про залишення позовної заяви без руху
29.05.2023 р. Справа № 914/1654/23
Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали
за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, м. Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик», м. Львів
про розірвання договору поставки та стягнення 11 610,00 грн
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» про розірвання договору поставки та стягнення 11 610,00 грн.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити її без руху з огляду на таке.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Згідно ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Так, позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на низку обставин, проте докази на підтвердження яких не долучені до позовної заяви.
Позивач у позовній заяві стверджує, що він не може використати товар (талони) у кількості 500 літрів бензину А-95 на суму 11 610,00 грн, через відсутність залишку у зв'язку із блокуванням таких на всіх АЗС.
Однак в матеріалах позову відсутні первинні документи, що підтверджують наявність у позивача невикористаних талонів у кількості 500 літрів бензину А-95 на суму 11 610,00 грн відповідно до договору поставки №1 від 17.03.2020 року.
Відповідно до п. 8, 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява має містити, зокрема: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Позивачем у позовній заяві відсутнє зазначення про наявність доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, а також не зазначено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. (ч. 1 ст. 172 ГПК України).
Пунктом 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, визначено, що розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з п.61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Таким чином, належним доказом відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо), подані в оригіналі.
Однак, як вбачається з матеріалів позовної заяви, на підтвердження її відправлення позивачем подано лише фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 17.05.2023 на суму 00,00 грн про відправлення ТзОВ «Кондор Логістик» рекомендованого листа на адресу: 79057, м. Львів. Жодних описів вкладення до поштових відправлень позивач до позовної заяви не долучив.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 ст. 4 цього ж Закону передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви: майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» було визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року дорівнював 2684,00 грн.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача кошти у розмірі 11 610,00 грн (майнова вимога) та розірвати договір (немайнова вимога).
Таким чином позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.
Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Таким чином за подання до суду даного позову, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 5 368,00 грн за одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру (тобто по 2 684,00 грн за кожну з позовних вимог).
Як вбачається з поданої позовної заяви, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 45 від 23.02.2023. Відтак, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до інформаційного листа Державної судової адміністрації України №06-1409 від 10.11.2011 зазначено, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Документ про сплату судового збору додається до позовної заяви, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови суду, до інших заяв щодо здійснення судом певних дій, за які передбачено сплату судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Однак, позивачем до позовної заяви долучено копію платіжного доручення про сплату судового збору № 45 від 23.02.2023, а не оригінал.
Окрім того, всупереч вимогам п.5 ч.2 ст.162 ГПК України, щодо вимог про розірвання договору №1 від 17.03.2020 року, у позовній заяві відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про розірвання договору; а також у позовній заяві відсутні докази, що підтверджують такі обставини; отже, позовна заява не містить правові підстави позову за вимогами про розірвання договору.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позивачем не дотримано вимог Господарського процесуального кодексу України, а саме: не долучено квитанцію про сплату судового збору.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищенаведене, відповідно до вказаних норм ГПК України позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачеві спосіб і строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків шляхом надання суду:
- надати докази на підтвердження наявності у позивача невикористаних талонів у кількості 500 літрів бензину А-95 на суму 11 610,00 грн;
- відомостей про наявність доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);
- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- надати належні документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів (опис вкладення у цінний лист (з поіменним переліком документів, які відправляються), касовий чек, розрахункова квитанція);
- доплатити судовий збір у розмірі 2684,00 грн;
- надати суду обґрунтовані письмові пояснення щодо заявленої вимоги про розірвання договору №1 від 17.03.2020 року із зазначенням обставин та доказів на яких ґрунтується зазначена вимога.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Суддя Гоменюк З.П.