Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" травня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1133/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.,
розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/1133/23
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, б. 154, код ЄДРПОУ 33908322)
до відповідача Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, м.Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8, код ЄДРПОУ 30035289)
про стягнення відшкодування витрат у розмірі 42036,32 грн,
ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - АТ "Страхова компанія "Мега-Гарант", в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 40436,32 грн відшкодування витрат, заподіяних позивачеві, а також просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2684,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що між позивачем - ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (Страховиком) та ТОВ «НДП Ветеринарні біотехнології» (Cтрахувальником) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 47/23-Т/Х/01 від 16.01.2023, згідно з умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу - автомобіля марки "Scoda Octavia", реєстраційний номер НОМЕР_1 . 26.01.2023 у місті Харкові за адресою: пр-т Героїв Харкова, буд. 102/112, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участі застрахованого автомобіля марки "Scoda Octavia", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія - ОСОБА_1 , та автомобіля марки "Volkswagen Polo", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія - ОСОБА_2 , з вини якого сталася зазначена ДТП, що підтверджується Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова у справі № 641/544/23, згідно з якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Позивач зазначає, що ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" у відповідності до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 47/23-Т/Х/01 від 16.01.2023 на підставі відповідного рахунку-фактури на оплату вартості відновлювального ремонту автомобіля відшкодувало потерпілій стороні (Страхувальнику) витрати на ремонт автомобіля в повному обсязі. На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки "Volkswagen Polo", реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована в АТ "Страхова компанія "Мега-Гарант" (відповідача по даній справі) згідно з полісом № 209211003, тому, як вважає позивач, відповідач має понести відповідальність в межах шкоди, завданої внаслідок ДТП. У зв'язку з викладеним позивач просить стягнути з відповідача 40436,32 грн відшкодування витрат, заподіяних позивачеві.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.03.2023 у справі № 922/1133/23 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито позовне провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а позивачу - 5-денний строк для подання відповіді на відзив з дня отримання відзиву.
Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України було вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за реєстраційним номером 109868632, та її копії в порядку ч. 3, 4 ст. 120, ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу та відповідачу на їх юридичні адреси (які вказані в позовній заяві та значаться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) листами з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Будь-яких заяв по суті справи або заяв чи клопотань з процедурних питань станом на день винесення судом даного рішення на адресу суду від учасників справи не надходило.
Позивач - ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" отримав 04.04.2023 копію ухвали суду від 29.03.2023 про відкриття провадження у справі № 922/1133/23, направлену на його адресу листом від 29.03.2023 за вих. № 007311/1, що підтверджується наявним у матеріалах справи зворотним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102272174740.
Відповідач - АТ "Страхова компанія "Мега-Гарант" в установлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду від 29.03.2023 про відкриття провадження у справі № 922/1133/23, направлена листом від 29.03.2023 за вих. № 007311/2 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102272174260 на юридичну адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8), адресату не вручена та повернулась до суду 10.04.2023 з довідкою працівника оператора поштового зв'язку про причину повернення поштового відправлення: "адресат відсутній за вказаною адресою", що у відповідності до ч. 6 ст. 242 ГПК України свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Також, враховуючи, що відповідач - АТ "Страхова компанія "Мега-Гарант" з 24.03.2023 на підставі рішення засновників (учасників) щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації перебував у стані припинення, що підтверджується отриманими судом Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом було направлено копії ухвали суду від 29.03.2023 про відкриття провадження у справі № 922/1133/23 на зазначені у вищевказаному Реєстрі: адресу засновників (учасників) відповідача (61002, м. Харків, вул. Артема, буд. 46) та на адресу кінцевого бенефіціарного власника відповідача - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ). Втім зазначені копії також повернулися до суду з довідками працівників оператора поштового зв'язку про причини повернення поштового відправлення: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Крім того, судом було здійснено спробу повідомити відповідача про розгляд даної справи шляхом направлення телефонограми на номер НОМЕР_3 , який зазначено позивачем у позові для здійснення зв'язку з відповідачем та вказаний у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в якості засобу зв'язку з АТ "Страхова компанія "Мега-Гарант" (відповідачем), однак за вказаним номером телефону відмовилися прийняти телефонограму, з посиланням на те, що власник цього номеру телефону вже давно не працює АТ "Страхова компанія "Мега-Гарант".
За приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. В разі відсутності заяви учасника справи про зміну адреси, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається за останньою відомою суду адресою цього учасника справи, і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться.
