ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.04.2023Справа № 910/12439/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Вершиніної Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Обслуговуючого кооператива "Вимпел-Південь"
до Міністерства юстиції України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Одеська міська рада
про скасування наказу
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третя особа: не з'явився.
Обслуговуючий кооператив "Вимпел-Південь" (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі-відповідач), в якому просить суд наказ Міністерства юстиції України від 31.07.2020 № 2613/5 про задоволення скарги Одеської міської ради від 30.05.2019 № 99-с, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.06.2019 за № 19921-33-19 скасувати.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог законодавства щодо розгляду та задоволення скарги Одеської міської ради на дії державних реєстраторів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 позовну заяву Обслуговуючого кооператива "Вимпел-Південь" залишено без руху. Встановлено Обслуговуючому кооперативу "Вимпел-Південь" строк для усунення недоліків позовної заяви.
28.11.2022 до суду надійшла заява Обслуговуючого кооператива "Вимпел-Південь" на виконання вимог ухвали суду від 21.11.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.01.2023. Зокрема, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Одеську міську раду.
09.12.2022 до суду надійшла заява Обслуговуючого кооператива "Вимпел-Південь" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (сформована в системі "Електронний суд"), в якій позивач просить суд надати можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в усіх судових засіданнях по справі № 910/12439/22.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 заяву Обслуговуючого кооператива "Вимпел-Південь" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - повернуто заявнику без розгляду.
21.12.2022 до суду надійшла заява Обслуговуючого кооперативу "Вимпел-Південь" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (сформована в системі "Електронний суд"), в якій позивач просить суд надати можливість приймати участь 19.01.2023 в судовому засіданні по справі № 910/12439/22 в режимі відеоконференції.
23.12.2023 до суду надійшла заява відповідача про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву, в якій відповідач просить суд продовжити строк Міністерству юстиції України для подання відзиву на позовну заяву у даній справі за позовом Обслуговуючого кооператива "Вимпел-Південь".
09.01.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та, зокрема, зазначає, що державні реєстратори прийняли рішення про реєстрацію права власності за відсутності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси та довідки відповідного кооперативу про членство особи в кооперативі, та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі. Також, відповідачем надано копії матеріалів щодо розгляду скарги Одеської міської ради від 30.05.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 заяву Обслуговуючого кооперативу "Вимпел-Південь" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - повернуто заявнику без розгляду.
09.01.2023 до суду надійшло клопотання від Одеської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому третя особа просить суд надати можливість брати участь в підготовчому засіданні у справі №910/12439/22, призначеному на 19.01.2023 в режимі відеоконференції в приміщенні суду. Проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції доручити: Господарському суду Одеської області; Південно-західному апеляційному господарському суду; Одеському окружному адміністративному суду; П'ятому апеляційному адміністративному суду; Київському районному суду міста Одеси.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 відмовлено Одеській міській раді у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №910/12439/22.
10.01.2023 до суду надійшли пояснення Одеської міської ради, в яких третя особа, зокрема, зазначає, що оскаржуваним у цій справі наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2020 № 2613/5 скасовано 113 рішень державних реєстраторів КП «Агенція державної реєстрації», з яких лише 5 рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності стосується ОК "Вимпел-Південь". Також, третя особа зазначає, що земельна ділянка, яка розташована за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 143/3 не належить до об'єктів державної власності та не передавалася жодним особам у приватну власність, вказана земля знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Одеси відповідно до Закону.
19.01.2023 до суду надійшла відповідь Обслуговуючого кооператива "Вимпел-Південь" на відзив на позовну заяву, в якій позивач зазначає, зокрема, що обставини, якими обгрунтовано скаргу Одеської міської ради не свідчать про порушення прав територіальної громади міста внаслідок прийняття рішення державними реєстраторами.
У судовому засіданні 19.01.2023, заслухавши заявлене відповідачем клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, враховуючи характер спірних правовідносин, з метою встановлення всіх обставин справи, всебічного та повного розгляду справи, приймаючи до уваги, що позивачем подано відповідь на відзив, суд дійшов висновку про поновлення відповідачу процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.
Також, у судовому засіданні 19.01.2023 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 23.02.2023.
