вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" березня 2023 р. Справа № 911/1862/21
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Гопанок І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за заявою боржника ОСОБА_1
про неплатоспроможність
за участю представника боржника: Дасюк В.В. (ордер серії КС № 611299 від 09.07.2021)
встановив:
До Господарського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 (далі - боржник) із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з нездатністю сплатити заборгованість перед кредитором АТ "Альфа-Банк" у сумі 16340989,20 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.2021 відкрито провадження у справі №911/1862/21 (суддя Наріжний С.Ю.) про неплатоспроможність боржника, введено з 12.10.2021 процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства строком на 120 днів, керуючим реструктуризацією боржника призначено арбітражного керуючого Дарієнка В.Д., призначено попереднє засідання господарського суду.
12.10.2021 Господарським судом Київської області у встановленому КУзПБ порядку було здійснено публікацію повідомлення №67388 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1
22.11.2021 до суду надійшла заява АТ "Альфа-Банк" від 19.11.2021 №100702-34-б/б (вх. № 26825/21) про визнання грошових вимог до Боржника у сумі 7054789,54 грн.
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Київської області від 21.12.2021 у справі №911/1862/21 (суддя Наріжний С.Ю.) визнано грошові вимоги АТ "Альфа-Банк" (далі - кредитор) до боржника у сумах: 4540,00 грн - до задоволення вимог кредиторів; 7054789,54 грн - 2 черга (без права вирішального голосу); зобов'язано керуючого реструктуризацією боржника організувати проведення загальних зборів кредиторів боржника за місцезнаходженням боржника; призначено засідання суду щодо розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів, або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.05.2022 у справі №911/1862/21 (суддя Наріжний С.Ю.):
1. відмовлено у задоволенні клопотання керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Дарієнка В. Д. про визнання боржника банкрутом та перехід до процедури погашення боргів;
2. закрито провадження у справі №911/1862/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ;
3. припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.2021 у справі № 911/1862/21;
4. припинено повноваження керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Дарієнка В. Д.;
5. затверджено звіт арбітражного керуючого Дарієнка В. Д. про нарахування і виплату грошової винагороди та відшкодування витрат за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 у справі №911/1862/21 за період з 12.10.2021 по 01.03.2022 у загальній сумі 56 784,19 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 ухвалу Господарського суду Київської області від 17.05.2022 у справі №911/1862/21 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 21.09.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 та ухвалу Господарського суду Київської області від 17.05.2022 в частині пунктів 1, 2, 3, 4 у справі №911/1862/21 скасовано, справу №911/1862/21 у скасованій частині направлено до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.
Відповідно до результатів автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформлених протоколом від 27.10.2022, справу №911/1862/21 передано до провадження судді Яреми В.А.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.11.2022 у справі №911/1862/21 прийнято до провадження справу №911/1862/21 за заявою боржника ОСОБА_1 про неплатоспроможність, призначено підсумкове засідання на 06.12.2022, а також викликано у підсумкове засідання представників боржника та кредитора, а також арбітражного керуючого та зобов'язано боржника і кредитора надати письмові пояснення в розрізі викладених у постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №911/1862/21 висновків та вказівок.
Водночас 07.11.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від арбітражного керуючого Дарієнка В. Д. надійшло повторне клопотання про визнання боржника - ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів від 01.11.2022 вих. №02-1862/401.
Згідно вказаного клопотання арбітражний керуючий просить:
- прийняти до відома та для використання звіт керуючого реструктуризацією про хід процедури реструктуризації боргів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- визнати банкрутом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ввести процедуру погашення боргів боржника та керуючим реалізацією майна у справі №911/1862/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 призначити арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича.
До відповідного клопотання додано копію Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №313180898 від 24.10.2022, а також заяву на участь у справі про неплатоспроможність з додатками.
29.11.2022 та 05.12.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності арбітражного керуючого.
Також 05.12.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від боржника надійшли:
- клопотання, згідно якого останній просить визнати фізичну особу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банкрутом та ввести процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- письмові пояснення з урахуванням постанови Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №911/1862/21.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.12.2022 у справі №911/1862/21 відкладено підсумкове засідання на 10.01.2023.
12.12.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.12.2022 у справі №911/1862/21 задоволено заяву арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та постановлено: судове засідання, призначене у справі на 10.01.2023 о 15:20, провести у режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв'язку сайту https://vkz.court.gov.ua/; особи, які братимуть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: Дарієнко В.Д. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
19.12.2022 на електронну адресу Господарського суду Київської області від Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» надійшло клопотання про зобов'язання вчинити арбітражним керуючим дії, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, а саме зобов'язати арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.:
- взяти участь у розробці проекту плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 ;
- забезпечити розгляд проекту плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 на зборах кредиторів у справі №911/1862/21;
- провести збори кредиторів у справі №911/1862/21 щодо розгляду проекту плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 .
Вказане клопотання АТ «СЕНС БАНК» мотивовано тим, що арбітражним керуючим жодного разу не забезпечувався розгляд проекту плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 зборами кредиторів, а боржником не надавався план реструктуризації боргів, тоді як арбітражний керуючий пропонує кредитору голосувати за звернення до суду із клопотанням про введення процедури погашення боргів та визнання ОСОБА_1 банкрутом.
В розрізі зазначеного АТ «СЕНС БАНК» зауважило, що процедура реструктуризації боргів фізичної особи не є процедурою списання боргів.