Тобто, в разі, якщо ухвалу суду направлено за належною адресою, а саме: за адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або яка повідомлена суду стороною, вважається, що адресат належно повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт неотримання учасником справи кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання цим учасником справи зазначеної ухвали суду, оскільки таке неотримання зумовлене не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою самого учасника справи щодо отримання кореспонденції, яка надходить від суду на його адресу.
Аналогічно, з огляду на положення ч. 8 ст. 120 ГПК України, в разі, якщо ухвалу суду направлено на належну адресу електронної пошти або телефонограму судом направлено на належні номери телефонів, вважається, що учасник справи належно повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Крім того, як вже зазначалося вище, ухвала суду від 29.03.2023 про відкриття провадження у справі № 922/1133/23 була вчасно офіційно оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень у відповідності до ст. 122 ГПК України.
У силу приписів ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Таким чином, судом вчинено всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи й надання йому можливості висловити свою позицію щодо заявлених позовних вимог і звернутись до суду із заявами по суті справи та іншими заявами чи клопотаннями з процесуальних питань.
Втім, станом на день винесення судом даного рішення від відповідача відзиву на позовну заяву, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та інших заяв по суті справи або заяв чи клопотань з процедурних питань, на адресу суду не надходило.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 178 ГПК України, відповідач у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, має право подати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази, що підтверджують заперечення проти позову.
У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Таким чином, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов'язком учасника справи, а отже не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.
За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
На підставі зазначеного, зважаючи на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідно до приписів чч. 7, 8 ст. 120 та ч. 6 ст. 242 ГПК України відповідач належно повідомлений про розгляд даної справи, з огляду на положення ч. 9 ст. 165 та ч. 1, 2 ст. 178 ГПК України, згідно з якими подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов'язком) відповідача, а суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що позивачем досить повно висловлено свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи на надані позивачем до позовної заяви докази, суд встановив таке.
Із матеріалів справи вбачається, що 16.01.2023 між позивачем - ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (Cтраховиком) та ТОВ «НДП Ветеринарні біотехнології» (Cтрахувальником та Вигодонабувачем) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 47/23-Т/Х/01, згідно з умовами якого Cтраховик взяв на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу - автомобіля марки "Scoda Octavia", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності Cтрахувальнику. Відповідно до умов зазначеного договору загальна страхова сума становить 610 000,00 грн.
26.01.2023 у місті Харкові за адресою: пр-т Героїв Харкова, буд. 102/112, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участі застрахованого автомобіля марки "Scoda Octavia", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія - ОСОБА_1 , та автомобіля марки "Volkswagen Polo", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія - ОСОБА_2 , з вини якого і сталася зазначена ДТП, що підтверджується копією Протоколу про адміністративне правопорушення від 26.01.2023 Серія ААД № 071817 та Постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова у справі № 641/544/23, згідно з якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Внаслідок зазначеної ДТП обидва автомобіля отримали механічні пошкодження, зокрема автомобілем марки "Scoda Octavia", реєстраційний номер НОМЕР_1 , було отримано пошкодження, у зв'язку з яким власником вказаного ТЗ - ТОВ «НДП Ветеринарні біотехнології» (Cтрахувальником) були понесені витрати на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля.
Згідно з рахунком-фактури № ЮБО-000030 від 27.01.2023, виписаним ФОП Бєлєвцовим Ю.В. ТОВ «НДП Ветеринарні біотехнології» (Cтрахувальнику), вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля становить 42036,32 грн.
27.01.2023 у відповідності до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 47/23-Т/Х/01 від 16.01.2023 Cтрахувальник звернувся до позивача з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу.
Позивачем складено Страховий акт № 006.00985423-1 від 09.02.2023, яким визначено суму страхового відшкодування в результаті страхової події в розмірі 42036,32 грн, на підставі якого згідно з рахунком № ЮБО-000030 від 27.01.2023 позивачем було здійснено страхову виплату ТОВ «НДП Ветеринарні біотехнології» (Cтрахувальнику) в сумі 42036,32 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 69881267 від 10.02.2023 на суму 42036,32 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент скоєння ДТП цивільно-правову відповідальність водія автомобіля марки "Volkswagen Polo", реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував винний у скоєному ДТП водій - ОСОБА_2 , було застраховано згідно з полісом № 209211003, виданим АТ "Страхова компанія "Мега-Гарант" (відповідачем по даній справі). У зв'язку із зазначеними обставинами позивач звернувся до суду з позовом, в якому на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» просить стягнути з АТ "Страхова компанія "Мега-Гарант" на користь ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" 40436,32 грн відшкодування витрат, заподіяних позивачеві.
Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, які стали предметом спору в даній справі, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За приписами чч. 1-3 ст. 1187 ЦК України, діяльність, пов'язана, зокрема з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб, є джерелом підвищеної небезпеки. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
У відповідності до ст. 9 Закону України "Про страхування":
страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку;
розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством;
страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. У зв'язку з чим страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Суд зазначає, що суброгація (subrogation) - це перехід до страховика на підставі відповідного акту права вимоги, яке страхувальник має щодо особи, винної у збитках. Це правило поширюється на страховика лише на суму фактично виплаченого ним страхового відшкодування (передання страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми). З латинської термін "суброгація" перекладається як "заміщення, обрання взамін".
Суброгація випливає безпосередньо із закону і не потребує підтвердження договором страхування. Доказами наявності у страховика права вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди, є договір страхування і документ, який підтверджує виплату страхового відшкодування.
Основною характерною ознакою суброгації є збереження того зобов'язання, яке виникло із заподіяння шкоди та у зв'язку з яким було виплачено страхове відшкодування і заміну в ньому кредитора.
Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, спір виник між двома страховими компаніями, а саме: ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" та АТ "Страхова компанія "Мега-Гарант"; предметом даного спору є відшкодування суми витрат на виплату коштів за договором добровільного страхування наземного транспорту у зв'язку з переходом від Страхувальника, яким є потерпіла сторона, до Страховика, яким є позивач, права вимоги щодо особи, яка є винною у збитках і цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача (суброгація).
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, порядок виплати такого відшкодування та дії сторін при настанні страхового випадку, регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розраховану за правилами цього підпункту.
Пунктом 22.1 статті 22 зазначеного Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.
Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, відповідач - АТ "Страхова компанія "Мега-Гарант", як страховик цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи - ОСОБА_2 , який керував автомобілем марки "Volkswagen Polo", реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі п. 22.1 ст. 22 та ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", має здійснити відшкодування витрат на відновлювальний ремонт транспортного засобу в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.
У справі що розглядається, в силу положень ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" у відповідача у зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП) виник обов'язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат, право вимоги якої перейшло до позивача у зв'язку з виплатою страхового відшкодування, за мінусом франшизи.
Як вбачається з матеріалів справи, розмір матеріальної шкоди, заподіяної в результаті ДТП, становить 42036,32 грн, яку позивачем - ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" відшкодовано потерпілій стороні (Страхувальнику) в повному обсязі по платіжному дорученню № 6988127 від 10.02.2023 на суму 42036,32 грн.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 40391,80 грн відшкодування витрат, заподіяних позивачеві.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування ТОВ «НДП Ветеринарні біотехнології» (потерпілій особі) на суму 42036,32 грн, з огляду на фактичний перехід права вимоги відшкодування шкоди від потерпілої особи до позивача у відповідності до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", суд дійшов висновку, що у відповідача - АТ "Страхова компанія "Мега-Гарант" виник обов'язок щодо відшкодування витрат, заподіяних позивачу внаслідок здійснення страхової виплати потерпілій особі, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 40391,80 грн відшкодування витрат, заподіяних позивачеві, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, у зв'язку з чим суд задовольняє зазначені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.
За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 складає 2684,00 грн.
Як вбачається з матеріалів позову, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою в березні 2023 року з вимогою майнового характеру на загальну суму 40436,32 грн, отже, враховуючи, що 1,5 відсотка від ціни позову складає 606,54 грн, за подання зазначеної позовної заяви справляється встановлений законом мінімальний розмір судового збору - 2684,00 грн. Позивачем при поданні позовної заяви надано суду належні докази про сплату судового збору.
На підставі зазначеного, враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору в сумі 2684,00 покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950,ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 236-242, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, м.Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8, код ЄДРПОУ 30035289) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, б. 154, код ЄДРПОУ 33908322, рахунок НОМЕР_4 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528) 40436,32 грн відшкодування витрат, заподіяних позивачеві, а також судовий збір в сумі 2684,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 4 Прикінцевих Положень ГПК України та п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.
Повний текст рішення складено і підписано 29.05.2023.
Суддя Н.А. Новікова