20.01.2023 до суду надійшло клопотання від Одеської міської ради, в якому третя особа просить суд надати можливість брати участь в підготовчому засіданні у справі №910/12439/22, призначеному на 23.02.2023 в режимі відеоконференції в приміщенні суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 відмовлено Одеській міській раді у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №910/12439/22.
30.01.2023 до суду надійшла заява Обслуговуючого кооператива "Вимпел-Південь", в якій позивач просить суд розглянути дану справу без участі Обслуговуючого кооператива "Вимпел-Південь" та задовольнити позовні вимоги.
Також, 30.01.2023 до суду надійшли додаткові пояснення Обслуговуючого кооператива "Вимпел-Південь", в яких позивач заперечує проти тверджень третьої особи, викладених у письмових поясненнях.
13.02.2023 до суду надійшли додаткові пояснення Одеської міської ради, в яких третя особа повторно зазначає, що земельна ділянка за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 143/3 у власність або у користування позивача та СК «Автостоянка «Вимпел-11» не передавалася. Вказана земельна ділянка перебуває у комунальній власності, а державна реєстрація права власності на 113 об'єктів нерухомого майна, розміщених на такій земельній ділянці, грубо порушувало права територіальної громади м. Одеси.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/12439/22 призначено на 23.03.2023.
13.03.2023 до суду надійшли додаткові письмові пояснення Обслуговуючого кооператива "Вимпел-Південь" (сформовані в системі «Електронний суд»).
23.03.2023 до суду надійшли додаткові пояснення Міністерства юстиції України (надіслані на електронну пошту суду).
У судовому засіданні 23.03.2023 оголошено перерву до 27.04.2023.
У це судове засідання представники учасників справи не з'явилися.
Проте, у поданій до суду 30.01.2023 заяві позивач просив суд розглянути дану справу без участі Обслуговуючого кооператива "Вимпел-Південь" та задовольнити позовні вимоги.
Крім того, 26.04.2023 та 27.04.2023 до суду надійшли клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, в яких у зв'язку з введенням на території України воєнного стану, а також враховуючи особливий режим роботи органів державної влади, відповідач просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Таким чином, юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді, а зазначені в клопотанні обставини не є підставою для його задоволення, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, суд зазначає, що представники відповідача були присутні у судових засіданнях 19.01.2023, 23.02.2023 та 23.03.2023 у даній справі, а також відповідач не був обмежений у праві подати клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Представник третьої особи у судове засідання також не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Приймаючи до уваги, що представники учасників справи були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників учасників справи не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 27.04.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у період з липня по серпень 2018 року державними реєстраторами Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» зареєстровано за Обслуговуючим кооперативом "Вимпел-Південь" та фізичними особами право власності на 113 об'єктів нерухомого майна, серед яких нежитлове приміщення та 112 машиномісць, розташованих за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 146/3, зокрема реєстрація речових прав на об?єкти нерухомого майна здійснена на підставі рішень про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу), а саме:
1) рішення від 26.09.2018 року № 43214197 про державну реєстрацію права власності ОК «Вимпел-Південь» на нежитлове приміщення загальною площею 8,9 кв.м, за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 146/3 (номер запису про право власності: 28110083), прийняте державним реєстратором KП «Агенція державної реєстрації» Кравець О.В.;
2) рішення від 05.09.2018 року № 42849409 про державну реєстрацію права власності ОК «Вимпел-Південь» на машиномісце № 53 загальною площею 10,1 кв.м, за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 146/3 (номер запису про право власності: 27773914), прийняте державним реєстратором KП «Агенція державної реєстрації» Сосніна Г.В.;
3) рішення від 05.09.2018 року № 42848194 про державну реєстрацію права власності ОК «Вимпел-Південь» на машиномісце № 23 загальною площею 14,7 кв.м, за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 146/3 (номер запису про право власності: 27772810) прийняте державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації» Сосніна Г.В.;
4) рішення від 05.09.2018 року № 42847855 про державну реєстрацію права власності ОК «Вимпел-Південь» на машиномісце № 8 загальною площею 11,7 кв.м, за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 146/3 (номер запису про право власності: 27772504) прийняте державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації» Сосніна Г.В.;
5) від 10.07.2018 року № 42847609 про державну реєстрацію права власності ОК «Вимпел-Південь» на машиномісце № 73 загальною площею 12,3 кв.м, за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 146/3 (номер запису про право власності: 27772286) прийняте державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації» Сосніна Г.В.