Водночас згідно відповідного клопотання Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» повідомило про те, що рішенням зборів акціонерів АТ "Альфа-Банк", затвердженим протоколом №2/2022 від 12.08.2022, змінено найменування Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», а відповідні зміни внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. В підтвердження наведеного до клопотання додано, зокрема, копію №2/2022 від 12.08.2022.
Враховуючи зміну кредитором найменування, суд дійшов висновку, що надалі під час розгляду вказаної справи правильним найменуванням кредитора є Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (ідентифікаційний код 23494714).
04.01.2022 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшло клопотання, згідно якого представник заявника - Дасюк В.В. просив суд надати йому можливість взяти участь в судовому розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.01.2023 у справі №911/1862/21 задоволено заяву Дасюка Віктора Володимировича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та постановлено: провести судове засідання, призначене у справі на 10.01.2023 о 15:20, у режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв'язку сайту https://vkz.court.gov.ua/; особа, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник заявника Дасюка Віктора Володимировича (логін - ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
09.01.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. подав проект протоколу зборів кредиторів від 20.12.2022 з додатками, а саме запитом про збори шляхом опитування та відповіддю АТ «СЕНС БАНК» на повідомлення.
Також 09.01.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від боржника надійшли письмові пояснення.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.01.2023 у справі № 911/1862/21 відкладено підсумкове засідання на 07.02.2023.
25.01.2023 на електронну адресу Господарського суду Київської області від АТ «Сенс Банк» надійшли письмові пояснення у зв'язку з ухвалою Господарського суду Київської області від 10.01.2023 у справі №911/1862/21. До вказаних пояснень додано копії документів.
03.02.2023 на електронну адресу Господарського суду Київської області від Дарієнка В.Д. надійшло клопотання, згідно якого арбітражний керуючий просив суд надати йому можливість взяти участь в судовому розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.02.2023 у справі №911/1862/21 задоволено заяву арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та постановлено: провести судове засідання, призначене у справі № 911/1862/21 на 07.02.2023 о 14:00, у режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв'язку сайту https://vkz.court.gov.ua/; особа, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: арбітражний керуючий Дарієнко Віктор Дмитрович (логін - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
06.02.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. надійшло клопотання про визнання боржника ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів від 01.02.2023 вих. №02-1862/47.
Згідно вказаного клопотання арбітражний керуючий просить:
- прийняти до відома та для використання раніше направлений звіт керуючого реструктуризацією про хід процедури реструктуризації боргів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- затвердити звіт арбітражного керуючого Дарієнка В.Д про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у справі №911/1862/21 за період з 12.10.2021 по 01.02.2022 у загальній сумі 44 379,19 грн;
- визнати банкрутом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ввести процедуру погашення боргів боржника та керуючим реалізацією майна у справі №911/1862/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 призначити арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича.
До відповідного клопотання додано план реструктуризації боргів у справі №911/1862/21 про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 та протокол засідання зборів кредиторів шляхом опитування від 01.02.2023.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.02.2023 у справі №911/1862/21 відкладено підсумкове засідання на 13.03.2023.
07.02.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від боржника надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №0000390527 від 02.11.2017.
15.02.2023 на електронну адресу Господарського суду Київської області від Дарієнка В.Д. надійшло клопотання, відповідно до якого арбітражний керуючий просить суд надати йому можливість взяти участь у судовому розгляді справи № 911/1862/21 13.03.2023 о 12:30 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.02.2023 у справі №911/1862/21 відмовлено в задоволенні заяви арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
06.03.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. надійшло клопотання №02-1862/84 від 01.03.2023.
Згідно вказаного клопотання арбітражний керуючий просить:
- розгляд справи здійснити без участі керуючого боргів ОСОБА_1 на підставі наявних в матеріалах справи документів;
- визнати банкрутом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ввести процедуру погашення боргів боржника та керуючим реалізацією майна у справі №911/1862/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 призначити арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича;
- затвердити ухвалою суду звіт арбітражного керуючого Дарієнка В.Д про нарахування основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у справі №911/1862/21 за період з 01.03.2022 по 13.03.2023 у загальній сумі 165 469,74 грн.
До відповідного клопотання додано протокол зборів кредиторів від 28.02.2023 та відповідь АТ «Сенс Банк» від 17.02.2023.
Розглянувши у підсумковому засіданні 13.03.2023 матеріали справи та подані арбітражним керуючим і боржником клопотання про визнання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника у справі №911/1862/21, суд дійшов таких висновків.
Приписами статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) надано, зокрема, такі визначення:
- банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури;
- боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав;
- неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом;
- реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Частиною 2. ст. 6 КУзПБ передбачено, що відповідно до цього Кодексу щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури:
- реструктуризація боргів боржника;
- погашення боргів боржника.
Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Згідно статті 113, яка міститься у Розділі І Книги четвертої КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 2 ст. 123, ч. 1 ст. 124 та ч. 1 ст. 126 КУзПБ основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є:
1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника;
2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника;
3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
План реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
У плані реструктуризації боргів боржника зазначаються:
1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника;
2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення;
3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації);
4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів;
5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів;
6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів;
7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.
Керуючий реструктуризацією протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів подає до господарського суду заяву про затвердження плану реструктуризації боргів.
Водночас згідно ч. 7 ст. 123 та ч. 11 ст. 126 КУзПБ суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:
1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї;
2) майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;
3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
Якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Своєю чергою частина перша статті 130 КУзПБ регламентує, що господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо:
- протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника;
- зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
За змістом вказаних норм закону процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність фізичної особи одночасно з визнанням банкрутом боржника, тобто у разі встановлення ознак неплатоспроможності боржника, попри те, регламентуючи початок судової процедури погашення боргів боржника, стаття 130 КУзПБ не визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що належить з'ясувати суду для переходу до наступної судової процедури у справі.
