29 травня 2023 року Справа № 280/3246/23 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Новікова І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
22 травня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку позивачу за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.09.2022 по 10.10.2022;
стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.09.2022 по 10.10.2022 в розмірі 38777,80 грн.
Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Представником позивача до суду не надано копії позовної заяви та доданих до позовної заяви документів для відповідача.
При цьому, представником позивача до суду подано позовну заяву через підсистему «Електронний суд», в електронному вигляді.
Відповідно до положень частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.8 ст.44 КАС України, процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною 9 статті 44 КАС України визначено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Зазначена норма покладає на осіб, які виявили бажання скористатися функціоналом Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, безумовний обов'язок разом із поданням до суду документів в електронній формі надати доказ/докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Невиконання ж зазначеної норми є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією ВЕРХОВНОГО СУДУ, яка викладена в ухвалах від 08.11.2021 по справі №161/4965/20, від 05.09.2022 по справі №160/23916/21.
Позивачем до матеріалів справи не надано доказів направлення іншим учасникам справи - відповідачу, позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2481,00 грн.
Отже, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1073,60 грн., проте, позивачем до матеріалів справи не надано документів на підтвердження сплати судового збору, в розмірі та порядку встановленому Законом України «Про судовий збір».
При цьому, суд враховує висновок щодо застосування норм права, наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16, згідно з яким середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
За таких обставин, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Також, є безпідставними посилання представника позивача на звільнення від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», оскільки справа не пов'язана із виконанням військового обов'язку.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Так, з позовної заяви встановлено, що остаточний розрахунок з позивачем проведено 10.10.2022, тобто місячний строк звернення до суду сплив 10.11.2022, а з позовом до суду позивач звернувся лише 22.05.2023, що свідчить про пропуск строку звернення до суду.
Щодо доводів про запровадження в Україні воєнного стану, суд зазначає, що Верховний Суд висловлював правову позицію, зокрема, але не виключно у постановах від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, від 16.05.2023 у справі №500/2322/22, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Позивачем не зазначено, що перешкоджало звернутися йому до суду у період з 11.10.2022 по 22.05.2023.
Посилання на судову справу №280/5954/22 є безпідставними, оскільки предметом розгляду справи були інші обставини. Більш того, рішення суду по справі №280/5954/22 було вручено представнику позивача через підсистему «Електронний суд» 01.03.2023.
Відповідно до ч.7 статті 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Проте, у місячний строк з 01.03.2023 позивач до суду також не звернувся.
Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення;
оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (сплатити 1073,60 грн.) на р/р UA538999980313131206084008512, отримувач ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101, код ЄДРПОУ 37941997, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998;
заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку звернення до суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Новікова