Державна реєстрація права власності ОК «Вимпел-Південь» на нежитлове приміщення та машиномісця №№ 73, 8, 23, 53, що розташовані за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 146/3 проведена державними реєстраторами КП «Агенція державної реєстрації» Сосніною Г.В. та Кравець О.В. на підставі наступних документів: технічних паспортів від 10.07.2018, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФПРОЕКТ»; довідки споживчого кооперативу «Автостоянка «Вимпел-11»; рішення виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів від 06.11.1992 № 816; рішення виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів від 02.08.1986 № 757; протоколу установчих зборів засновників ОК «Вимпел-Південь» від 01.12.2017 № 1; протоколу загальних зборів засновників ОК «Вимпел-Південь» від 18.01.2018 № 3; рішення виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів від 18.05.1984 № 416; листа Головного архітектурно-планувального управління виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.07.1983 № 926/арх.
Проте, 30.05.2019 Одеська міська рада звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргою № 99-с на рішення державних реєстраторів, в якій просило, зокрема:
- скасувати рішення державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Кравця О.В. від 26.09.2018 року № 43214197 (з відкриттям розділу) про державну реєстрацію права власності ОК «Вимпел-Південь» на нежитлове приміщення загальною площею 8,9 кв.м. за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 146/3 (РНОНМ: 1653670451101);
- скасувати рішення державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Сосніної Г.В. від 05.09.2018 року № 42849409 (з відкриттям розділу) про державну реєстрацію права власності ОК «Вимпел-Південь» на машиномісце № 53 загальною площею 10,1 кв.м. за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 146/3 (РНОНМ: 1636601551101);
- скасувати рішення державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Сосніної Г.В. від 05.09.2018 року № 42848194 (з відкриттям розділу) про державну реєстрацію права власності ОК «Вимпел-Південь» на машиномісце № 23 загальною площею 14,7 кв.м. за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 146/3 (РНОНМ: 1636548951101);
- скасувати рішення державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Сосніної Г.В. від 05.09.2018 року № 42847855 (з відкриттям розділу) про державну реєстрацію права власності ОК «Вимпел-Південь» на машиномісце № 8 загальною площею 11,7 кв.м. за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 146/3 (РНОНМ: 1636535351101);
- скасувати рішення державного реєстратора КП «Агенція державної реєстрації» Сосніної Г.В. від 05.09.2018 року № 42847609 (з відкриттям розділу) про державну реєстрацію права власності ОК «Вимпел-Південь» на машиномісце № 73 загальною площею 12,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 146/3 (РНОНМ: 1636522651101).
Скарга мотивована тим, що 13.05.2019 з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на рехоме майно № 166253571 Одеській міській раді стало відомо про зареєстроване за позивачем та іншими особами права власності на 113 об'єктів нерухомого майна, серед яких нежитлове приміщення та 112 машиномісць, розташованих за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 146/3. Одеська місьа рада вказує, що земельна ділянка, розташована за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 146/3 не належить до об'єктів державної власності та не передавалася жодним особам у приватну власність, вказана земля знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Одеса відповідно до закону. Рішенням Одеської міської ради від 27.08.2014 року № 5286-VI спірна земельна ділянка з визначеним місцем розташування: м. Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 146/3 внесена до переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпеченням паркування транспортних засобів на території м. Одеса (спеціально відведених стоянок). Фактично зареєстровані спірними рішеннями державних реєстраторів об?єкти нерухомого майна розташовуються саме на землях, що знаходяться в комунальній власності та були визначені нею для організації паркування транспортних засобів на території м. Одеси, а використана під час спірних державних реєстрацій адреса у встановленому законом порядку відповідним об?єктам не присвоювалася, документів, що підтверджують присвоєння адреси, не надавалось, тобто, вона визначена державними реєстраторами у довільному порядку. Одеська міська рада також вказує, що неодноразово рішеннями судів встановлено перебування земель з місцем розташування: м. Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 146/3 у комунальній власності територіальної громади м. Одеса, а також факт самовільного зайняття ОК «Вимпел-Південь» вказаної земельної ділянки.