Так, концепція КУзПБ в частині судових процедур неплатоспроможності (банкрутства), які можуть бути застосовані до фізичної особи:
- визначає головною процедуру реструктуризації боргів боржника, а метою цих процедур - зняття з боржника-фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна;
- розрахована на допомогу саме добросовісному боржнику, фінансово-майновий стан якого свідчить про його дійсну неплатоспроможність.
Поряд з тим зазначені вище норми Книги четвертої КУзПБ, якими врегульовано відновлення платоспроможності фізичної особи, не повинні застосовуватися поза системною оцінкою КУзПБ як цілісного нормативно-правового акту, позаяк для забезпечення мети законодавства про банкрутство необхідним є використання відображених у його нормах особливих принципів інституту банкрутства, одним з яких є принцип судового контролю щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), який зобов'язує суд з достатньою повнотою встановити об'єктивні обставини правовідносин сторін.
З наведеного слідує, що підставою для визнання боржника банкрутом є недостатність його майна для задоволення вимог кредиторів, що встановлюється судом, зокрема, шляхом зіставлення активів і пасивів боржника, відтак неплатоспроможність боржника є обов'язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, зокрема в порядку частини першої статті 130 КУзПБ, яка при цьому не повинна застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з'ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за ч. 7 ст. 123, ч. 11 ст. 126 КУзПБ.
Приписами ст. 316 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Так, скасовуючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 та ухвалу Господарського суду Київської області від 17.05.2022 у справі №911/1862/21 в частині пунктів 1, 2, 3, 4 та направляючи її на новий розгляд у відповідних частинах, згідно постанови Верховного Суду від 21.09.2022 колегія суддів Касаційного господарського суду вказала, що:
1) системне тлумачення положень ст. ст. 90, 123, 126, 128, 129 КУзПБ у взаємозв'язку зі ст. ст. 2, 113 КУзПБ приводить до висновку, що закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи під час судової процедури реструктуризації боргів боржника можливе, зокрема, зі спеціальних підстав, визначених ч. 7 ст. 123 КУзПБ, ч. 11 ст. 126 КУзПБ;
2) у справі, що розглядається, за відсутності у справі про неплатоспроможність конкурсних кредиторів з правом вирішального голосу, питання щодо розгляду та затвердження плану реструктуризації боргів боржника підлягає вирішенню конкурсним кредитором з правом дорадчого голосу.
Водночас згідно постанови Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №911/1862/21 судом касаційної інстанції зауважено, що:
- добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених ст. ст. 123, 126, 128 КУзПБ;
- обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника;
- такими обставинами можуть бути, серед іншого: ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом; економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
З огляду наведеного у постанові Верховного Суду від 21.09.2022 колегія суддів Касаційного господарського суду, надаючи необхідні до врахування під час нового розгляду вказівки, зазначила, що, зокрема, суд першої інстанції:
- не перевірив причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів;
- не надав оцінки звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації боржника, в тому числі щодо повноти здійснених арбітражним керуючим заходів щодо перевірки декларації боржника;
- не надав оцінки добросовісності боржника - фізичної особи.
З урахуванням вказаного вище, на виконання вказівок суду касаційної інстанції під час нового розгляду зазначеної справи судом досліджено наявні в матеріалах справи заяви боржника та арбітражного керуючого і, відповідно, додані до них документи, зокрема декларації про майновий стан боржника, план реструктуризації боргів ОСОБА_1 та звіт арбітражного керуючого, а також пояснення кредитора, відтак встановлено наявність підстав для закриття провадження у справі з огляду на таке.
З матеріалів зазначеної справи слідує, що підставою для звернення до суду із заявою про свою неплатоспроможність ОСОБА_1 визначив неможливість, у зв'язку із відсутністю майна та постійних доходів, сплатити заборгованість за кредитом в іноземній валюті згідно договору від 21.12.2007 №10-29/4869 перед єдиним кредитором АТ "Альфа-Банк", перейменованим на АТ «СЕНС БАНК», грошові вимоги якого до боржника визнано та затверджено ухвалою попереднього засідання Господарського суду Київської області від 21.12.2021 у справі №911/1862/21 (суддя Наріжний С.Ю.) у сумах: 4 540,00 грн - до задоволення вимог кредиторів; 7 054 789,54 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу).
Водночас, мотивуючи відповідно подану заяву, ОСОБА_1 зазначив, що заборгованість за кредитними договором від 21.12.2007 №10-29/4869 виникла внаслідок зміни курсу валют та збільшенні в еквіваленті долару США до гривні, що зумовило неможливість виконання кредитного договору, строк якого сплив 20.12.2017, тоді як боржник не має постійного заробітку та майна за рахунок реалізації якого можливо виплатити борги перед кредитором, а з членами сім'ї - батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , боржник не підтримує зв'язки.
Так, в розрізі обставин належного на праві власності майна ОСОБА_1 зауважив, що на єдине належне йому майно - придбану 21.12.2007 земельну ділянку кадастровий номер 3221483301:01:009:0611 звернуто стягнення за договором іпотеки №02-10/4174 від 21.12.2007, тоді як іншого майна, як і транспортних засобів боржник не має у власності.
