вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" травня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2623/20
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Заступника прокурора Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 24) в інтересах держави в особі:
1) Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (01135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 14);
2) Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (08300, Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт)
до Авіакомпанії “GERMANIA FLUGGESELLSCHAFT MBH” (Rechnungsabteilung Riedemannweg 58, Berlin, Germany, 13627)
про стягнення 5242,96 євро за надані послуги з аеронавігаційного обслуговування у повітряному просторі України, у тому числі - в міжнародному польотному просторі над Чорним морем, з яких - 4794,11 євро основного боргу та 448,85 євро пені,
секретар судового засідання: Ковальчук С.О.
Представники сторін:
від прокуратури: Спора Г.І. (прокурор, посвідчення № 073756);
від позивача 1: не з'явився;
від позивача 2: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Заступник прокурора Автономної Республіки Крим (на даний час - прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя) (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі: Міністерства інфраструктури України (на даний час - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України) (далі - позивач 1) та Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - позивач 2) до Авіакомпанії “GERMANIA FLUGGESELLSCHAFT MBH” (далі - відповідач) про стягнення 5242,96 євро за надані послуги з аеронавігаційного обслуговування у повітряному просторі України, у тому числі - в міжнародному польотному просторі над Чорним морем, з яких - 4794,11 євро основного боргу та 448,85 євро пені.
Звернення до суду з даною позовною заявою прокурор обґрунтовує порушенням державних інтересів внаслідок несплати Авіакомпанією “GERMANIA FLUGGESELLSCHAFT MBH” грошових коштів Державному підприємству обслуговування повітряного руху України за надання аеронавігаційних послуг, що, на переконання прокурора, створює загрозу своєчасного та повного виконання функцій держави та загрозу її економічним інтересам, позаяк несвоєчасне отримання позивачем 2 вищезазначених коштів ставить під загрозу утримання в належному стані державного майна, переданого йому в господарське відання.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.10.2020 р. було відкрито провадження у даній справі за вказаним позовом, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Прокурора було зобов'язано в строк до 01.12.2020 р. подати суду нотаріально засвідчений переклад на німецьку мову (у трьох примірниках): позовної заяви Заступника прокурора Автономної Республіки Крим № 05-247вих20 від 07.09.2020 р. (вх. № 2655/20 від 10.09.2020 р.) з додатками, заяви про усунення недоліків позовної заяви №15-14вих20 від 24.09.2020 р. (вх. № 20627/20 від 28.09.2020 р.) з додатками, даної ухвали Господарського суду Київської області від 19.10.2020 р. про відкриття провадження у справі № 911/2623/20, прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, підтвердження про вручення та короткого викладу документу, що підлягає врученню. Водночас, прокурору було надіслано оригінали ухвали Господарського суду Київської області у справі № 911/2623/20 від 19.10.2020 р., прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, підтвердження про вручення та короткого викладу документу, що підлягає врученню, для здійснення офіційного, нотаріально засвідченого їх перекладу на німецьку мову.
Також вказаною ухвалою суд постановив звернутися до компетентного органу Німеччини - Bundesministerium der Justiz und fur Verbraucherschutz (Федеральне міністерство юстиції та захисту прав споживачів) (Mohrenstrasse 37, 10117 Berlin) з судовим дорученням про вручення Авіакомпанії “GERMANIA FLUGGESELLSCHAFT MBH” (RECHNUNGSABTEILUNG RIEDEMANNWEG 58 BERLIN 13627 GERMANY) нотаріально засвідчених перекладів позовної заяви прокурора № 05-247вих20 від 07.09.2020 р. (вх. № 2655/20 від 10.09.2020 р.) з додатками, заяви про усунення недоліків позовної заяви №15-14вих20 від 24.09.2020 р. (вх. № 20627/20 від 28.09.2020 р.) з додатками, ухвали про відкриття провадження у справі № 911/2623/20 від 19.10.2020 р.
Одночасно Господарським судом Київської області було зупинено провадження у справі № 911/2623/20 до надходження відповіді про виконання компетентним органом Німеччини судового доручення про вручення судових документів.
30.11.2020 р. до Господарського суду Київської області від Першого заступника керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя надійшла заява № 15-105вих20 від 27.11.2020 р. (вх. № 26464/20 від 30.11.2020 р.) про продовження процесуальних строків, за містом якої прокурор зазначав, що прокуратурою Автономної Республіки Крим та міста Севастополя від позивача 2 - Державного підприємства обслуговування повітряного руху України отримано лист від 27.11.2020 р. щодо надання інформації про неплатоспроможність та розпочату процедуру банкрутства Авіакомпанії “GERMANIA FLUGGESELLSCHAFT MBH” з додатками, які складені німецькою мовою.
