"16" травня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/166/23
Господарський суд Одеської області у складі:
Судді Гут С.Ф.,
при секретарі судового засідання Борисовій Н.В.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Поправка Д.Ю.,
від відповідача: Осипов Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фізичної особи-підприємця Папушко Галини Володимирівни до відповідача: Державного підприємства "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ЮЖНИЙ" СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНОГО ІНСТИТУТУ-НАЦІОНАЛЬНОГО ЦЕНТРУ НАСІННЄЗНАВСТВА ТА СОРТОВИВЧЕННЯ" про стягнення 2819382,28 грн заборгованості.
Встановив:
09.01.2023 р. від Фізичної особи-підприємця Папушко Галини Володимирівни (далі - ФОП Папушко Г.В., Позивач) до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява про стягнення з Державного підприємства "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ЮЖНИЙ" СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНОГО ІНСТИТУТУ-НАЦІОНАЛЬНОГО ЦЕНТРУ НАСІННЄЗНАВСТВА ТА СОРТОВИВЧЕННЯ" (далі - Державне підприємство, ДП "ДГ "ЮЖНИЙ" СГІ-НЦНС", Відповідач) 2819382,28 грн заборгованості, з яких 2378791,98 грн основного боргу, 315842,95 грн пені, 18950,57 грн 3% річних та 105796,78 грн інфляційних нарахувань, у зв'язку із неналежним виконанням умов укладеного 06.06.2022 р. договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 06/06/22 в частині своєчасного та остаточного внесення орендної плати.
Обґрунтовуючи тим, що в процесі господарських взаємовідносин за укладений договором між Сторонами 23.06.2022 р. складено акт надання послуг № 1 та виставлено рахунок на оплату № 1 загальною вартістю 180108,00 грн, 24.06.2022 р. - акт надання послуг № 2 та виставлено рахунок на оплату № 2 загальною вартістю 86760,00 грн, 30.06.2022 р. - акт надання послуг № 3 та виставлено рахунок на оплату № 3 загальною вартістю 855558,00 грн, 04.07.2022 р. - акт надання послуг № 4 та виставлено рахунок на оплату № 4 загальною вартістю 996876,00 грн, 08.07.2022 р. - акт надання послуг № 5 та виставлено рахунок на оплату № 5 загальною вартістю 947628,00 грн, 14.07.2022 р. - акт надання послуг № 6 та виставлено рахунок на оплату № 6 загальною вартістю 971208,00 грн. Вартість наданих послуг за актами №№ 1,2,3 сплачена в повному обсязі, у той час як вартість несплачених послуг складає 2378791,98 грн, з яких 459955,98 грн за актом № 4, 947628,00 грн за актом № 5 та 971208,00 грн за актом № 6.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 09.01.2023 р. позовній заяві ФОП Папушко Г.В. присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/166/23 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.01.2023 р. прийнято позовну заяву ФОП Папушко Г.В. до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/166/23, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.02.2023 р.
20.01.2023 р. ФОП Папушко Г.В. звернулось до господарського суду із заявою про забезпечення позову в рамках справи № 916/166/23, відповідно до якої просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які містяться на рахунку Державного підприємства № UA693052990000026002044911446, а також на інших рахунках в банківських установах, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем під час виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах суми стягнення в розмірі 2819382,28 грн заборгованості.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.01.2023 р. відмовлено у задоволенні заяви ФОП Папушко Г.В. про забезпечення позову.