В підтвердження наведеного боржником надано, зокрема, копії: договору кредиту №10-29/4869 від 21.12.2007 та договору іпотеки №02-10/4174; договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.12.2007; а також Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №258942243 від 28.05.2021, Інформацію Державного земельного кадастру за запитом від 04.11.2020 та лист Головного сервісного центру МВС від 11.03.2021 за №31/338аз.
Також боржник, надаючи копії витягів за безкоштовним запитом з ЄДР, повідомив про належність йому на праві власності часток в статутних капіталах юридичних осіб:
- ТОВ «Керч-Екватор» - частка розміром 80 000,00 грн;
- ТОВ «Люкс автоплаза», яке перебуває у стані припинення, - частка розміром 5 000,00 грн;
- ТОВ «Оздоровчий комплекс «Факел», яке перебуває у стані припинення, - частка розміром 24 770,00 грн.
Щодо наявності власних коштів та відображених у деклараціях про майновий стан доходів і витрат, боржник зазначив, що на відкритих у АТ Комерційний банк «Приватбанк» рахунках загалом обліковується 21 905,85 грн, тоді як всі надходження та витрати боржника загалом склали, відповідно: у 2018 році - 1 720 262,35 грн (надходження) та 1 636 510,67 грн (витрати); у 2019 році - 2 090 734,53 грн (надходження) та 2 170 140,56 грн (витрати); у 2020 році - 956 679,78 грн (надходження) та 1 062 460,65 грн (витрати).
На підтвердження зазначеного боржником надано суду: виписки АТ КБ «Приватбанк» про залишок коштів по рахунку станом на 18.06.2021, а також декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2018, 2019, 2020 роки.
В розрізі відображених у деклараціях сум витрат ОСОБА_1 вказав, що він не може достовірно зазначити та ідентифікувати витрати за характером та місцем їх здійснення (в країні або за її межами), а тому ці витрати зазначено як інші витрати сукупно за кожний звітний рік.
Стосовно ж майна, належного членам сім'ї боржника, то останній зазначив, що його матері - ОСОБА_4 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 300 873,00 грн, а також 13/100 частки на Базу відпочинку «Жемчужний» за адресою: АДРЕСА_2 , вартість якої невідома боржнику.
В розрізі вказаного боржник зазначив, що на адресу батьків направлено адвокатські запити з метою отримати необхідну для внесення у декларації інформацію про їх майновий стан, відтак оскільки боржник не підтримує зв'язку зі своїми батьками, які проживають на тимчасово окупованій частині території України, у деклараціях про майновий стан вказано «член сім'ї не надав інформацію».
На підтвердження наведених обставин належності майнових прав членам сім'ї та неможливість отримати відповідну інформацію боржником надано Інформаційну довідку з Реєстру права власності на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №247252801 від 08.03.2021, а також конверти із вкладеннями, адресовані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Посилаючись на те, що трудова книжка та юридичні особи, де боржник значиться керівником, знаходяться на тимчасово окупованій частині території України, ОСОБА_1 зазначив, що заробітну плату за посаду керівника цих юридичних осіб він не отримує, як і не має постійного джерела доходу, оскільки тимчасово безробітний та не веде господарську діяльність, в підтвердження чого надано листи Держаної податкової служи України №5311/6 від 09.03.2021, №8232/5 від 13.04.2021 та витяг з ЄДР станом на 16.03.2021.
З огляду на вказане вище, боржник пропонує частково погасити борг перед кредитором в межах суми наявних у нього на банківських рахунках грошових коштів - 21 905,85 грн та, надалі, оскільки строк виконання плану реструктуризації не може перевищувати 5 років, боржник вважає, що єдиним можливим способом відновлення його платоспроможності є прощення (списання) боргу в іншій частині, що власне і відображено у наданому проекті плану реструктуризації боргів від 22.06.2021.
Своєю чергою арбітражний керуючий, за результатами проведеної ним роботи, відображеної у наявному в матеріалах справи звіті №02-1862/9 від 14.01.2022, зауважив, що згідно отриманих відповідей з установ та організацій, що ведуть реєстри майнових прав та за результатами аналізу декларацій про майновий стан боржника за 2018, 2019, 2020 роки у боржника відсутнє майно, за рахунок якого було б можливо погасити вимоги кредитора, а тому фінансовий стан боржника характеризується ознаками неплатоспроможності та в межах процедури реструктуризації боргів майнових активів для задоволення вимог кредитора не виявлено.
До відповідного звіту та заяви додано копії відповідей на запити арбітражного керуючого.
Надалі, під час нового розгляду зазначеної справи, згідно поданих повторного клопотання від 01.11.2022 вих. №02-1862/401 та клопотання від 29.11.2022 вих. №02-1862/416 про визнання ОСОБА_1 банкрутом і перехід до процедури погашення боргів арбітражний керуючий зазначив про таке:
- у поданому звіті про проведену роботу №02-1862/9 від 14.01.2022 здійснено детальний аналіз фінансового стану боржника та викладено висновок, обґрунтований відповідними документами, що такий стан характеризується ознаками неплатоспроможності;
- кредитор ОСОБА_1 не скористався правом розгляду плану реструктуризації боргів, ухиляючись від прийняття рішення про схвалення чи відмову у схваленні, а тому план вважається відхиленим;
- оскільки до суду не подано погоджений боржником та схвалений кредитором план реструктуризації боргів, то наявні підстави для прийняття рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів ОСОБА_1 ;
- у боржника відсутнє право власності на придбану за кредитні кошти земельну ділянку, тоді як заборгованість ОСОБА_1 виникла внаслідок зміни курсу валют та збільшення еквіваленту долара США до гривні, що зумовило неможливість виконання кредитного договору, а тому ОСОБА_1 не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, а з причин несприятливих життєвих обставин та кризової ситуації в країні;
- за результатами перевірки декларацій боржника встановлено подання повної та достовірної інформації про майновий стан боржника та його членів сім'ї, що свідчить про добросовісність боржника, оцінюючи яку, суду слід звернути увагу на викладені у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20 правові висновки.