10.06.2020 Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції складено Висновок, відповідно до якого, Колегія рекомендувала скаргу Одеської міської ради від 30.05.2019 № 99-с задовольнити частково. Скасувати, зокрема рішення від 05.09.2018 № 42847609, № 42847855, № 42848194, № 42849409, прийняті державним реєстратором Сосніною Г.В. та рішення від 26.09.2018 року № 43214197, прийняте державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації» Кравцем О.В.
Як вбачається зі змісту Висновку, Колегія виходила з того, що, зокрема державним реєстраторам Сосніній Г.В. та Кравцю О.В. не було надано документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси. Крім того, державному реєстратору Сосніній Г.В. не було надано довідку відповідного кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі. Рішення прийняті державними реєстраторами за обставин, коли подані документи не давали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно.
Тож, 31.07.2020 Міністерством юстиції України видано наказ №2613/5 "Про задоволення скарги" (з урахуванням наказу Міністерства юстиції України від 19.01.2021 № 236/5 про виправлення описок), яким скаргу Одеської міської ради від 30.05.2019 № 99-с задоволено частково. Скасовано, зокрема рішення від 05.09.2018 № 42847609, № 42847855, № 42848194, № 42849409, прийняті державним реєстратором Сосніною Г.В. та рішення від 26.09.2018 року № 43214197, прийняте державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації» Кравцем О.В.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що наказ Міністерства юстиції України № №2613/5 від 31.07.2020 прийнятий з порушенням Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1128 та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки скарга не відповідає документу який надсилається міською радою в інтересах територіальної громади міста до органів державної влади, до скарги не додано будь яких належних та допустимих доказів які свідчать про право керівника Юридичного департаменту Одеської міської ради на самопредставницство інтересів територіальної громади міста із підстав викладених у скарзі; Мін'юст розглянув скаргу підстави якої визнані судом незаконними, відповідно до постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 у справі № 522/13231/17; позивача не було повідомлено про розгляд скарги; скаргу Одеської міської ради від 30.05.2019 № 99-с розглянуто 10.06.2020 із істотним порушенням строків розгляду скарг.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав (ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 2 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.
Частина перша статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.
Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема: гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах і в порядку, визначених цим Законом (пункти 1, 4 частини 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Частиною третьою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державний реєстратор, зокрема: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.
Як встановлено судом, наказом Міністерства юстиції України №2613/5 від 31.07.2020 "Про задоволення скарги" (з урахуванням наказу Міністерства юстиції України від 19.01.2021 № 236/5 про виправлення описок) скасовано, зокрема, рішення від 05.09.2018 № 42847609, № 42847855, № 42848194, № 42849409, прийняті державним реєстратором Сосніною Г.В. та рішення від 26.09.2018 року № 43214197, прийняте державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації» Кравцем О.В.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Частиною 9 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України) від 24 грудня 2019 р. № 1150, Цей Порядок визначає процедуру здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).
Пунктом 2 Порядку №1128 визначено, що для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін'юстом. Склад колегій затверджується Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.
У відповідності до п. 3 Порядку №1128 скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін'юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах за умови підписання її скаржником, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Копії документів, що додаються до скарги у сфері державної реєстрації в електронній формі, виготовляються шляхом сканування з обов'язковим накладенням відповідним скаржником кваліфікованого електронного підпису.
Скаржник може відкликати подану ним скаргу у сфері державної реєстрації до прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішення щодо неї. Відкликана скарга у сфері державної реєстрації залишається без розгляду.
Пунктом 5 Порядку №1128 визначено, що перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення: 1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб'єкта розгляду скарги (належний суб'єкт розгляду скарги); 2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги; 3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб'єкта розгляду скарги.
Відповідно до п. 7 Порядку №1128 у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу.