Посилаючись на приписи ст.ст. 113, 114, 115 ГПК України, враховуючи встановлення нових обставин у справі, необхідність перекладу та нотаріального засвідчення вищезазначених документів, після чого останні планується направити до суду, а також отримання відомостей щодо банкрутства відповідача і наявності в останнього правонаступників, прокурор просив продовжити встановлений судом строк для здійснення нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову зазначених в ухвалі Господарського суду Київської області від 19.10.2020 р. документів до отримання інформації щодо підтвердження банкрутства Авіакомпанії “GERMANIA FLUGGESELLSCHAFT MBH”.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.02.2021 р. було витребувано від прокурора обґрунтовані нормативно та документально письмові пояснення щодо змісту, строків та результатів вчинення дій з отримання інформації на підтвердження банкрутства Авіакомпанії “GERMANIA FLUGGESELLSCHAFT MBH”.
25.02.2021 р. до Господарського суду Київської області від Першого заступника керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя надійшли пояснення № 05-1525-20вих21 від 23.02.2021 р. (вх. № 4539/21 від 25.02.2021 р.), відповідно до яких прокурор зазначав, що з метою надання суду належним чином оформлених та нотаріально засвідчених підтверджуючих документів про можливе банкрутство Авіакомпанії “GERMANIA FLUGGESELLSCHAFT MBH”, які стали підставою для подання заяви про продовження процесуальних строків, прокуратурою Автономної Республіки Крим та міста Севастополя було укладено договір з бюро перекладів “MaxWord” та здійснено переклад листа ДП “Украерорух” від 27.11.2020 р. з німецької на українську мову. Опрацюванням перекладених на українську мову документів, долучених до листа ДП “Украерорух” від 27.11.2020 р., встановлено, що зазначені матеріали не містять відомостей щодо остаточної ліквідації відповідача як юридичної особи, проте наявні підтвердження про відкриття справи про банкрутство Авіакомпанії “GERMANIA FLUGGESELLSCHAFT MBH” та встановлення переліку кредиторів, які мають претензії до підприємства. Таким чином, на даний момент відсутні підстави для закриття провадження у даній справі у зв'язку із припиненням юридичної особи та, враховуючи наведене, є наявною необхідність у продовженні процесуального строку для перекладу документів, зазначених в ухвалі Господарського суду Київської області від 19.10.2020 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.03.2021 р. було задоволено вказане клопотання Першого заступника керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя про продовження процесуальних строків та продовжено прокурору встановлений судом строк для подання нотаріально засвідченого перекладу на німецьку мову (у трьох примірниках) позовної заяви Заступника прокурора Автономної Республіки Крим від 10.09.2020 р. № 05-247вих20 з додатками, заяви про усунення недоліків позовної заяви №15-14вих20 від 24.09.2020 р. (вх. № 20627/20 від 28.09.2020 р.) з додатками, ухвали Господарського суду Київської області від 19.10.2020 р. про відкриття провадження у справі № 911/2623/20, прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, підтвердження про вручення та короткого викладу документу, що підлягає врученню, до отримання інформації щодо підтвердження банкрутства Авіакомпанії “GERMANIA FLUGGESELLSCHAFT MBH”.
01.07.2021 р. до Господарського суду Київської області від Першого заступника керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, на виконання вимог ухвали суду від 15.03.2021 р., за вих. № 15-181вих21 від 30.06.2021 р. (вх. № 15836/21 від 01.07.2021 р.), надійшов офіційний переклад документів з української мови на німецьку.
20.07.2021 р. Господарським судом Київської області було здійснено направлення вищезазначеного прохання про вручення за кордоном судових документів у справі № 911/2623/20, поштове відправлення за яким повернулося до суду.
16.11.2021 р. Господарським судом Київської області повторно було здійснено направлення до Bundesministerium der Justiz und fur Verbraucherschutz (Федеральне міністерство юстиції та захисту прав споживачів) (Mohrenstrasse 37, 10117 Berlin) судового доручення про вручення Авіакомпанії “GERMANIA FLUGGESELLSCHAFT MBH” (RECHNUNGSABTEILUNG RIEDEMANNWEG 58 BERLIN 13627 GERMANY) нотаріально засвідчених перекладів позовної заяви Заступника прокурора Автономної Республіки Крим № 05-247вих20 від 07.09.2020 р. (вх. № 2655/20 від 10.09.2020 р.) з додатками, заяви про усунення недоліків позовної заяви №15-14вих20 від 24.09.2020 р. (вх. № 20627/20 від 28.09.2020 р.) з додатками, ухвали про відкриття провадження у справі № 911/2623/20 від 19.10.2020 р.