Враховуючи все викладене вище арбітражний керуючий просить прийняти до відома та для використання звіт керуючого реструктуризацією про хід процедури реструктуризації боргів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), визнати останнього банкрутом, ввести процедуру погашення боргів боржника та керуючим реалізацією майна у справі №911/1862/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 призначити арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича.
Тотожну за змістом позицію, зокрема щодо пасивної поведінки кредитора у розгляді поданого плану реструктуризації та відсутності підстав для закриття провадження у зазначеній справі, викладено у поясненнях боржника, поданих під час нового розгляду зазначеної справи.
В розрізі вказаного боржник зауважив, що збори кредиторів не звертались до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі в порядку п. 2 ч. 8 ст. 123 КУзПБ, як і не оскаржував кредитор ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі через нібито неповноту відомостей у декларації про майновий стан боржника.
Також обставинами ігнорування кредитором прийняття рішення щодо боржника мотивовано і клопотання ОСОБА_1 від 05.12.2022 про визнання його банкрутом та перехід до процедури погашення боргів.
Згідно поданих під час нового розгляду зазначеної справи пояснень кредитор не погодився із наведеними вище доводами боржника та арбітражного керуючого та, відповідно, зазначив, що запропонований боржником проект плану реструктуризації носить формальний характер та спрямований на повне списання боргів, оскільки не містить інформації про можливість та намір ОСОБА_1 погашати заборгованість перед кредитором, зокрема отримати статус безробітного та отримувати допомогу по безробіттю на час пошуку місця працевлаштування.
Так, за доводами кредитора, він не вимагає, щоб план реструктуризації передбачав повне погашення визнаних вимог кредитора, попри те боржник не наводить розмір непостійних доходів, тобто приховує їх, що може свідчити про їх значний розмір з огляду на відсутність у боржника бажання офіційно працевлаштовуватись та/або займатись підприємницькою діяльністю.
До того ж кредитор зазначив, що план реструктуризації не місить жодних графіків погашення вимог кредитора, з урахуванням наявних у боржника 28 801,96 грн, як і не містить інших обов'язкових елементів реального плану реструктуризації боргів, а тому кредитор не ухиляється від можливості розгляду плану реструктуризації та нічого не може розглянути на предмет схвалення через відсутність реального та обґрунтованого плану.
Тлумачення приписів статей 123, 126 КУзПБ свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Тобто, у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Поряд з тим серед процесуальних запобіжників, задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, КУзПБ передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати його та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї.
З огляду вказаного для отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже, обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому, у разі необхідності, надати і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ).
Так, декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності.
Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 08.12.2022 у справі №916/1941/21.
Приписами статті 73, 86 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду зазначених норм процесуального права суд вважає за необхідне вказати, що надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду, а принцип оцінки доказів "поза розумним сумнівом" полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Враховуючи наведені вище норми закону, за результатами оцінки наявних в матеріалах справи декларацій про майновий стан за 2018, 2019 та 2020 роки, поданих ОСОБА_1 разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, судом встановлено, що такі декларації містять інформацію про отримання боржником доходів та здійснення витрат загалом у сумах:
- у 2018 році - 1 720 262,35 грн (надходження) та 1 636 510,67 грн (витрати);
- у 2019 році - 2 090 734,53 грн (надходження) та 2 170 140,56 грн (витрати);
- у 2020 році - 956 679,78 грн (надходження) та 1 062 460,65 грн (витрати), попри те боржником не надано жодних доказово обґрунтованих пояснень щодо джерел походження таких доходів, як і не надано пояснень щодо призначення витрачених коштів, у тому числі іншого призначення, відмінного від погашення кредитного зобов'язання перед АТ «СЕНС БАНК».
Так, згідно наданого боржником листа АТ «Альва-Банк» №49762-23.1-б/б від 07.06.2021 останній платіж в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором надійшов до банку 23.08.2017.
Тобто, отримуючи доходи у сумах: 1 720 262,35 грн, 2 090 734,53 грн та 956 679,78 грн в період безробіття та на час виникнення грошового обов'язку перед кредитором, боржник не навів суду доказово підтвердженого обгрунтування руху його активів, а саме щодо того, чому вказані доходи, порівняно менші з витратами у 2019-2020 роках, не були спрямовані на погашення заборгованості перед кредитором та чому боржник не отримуватиме надалі таких, неідентифікованих/невідомих йому за джерелом походження доходів.
Зазначення боржником про те, що він не має змоги ідентифікувати власні доходи та витрати визнаються судом об'єктивно неспроможними і такими, що не відповідають економічно добросовісній поведінці боржника, як учасника кредитних правовідносин та особи, яка взяла на себе відповідні грошові зобов'язання.
Такими ж неспроможними та доказово непідтвердженими визнаються судом і надані представником боржника усно у судових засіданнях пояснення щодо того, що джерело доходів боржника складали соціальні виплати.
Що ж до відомостей про майнові права та доходи членів сім'ї боржника - батьків, то окрім належних матері боржника прав власності на квартиру та на 13/100 бази відпочинку «Жемчужний» у деклараціях про майновий стан за 2018, 2019 та 2020 роки боржником зазначено, що про інші майнові права та доходи, у тому числі грошові кошти члени сім'ї відомостей не надали.
