25 травня 2023 року Справа № 915/182/22
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця Волинського Валерія Савелійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ващиленко Альони Сергіївни ( АДРЕСА_2 , адреса за договором: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 )
про: стягнення 122837,32 грн
16.02.2022 Фізична особа-підприємець Волинський Валерій Савелійович звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 16.02.2022 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Ващиленко Альони Сергіївни заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 01.09.2020 в сумі 122837,32 грн., яка складається з: 120000,00 грн. - заборгованість з орендної плати, 2837,32 грн. - заборгованість за комунальними платежами, а також 2481,00 грн. - судового збору.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.02.2022 вказану позовну заяву залишено без руху. Встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
24.02.2022 розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, строк дії якого щоразу подовжувався відповідними Указами Президента України та в останнє подовжено Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.
Рішенням Ради Суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного Рішення, зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
З початку військової агресії Російської Федерації проти України активні бойові дії ведуться на території Миколаївської області та міста Миколаєва.
Наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2022 судові засідання призначені з 02.03.2022 по 01.04.2022 були скасовані, враховуючи ведення бойових дій на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду.
04.03.2022 Верховним Судом на офіційному вебсайті опубліковано рекомендації щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, за змістом яких учасникам справи, чиї справи, перебувають в провадженні судів, які не припинили здійснювати правосуддя, рекомендовано подати заяву про відкладення розгляду справ у зв'язку з воєнними діями та/або про розгляд справ у режимі відеоконференції за допомогою будь-яких технічних засобів, зокрема власних.
Відповідно до положень частини 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість Господарським судом Миколаївської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 №12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26 липня 2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області. Господарському суду Одеської області вказано забезпечити розгляд справ (проваджень), які до 25 липня 2022 року включно надійшли на розгляд цього суду відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов'язків є суттєво ускладненою.
Згідно рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, які були опубліковані 02.03.2022 на сайті Ради суддів України, судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх.
Копію ухвали суду від 21.02.2022 про залишення позовної заяви без руху, направлену судом на зазначену в позовній заяві адресу електронної пошти позивача, останній отримав 22.09.2022.
На виконання вимог ухвали суду від 21.02.2022 до господарського суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви б/н від 29.09.2022 (вх. № 4109/22).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.11.2022 відкрито провадження у справі № 915/182/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи, на їх адреси місцезнаходження, визначені у відповідності до приписів ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Так, позивач отримав копію ухвали від 14.11.2022 - 02.12.2022, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400500923730.
Відповідач правом, передбаченим ст. 165 ГПК України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.
Так, ухвалою суду від 14.11.2022 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, оформленого у відповідності до вимог ст. 165 ГПК України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Від відповідача в указаний строк відзив на позовну заяву не надійшов; поштові відправлення з копією ухвали від 14.11.2022 про відкриття провадження у справі, направлені на адресу відповідача, зазначену в Єдиному деоржавному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та на адресу відповідача, зазначену в договорі оренди нежитлового приміщення від 01.09.2020, повернено до суду відділенням поштового зв'язку з відмітками від 29.12.2022 та від 30.12.2022 "за закінченням терміну зберігання", проте суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, так як копію ухвали від 14.11.2022 направлено на адресу реєстрації відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву, з урахуванням вихідних днів, тривав до 16.01.2023 включно.
Разом із тим, протягом встановленого процесуального строку відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Враховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами від сторін до суду не надходило.
За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно СТА 122353 від 09.06.2015, індексний номер: 38740423, позивач є власником нежитлових приміщень (магазин № 8), загальною площею 277,6 кв.м. за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Бутоми, буд. 14.
01.09.2020 Фізична особа-підприємець Волинський Валерій Савелійович (як орендодавець) та Фізична особа-підприємець Ващиленко Альона Сергіївна (як орендар), уклали договір оренди нежитлового приміщення (далі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплатне зворотне користування (оренду) на умовах цього Договору нежитлові приміщення площею 199,3 м2, а саме приміщення: № 1 площею 80 м2, № 1а площею 7,9 м2, № 2 площею 61 м2, № 2а площею 8,1 м2, № 3 площею 10,7 м2, № 4 площею 9,7 м2, № 7 площею 15 м2, санвузол площею 6,9 м2 (у подальшому "Приміщення") на першому поверсі будівлі за адресою: м. Миколаїв, вул. Курортна (бувша Бутоми), будинок 14. Мета оренди - розташування закладу сфери послуг для дітей та пов'язаної з цим комерційної діяльності, яка здійснюватиметься згідно наявних в нього ліцензій, дозволів тощо (п.п. 1.1., 1.2.).