Як зазначено судом вище, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю (ч.3 ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Звертаючись до суду з даним позовом позивач, зокрема вказує, що скарга не відповідає документу який надсилається міською радою в інтересах територіальної громади міста до органів державної влади, до скарги не додано будь яких належних та допустимих доказів які свідчать про право керівника Юридичного департаменту Одеської міської ради на самопредставницство інтересів територіальної громади міста із підстав викладених у скарзі.
Відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», до скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, що подається представником скаржника, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена у встановленому порядку.
Скарга Одеської міської ради від 30.05.2019 № 99-с подана до Міністерства юстиції України була підписана директором юридичного департаменту Одеської міської ради Поповською І.П.
На підтвердження повноважень представника Поповської І.П. на подання скарги була додана довіреність, відповідно до якої Одеська міська рада, зокрема уповноважує директора юридичного департаменту Одеської міської ради Поповську І.П. представляти інтереси Одеської міської ради у відносинах з органами та суб?єктами, які здійснюють повноваження у сфері державної рестрації прав, з усіма правами, наданими Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Таким чином, до скарги було додано документи, які підтверджують повноваження особи на вчинення дій від імені Одеської міської ради.
Крім того, суд зазначає, що законодавство у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно не містить вимог щодо обов?язку доведення особою, яка звертається зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, підстав для самопредставництва такої особи.
Натомість, самопредставництво інтересів визначено законодавцем як форма участі у судовому процесі, що закріплено нормами чинного процесуального законодавства, положення якого не поширюються на відносини, які виникають під час звернення із відповідною скаргою до Міністерства юстиції України.
Щодо доводів позивача про те, що відповідачем було не повідомлено позивача про розгляд скарги, судом встановлено наступне.
Пунктом 8 Порядку № 1128 унормовано, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:
1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту;
2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах;
3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;
4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;
5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Відповідно до ч. 8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:
1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті;
2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;
3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
4) наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
5) є рішення цього органу з того самого питання;
6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;
7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;
9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;
10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 10 Порядку №1128 для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін'юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.
Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.
Згідно з п. 11 Порядку №1128 Мін'юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);
2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.
Згідно з п. 12 Порядку № 1128 копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін'юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.
За відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов'язково приймаються колегією до розгляду.
У разі повідомлення особами, що беруть участь у розгляді скарги у сфері державної реєстрації колегіально, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того самого предмета, з тих самих підстав, про які зазначено у відповідній скарзі, такі особи подають колегії засвідчену копію відповідного судового рішення.
Судом встановлено, що оголошення про призначене на 10.06.2020 року засідання Колегії Міністерства юстиції України було розміщено на офіційному сайті Міністерства юстиції України за посиланням https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-kolegii-10-chervnya-2020-roku. Відповідно до якого позивача було запрошено для розгляду скарги.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано до Міністерства юстиції України заяву з приводу розгляду 10.06.2020 скарги Одеської міської ради від 30.05.2019 № 99-с, в якій позивач виклав свої заперечення проти скарги Одеської міської ради та просив відповідача відмовити у задоволенні скарги Одеської міської ради від 30.05.2019 № 99-с
Таким чином, враховуючи наявні докази вчинення відповідачем передбачених Порядком дій, з метою повідомлення позивача про час і місце засідання колегії, шляхом розміщення оголошення, приймаючи до уваги подані позивачем до Мін'юсту заперечення проти скарги, посилання позивача на порушення відповідачем порядку повідомлення позивача, спростовуються встановленими фактичними обставинами справи.
Отже, оголошення про засідання Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарги Одеської міської ради від 30.05.2019 № 99-с яке відбулося 10 червня 2020 року, розміщено своєчасно, не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарг на офіційному веб-сайті Мін'юсту.
Щодо твердження позивача стосовного того, що скаргу Одеської міської ради від 30.05.2019 № 99-с розглянуто Міністерством юстиції України 10.06.2020 із істотним порушенням строків розгляду скарги, суд зазначає наступне.