Втім боржник не обґрунтував об'єктивну неможливість отримання інформації про майнові права та доходи членів сім'ї, а сама лише обставина відсутності у нього зв'язків з батьками, як і доводи про те, що вони проживають на тимчасово окупованій території є доказово не підтвердженими та не можуть слугувати достатнім мотивуванням для зазначення в деклараціях відомостей про відмову членів сім'ї повідомити про їх майновий стан.
Судом відхиляються долучені до матеріалів справи поштові конверти із вкладеннями, адресовані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки боржником не надано жодних доказів на підтвердження офіційного місця реєстрації його батьків на тимчасово окупованій території станом на момент надіслання поштових відправлень - 04.05.2021, тоді як поштове відправлення є не єдиним засобом зв'язку з огляду на функціонування телекомунікаційних засобів передачі інформації.
Підсумовуючи наведене, суд висновує, що ОСОБА_1 у деклараціях про майновий стан за 2018, 2019 та 2020 роки зазначив неповну, зокрема на предмет достовірності інформацію стосовно як власних активів та майна, доходів і витрат, так і активів/доходів членів його сім'ї, не надавши при цьому обґрунтованих пояснень щодо руху власних активів, а також обмежившись посиланням на те, що члени сім'ї не надали інформації, зокрема, стосовно їх доходів, інших грошових виплат, інших майнових прав.
Стосовно ж долученого до матеріалів справи плану реструктуризації боргів у справі №911/1862/21 про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 , зокрема винесений на розгляд зборів кредиторів 01.02.2023, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Системний аналіз приписів статей 116, 123, 124 КУзПБ свідчить про те, що проект плану реструктуризації боргів, що доданий боржником до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, набуває ознак власне плану реструктуризації боргів боржника, який може бути поданий для схвалення зборам кредиторів, лише після включення до такого проекту всіх передбачених законом обов'язкових положень, зміст яких має ґрунтуватися на компромісі між кредиторами і боржником щодо зміни способу та порядку виконання його грошових зобов'язань, з урахуванням майнового стану та об'єктивних можливостей боржника.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 08.12.2022 у справі №916/1941/21.
Зі змісту наявного в матеріалах справи, винесеного на розгляд зборів кредиторів 01.02.2023 плану реструктуризації боргів у ОСОБА_1 слідує, що у такому документі зазначено підстави виникнення заборгованості, її розмір та, власне, про відсутність у боржника майна і майнових активів, за рахунок яких можливо було б погасити заборгованість, а тому запропоновано для задоволення вимог кредитора із визнаних та затверджених судом: 4 540,00 грн - до задоволення вимог кредиторів; 7 054 789,54 грн - 2 черга задоволення вимог кредиторів, частково погасити борг в межах наявних на банківських рахунках 28 801,96 грн, оскільки можливий пошук роботи, підвищення кваліфікації та зайняття підприємницькою діяльністю під час військового часу та за межами попереднього місця проживання в Криму не створюють передумов для погашення боргу у повному обсязі.
Однак вказаний план реструктуризації не містить пропозиції боржника погасити заборгованість за рахунок інших, вказаних у деклараціях майнових активів, зокрема належних боржнику майнових часток у юридичних особах, та належної матері боржника майнової частки на базу відпочинку.
В розрізі наведеного, оцінюючи надані боржником копії витягів за безкоштовним запитом з ЄДР, судом враховано, що:
- боржнику належить частка розміром 80 000,00 грн у ТОВ «Керч-Екватор», відомостей про припинення діяльності якого витяг не містить, відтак боржник не позбавлений права та можливості на отримання дивідендів від діяльності такої юридичної особи;
- обставини припинення ТОВ «Оздоровчий комплекс «Факел» і ТОВ «Люкс автоплаза», єдиним засновником та кінцевим бенефіціарним власником яких є сам боржник ОСОБА_1 , не свідчать про неможливість задоволення вимог кредитора за рахунок належних боржнику часток у таких юридичних особах;
- ТОВ «Люкс автоплаза» значиться в реєстрі в стані припинення з 07.04.2021, тобто менше ніж три за місяці до подання боржником відповідної у зазначеній справі заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність.
З огляду наведеного слідує, що план реструктуризації боргів ОСОБА_1 передбачає прощення (списання) боржнику загалом 7 030 527,58 грн лише з огляду на недостатньо підтверджену інформацію про відсутність у боржника майна і доходів та його соціальний статус безробітної та внутрішньо переміщеної особи.
Посилання боржника на його соціальний статус безробітної та внутрішньо переміщеної особи судом відхиляються як немотивовані і не підтвердженні поважними та об'єктивними причинами і обставинами перебування ОСОБА_1 в статусі безробітного, позаяк чинним законодавством не заборонено особі працювати не за спеціалізацією та/або залежно від місця реєстрації чи проживання.
Отже, суд дійшов висновку про те, що наданий боржником та не схвалений кредитором план реструктуризації боргів є економічно необґрунтованим, без включення до нього всіх передбачених законом обов'язкових положень, та таким, що призведе до явного порушення прав кредитора на отримання боргу і задоволення його законних вимог.
Судом відхиляється наданий арбітражним керуючим протокол засідання зборів кредиторів шляхом опитування від 01.02.2023, у якому за прийняття рішень про: схвалення відповідного плану реструктуризації та клопотання перед судом про визнання ОСОБА_1 банкрутом голосували сам боржник та арбітражний керуючий, тоді як проти таких рішень голосував єдиний кредитор, як наслідок відповідні рішення не мають для суду доказової сили під час оцінки плану реструктуризації та добросовісності боржника.