Сторони умовами договору узгодили наступне:
Відповідно до п. 3.1. Договору строк оренди складає 35 (тридцять п'ять) місяців. Обчислення строку оренди починається з моменту передачі приміщення орендарю за актом прийому-передачі відповідно до п. 2.1. Договору.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що загальний розмір орендної плати за цим Договором встановлюється у сумі 15000,00 грн за календарний місяць, починаючи з 16 листопада 2020 року. В період з 1 вересня 2020 року по 16 листопада 2020 року орендна плата не нараховується у зв'язку із проведенням ремонтних робіт.
Згідно з п. 4.2. Договору оплата здійснюється у національній валюті України.
Відповідно до п. 4.3. Договору, орендна плата сплачується за поточний місяць в безготівкової або готівковій формі на підставі рахунку орендодавця. Орендодавець зобов'язаний надати рахунок для сплати орендної плати до третього числа місяця, за який вноситься орендна плата, а орендар зобов'язаний оплатити наданий орендодавцем рахунок протягом 5 (п'яти) перших днів поточного місяця. Рахунки вручаються уповноваженому представнику орендаря під розпис або направляються орендарю електронною поштою на зазначену ним адресу.
Сторони до останнього числа кожного місяця підписують двосторонній акт про надання послуг, який є підтвердженням факту оренди приміщення в поточному місяці (п. 4.4. Договору).
Відповідно до п. 4.5. Договору до складу орендної плати за даним Договором не входить плата за комунальні послуги, послуги зв'язку, охоронні послуги.
Під комунальними послугами в даному Договорі розуміються послуги з надання електроенергії, водопостачання та каналізації, теплопостачання, вивіз сміття, управління будинком, охорона.
Оплата послуг зв'язку, вивіз сміття, управління будинком, Інтернет та кабельне телебачення, провадиться орендарем на підставі договорів, що укладаються орендарем із прямими постачальниками відповідних послуг.
Пунктом п. 4.6. Договору передбачено, що орендар зобов'язаний надати орендодавцю 30 числа поточного місяця показники засобів обліку шляхом направлення фото лічильників на ВотсАп або Вайбер орендодавця. Оплата за комунальні послуги здійснюється орендарем на користь орендодавця шляхом оплати щомісяця суми, що розраховується відповідно показників відповідних засобів обліку та розрахунку, протягом 5 (п'яти) перших днів наступного місяця.
Відповідно до пп. 5.1.7. п. 5.1 Договору, орендодавець зобов'язаний оплачувати комунальні послуги з надання електроенергії, водопостачання та каналізації, теплопостачання щодо переданих в оренду приміщень.
Орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати сплату орендної плати та інших платежів, передбачених цим Договором (пп. 6.1.2. п. 6.1. Договору).
Згідно з п. 9.1. Договору, цей Договір вступає в дію з моменту його підписання та діє протягом строку оренди, а в частині відповідальності сторін - до повного виконання сторонами таких своїх зобов'язань.
На виконання умов Договору, сторонами 01.09.2020 складено та підписано акт прийому-передачі, відповідно до якого орендодавцем передано, а орендарем прийнято у тимчасове оплатне зворотне користування (оренду) нежитлові приміщення на першому поверсі будівлі за адресою: м. Миколаїв, вул. Курортна (бувша Бутоми), будинок 14 площею 199,3 м2, а саме приміщення: № 1 площею 80 м2, № 1а площею 7,9 м2, № 2 площею 61 м2, №2а площею 8,1 м2, № 3 площею 10,7 м2, № 4 площею 9,7 м2, № 7 площею 15 м2, санвузол площею 6,9 м2.