13.02.2023 р. Державним підприємством реалізовано право на подачу відзиву на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи підстави, враховуючи які господарський суд має ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, Відповідач не заперечує ані проти укладеного договору, ані проти надісланих на його електронну адресу рахунків на оплату №№ 1,2,3,4,5,6 разом із актами наданих послуг №№ 1,2,3,4,5,6, проте зазначає, що між сторони укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою змінено розмір орендної плати та підписано акти наданих послуг у новій редакції, а саме: акт надання послуг № 1 - 140084,01 грн, акт надання послуг № 2 - 67480,00 грн, акт надання послуг № 3 - 665434,02 грн, акт надання послуг № 4 - 775347,99 грн, акт надання послуг № 5 - 737044,00 грн та акт надання послуг № 6 - 755383,98 грн, у той же час, зазначаючи, що вартість послуг за актами №№ 1,2,3,4 сплачена в повному об'ємі, та не заперечує проти наявності основної заборгованості у розмірі 1481427,98 грн. Однак, повідомляє суду, що на теперішній час правоохоронними органами в рамках кримінального провадження № 420211222120000078 14.11.2022 р. вилучено, в т.ч. документацію за укладеним договором, що позбавляє можливості представлення її до суду.
Крім того, заперечує проти визначеного позивачем розміру основної заборгованості для нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені, наводячи при цьому правове обґрунтовування наявності підстав для зменшення розміру пені.
Призначене на 14.02.2023 р. підготовче засідання не відбулось у зв'язку із оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2023 р. призначено розгляд справи на 02.03.2023 р.
02.03.2023 р. ФОП Папушко Г.В. реалізовано право на подачу відповіді на відзив, в якій повідомляє суду, що Позивачем не підписувались наведені у Відзиві документи та ніяким чином не змінювався погоджений розмір орендної плати, наводячи власні заперечення проти можливість зменшення розміру пені.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.03.2023 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/166/23 та відкладено підготовче засідання на 28.03.2023 р.
04.03.2023 р. Державним підприємством реалізовано право на подачу заперечень на відповідь на відзив, в яких підтримує викладену у відзиві позицію стосовно укладання додаткової угоди про зміну розміру орендної плати, зазначаючи про відсутність можливість представити до суду відповідну документацію у зв'язку із її вилученням правоохоронними органами; заперечує проти розрахунку сум 3% річних, інфляційних нарахувань та пені, наводячи відповідне нормативно правове обґрунтування.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.03.2023 р. закрито підготовче провадження у справі № 916/166/23 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.04.2023 р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.04.2023 р. відкладено розгляд справи на 04.05.2023 р.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.05.2023 р. відкладено розгляд справи на 16.05.2023 р.
16.05.2023 р. ФОП Папушко Г.В. заявлено клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн.
В процесі розгляд справи представник ФОП Папушко Г.В. підтримував заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному об'ємі, представник Державного підприємства заперечував проти заявлених позовних вимог та наполягав на відмові у задоволенні позову.
16.05.2023 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:
06.06.2022 р. між ФОП Папушко Г.В. (Орендодавець) та Державним підприємством (Орендар) укладено договір суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажам № 06/06/22 (Договір), відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується передати за плату Орендареві у строкове користування, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове користування сільськогосподарську техніку, що визначена у цьому Договорі (об'єкт оренди), та зобов'язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату відповідно до умов цього Договору.
Відомості про об'єкт оренди наведено у Додатках до цього Договору, який є його невід'ємною частиною (пункт 1.2 Договору).
Управління та технічна експлуатація об'єктом оренди, що передається у користування Орендареві за цим Договором, здійснюється обслуговуючим персоналом (екіпажем), який не припиняє трудових або договірних відносин із Орендодавцем та не вступає у трудові або договірні відносини з Орендарем (пункт 1.4 Договору).
Сільськогосподарська техніка, що орендується, повинна використовуватись Орендарем виключно для виконання сільськогосподарських робіт (збирання урожаю) відповідно до вимог інструкції з експлуатації підприємства-виробника на окремих полях (пункт 2.1 Договору).
Об'єкт оренди передається Орендареві відповідно строкам оренди, вказаним у Додатках до цього Договору, при умові виконання Орендарем вимог розділу 5 (пункт 3.1 Договору).
Орендодавець здійснює доставку і повернення техніки в господарство за свій рахунок (пункт 3.2 Договору).
Розмір орендної плати за орендне користування об'єктом оренди вказується у Додатках до цього Договору та залежить від відпрацьованих гектарів за допомогою об'єкту оренди (пункт 5.1 Договору).
