залишення позовної заяви без руху з підстав несплати судового збору не позбавляють позивача права повторно заявити відповідне клопотання, надавши на його обґрунтування належні та допустимі докази незадовільного майнового стану.
Керуючись ст.ст.133, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.) або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Реквізити для сплати судового збору: "Отримувач коштів ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA538999980313131206084008512; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу - *; 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа). Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.О. Семененко