Позивач у позовній заяві зазначив, що скарга Одеської міської ради № 99-с від 30.05.2019 була отримана відповідачем 07.06.2019, розглянута 10.06.2020, наказ прийнято 31.07.2020.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, повідомлення державних реєстраторів про виявлені ними факти використання їх ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами розглядаються у строк не більше одного місяця з дня їх надходження. У разі якщо в місячний строк розгляд скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами провести неможливо, Міністерство юстиції України, його територіальні органи встановлюють необхідний строк для її розгляду, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому загальний строк для вирішення питань, порушених у скарзі, не може перевищувати 45 днів.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, наказом Міністерства юстиції України від 17.07.2019 № 27201/7 було відмовлено у задоволенні скарги Одеської міської ради від 30.05.2019 № 99-с без розгляду її по суті у зв'язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною 5 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме: додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому порядку.
Проте, такий наказ Міністерства юстиції України було оскаржено Одеською міською радою шляхом звернення до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України про визнання неправомірним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 17.07.2019 року №2720/7; зобов'язання Міністерство юстиції України розглянути скаргу Одеської міської ради від 30.05.2019 року №99-с по суті.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 у справі № 420/5471/19 адміністративний позов Одеської міської ради до Міністерства юстиції України про визнання неправомірним та скасування наказу, зобов'язання розглянути заяву по суті задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 17.07.2019 року №2720/7 «Про відмову у задоволенні скарги Одеської міської ради від 30.05.2019 №99-с без розгляду по суті». Зобов'язано Міністерство юстиції України розглянути скаргу Одеської міської ради від 30.05.2019 року №99-с на рішення державних реєстраторів по суті.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020 у справі № 420/5471/19 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року залишено без змін.
Листом від 01.06.2020 Одеська міська рада звернулася до Міністерства юстиції України, в якому з урахуванням рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 у справі № 420/5471/19, яке набрало законної сили просила відповідача забезпечити розгляд скарги Одеської міської ради від 30.05.2019 № 99-с.
Як встановлено судом вище, 10.06.2020 Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції складено Висновок та 31.07.2020 Міністерством юстиції України видано наказ №2613/5 "Про задоволення скарги" (з урахуванням наказу Міністерства юстиції України від 19.01.2021 № 236/5 про виправлення описок), яким скаргу Одеської міської ради від 30.05.2019 № 99-с задоволено частково. Скасовано, зокрема рішення від 05.09.2018 № 42847609, № 42847855, № 42848194, № 42849409, прийняті державним реєстратором Сосніною Г.В. та рішення від 26.09.2018 року № 43214197, прийняте державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації» Кравцем О.В.
Таким чином, Міністерством юстиції України було розглянуто скаргу Одеської міської ради від 30.05.2019 № 99-с після винесення постанови П'ятим апеляційним адміністративним судом від 13.05.2020 у справі № 420/5471/19 та звернення третьої особи з листом від 01.06.2020.
Крім того, відповідно до п. 13 та п. 14 Порядку № 1128 за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:
1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту;
2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.
За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.
Не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін'юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) розміщуються на офіційному веб-сайті Мін'юсту чи відповідного територіального органу.
За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян", засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін'юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) разом із супровідним листом надсилаються скаржнику.
Як вбачається зі змісту Висновку, Колегія виходила з того, що оскаржувані рішення прийнятті державними реєстраторами приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», пунктів 10, 12, 41, 42 та 81 Порядку № 1127, державним реєстраторам Сосніній Г.В. та Кравцю О.В. не було надано документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси. Крім того, державному реєстратору Сосніній Г.В. не було надано довідку відповідного кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі. Рішення прийнятті державними реєстраторами за обставин, коли подані документи не давали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно.
31.07.2020 Міністерством юстиції України видано наказ №2613/5 "Про задоволення скарги" (з урахуванням наказу Міністерства юстиції України від 19.01.2021 № 236/5 про виправлення описок), яким скаргу Одеської міської ради від 30.05.2019 № 99-с задоволено частково. Скасовано, зокрема, рішення від 05.09.2018 № 42847609, № 42847855, № 42848194, № 42849409, прийняті державним реєстратором Сосніною Г.В. та рішення від 26.09.2018 року № 43214197, прийняте державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації» Кравцем О.В.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;
відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;
відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;
наявність обтяжень прав на нерухоме майно;
наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Відповідно до п. 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1127 від 25 грудня 2015 р. розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.
Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід'ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.
У разі коли відомості Державного земельного кадастру про власників, користувачів земельної ділянки, перенесені з державного реєстру земель, містять неповну або неточну інформацію, що унеможливлює ідентифікацію особи, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав надсилає відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 89, ст. 3598), повідомлення в електронній формі державному кадастровому реєстраторові про уточнення інформації в Державному земельному кадастрі, в якому зазначається виключний перелік відомостей, що є неповними або неточними.
Державний реєстратор у разі наявності в нього паперових носіїв інформації (реєстрових книг, реєстраційних справ, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації) використовує також відомості, які містяться на відповідних носіях інформації.
Державна реєстрація права власності ОК «Вимпел-Південь» на нежитлове приміщення та машиномісця №№ 73, 8, 23, 53, що розташовані за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 146/3 проведена державними реєстраторами КП «Агенція державної реєстрації» Сосніною Г.В. та Кравець О.В. на підставі наступних документів: технічних паспортів від 10.07.2018, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФПРОЕКТ»; довідки споживчого кооперативу «Автостоянка «Вимпел-11»; рішення виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів від 06.11.1992 № 816; рішення виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів від 02.08.1986 № 757; протоколу установчих зборів засновників ОК «Вимпел-Південь» від 01.12.2017 № 1; протоколу загальних зборів засновників ОК «Вимпел-Південь» від 18.01.2018 № 3; рішення виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів від 18.05.1984 № 416; листа Головного архітектурно-планувального управління виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.07.1983 № 926/арх.
Відповідно до пункту 41 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на новозбудований об?єкт нерухомого майна подаються: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об?єкта; технічний паспорт на об?єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об?єкту нерухомого майна адреси; письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об?єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).
Так, державним реєстраторам Сосніній Г.В. та Кравцю О.В. не було надано документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об?єкта, та документ, що підтверджує присвоєння об?єкту нерухомого майна адреси.
Крім того, вимогами абзацу першого пункту 12 Порядку № 1127 встановлено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.
Пунктом 81 Порядку № 1127 встановлено, що для державної реєстрації права власності на окремо розташоване індивідуально визначене нерухоме майно (дача, гараж тощо), будівництво яких здійснювалося у результаті діяльності дачного, гаражного чи іншого кооперативу, крім документів, передбачених пунктами 41 і 42 цього Порядку, також подається довідка відповідного кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.
Відповідно до пункту 42 Порядку № 1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Державному реєстратору Сосніній Г.В. не було надано документ, що підтверджує присвоєння об?єкту нерухомого майна адреси, та довідку відповідного кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.
Таким чином, державним реєстратором Сосніною Г.В. прийнято рішення за відсутності документа, що підтверджує присвоєння об?єкту нерухомого майна адреси, та довідки відповідного кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації прав має бути відмовлено, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Колегією встановлено, що державними реєстраторами, зокрема Сосніною Г.В. та Кравцем О.В. прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення та машиномісця за обставин, коли подані документи не давали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про, зокрема задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав.
Тож, рішення були прийняті державними реєстраторами Сосніною Г.В. та Кравцем О.В. з порушенням пунктів 12, 41,42, 81 Порядку № 1127, пункту 2 частини першої статті 10, пункту 1 частини першої статті 23, пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у зв'язку з чим скасовані відповідачем.
У позовній заяви позивач посилається на те, що Мін'юст розглянув скаргу підстави якої визнані судом незаконними, відповідно до постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 у справі № 522/13231/17.
Проте, суд не погоджується з такими твердженнями позивача, з огляду на наступне.
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 522/13231/17 за позовом Споживчого кооперативу "Автостоянка "Вимпел-11" до Одеської міської ради, 3-ті особи Обслуговуючий кооператив "Вимпел-Південь", Громадська організація "Захист Одеса", Комунальне підприємство "Одестранспарксервіс", в якому позивач просив суд визнати протиправним та нечинним пункт 76 (Київський район) додатку 2 до рішення Одеської міської ради від 27.08.2014 року №5286-VІ «Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, у новій редакції»; визнати протиправним та не чинним п.2 рішення Одеської міської ради від 27.08.2014 року №5286-VI «Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, у новій редакції», яким затверджено Додаток 2 «перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси (спеціально відведені стоянки)».