Позивач зазначає, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором оренди від 01.09.2020 в частині сплати орендної плати за користування об'єктом оренди за період липень 2021 року - лютий 2022 року в розмірі 120000,00 грн та не відшкодував плату за комунальні послуги за період червень 2021 року - січень 2022 року в сумі 2837,32 грн.
На підтвердження заборгованості за комунальні послуги (послуги з охорони приміщення в сумі 2400,00 грн та послуги з надання електроенергії в сумі 437,32 грн) позивачем надано до суду копію договору № 340/34/02-2020 про централізовану охорону майна на об'єкті з реагуванням наряду поліції охорони від 01.02.2020 з додатками, копії дублікатів квитанцій про оплату позивачем послуг за договором № 340/34/02-2020 від 01.02.2020 за червень 2021 року - лютий 2022 року, копії додатків до договору № 44/3811 від 12.08.2015, а саме: копію акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (визначення точки продажу електричної енергії), копію паспорту точки розподілу електричної енергії, копію схеми електропостачання об'єкту, копії дублікатів квитанцій про оплату за активну електроенергію за липень 2021 року - лютий 2022 року.
Позивач зазначає, що звертався до відповідача (на його адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2):
- 07.10.2021 з вимогою про сплату, у термін до 20.10.2021, заборгованості за Договором на загальну суму 61354,96 грн, у тому числі заборгованість за оренду приміщення у сумі 60000,00 грн (по 31.10.2021), заборгованість за комунальними платежами у сумі 1354,96 грн (на 01.10.2021);
- 31.12.2021 з повідомленням про розірвання договору оренди нежитлового приміщення з 01.01.2022, повернення нежитлового приміщення позивачу та сплату заборгованості за Договором на загальну суму 92071,75 грн, у тому числі заборгованість за оренду приміщення у сумі 90000,00 грн (за період з 01.07. по 31.12.2021), заборгованість за комунальними платежами у сумі 2041,75 грн (за період з 01.06. по 30.11.2021).
В підтвердження доказів направлення вказаних вимоги та повідомлення, позивач надав до суду скріншоти листування.
Заборгованість за Договором у сумі 122837,32 грн не була оплачена відповідачем, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Судом встановлено, що між сторонами укладено договір оренди нежитлового приміщення від 01.09.2020.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З умов договору вбачається, що відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу орендну плату та комунальні платежі.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як вже було зазначено судом, відповідно до п. 4.3. Договору, орендна плата сплачується за поточний місяць в безготівкової або готівковій формі на підставі рахунку орендодавця. Орендодавець зобов'язаний надати рахунок для сплати орендної плати до третього числа місяця, за який вноситься орендна плата, а орендар зобов'язаний оплатити наданий орендодавцем рахунок протягом 5 (п'яти) перших днів поточного місяця. Рахунки вручаються уповноваженому представнику орендаря під розпис або направляються орендарю електронною поштою на зазначену ним адресу.
Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором оренди нежитлового приміщення належним чином не виконував, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість з орендної плати та комунальних платежів в сумі 122837,32 грн, а саме: 120000,00 грн заборгованості з орендної плати, заборгованості за комунальними платежами у сумі 2837,32 грн, у тому числі за послуги з охорони приміщення в сумі 2400,00 грн та послуги з надання електроенергії в сумі 437,32 грн.
На підтвердження зворотного відповідачем не надано суду будь-яких доказів.
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням встановленого вище, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано жодних доказів на спростування заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору оренди нежитлового приміщення та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 120000,00 грн, заборгованості за послуги з охорони приміщення в сумі 2400,00 грн та заборгованості за послуги з надання електроенергії в сумі 437,32 грн.
Відповідач, всупереч ст. 74, 76, 77 ГПК України не надав суду будь-яких належних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги і належних та допустимих доказів іншого матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку, що позивні вимоги Фізичної особи-підприємця Волинського Валерія Савелійовича підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ващиленко Альони Сергіївни ( АДРЕСА_2 , адреса за договором: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Волинського Валерія Савелійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованість в сумі 122837,32 грн, яка складається з 120000,00 грн боргу по орендній платі, 2837,32 грн заборгованості по відшкодуванню комунальних послуг, а також 2481,00 грн. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.С. Адаховська