З метою фіксації факту надання послуг оренди за цим Договором, Сторони складають (підписують та скріплюють печатками) Акт прийому-передачі наданих послуг (оренда сільськогосподарської техніки) (пункт 5.2 Договору).
Орендодавець протягом 3 (трьох) днів після повного або часткового надання послуг за цим Договором, складає Акт прийому-передачі наданих послуг (оренди сільськогосподарської техніки), та направляє його Орендарю в один із наступних способів: шляхом направлення Акту в електронному вигляді на електронну пошту Орендаря ІНФОРМАЦІЯ_1. Протягом п'яти календарних днів з моменту направлення Орендодавцем електронної копії Акту, Орендар зобов'язаний роздрукувати його в двох примірниках, здійснити підписання двох примірників Акту уповноваженою особою Орендаря, з проставленням печатки Орендаря, та направити два примірники підписаного Акту на поштову адресу Орендодавця, або ж надати Орендодавцю, в межах визначеного цим пунктом строку, мотивовану відмову від підписання Акту. У випадку, якщо протягом п'яти календарних днів з моменту направлення Орендодавцем електронної копії Акту. Орендар не здійснив його підписання, та не надав мотивовану відмову від такого підписання, Акт прийому-передачі наданих послуг (оренди сільськогосподарської техніки) вважається підписаним, послуги надані в повному обсязі та у відповідності до умов цього Договору, а у Орендаря виникає зобов'язання щодо здійснення розрахунків за цим Договором (пункт 5.3.1 Договору).
Орендна плата сплачується Орендарем протягом 15 календарних днів після підписання Акту прийому-передачі наданих послуг, на умовах, узгоджених Сторонами, які наведено в Додатках до цього Договору, в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця, на підставі рахунків, які надаються Орендодавцем (пункт 5.4 Договору).
Розмір орендної плати може переглядатися за згодою Сторін (пункт 5.5 Договору).
Датою сплати орендної плати за цим Договором є дати сплати Орендарем грошових коштів на поточний банківський рахунок Орендодавця (пункт 5.7 Договору).
У випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору (порушення Договору), Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством (пункт 9.1 Договору).
Орендар несе наступну відповідальність за цим Договором - у випадку прострочення у сплаті орендних платежів Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості наданих послуг з оренди за кожен день прострочення (пункт 9.2.1 Договору).
Сторони розуміють, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні було запроваджено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє на момент укладення цього Договору. В зв'язку з цим Сторони погоджуються з тим, що вони не посилатимуться на неможливість виконання цього Договору в зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, та підтверджують, що цей Договір може бути виконаний Сторонами в повному обсязі. Після підписання цього Договору, враховуючи положення цього пункту, будь-які посилання Сторін на військові дії або дію воєнного стану на території України, як на підставу для звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання цього Договору, є нікчемним (пункт 9.6 Договору).
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін та діє до 31 грудня 2022 року включно (пункт 10.1 Договору).
Закінчення строку цього Договору (у тому числі у разі його розірвання достроково) не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (пункт 10.2 Договору).
Всі повідомлення Сторін, пов'язані з виконанням Договору, надаються в письмовому вигляді, за вказаними у Договорі адресами або за іншою адресою, про що одна з Сторін Договору письмово повідомила іншу Сторону Договору. Сторони домовилися, що надіслання однією Стороною на адресу іншої сторони повідомлення (в т.ч. електронного) є достатнім доказом належного інформування про відповідні обставини, незалежно від фактичного отримання або неотримання його адресатами (пункт 13.12 Договору).
Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.
Додатками №№ 1-3 до Договору визначено вид та найменування сільськогосподарської техніки, переданої в оренду, та встановлено розмір орендної плати - 1800,00 грн за 1 га в грн без ПДВ, визначено орієнтований обсяг площі - 500 га. Розмір орендної плати та орієнтований обсяг площі однаковий в усіх додатках.