26.12.2022 р. до Господарського суду Київської області від Міністерства юстиції України надійшов лист № 114700/146125-28-22/12.1.2 від 03.12.2022 р. (вх. № 19068/22 від 26.12.2022 р.), за яким на адресу суду направлено отриманий від Посольства України у Федеративній Республіці Німеччина лист Управління з питань юстиції, диверсифікації та боротьби з дискримінацією Сенату м. Берлін з інформацією про неможливість виконання запиту Господарського суду Київської області на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року. При цьому, Міністерство юстиції України було повідомлено, що додаток (матеріали запиту суду) буде передано дипломатичною поштою.
17.01.2023 р. до Господарського суду Київської області від Міністерства юстиції України за супровідним листом № 1492/159739-30-22/12.1.2 від 05.01.2023 р. (вх. № 844/23 від 17.01.2023 р.) повернулися матеріали судового доручення у даній справі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.01.2023 р. було поновлено провадження у справі та призначено судове засідання з розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження на 06.03.2023 р
У судовому засіданні 06.03.2023 р. прокурор просила суд оголосити перерву в судовому засіданні з метою додаткового з'ясування обставин справи, пов'язаних з банкрутством відповідача, представники позивачів та відповідача не з'явились.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.03.2023 р. судове засідання з розгляду справи було відкладено на 10.04.2023 р.
У судовому засіданні 10.04.2023 р. була присутньою прокурор, яка зазначала про відсутність на даний час нової інформації щодо банкрутства відповідача - Авіакомпанії “GERMANIA FLUGGESELLSCHAFT MBH”, представники позивачів та відповідача не з'явились.
Враховуючи, що листи компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина, в яких зазначені причини невиконання судового доручення Господарського суду Київської області щодо вручення ухвали суду про відкриття провадження у даній справі відповідачу, складені німецькою мовою, суд ухвалою від 10.04.2023 р. зобов'язав прокурора здійснити переклад з німецької на українську мову листів компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина від 21.09.2022 р. та від 13.04.2022 р. щодо невиконання судового доручення про вручення документів у справі № 911/2623/20, долучених до листа Міністерства юстиції України № 1492/159739-30-22/12 від 05.01.2023 р. (вх. № 844/23 від 17.01.2023 р.), та надати суду їх нотаріально засвідчений переклад в одному примірнику.
Також ухвалою Господарського суду Київської області від 10.04.2023 р. було відкладено судове засідання з розгляду справи на 15 травня 2023 р.
11.05.2023 р. до Господарського суду Київської області від Першого заступника керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя надійшов лист № 15-36ВИХ-23 від 10.05.2023 р. (вх. № 9193/23 від 11.05.2023 р.), відповідно до якого на виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 10.04.2023 р. у справі № 911/2623/20 надається офіційний переклад зазначених в ухвалі документів на українську мову з нотаріальним засвідченням.
Так, прокурором було надано суду переклад з німецької на українську мову листів компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина від 21.09.2022 р. та від 13.04.2022 р. щодо невиконання судового доручення про вручення документів у справі № 911/2623/20, долучених до листа Міністерства юстиції України № 1492/159739-30-22/12 від 05.01.2023 р. (вх. № 844/23 від 17.01.2023 р.). Відповідно до змісту листа компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина щодо невиконання судового доручення про вручення документів у справі № 911/2623/20, заяви про вручення разом з додатками залишаються без вручення, оскільки вимоги Гаазької конвенції про вручення від 15 листопада 1965 року не виконані. Предметом спору є стягнення несплачених зборів за аеронавігаційне обслуговування повітряного руху в повітряному просторі України. Державне підприємство аеронавігаційного обслуговування України збирає збори за аеронавігаційне обслуговування та встановлює ставки зборів для всіх користувачів повітряного простору. Відповідно, не існує цивільної або комерційної справи в розумінні статті 1 Гаазької конвенції про надання послуг, тому виконання запитів про надання послуг у публічно-правовій справі на цій цивільно-правовій основі не може розглядатися.
