65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"29" травня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3043/22
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Рога Н.В., секретар с/з Богомолова В.С., розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» (вх.№2-688/23 від 18.05.2023р.) про розподіл судових витрат у справі №916/3043/22
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» (65111, м. Одеса, вул. 21 км Старокиївської дороги, буд.51, код ЄДРПОУ - 39341579, електронна адреса: odessa@himagro.com, yasko@uk-winner.com)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» (67231, Одеська обл., с. Білка, вул. Стрекалова, буд. 68, код ЄДРПОУ - 38525550, електронна адреса: dopomogaukr@ukr.net)
про стягнення
Та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» (67231, Одеська обл., с. Білка, вул. Стрекалова, буд. 68, код ЄДРПОУ - 38525550)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» (65111, м. Одеса, вул. 21 км Старокиївської дороги, буд.51, код ЄДРПОУ - 39341579, електронна адреса: odessa@himagro.com, yasko@uk-winner.com)
про визнання договору недійсним
За участю представників сторін:
Від ТОВ «ХІМАГРО.»: не з'явився;
Від ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД»: не з'явився.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ХІМАГРО.», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» про стягнення заборгованості у розмірі 411 664 грн 20 коп., пені у розмірі 53 008 грн 81 коп., інфляційних втрат у розмірі 12 057 грн 78 коп., 3% річних у розмірі 3 180 грн 53 коп.
14 грудня 2022р. до Господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» до ТОВ «ХІМАГРО.» про визнання недійсним Договору поставки від 28.07.2022р. №177, укладеного між ТОВ «ХІМАГРО.» та ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД».
Ухвалою суду від 16.01.2023р. прийнято до провадження зустрічну позовну заяву ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД», об'єднано первісний позов ТОВ «ХІМАГРО.» до ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» про стягнення заборгованості у розмірі 411 664 грн 20 коп., пені у розмірі 53 008 грн 81 коп., інфляційних втрат у розмірі 12 057 грн 78 коп., 3% річних у розмірі 3 180 грн 53 коп. із зустрічним позовом ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» до ТОВ «ХІМАГРО.» про визнання недійсним Договору поставки від 28.07.2022р. №177, укладеного між ТОВ «ХІМАГРО.» та ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» в одне провадження у межах справи №916/3043/22.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.05.2023р. (повний текст складено 19.05.2023р.) первісний позов ТОВ «ХІМАГРО.» про стягнення заборгованості у розмірі 411 664 грн 20 коп., інфляційні втрати у розмірі 5 763 грн 20 коп., 3% річних у розмірі 3 045 грн 19 коп. задоволено повністю, у задоволенні зустрічного позову ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» про визнання недійсним Договору поставки від 28.07.2022р. №177, укладеного між ТОВ «ХІМАГРО.» та ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» відмовлено.
18 травня 2023р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява ТОВ «ХІМАГРО.» (вх.№2-688/23 від 18.05.2023р.) про розподіл судових витрат у справі №916/3043/22.
Ухвалою суду від 19.05.2023р. прийнято заяву ТОВ «ХІМАГРО.» про розподіл судових витрат до розгляду, призначено судове засідання по розгляду заяви на 29.05.2023р.
Звертаючись з заявою про розподіл судових витрат, ТОВ «ХІМАГРО.» зазначило, що витрати на професійну правничу допомогу в межах справи №916/3043/22 складають 52 000 грн, що підтверджується Договором про надання правової допомоги №1 від 07.10.2022р. разом із Додатком №5 від 31.10.2022р., рахунком №202204 від 01.11.2022р., платіжним дорученням №87 від 02.11.2022р., Актом прийому-передачі наданих послуг від 11.05.2023р. до Договору № 1 про надання правової допомоги від 07.10.2022р. та Додатком №5 від 31.10.2022р. до Договору №1 про надання правової допомоги від 07.10.2022р., рахунком №202319 № від 11.05.2023р., платіжним дорученням №1026 від 11.05.2023р.
В якості нормативного обґрунтування ТОВ «ХІМАГРО.» посилається на положення ст.ст. 123, 124, 129 ГПК України та ст.ст. 1, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» в клопотанні, що надійшло до суду 11.05.2023р., просить зменшити розмір витрат на правову допомогу до 12 000 грн, на підставі того, що з позиції останнього розмір витрат на правову допомогу у розмірі 40 000 грн не є співмірним із складністю справи та роботою, виконаною адвокатом ТОВ «ХІМАГРО.».
Крім того, ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» зауважує на тому, що позивачем за первісним позовом не надано до матеріалів справи детальний опис робіт (наданих послуг).
На підставі зазначеного, ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» вважає, що відсутні підстави для стягнення на користь ТОВ «ХІМАГРО.» витрат на правову допомогу у розмірі 40 000 грн.