18.06.2022 р. між ФОП Папушко Г.В. як Орендодавцем та Державним підприємством як Орендарем складено акти прийому-передачі №№ 1,2,3 до Договору, за якими Орендарем прийнято передану Орендодавцем сільськогосподарську техніку.
Договір, Додатки до нього акти прийому-передачі підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.
23.06.2022 р. між ФОП Папушко Г.В. та Державним підприємством підписано акт надання послуг № 1 загальною вартістю 180108,00 грн та виставлено Державному підприємству рахунок на оплату № 1 загальною вартістю 180108,00 грн.
24.06.2022 р. між ФОП Папушко Г.В. та Державним підприємством підписано акт надання послуг № 2 загальною вартістю 86760,00 грн та виставлено Державному підприємству рахунок на оплату № 2 загальною вартістю 86760,00 грн.
30.06.2022 р. між ФОП Папушко Г.В. та Державним підприємством підписано акт надання послуг № 3 загальною вартістю 855558,00 грн та виставлено Державному підприємству рахунок на оплату № 3 загальною вартістю 855558,00 грн.
04.07.2022 р. ФОП Папушко Г.В. підписано акт надання-послуг № 4 загальною вартістю 996876,00 грн та виставлено Державному підприємству рахунок на оплату № 4 загальною вартістю 996876,00 грн.
08.07.2022 р. ФОП Папушко Г.В. підписано акт надання послуг № 5 загальною вартістю 947628,00 грн та виставлено Державному підприємству рахунок на оплату № 5 загальною вартістю 947628,00 грн.
Відповідно до представленої роздруківки з електронного листування 08.07.2022 р. ФОП Папушко Г.В. надіслано Державному підприємству на визначену в укладеному Договорі адресу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_1 акт надання послуг № 4 разом із рахунок на оплату № 4 та акт надання послуг № 5 разом із рахунком на оплату № 5.
06.07.2022 р. ФОП Папушко Г.В. підписано акт надання послуг № 6 загальною вартістю 971208,00 грн та виставлено Державному підприємству рахунок на оплату № 6 загальною вартістю 971208,00 грн.
Відповідно до представленої роздруківки з електронного листування 18.07.2022 р. ФОП Папушко Г.В. надіслано Державному підприємству на визначену в укладеному Договорі адресу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_1 акт надання послуг № 6 разом із рахунком на оплату № 6.
При цьому пред'являючи відзив на позову заяву Державним підприємством зазначено про отримання надісланих на його електронну адресу рахунків на оплату №№ 1-6 разом із актами наданих послуг № 1-6.
Крім того, між ФОП Папушко Г.В. та Державним підприємство підписано та скріплено печатками розрахунки до актів наданих послуг.
14.07.2022 р. між ФОП Папушко Г.В. як Орендодавцем та Державним підприємством як Орендарем складено акти прийому-передачі №№ 4,5,6 до Договору, за якими Орендодавцем прийнято передану Орендарем сільськогосподарську техніку.
