Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
29 травня 2023 року м. ХарківСправа № 922/1921/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
без виклику представників сторін,
розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоарт" про вжиття заходів забезпечення позову (вх. № 13287 від 25.05.2023) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоарт" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, 192-А, офіс 110);
до Приватного підприємства "Рентабуд" (61072, м. Харків, пр. Науки, 54, кв. 54)
про розірвання договору та стягнення коштів у розмірі 1 335 664, 23 грн
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоарт", м. Харків, звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Рентабуд", м. Харків, про розірвання договору поставки від 02.09.2011, укладеного між сторонами даного спору та стягнення заборгованості за вищезазначеним договором у розмірі 1 335 664, 23 грн, у зв'язку з порушенням ПП "Рентабуд" свого зобов'язання за договором, в частині вчасної поставки сплаченого замовником товару. Також просить суд покласти на відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою господарського суду від 29.05.2023 відкрито провадження у справі № 922/1921/23 та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 29 червня 2023 року о 13:15 год.
25.05.2023 позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій ТОВ «Автоарт» просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю літ. «А-2», загальною площею 2426,2 кв.м., що розташована за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 332. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 209914363101, яка належить на праві власності Приватному підприємству «Рентабуд» (код ЄДРПОУ 33897227).
В обґрунтування даної заяви вказує на укладення між сторонами 02.09.2011 договору поставки будівельних матеріалів №б/н, відповідно до умов якого, ТОВ «Автоарт» було перераховано на розрахунковий рахунок ПП «Рентабуд» грошові кошти в загальній сумі 1 055 000, 00 грн. ПП «Рентабуд» в якості постачальника взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність замовника товарно-матеріальні цінності - плитку тротуарну залізобетонну.
Натомість, відповідачем, як постачальником свої зобов'язання за договором не виконані, товарно-матеріальні цінності - плитка тротуарна залізобетонна у власність замовника передана не була. Отримані, в якості передплати грошові кошти не повернуті, у зв'язку з чим, станом на теперішній час заборгованість складає 1 055 000, 00 грн.
Як вказує заявник, накладення арешту на нерухоме майно, що належать ПП «Рентабуд», не тільки забезпечить своєчасне та ефективне виконання судового рішення, у разі задоволення судом позовних вимог ТОВ «Автоарт», а й надасть можливість ПП «Рентабуд» проводити поточну господарську діяльність.
Також представник ТОВ «Автоарт» зазначає, що підстав для застосування зустрічного забезпечення не існує, оскільки ТОВ «Автоарт» має серйозну та позитивну ділову репутацію, також не має жодних збитків, а тому ТОВ «Автоарт» просить суд не застосовувати заходи зустрічного забезпечення.
Дослідивши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;
У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 р. № 16 вказано, що заходи до забезпечення позову застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до пункту 3 вказаної постанови, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.
Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як передбачає ч. 4 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилається на те, що накладення арешту на нерухоме майно, що належать ПП «Рентабуд», не тільки забезпечить своєчасне та ефективне виконання судового рішення, у разі задоволення судом позовних вимог ТОВ «Автоарт», а й надасть можливість ПП «Рентабуд» проводити поточну господарську діяльність.
В даному випадку господарський суд вважає обґрунтованими припущення позивача, що у випадку прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог, можливість реального виконання цього судового рішення може бути втрачена у зв'язку із тим, що відповідач може позбутися усього свого майна та грошових коштів.
В даному випадку, суд дійшов висновку про можливість вжиття заходів забезпечення позову для ефективного захисту оспорюваних прав позивача та застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, що належать ПП «Рентабуд».
Суд вважає, що ним не порушено принципу рівності, змагальності та диспозитивності (п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України), адже у відповідача існує право на реалізацію права передбаченого ст. 145 ГПК України.
Викладене вище підтверджується і позиціями ВС викладених у Постанові КГС ВС від 23.03.2020 у справі N 910/7338/19, Постанові КГС ВС від 24.06.2020 у справі N 902/1051/19, Постанові КГС ВС від 11.08.2020 у справі N 911/3136/19, Постанові КГС ВС від 26.08.2020 у справі N 907/73/19 Постанові КГС ВС від 19.10.2020 у справі N 915/373/20, Постанові КГС ВС від 22.02.2018 по справі N 910/15811/17.
Судом на виконання усталених приписів Верховного суду встановлено, що з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог:
1. Між сторонами дійсно виник спір; 2. Існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; 3. З'ясовано дані про особу відповідача; 4. З'ясовано відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник майбутнім позовним вимогам; 5. Вживані заходи не будуть перешкоджати господарській діяльності юридичної особи; 6. Суд бере до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів; 7. Суд при розгляді зазначеного питання про забезпечення не перевіряє обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову; 8. Суд вважає, що забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. 9. Застосовані заходи забезпечення повинні є співмірними із майбутніми позовними вимогами; 10. Суд вважає, що задоволення заяви не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. 11. Застосовані заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Суд вважає, що прийняте судове рішення відповідає критерію обґрунтованості.
Вирішуючи питання про зустрічне забезпечення, суд враховує положення ст. 141 ГПК України, згідно яких суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
За умовами ст. 141 ГПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.
У постанові від 19.02.2019 у справі №911/1695/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що законом так само не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України); відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.
З урахуванням усіх наявних у справі станом на цей час доказів, суд не вбачає достатніх правових підстав для вжиття зустрічного забезпечення. Разом з тим це не виключає можливість застосування таких заходів у майбутньому за заявою заінтересованих осіб.
Керуючись ст. 136, 137, 140, 141, 144, 234 ГПК України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоарт" про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 922/1921/23 (вх. № 13287 від 25.05.2023) - задовольнити.
2. Накласти арешт на нежитлову будівлю літ. «А-2», загальною площею 2426,2 кв.м., що розташована за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 332. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 209914363101, яка належить на праві власності Приватному підприємству «Рентабуд» (код ЄДРПОУ 33897227)
Дана ухвала, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", є виконавчим документом.
Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоарт" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, 192А, офіс 110, код ЄДРПОУ 33410369).
Боржником за даною ухвалою є: Приватне підприємство «Рентабуд» (61072, м. Харків, пр. Науки, 54, кв. 54, код ЄДРПОУ 33897227)
Ухвала набирає законної сили 29.05.2023 та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення. Ухвала може бути пред'явлена в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", у строк до 30.05.2026 включно.
Ухвала може бути оскаржена в строки та порядку, передбаченому ст. 255-257 ГПК України. Оскарження ухвали про вжиття заходів забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвалу підписано 29.05.2023.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/1921/23
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.