Розглянув матеріали справи, заяву про розподіл судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч.2 ст.244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Згідно з ч.1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч.3 зазначеної статті встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ч.1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
В позовній заяві ТОВ «ХІМАГРО.» зазначило, що станом на дату звернення до суду з позовом у справі №916/3043/22 останнім було понесено витрати на правову допомогу у розмірі 40 000 грн. Крім того, позивач за первісним позовом зазначив, що остаточний розрахунок витраченого часу адвоката та витрат на правову допомогу, що відносяться до судових витрат, може бути надано в порядку вимог ст.ст. 129, 221 та інших норм ГПК України.
У ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
Відповідно до ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/3043/22 ухвалено 11.05.2023р. (повний текст складено 19.05.2023р.).
ТОВ «ХІМАГРО.» звернулося з заявою про розподіл судових витрат 12.05.2023р.
Таким чином, позивачем за первісним позовом дотримано вимоги ч.8 ст.129 ГПК України при зверненні до суду з заявою про розподіл судових витрат.
Виходячи з аналізу положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ст.28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017р., розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020р. у справі № 910/4201/19).
За положеннями п.4 ст.1, ч.ч. 3, 5 ст.27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Відповідно до матеріалів справи, 07.10.2022р. між ТОВ «ХІМАГРО.» (Замовник) та Адвокатським об'єднанням (далі - АО) «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ВІННЕР» (Виконавець) укладено Договір №1 про надання правової допомоги, відповідно до п.1.1 якого Виконавець зобов'язується відповідно до завдань Замовника надавати йому юридичні послуги, а Замовник зобов'язується оплатити надані юридичні послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 1.2. Договору визначено, що факт надання та отримання наданих послуг фіксується шляхом укладення двостороннього акта прийому-передачі наданих послуг у відповідності до умов цього Договору.
Згідно п.п. 3.1.-3.4. Договору за надання юридичних послуг Замовник сплачує Виконавцю їх вартість в розмірі, що встановлюється у додатках до Договору. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі шляхом оплати вартості послуг на розрахунковий рахунок Виконавця. Оплата послуг здійснюється Замовником у строки, то встановлюється у додатках до Договору. Крім вартості юридичних послуг Замовник додаткове сплачує витрати понесені Виконавцем на надання послуг (відрядження, транспортні витрати, тощо).
Згідно п.6.1. Договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.04.2023р. Додатковою угодою від 26.04.2023р. строк дії Договору продовжено до 31.12.2023р.
Згідно Додатка №5 від 31.10.2022р. до Договору предметом цього Додатка №5 є надання юридичних послуг Виконавцем щодо представництва інтересів Замовника в Господарському суді Одеської області, як позивача, за позовом до ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» про стягнення заборгованості.
Згідно п.2 Додатка №5 вартість юридичних послуг Виконавця за цим Додатком №5 до Договору становить 40 000 грн без ПДВ з урахуванням підготовки Виконавцем позовної зави та інших процесуальних документів від імені Замовника та участі адвоката у трьох судових засіданнях у справі. В подальшому вартість участі адвоката у вказаній спразі оплачується, виходячи із вартості 4 000 грн без ПДВ за кожне наступне судове засідання.
Оплата юридичних послуг згідно абзацу першого п. 2 цього Додатку здійснюється Замовником наступним чином: 40 000 грн протягом 3-х календарних днів з моменту підписання Додатку №5 шляхом безготівкового розрахунку згідно реквізитів Виконавця або іншим шляхом в порядку вимог чинного законодавства України.
З матеріалів справи вбачається, що АО «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ВІННЕР» 01.11.2022р. виставлено ТОВ «ХІМАГРО.» рахунок на оплату №202204 на суму 40 000 грн.
Згідно платіжного доручення №87 від 02.11.2022р. ТОВ «ХІМАГРО.» сплатило на користь АО «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ВІННЕР» 40 000 грн.
В подальшому, 11.05.2023р. сторонами за Договором підписано акт прийому-передачі наданих послуг, відповідно до якого сторони без зауважень та претензій погодили, що у справі №916/3043/22 за позовом ТОВ «ХІМАГРО.» до ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» про стягнення заборгованості відбулось 6 судових засідань: 26.01.2023р., 13.02.2023р., 09.03.2023р., 04.04.2023р., 27.04.2023р., 11.05.2023р., в яких адвокат Виконавця представляв інтереси Замовника.
Згідно вказаного Акту, з огляду на вищевказане, вартість послуг, які надані Виконавцем за Договором та Додатком №5 до нього, відповідають вимогам Договору та Додатку №5 до нього, підлягають доплаті Замовником на суму в розмірі 12 000 грн. без ПДВ з урахуванням вартості 4 000 грн без ПДВ за кожне наступне судове засідання понад трьох судових засідань, в яких брав участь адвокат Виконавця, протягом 3-х календарних днів з моменту підписання цього Акту шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Виконавця або іншим шляхом, не забороненим чинним законодавством України.