У судовому засіданні 15.05.2023 р. прокурор зазначала про те, що спір у даній справі є актуальним, та підтримувала позовні вимоги у повному обсязі. Щодо повідомлення відповідача та повернення судових доручень, прокурор наголошувала, що прокуратурою та судом було дотримано всіх вимог національного законодавства, надана відповідь компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина не передбачена вимогами чинного законодавства України, а інші способи повідомлення відповідача законом не передбачені. Оскільки всі належні способи повідомлення вичерпані, відповідно, відповідач було повідомлений належно про судовий розгляд. З урахуванням зазначеного, прокурор зазначала про наявність підстав для розгляду даної справи по суті.
Слід зазначити, що порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном, як і повідомлення в належній формі іноземних учасників судового процесу про час і місце розгляду справи, регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 1965 (надалі - Конвенція), яка є чинною в Україні згідно із Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" № 2052-111 від 19.10.2000 р.
Згідно зі ст. 3 Конвенції, орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої держави, направляють центральному органу запитуваної держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації № 1092/5/54 від 27.06.2008 р. (із наступними змінами), відповідно до абз. 3, 4 п. 2.3 передбачено, що документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.
У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні.
Згідно з пунктом 36 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Віктор Назаренко проти України" від 03.10.2017 р. принцип змагальності та принцип рівності сторін є наріжним каменем справедливого судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до зазначених принципів кожна зі сторін повинна мати змогу надати власне розуміння справи. Європейський суд визнав, що дані принципи є застосованими також в частині вручення сторонам судових документів.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Конвенції кожна договірна держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови, зокрема: b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.
У даній справі на підставі ст. 367 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд звертався із судовим дорученням в порядку, встановленому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року, до якої приєдналась і Федеративна Республіка Німеччина.
Враховуючи, що Федеративна Республіка Німеччина є підписантом Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 1965, то, з огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що ним вчинено всі належні та допустимі дії для належного та своєчасного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, судові документи, що підлягали врученню відповідачу згідно з дорученням Господарського суду Київської області, надсилались в нотаріально засвідченому перекладі на німецьку мову та відповідному компетентному органу запитуваної держави.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.
Відзиву на позов чи інших пояснень або заперечень щодо позовних вимог відповідачем до матеріалів справи не подано.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи по суті та прийняття рішення у даній справі.
У судовому засіданні 15.05.2023 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Конвенцією про міжнародну цивільну авіацію 1944 року (дата приєднання України - 10.08.1992 р., набуття чинності для України - 09.09.1992 р.) (далі - Конвенція про авіацію) передбачено, що договірні держави визнають, що кожна держава володіє повним і винятковим суверенітетом над повітряним простором над своєю територією. У цілях цієї Конвенції під територією держави розуміються сухопутні території і прилеглі до них територіальні води, які знаходяться під суверенітетом, сюзеренітетом, протекторатом або мандатом даної держави.
Відповідно до статті 68 Конвенції про авіацію кожна договірна держава з урахуванням положень цієї Конвенції може встановлювати маршрут, за яким у межах її території здійснюється будь-яке міжнародне повітряне сполучення, а також аеропорти, які можуть використовуватися при будь-якому такому сполученні.
Відповідно до статті 1 Повітряного кодексу України аеронавігаційне обслуговування - обслуговування, яке здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на всіх етапах польоту повітряних суден, що включає організацію повітряного руху, зв'язок, навігацію, спостереження (радіотехнічне забезпечення), пошук і рятування, метеорологічне обслуговування та надання аеронавігаційної інформації.
Згідно з ч. 1 ст. 36 Повітряного кодексу України аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на платній основі. Провайдер аеронавігаційного обслуговування за погодженням з уповноваженим органом з питань цивільної авіації може передавати на договірних засадах право щодо технічної експлуатації наземних засобів зв'язку, навігації та спостереження юридичним особам, сертифікованим відповідно до авіаційних правил України. Розмір одиничних ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) встановлюється однаковим для всіх користувачів повітряного простору України і визначається відповідно до законодавства України, стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації і документів Євроконтролю. Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) справляється Євроконтролем та/або провайдером (провайдерами) аеронавігаційного обслуговування відповідно до міжнародних договорів та законодавства України. Порядок розрахунку розміру зазначеної плати, порядок її внесення та звільнення від сплати визначається відповідно до законодавства України та зобов'язань України за міжнародними договорами України. Провайдер аеронавігаційного обслуговування - суб'єкт авіаційної діяльності, який надає послуги з елементів (напрямів) аеронавігаційного обслуговування повітряних суден.