В розрізі вказаного суд вважає за необхідне зазначити, що за відповідних обставин несхвалення кредитором плану реструктуризації не свідчить про його недобросовісність та/або бездіяльність у такому питанні.
За встановлених у цій справі обставин, враховуючи ненадання ОСОБА_1 повних і достовірних відомостей щодо майна, доходів та витрат його та членів його сім'ї, а також несумлінне виконання обов'язків боржника, що виразилось у поданні економічно необґрунтованого та такого, що порушує баланс інтересів кредитора, плану реструктуризації, суд дійшов висновку про недобросовісну поведінку боржника та відсутність саме внаслідок такої поведінки боржника погодженого ним і схваленого кредитором плану реструктуризації боргів боржника зі спливом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів, що є достатньою підставою для:
- відмови у задоволенні клопотань керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від 01.11.2022 вих. №02-1862/401, від 29.11.2022 вих. №02-1862/416 про визнання ОСОБА_1 банкрутом та перехід до процедури погашення боргів, а також клопотання ОСОБА_1 від 05.12.2022 про визнання його банкрутом та перехід до процедури погашення боргів;
- закриття провадження у зазначеній справі у порядку п. 1 ч. 7 ст. 123 та ч. 11 ст. 126 КУзПБ.
Висновуючи вказане судом враховано викладену у постанові Верховного Суду від 08.12.2022 у справі №916/1941/21 правову позицію, згідно якої:
- порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з іншими нормами, що регламентують закриття провадження на стадії реструктуризації боргів свідчить про те, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ;
- оскільки у частині одинадцятій статті 126 КУЗПБ конкретизовано лише момент з якого вона підлягає застосуванню господарським судом, реалізація цієї норми можлива після спливу трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника та до звершення цієї судової процедури, зокрема безпосередньо перед вирішенням господарським судом питання про визнання боржника банкрутом та перехід до судової процедури погашення боргів в порядку частини першої статті 130 КУзПБ.
Також під час прийняття рішення про закриття провадження у справі судом враховано сформований Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 висновок щодо застосування частин 11 ст. 126 КУзПБ, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
Стосовно ж обраної судом, як підстави для закриття провадження у зазначеній справі, ч. 7 ст. 123 КУзПБ суд звертає увагу на те, що конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з'ясування мотивів боржника - фізичної особи у встановлених обставинах, відтак розширене коло ініціаторів застосування ч. 7 ст. 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.
В розрізі зроблених судом висновків та з метою дотримання наданих касаційною інстанцією вказівок в частині надання оцінки звіту керуючого реструктуризацією судом взято до уваги, що:
- протягом всього часу розгляду зазначеної справи арбітражний керуючий обмежився лише діями по надісланню у жовтні 2021 року запитів щодо майнового стану боржника та викладу у звіті інформації про надіслані запити та отримані за ними відповіді, а також доводів та обставин, тотожних викладеним у заяві боржника поясненням, дублюючи надалі вказане у всіх поданих до суду поясненнях та заявах, зокрема у повторному клопотанні про визнання боржника - ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів від 01.11.2022 вих. №02-1862/401;
- ані звіт арбітражного керуючого, ані надані ним пояснення, зміст яких складає тотожна звіту інформація про надіслані запити та отримані за ними відповіді, не містять обставин неповноти декларацій про майновий стан за 2018, 2019 та 2020 роки, встановлених судом вище, що жодним чином не спростовує таких обставин, оскільки невстановлення їх арбітражним керуючим не може безумовно свідчити про повноту та достовірність декларацій боржника та не звільняє суд від обов'язку здійснити з власної ініціативи перевірку таких обставин і надати їм юридичну оцінку;
- враховуючи призначення ч. 7 ст. 123 КУзПБ, суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за відповідною нормою права, а тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов'язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 08.12.2022 у справі №916/1941/21.
Враховуючи закриття провадження у зазначеній справі, суд дійшов висновку припинити як дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.2021 у справі №911/1862/21, так і повноваження керуючого реструктуризацією Боржника арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.
Щодо клопотань арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від 01.02.2023 вих. №02-1862/47 та від 01.03.2023 вих. №02-1862/84 в частині вимоги про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди та відшкодування витрат за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Водночас згідно ч. 3 ст. 12 КУзПБ, яка кореспондує зі ст. 13 Цивільного кодексу України, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено).
В розрізі зазначених норм судом враховано, що "добросовісність" має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників господарських правовідносин, публічного інтересу тощо, а "розсудливість" - як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права.
Отже, при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним процедури реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність господарський суд, через призму КУзПБ та процесуального законодавства, має досліджувати не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури, а і те, які фактичні дії вчинялись арбітражним керуючим за заявлений ним період, якість фактично виконаних робіт та їх необхідність, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала одна зі стадій провадження, зокрема процедура реструктуризації, тоді як саме по собі настання строку для виплати грошової винагороди не тягне за собою обов'язку суду для її призначення.
Схожі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №29/5005/486/2012, у постанові Верховного Суду від 26.10.2021 у справі №4/42-Б (906/1210/20).
Так, у клопотанні від 01.02.2023 вих. №02-1862/47 арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. просить затвердити звіт про нарахування і виплату грошової винагороди та відшкодування витрат за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 у справі № 911/1862/21 за період з 12.10.2021 по 01.02.2022 у загальній сумі 44 379,19 грн.