Згідно п.4 вказаного Акта загальна вартість послуг, які надані Виконавцем за Договором та Додатком №5 до нього складає 52 000 грн без ПДВ з урахуванням вартості 4 000 грн без ПДВ за кожне наступне судове засідання понад 3-х.
З матеріалів справи вбачається, що АО «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ВІННЕР» 11.05.2023р. виставлено ТОВ «ХІМАГРО.» рахунок на оплату №202319 на суму 12 000 грн.
Згідно платіжної інструкції №1026 від 11.05.2023р. ТОВ «ХІМАГРО.» сплатило на користь АО «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ВІННЕР» 12 000 грн.
Суд приймає до уваги, що участь в судових засіданнях у справі №916/3043/22, які відбулися 26.01.2023р., 16.02.2023р., 09.03.2023р., 04.04.2023р., 27.04.2023р., 11.05.2023р., представляла адвокатеса Круторогова С.І., яка діяла на підставі ордера серії ВІ №1113220 від 18.11.2022р., виданого АО «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ВІННЕР».
За підрахунком суду, з урахуванням положень Додатка №5 до Договору, вартість послуг з представництва інтересів ТОВ «ХІМАГРО.» в судових засіданнях, проведених 04.04.2023р., 27.04.2023р., 11.05.2023р., становить 12 000 грн.
Виходячи з аналізу положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Верховний Суд у постанові від 18.12.2019р. у справі №522/17845/15-ц зазначив, що адвокатський гонорар є однією із умов, яка визначається сторонами договору про надання правової допомоги, тому відсутність у договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає підстав вважати, що сторони при укладенні договору про надання правової допомоги погодили розмір адвокатського гонорару.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 Додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц).
Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, виходячи із системного аналізу положень ч.8 ст. 129, ч. 3 ст. 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Верховний Суд в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19 звернув увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.
Відповідач за первісним позовом- ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» відповідно до клопотання, що надійшло до суду 11.05.2023р., вважає витрати ТОВ «ХІМАГРО.» на правову допомогу у розмірі 40 000 грн неспівмірними із складністю справи та роботою, виконаною адвокатом у межах даної справи, у зв'язку з чим просить відмовити у їх стягненні .
В обґрунтування неспівмірності ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» зазначає, що розмір витрат позивача за первісним позовом становить 9,51% від ціни позову та ТОВ «ХІМАГРО.» не надано детального опису робіт.
Дослідивши підстави для зменшення розміру витрат на правову, наведені ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» суд зазначає наступне.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
В постанові у справі №922/445/19 від 03.10.2019р. Об'єднана палата зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст.129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» не наведено, в чому саме полягає неспівмірність заявлених до стягнення витрат на правову допомогу . Посилання на те, що розмір витрат на правову допомогу становить 9,51% від ціни позову не є належним обґрунтуванням не співмірності.
Таким чином, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених ТОВ «ХІМАГРО.» на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи, через призму критеріїв, встановлених ч.4 ст.126 та ч.5 ст.129 ГПК України, та враховуючи обсяг виконаних представником позивача за первісним позовом робіт, суд доходить висновку про необґрунтованість підстав для зменшення витрат на правову допомогу на 40 000 грн.
Щодо посилань ТОВ «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» на ненадання детального опису робіт суд зазначає, що з акта прийому-передачі наданих послуг від 11.05.2023р. вбачається, що правова допомога, що була надана ТОВ «ХІМАГРО.» полягає у підготовці позовної заяви та інших процесуальних документів у справі, зокрема заяви про зміну підстав позову, відзиву на зустрічну позовну заяву, заперечень, клопотань про витребування доказів та клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням, та участі в шести судових засіданнях, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що обсяг робіт представника позивача за первісним позовом є зрозумілим.
На підставі всього вищенаведеного, враховуючи задоволення позовних вимог первісного позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь ТОВ «ХІМАГРО.» витрат на професійну правову допомогу у розмірі 52 000 грн.
Суд зазначає, що в рішенні ЄСПЛ «Кузнєцов та інші проти Росії» від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.
ЄСПЛ у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі «Трофимчук проти України»).
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись ст.ст. 123 - 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» (вх.№2-688/23 від 18.05.2023р.) про розподіл судових витрат у справі №916/3043/22 - задовольнити.
2. Прийняти у справі №916/3043/22 додаткове рішення.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД» (67231, Одеська обл., с. Білка, вул. Стрекалова, буд. 68, код ЄДРПОУ - 38525550, електронна адреса: dopomogaukr@ukr.net) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» (65111, м. Одеса, вул. 21 км Старокиївської дороги, буд.51, код ЄДРПОУ - 39341579, електронна адреса: odessa@himagro.com, yasko@uk-winner.com) витрати на правову допомогу у розмірі 52 000 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст додаткового рішення складено 29.05.2023р.
Суддя Н.В. Рога