Відповідно до представленої виписки по банківському рахунку Державного підприємства стосовно здійснених операцій із контрагентом - 3394107488 (РНОКПП ФОП Папушко Г.В.), вбачається наступне: 15.08.2022 р. перераховано 50000,00 грн із призначенням платежу «оплата рах.№1 від 23.06.2022 р.»; 17.08.2022 р. перераховано 200000,00 грн із призначенням платежу «оплата рах.№ 1 від 23.06.22 р. в сумі 90084,0 грн; № 2 від 24.06.22 р. в сумі 67480,00 грн; № 3 від 30.06.22 р. в сумі 42435,99 грн»; 18.08.2022 р. перераховано 50000,00 грн із призначенням платежу «часткова оплата за послуг збирання зг.рах№3 від 30.07.2022 р.»; 20.08.2022 р. перераховано 200000,00 грн із призначенням платежу «часткова оплата за послуг збирання зг.рах№3 від 30.07.2022 р.»; 23.08.2022 р. перераховано 372998,03 грн із призначенням платежу «часткова оплата за послуг збирання зг.рах№3 від 30.07.2022 р.»; 25.08.2022 р. перераховано 50000,00 грн із призначенням платежу «оплата за послуги збирання зг.рах.№4 від 04.07.2022 р.»; 26.08.2022 р. перераховано 200000,00 грн із призначенням платежу «оплата за послуги збирання зг.рах.№4 від 04.07.2022 р.»; 14.09.2022 р. перераховано 100000,00 грн із призначенням платежу «оплата за послуги збирання зг.рах.№4 від 04.07.2022 р.»; 30.09.2022 р. перераховано 50000,00 грн із призначенням платежу «оплата за послуги збирання зг.рах.№4 від 04.07.2022 р.»; 05.10.2022 р. перераховано 100000,00 грн із призначенням платежу «оплата за послуги збирання зг.рах.№4 від 04.07.2022 р.»; 06.10.2022 р. перераховано 100000,00 грн із призначенням платежу «оплата за послуги збирання зг.рах.№4 від 04.07.2022 р.»; 13.10.2022 р. перераховано 175347,99 грн із призначенням платежу «оплата за послуги збирання зг.рах.№4 від 04.07.2022 р.»; 15.11.2022 р. перераховано 11000,00 грн із призначенням платежу «оплата за послуги збирання зг.рах.№5 від 08.07.2022 р.».
Згідно представлено до матеріалів справи протоколу обшуку від 14.11.2022 р., складеного в межах досудового розслідування № 420211222120000078, у Державного підприємства в ходу проведення обшуку виявлено та вилучено документацію за неведеним переліком, у т.ч.: «папка картонна №1 сірого кольору із назвою «Договора 2022», в якій містять договори (поставки, договори купівлі-продажу, договори суборенди сільськогосподарської техніки, договори перевезення) між Державним підприємством та іншими суб'єктами господарської діяльності за 2022 рік, в кількості 29 штук загалом 89 аркушів»; «Договір №06/06/22 від 06.06.2022 з актами прийому-передачі об'єкта оренди №1, №2 та №3 від 18.06.2022 та додатками №1, №2 та №3 від 06.06.2022 р. на 4 арк».
30.11.2022 р. ФОП Папушко Г.В. складено до Державного підприємства вимогу, в якій пропонує оплатити протягом 15 календарних днів наявну за укладеним Договором заборгованість у розмірі 2819382,28 грн, з яких 2378791,98 грн основного боргу, 315842,95 грн пені, 18950,57 грн 3% річних та 105796,78 грн інфляційних нарахувань.
13.12.2022 р. Державне підприємство у відповідь на вимогу ФОП Папушко Г.В. повідомляє про направлення останньої рахунків на оплату, загальна вартість кожного відповідає наведеним у відзиві сумам, посилаючись на здійснення часткової оплати та зазначаючи, що заборгованість за рахунками №№ 1,2,3,4 сплачена у повному розмірі, наявність заборгованості за рахунком № 5 у розмірі 726044,00 грн, рахунком № 6 - 755383,98 грн. Пропонує здійснити звірку взаєморозрахунків за Договором.
20.12.2022 р. представник Державного підприємства склав до слідчого Слідчого управління ГУПН в Харківській області та Слідчого СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області клопотання, в якому посилаючись серед іншого на вищеописану вимогу, просить повернути оригінал або надати завірені копії Договору разом із актами прийому-передачі об'єкта оренди, додатками та додатковими угодами до нього. Вказане повідомлення надіслано 21.12.2022 р. до Слідчого управління ГУНП в Харківській області та 23.12.2022 р. Слідчому СВ ВП №1 ОРУП №1, відповідно до фіскальний чеків АТ «УКРПОШТА».
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:
У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до приписів статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Припинення зобов'язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов'язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов'язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом (пункт 68 постанови Верховного Суду від 10.02.2021 р. у справі № 908/288/20).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Приписами статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Як визначено частиною 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 1 статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини 1 статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Водночас частина 5 вказаної статті передбачає, що плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Частинами 1 та 4 статті 286 визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
В свою чергу, статтею 765 ЦК України передбачено, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 06.06.2022 р. № 06/06/22.
