29.05.2023м. СумиСправа № 920/323/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/323/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Діамант - Агро” (42346, Сумська область, Сумський район, с. Сула, вул. 40 років Перемоги, 29, код ЄДРПОУ 38575616)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Харченка Андрія Валерійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 31883 грн 00 коп.
1. Короткий зміст позовних вимог, заперечень проти позову та хід розгляду справи.
1.1. 29.03.2023 позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з відповідача 31883 грн 00 коп. заборгованості за переданий товар згідно Договору купівлі-продажу № 02993, укладеного між ФОП Харченком А.В. та ТОВ "Діамант-Агро" 11.08.2022, а також стягнення витрат зі сплати судового збору на користь позивача.
1.2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2023, справу призначено судді Жерьобкіній Є.А.
1.3. Ухвалою від 30.03.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/323/23. Справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу надав п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 252 ГПК України). Позивачу надав семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України. Відповідачу надав семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення відповідно до ст. 167 ГПК України. Заяви, клопотання і заперечення подаються сторонами в письмовій формі.
1.4. Відповідач відзиву на позовну заяву суду не подав, у порядку ст. 165 ГПК України. Ухвала про відкриття провадження у цій справі, що була направлена відповідачу за адресою: 40020, м. Суми, вул. Червоних Партизан, 85, повернулася на адресу суду з відміткою на поштовому конверті «за закінченням терміну зберігання».
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 11.05.2023, місцезнаходження ФОП Харченка Андрія Валерійовича: АДРЕСА_1 .
Суд повторно направив ухвалу про відкриття провадження у цій справі на адресу відповідача (вих. № 2828 від 11.05.2023).
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
1.5. За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
2.1. 11.08.2022 року між позивачем та відповідачем укладено Договір купівлі - продажу № 02993, згідно п.1.1., п. 2.1. якого продавець (позивач) зобов'язується передати належний йому товар, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти і оплатити товар, що передається продавцем, а саме: культиватор дисколаповий (003173), культиватор КПС-4 (726) (002139), навантажувач КПГП-6 (002482), МВУ-900, сцепка культиваторна (002455), плуг ПЛН-3-3,5, косилка КПИ-2,4 на загальну суму 54264 грн 00 коп.
2.2. Пунктом 3.1. Договору передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцю у повному обсязі протягом 2-х діб з моменту оплати. Перехід права власності відбувається в момент передачі товару (п. 3.2. Договору).
2.3. Пунктом 4.1. Договору передбачено, що загальна вартість товару складає 54264 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ 9044 грн 00 коп. Умови поставки: склад продавця МТФ Сула (п. 4.2. Договору).
2.4. Згідно видаткової накладної № 3 від 11.08.2022 та акту приймання передачі від 11.08.2022 продавець передав, а покупець прийняв товар, вказаний в п. 2.1 Договору, на загальну вартість 54264 грн 00 коп.
2.5. Позивач виставив відповідачу Рахунок на оплату № 13 від 11.08.2022 в сумі 54264 грн 00 коп.
2.6. Відповідач перерахував грошові кошти на рахунок позивача:
29.08.2022 року - 1000 грн 00 коп. (платіжна інструкція № 2PL882259 від 29.08.2022);
29.08.2022 року - 2034 грн 00 коп. (платіжна інструкція № 2PL882253 від 29.08.2022);
30.08.2022 року - 1936 грн 00 коп. (платіжна інструкція № 2PL672122 від 30.08.2022);
02.09.2022 року - 6911 грн 00 коп. (платіжна інструкція № 2PL671361 від 02.09.2022);
13.09.2022 року - 10500 грн 00 коп. (платіжна інструкція № 2PL000182 від 13.09.2022);
Що загалом складає 22381 грн 00 коп.
Таким чином, станом на 27.03.2023, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за отриманий товар в сумі 31883 грн 00 коп.
2.7. Позивач направив на адресу відповідача вимогу № 44 від 16.02.2023 про необхідність сплати заборгованості в сумі 31883 грн 00 коп. в семиденний строк. Відправлення вручено відповідачу 17.03.2023. Проте, відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість не сплатив, у зв'язку з чим, позивач звернувся з позовом до суду.
3. Мотиви, якими керувався суд, застосоване ним законодавство та висновки за наслідками розгляду справи.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ст. 656 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що 11.08.2022 року між позивачем та відповідачем укладено Договір купівлі - продажу № 02993.
Позивач передав, а відповідач прийняв товар, вказаний в п. 2.1 Договору № 02993, на загальну суму 54264 грн 00 коп., що підтверджено актом приймання передачі від 11.08.2022 та видатковою накладною № 3 від 11.08.2022, які підписані та скріплені печатками сторін.
Відповідач провів часткову оплату вартості отриманого товару в розмірі 22381 грн 00 коп., що підтверджено платіжними інструкціями.
Проте, оплату товару в сумі 31883 грн 00 коп. відповідач не здійснив, таким чином, на момент звернення з позовом до суду, заборгованість відповідача за поставлений товар складає 31883 грн 00 коп.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу за поставлений товар, згідно Договору купівлі-продажу № 02993 від 11.08.2022, в сумі 31883 грн 00 коп. є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
4. Розподіл судових витрат.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2684 грн 00 коп. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 2, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Харченка Андрія Валерійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант-Агро» (42346, Сумська область, Сумський район, с. Сула, вул. 40 років Перемоги, б. 29, код ЄДРПОУ 38575616) 31883 грн 00 коп. заборгованості; 2684 грн 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане суддею 29.05.2023.
Суддя Є.А. Жерьобкіна