Водночас ухвалою Господарського суду Київської області від 17.05.2022 у справі №911/1862/21 (суддя Наріжний С.Ю.), у тому числі згідно пункту 5 резолютивної частини такої ухвали, затверджено звіт арбітражного керуючого Дарієнка В. Д. про нарахування і виплату грошової винагороди та відшкодування витрат за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 у справі №911/1862/21 за період з 12.10.2021 по 01.03.2022 у загальній сумі 56 784,19 грн.
Вказане вище рішення суду постановою Верховного Суду від 21.09.2022 у зазначеній справі не скасовано, а тому у суду відсутні підстави для повторного розгляду вимог арбітражного керуючого про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди та відшкодування витрат за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 у справі № 911/1862/21 за період з 12.10.2021 по 01.02.2022 у загальній сумі 44 379,19 грн, як наслідок суд дійшов висновку про залишення цього клопотання без розгляду.
Крім того у клопотанні від 01.03.2023 вих. №02-1862/84 арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. просить затвердити звіт про нарахування і виплату грошової винагороди та відшкодування витрат за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 у справі № 911/1862/21 за період з 01.03.2022 по 13.03.2023 у загальній сумі 165 469,74 грн, які складаються з:
- 160 507,74 грн основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень в межах зазначеної справи за період з 01.03.2022 по 13.03.2023;
- 4 962,00 грн судового збору, сплаченого арбітражним керуючими за подання апеляційної та касаційної скарг у зазначеній справі.
Згідно наявного в матеріалах справи протоколу зборів кредиторів від 28.02.2023 АТ «Сенс Банк» голосував проти рішення про схвалення звіту вказаного вище звіту, а згідно відповіді на повідомлення, як додатку до протоколу зборів кредиторів від 28.02.2023, кредитор зазначив про те, що винагороду може бути виплачено лише за фактично виконану арбітражним керуючим роботу, а не за період тривалості процедури реструктуризації боргів, тоді як фактична робота арбітражного керуючого тривала 2 місяці.
Як встановлено судом під час розгляду вказаної справи та, відповідно, зазначено вище протягом всього періоду тривалості процедури реструктуризації боргів, у тому числі з 01.03.2022 по 13.03.2023 арбітражний керуючий:
- вчинив дії по надісланню у жовтні 2021 року запитів щодо майнового стану боржника з викладом у звіті інформації про надіслані запити та отримані за ними відповіді, а також по організації і проведенню зборів кредиторів;
- вчинив дії з подання клопотань та пояснень з викладом у них доводів та обставин, тотожних викладеним у заяві боржника поясненням та власним, зазначеним у звіті поясненням;
- вчинив дії з організації і проведення зборів кредиторів, шляхом письмового опитування, з метою розгляду та схвалення плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 .
Втім здійснена арбітражним керуючим робота полягала не у вчиненні тих, необхідних додаткових дій з перевірки майнового стану боржника, тоді як неодноразове проведення зборів кредиторів було спричинено власне неспроможністю арбітражного керуючого своєчасно подати на розгляд зборів план реструктуризації боргів, як наслідок суд дійшов висновку, що заявлені у поданому до затвердження звіті винагорода та витрати є необґрунтованими з точки зору добросовісності та розсудливості арбітражного керуючого, а також такими, що недоведені в розрізі їхньої необхідності і якості.
Крім того судом враховано викладену Північним апеляційним господарським судом у постанові від 30.08.2022 у справі №925/638/21 позицію, згідно якої перекладання тягаря оплати послуг арбітражного керуючого на кредиторів, які звернулися в справу про банкрутство в надії отримати частину своїх коштів, нівелює весь принцип інституту про неплатоспроможність фізичної особи, оскільки законодавець передбачив обов'язок для боржника мати достатньо майна на погашення судових витрат у справі у разі ініціювання свого банкрутства (неплатоспроможності).
Також не підлягають задоволенню і заявлені у поданому до затвердження звіті 4 962,00 грн судового збору, сплаченого арбітражним керуючими за подання апеляційної та касаційної скарг у зазначеній справі, з огляду на процесуальну неспроможність та необґрунтованість таких витрат.
За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від 01.03.2023 вих. №02-1862/84 в частині вимоги про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди та відшкодування витрат за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 у справі № 911/1862/21 за період з 01.03.2022 по 13.03.2023 у загальній сумі 165 469,74 грн.
Керуючись ст. ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, 123 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
постановив:
1. У задоволенні клопотань керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від 01.11.2022 вих. №02-1862/401, від 29.11.2022 вих. №02-1862/416 про визнання ОСОБА_1 банкрутом та перехід до процедури погашення боргів відмовити.
2. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 05.12.2022 про визнання його банкрутом та перехід до процедури погашення боргів відмовити.
3. Провадження у справі № 911/1862/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) закрити.
4. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.2021 у справі №911/1862/21.
5. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією Боржника арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.
6. Клопотання арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від 01.02.2023 вих. №02-1862/47 в частині вимоги про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди та відшкодування витрат за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 у справі № 911/1862/21 за період з 12.10.2021 по 01.02.2022 у загальній сумі 44 379,19 грн залишити без розгляду.
7. Відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від 01.03.2023 вих. №02-1862/84 в частині вимоги про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди та відшкодування витрат за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів ОСОБА_1 у справі № 911/1862/21 за період з 01.03.2022 по 13.03.2023 у загальній сумі 165 469,74 грн.
Ухвала складена 29.05.2023, набирає законної сили з моменту її оголошення суддею відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.А. Ярема