ФОП Папушко Г.В. як Орендодавцем доведено виконання належним чином взятих на себе за умовами Договору обов'язків та передачу у користування Державному підприємству як Орендарю визначеної умовами договору сільськогосподарської техніки, що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення актами прийму-передачі №№ 1-6 та не заперечується сторонами.
В процесі здійснення господарських взаємовідносин між ФОП Папушко Г.В. та Державним підприємством складено акти надання послуг №№ 1,2,3,4,5,6 та виставлено на їх підставі рахунки на оплату №№ 1,2,3,4,5,6.
Акти наданих послуг №№ 1-3 підписано представниками сторін, у той же час акти №№ 4-6 не містять підпису представника Державного підприємства, проте не підписані акти у відповідності до приписів пунктів 5.3.2 Договору надіслано на електронну адресу Державного підприємства, що визнається останнім, відтак, враховуючи відсутність вмотивованої відмови від підписання актів №№ 4-6 останні вважаються підписаними.
Пред'являючи позовну заяву ФОП Папушко Г.В. заявлено до стягнення 2378791,98 грн основного боргу, які складаються із 459955,98 грн заборгованості за послуги, надані за актом № 4, 947628,00 грн - за актом № 5 та 971208,00 грн - за актом № 6.
Відповідно до положень статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
При цьому стаття 534 ЦК України передбачає відсилання до встановлених договором умов зарахування коштів, які не погодженні сторонами в укладеному Договорі.
У відповідності до приписів пункту 41 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 р. № 163, платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Із переставної виписки по банківському рахунку Державного підприємства стосовно здійснених із ФОП Папушко Г.В. операції вбачається, що Відповідачем здійснено із призначенням платежу «оплата за послуги збирання зх.4 від 04.07.2022 р.» наступні платежі:
25.08.2022 р. - 50000,00 грн, 26.08.2022 р. - 200000,00 грн, 14.09.2022 р. - 100000,00 грн, 30.09.2022 р. - 50000,00 грн, 05.10.2022 р. - 100000,00 грн, 06.10.2022 р. - 100000,00 грн, 13.10.2022 р. - 175347,99 грн; а 15.11.2022 р. здійснено платіж у розмірі 11000,00 грн із призначенням платежу «оплата за послуги збирання зг.рах.№5 від 08.07.2022 р.
Враховуючи вищевикладене, господарським судом встановлено, що Державним підприємством як Орендарем в порушення приписів статей 525,526,610,629,759,762 ЦК України, статей 193,283,286 ГК України та умов Договору обов'язку із оплати наданої у користування сільськогосподарської техніки остаточно та своєчасно не виконано, не дивлячись те, що з урахуванням частини 1 статті 530, частини 5 статті 762 ЦК України, частини 4 статті 286 ГК України та умов пункту 5.4 Договору, строк виконання зобов'язання на суму 2129364,00 грн настав.
Загальна сума основного боргу складається з 221528,00 грн заборгованості за послуги, надані за актом наданих послуг № 4 (996876,00 грн-(50000,00 грн+200000,00 грн+100000,00 грн+50000,00 грн+100000,00 грн+100000,00 грн+175347,99 грн)= 221528,00 грн; 936628,00 грн заборгованості за послугу, надані за актом наданих послуг № 5 (947628,00 грн-11000,00грн=936628,00 грн); 971208,00 грн заборгованості за послуги, надані за актом наданих послуг № 5. 221528,00 грн+936628,00 грн+971208,00 грн=2129364,00 грн.
Господарський суд не погоджується із визначеною Позивачем сумою основного боргу у розмірі 2378791,98 грн, оскільки здійснені Державним підприємством платежі мали чітке призначення, яке унеможливлювало їх зарахування як оплату за іншими актами, відтак стягненню з Державного підприємства на користь ФОП Папушко Г.В. підлягає 2129364,00 грн основного боргу за актами наданих послуг №№ 4,5,6.