На виконання положень Конвенції про авіацію Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (Украерорух) визначено державою провайдером аеронавігаційного обслуговування на всіх етапах польоту повітряних суден, що включає організацію повітряного руху, зв'язок, навігацію, спостереження (радіотехнічне забезпечення), пошук і рятування, метеорологічне обслуговування та надання аеронавігаційної інформації.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1 Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів від 12.02.1981 р. (далі - Угода), до якої Україна приєдналась 26.11.2003 р., договірні держави домовились впровадити спільну політику по сплаті зборів за користування засобами та послугами по організації повітряного руху на маршрутах, у повітряному просторі районів польотної інформації в межах їх компетенції і домовились про створення спільної системи визначення та стягнення маршрутних зборів та використання з цими цілями послуг організації «Євроконтроль».
У відповідності зі ст. 12 Угоди, справа про стягнення суми, що належить до сплати, порушується організацією «Євроконтроль» або, на її прохання, договірною державою. Стягнення суми здійснюється за допомогою судових або адміністративних процедур. Кожна договірна держава інформує організацію «Євроконтроль» про процедури, застосовані у цій державі, та про компетентні суди, трибунали або адміністративні справи.
У 1995 році було підписано двосторонню Угоду між Україною та Європейською організацією з безпеки аеронавігації «Євроконтроль» про аеронавігаційні збори (далі - двостороння угода).
Відповідно до додатку № 1 до двосторонньої угоди «Умови припинення дії двосторонньої угоди, що стосується аеронавігаційних зборів, які стягуються «Євроконтролем» від імені України», держава Україна, Украерорух, повинні гарантувати, що до відповідних правил і процедур, що застосовуються до аеронавігаційних зборів в Україні, внесено поправки, що відображають зміни в результаті розірвання договору та пов'язаних з ним умов. Своєчасне інформування користувачів щодо правил, що будуть застосовуватись для виставлення рахунків і стягнення аеронавігаційних зборів в Україні з 01.01.2014 р. (або раніше для користувачів для яких застосовується передбачений Украерорухом план поступового переходу), є відповідальністю Украероруху.
Згідно з п. 12 додатку № 1 до двосторонньої угоди «Умови припинення дії двосторонньої угоди, що стосується аеронавігаційних зборів, які стягуються Євроконтролем від імені України», цю угоду припинено з 31.03.2014 р.
З 01.01.2014 р. «Євроконтроль» не виставляє рахунки та не справляє плату за аеронавігаційне обслуговування у повітряному просторі України, а також не проводить позовну роботу зі стягнення такої заборгованості.
Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) з 01.09.2014 р. справляється самостійно Украерорухом, який є провайдером аеронавігаційного обслуговування відповідно до міжнародних договорів та законодавства України.
Відповідно до розділу GEN 4.2-4 Збірника аеронавігаційної інформації України, виставлення рахунків і стягнення плати за аеронавігаційне обслуговування здійснюється Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (Украерорух) у відповідності до законодавства України, нормами ІСАО і правилами Євроконтролю. Подача заявки користувачем і виконання польотів в FIR України має на увазі прийняття (згоду) користувачем порядку і правил виставлення і оплати рахунків за надане аеронавігаційне обслуговування, що діють в Україні. За польоти, які виконуються з 01.09.2014 р., Украерорух виставляє рахунки і стягує плату за аеронавігаційне обслуговування з ACFT всіх авіакомпаній самостійно. Ставки і порядок розрахунку плати встановлюються такими, які діяли на день виконання польоту. Дата, до якої повинна бути проведена оплата, вказується в рахунку. Термін оплати - 30 (тридцять) календарних днів для нерезидентів України при оплаті в євро. Термін письмового оскарження виставленого рахунку становить 60 (шістдесят) днів з дня виставлення рахунку для нерезидентів України. Будь-яка претензія користувача не дає йому права зменшувати суму відповідного рахунку без офіційної на те згоди Украероруху. За будь-який не сплачений в установлений строк рахунок нараховується пеня в розмірі 13% річних від суми заборгованості. При розрахунках в національній валюті України пеня оплачується відповідно до чинного законодавства України. До боржників, які не сплатили необхідну суму в установлений термін, будуть застосовуватися заходи для повернення боргу, включаючи призупинення аеронавігаційного обслуговування відповідно до законодавства України.