Частиною 3 статті 14 ЦК України встановлено, що виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини 1 статті 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
В силу частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Приписами статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
В статті 549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В свою чергу, умовами пункту 9.2.1 Договору встановлено, що орендар несе наступну відповідальність за цим Договором - у випадку прострочення у сплаті орендних платежів Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості наданих послуг з оренди за кожен день прострочення.
Як визначено у частині 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Заявлені до стягнення ФОП Папушко Г.В. 315842,95 грн пені, 18950,57 грн 3% річних та 105796,78 грн інфляційних нарахувань складаються з 64897,90 грн пені та 3893,87 грн 3% річних, нарахованих на суму 459955,98 грн (визначена Позивачем заборгованість за актом наданих послуг № 4) за період з 20.08.2022 р. по 30.11.2022 р.; 20456,54 грн інфляційних нарахувань, нарахованих на аналогічну суму, проте за період з 01.09.2022 р. по 31.10.2022 р.; 127215,81 грн пені та 7632,95 грн 3% річних, нарахованих на суму 947628,00 грн (визначена Позивачем заборгованість за актом наданих послуг № 5) за період з 25.08.2022 р. по 30.11.2022 р.; 42145,76 грн інфляційних нарахувань, нарахованих на аналогічну суму, проте за період з 01.09.2022 р. по 31.10.2022 р.; 123729,24 грн пені та 7423,75 грн 3% річних, нарахованих на суму 971208,00 грн (вартість наданих послуг відповідно до акту № 6) за період з 30.08.2022 р. по 30.11.2022 р.; 43194,48 грн інфляційних нарахувань, нарахованих на аналогічну суму за період з 01.09.2022 р. по 31.10.2022 р.
Перевіривши вищезазначені розрахунки, господарський суд часткового не погоджується із ними, оскільки Позивачем не вірно враховано здійсненні Державним підприємством оплати, та здійснивши власний розрахунок не виходячи за межі заявлених позовних вимог доходить висновку, що у ФОП Папушко Г.В. наявне право на стягнення 298994,91 грн пені, 17939,69 грн 3% річних, 99618,35 грн інфляційних нарахувань. 298994,91 грн пені та 17939,69 грн 3% річних складаються з: 29613,60 грн пені та 1776,82 грн 3% річних, нарахованих на суму 459955,98 грн (заборгованість за послуги, надані за актом № 4 станом на 05.10.2022 р. з урахуванням здійснених Державним підприємством оплат та визначеної Позивачем суми заборгованості) за період з 20.08.2022 р. по 05.10.2022 р.; 3805,66 грн пені та 228,34 грн 3% річних, нарахованих на суму 396876,00 грн (заборгованість за послуги, надані за актом № 4 станом на 06.10.2022 р. з урахуванням здійснених Державним підприємством оплат), за період з 06.10.2022 р. по 12.10.2022 р.; 14871,70 грн пені та 892,30 грн 3% річних, нарахованих на суму 221558,00 грн (заборгованість за послуги, надані за актом № 4 станом на 13.10.2022 р. з урахуванням здійснених Державним підприємством оплат) за період з 13.10.2022 р. по 30.11.2022 р.; 106445,88 грн пені та 6386,75 грн 3% річних, нарахованих на суму 947628,00 грн (заборгованість за послуги, надані за актом № 5) за період з 25.08.2022 р. по 14.11.2022 р.; 20528,83 грн пені та 1231,73 грн 3% річних, нарахованих на суму 936628,00 грн (заборгованість за послуги, надані за актом № 5 станом на 15.11.2022 р. з урахуванням здійсненої Держаним підприємством оплати) за період з 15.11.2022 р. по 30.11.2022 р.; 123729,24 грн пені та 7423,75 грн 3% річних, нарахованих на суму 971208,00 грн (заборгованість за послуги, надані за актом № 6) за період з 30.08.2022 р. по 30.11.2022 р.
99618,35 грн інфляційних нарахувань складаються з: 8739,16 грн, нарахованих на суму 459955,98 грн (заборгованість за послуги, надані за актом № 4 станом на 05.10.2022 р. з урахуванням здійснених Державним підприємством оплат та визначеної Позивачем суми заборгованості) за період з 01.09.2022 р. по 05.10.2022 р.; 5538,95 грн, нарахованих на суму 221558,00 грн (заборгованість за послуги, надані за актом № 4 станом на 13.10.2022 р. з урахуванням здійснених Державним підприємством оплат) за період з 13.10.2022 р. по 31.10.2022 р.; 42145,76 грн, нарахованих на суму 947628,00 грн (заборгованість за послуги, надані за актом № 5 станом на 31.10.2022 р.) за період з 01.09.2022 р. по 31.10.2022 р.; 43194,48 грн, нарахованих на суму 971208,00 грн (заборгованість за послуги, надані за актом № 6) за період з 01.09.2022 р. по 31.10.2022 р.
При цьому, на переконання господарського суду стягнення пені загальним розміром 298994,91 грн пені унеможливлюється наступним.
Частиною 1 статті 230 ГК України унормовано, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із частиною 4 статті 231 зазначеного Кодексу розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Водночас за змістом частини 3 статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статті 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.
Так, зокрема, неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Частина 2 статті 216 ГК України передбачає, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 р. у справі № 902/417/18 та постанові Верховного Суду від 26.01.2021 р. у справі № 922/4294/19.
Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013.
Поряд з цим, відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно із частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Приймаючи до уваги те, що ФОП Папушко Г.В. не надано будь-яких доказів завдання їй збитків внаслідок порушення Державним підприємством строків виконання зобов'язання, те, що розмір пені становить значну частину від розміру основного боргу, те, що Відповідачем часткового виконано зобов'язання із оплати основного боргу, те, що Відповідач є державним підприємством, тобто його фінансування здійснюється із коштів Державного бюджету України, з метою дотримання принципів справедливість, добросовісність та розумність господарський суд зменшує належну до стягнення суму пені до 50000,00 грн.
Доводи Державного підприємства про наявність укладеної додаткової угоди до Договору, якою змінено розмір орендної плати у зв'язку із чим підписано акти наданих послуг у новій редакції, не знайшли свого документального підтвердження в ході розгляду справи.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
У рішенні від 03.01.2018 р. "Віктор Назаренко проти України" (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі "Беер проти Австрії" (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).
Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, без урахування зменшення розміру неустойки.
Керуючисьст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241
Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Фізичної особи-підприємця Папушко Галини Володимирівни до відповідача: Державного підприємства "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ЮЖНИЙ" СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНОГО ІНСТИТУТУ-НАЦІОНАЛЬНОГО ЦЕНТРУ НАСІННЄЗНАВСТВА ТА СОРТОВИВЧЕННЯ" про стягнення 2819382,28 грн заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ЮЖНИЙ" СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНОГО ІНСТИТУТУ-НАЦІОНАЛЬНОГО ЦЕНТРУ НАСІННЄЗНАВСТВА ТА СОРТОВИВЧЕННЯ" (67668, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Великий Дальник, вул. Маяцька, буд. 26, Код ЄДРПОУ 05528906) на користь Фізичної особи-підприємця Папушко Галини Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) НОМЕР_2 /два мільйона сто двадцять дев'ять тисяч триста шістдесят чотири/грн 00 коп. основного боргу, 50000/п'ятдесят тисяч/грн 00 коп. пені, 17939/сімнадцять тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять/грн 69 коп. 3% річних, 99618/дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімнадцять/грн 35 коп. інфляційних нарахувань та 38189/тридцять вісім тисяч сто вісімдесят дев'ять/грн 20 коп. судового збору.
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Накази видати в порядку ст.327 ГПК України.
Повний текст складено 26 травня 2023 р.
Суддя С.Ф. Гут