З огляду на викладене, відповідні міжнародні угоди та чинне законодавство України чітко встановлюють порядок та механізм процедури щодо повернення дебіторської заборгованості за надання аеронавігаційних послуг шляхом її стягнення з іноземних авіакомпаній.
У ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22014000000000079 від 18.03.2014 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 334 КК України, встановлено, що Державним підприємством обслуговування повітряного руху України з 01.01.2020 р. по 20.07.2020 р. надано послуги з аеронавігаційного обслуговування в зоні відповідальності України, у тому числі - в міжнародному польотному просторі над Чорним морем, повітряним суднам Авіакомпанії “GERMANIA FLUGGESELLSCHAFT MBH”.
За надані послуги Державним підприємством обслуговування повітряного руху України було виставлено рахунки з реєстром польотів до них, а саме - від 14.01.2019 р. № 1253/183179/12 (2210,09 євро), від 15.01.2019 р. № 1253/181015/1 (6,39 євро), від 12.02.2019 р. № 1253/1976/1 (2584,02 євро), від 10.04.2019 р. № 1253/19138/1 (61,59 євро), від 10.07.2019 р. № 1253/19398/1 (201,83 євро), від 10.10.2019 р. № 1253/19675/1 (140,5 євро), від 10.04.2020 р. № 1253/20132/1 (19,27 євро), від 10.07.2020 р. № 1253/20438/1 (19,27 євро), які спрямовано на адресу Авіакомпанії “GERMANIA FLUGGESELLSCHAFT MBH”.
Як зазначив прокурор, відповідач за надані аеронавігаційні послуги в добровільному порядку не розрахувався, що стало підставою для звернення до суду із розглядуваним позовом із вимогою про стягнення з відповідача на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України заборгованості у розмірі 4794,11 євро.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Однак, всупереч наведених норм законодавства, у матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих Державним підприємством обслуговування повітряного руху України аеронавігаційних послуг у розмірі 4794,11 євро.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частою 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Враховуючи те, що строк виконання зобов'язання відповідача по оплаті наданих аеронавігаційних послуг на день звернення з позовом до суду настав, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про правомірність заявлених прокурором позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4794,11 євро.
Крім того, прокурор, посилаючись на положення розділу GEN 4.2-4 Збірника аеронавігаційної інформації України, просить суд за несвоєчасну оплату виставлених рахунків за надані аеронавігаційні послуги стягнути з відповідача пеню в розмірі 13 % річних від суми заборгованості, розмір якої становить 448,85 євро.
Відповідно до розділу GEN 4.2-4 Збірника аеронавігаційної інформації України за будь-який неоплачений у встановлений строк рахунок нараховується пеня в розмірі 13 % річних від суми заборгованості. При розрахунках в національній валюті пеня сплачується відповідно до чинного законодавства України.
Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Перевіривши наданий прокурором розрахунок пені на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, у відповідності до обставин справи та вимог закону, у зв'язку чим вимоги прокурора про стягнення з відповідача 448,85 євро пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню в заявленому розмірі.
З огляду на вищевикладене, оцінюючи подані до справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора у даній справі підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо підстав представництва прокурором держави у суді в інтересах Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”).
У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Враховуючи, що відповідне обґрунтування підстав здійснення представництва інтересів держави прокурором визначено в позові, яке судом визнано обґрунтованим та цілком узгоджується із вимогами, що ставляться до питань представництва прокурором інтересів держави, суд виходить із того, що звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Державного підприємства обслуговування повітряного руху України відповідає приписам ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Авіакомпанії “GERMANIA FLUGGESELLSCHAFT MBH” (Rechnungsabteilung Riedemannweg 58, Berlin, Germany, 13627) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (08300, Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт, код 19477064) 4794 (чотири тисячі сімсот дев'яносто чотири) євро 11 євроцентів основного боргу, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 149841 (сто сорок дев'ять тисяч вісімсот сорок одну) грн. 83 коп., 448 (чотириста сорок вісім) євро 85 євроцентів пені, що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 14028 (чотирнадцять тисяч двадцять вісім) грн. 99 коп.
3. Стягнути з Авіакомпанії “GERMANIA FLUGGESELLSCHAFT MBH” (Rechnungsabteilung Riedemannweg 58, Berlin, Germany, 13627) на користь Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (03150, м. Київ, вул. Ділова 24, код 02911088) 2458 (дві тисячі чотириста п'ятдесят вісім) грн. 06 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 29.05.2023 р.
Суддя В.М. Бабкіна