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 у справі № 522/13231/17 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року скасовано. Прийняте нове рішення, яким адміністративний позов Споживчого кооперативу "Автостоянка "Вимпел-11" - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 76 додатку 2 (Київський район) «Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси (спеціально відведені стоянки)», що затверджений п.2 рішення Одеської міської ради від 27.08.2014 року №5286-VI «Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, у новій редакції», відповідно до якого - місцезнаходження спеціальної земельної ділянки - м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 146/4, займана площа - 1412,50 (кв.м.), кількість місць для паркування - 114 (одиниць), технічне облаштування - облаштована. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Проте, суд зазначає, що позивачем у даній справі був Споживчий кооператив "Автостоянка "Вимпел-11" та вказаним рішенням не встановлено право власності Обслуговуючого кооператива "Вимпел-Південь" та/або набуття у власність Обслуговуючим кооперативом "Вимпел-Південь" наступного нерухомого майна: нежитлове приміщення загальною площею 8,9 кв.м. за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 146/3; машиномісце № 53 загальною площею 10,1 кв.м. за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 146/3; машиномісце № 23 загальною площею 14,7 кв.м. за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 146/3; машиномісце № 8 загальною площею 11,7 кв.м. за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 146/3 та машиномісце № 73 загальною площею 12,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, будинок 146/3. Як і не встановлено право власності позивача на земельну ділянку, на якій розміщена автостоянка з машиномісцями.
У вказаному рішенні суду також відсутній висновок про перебування вказаної земельної ділянки, на якій розміщена автостоянка з машиномісцями у користуванні позивача.
Судом під час розгляду справи № 522/13231/17 встановлено перебування у користуванні Споживчого кооператива "Автостоянка "Вимпел-11" території автостоянки, розташованої за адресою: м. Одеса. Люстдорфська дорога 146/3.
При цьому, суд також звертає увагу позивача на наявність іншого судового провадження, а саме справи № 916/1717/17.
За результатами розгляду зазначеної справи рішенням Господарського суду Одеської області від 28.09.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 зроблено висновок про те, що земельна ділянка загальною площею 1 628 м2, яка розташована за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога 146/4 використовується Споживчим кооперативом «Автостоянка «Вимпел-11» під організацію зберігання транспортних засобів на спеціально відведеній автостоянці за відсутності відповідного рішення Одеської міської ради щодо передачі у власність чи користування земельної ділянки, укладання відповідних договорів та їх державної реєстрації. На земельну ділянку 1 628 м2, яка розташована за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога 146/4, яку використовує Споживчий кооператив «Автостоянка «Вимпел-11» будь-яких прав останнього не зареєстровано, а рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) не приймались.
Крім того, посилання позивача на те, що земельна ділянка, на якій розміщено нежитлове приміщення та машиномісяця не перейшла до земель комунальної власності, суд відхиляє та зазначає, що у відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. При цьому, предметом даного спору є правомірність прийняття Міністерством юстиції України наказу №2613/5 від 31.07.2020 на підставі Висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 10.06.2020, а не спір про право власності позивача на нежитлове приміщення та машиномісця.
Крім того, щодо тверджень позивача про наявність судового спору щодо нерухомого майна, що унеможливлює розгляд скарг на рішення державного реєстратора, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав.
Відповідно до п. 10 Порядку № 1128, для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін'юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.
Таким чином, сторонами розгляду скарги є скаржник, державний реєстратор, суб?єкт державної реєстрації, інші заінтересовані особи виступають учасниками розгляду скарги.
Сторонами скарги, за результатами розгляду якої був прийнятий оскаржуваний наказ, є Одеська міська рада та держані реєстратори, зокрема Сосніна Г.В. та Кравець О.В .
Підставами для подання скарги слугували порушення державними реєстраторами, зокрема Сосніною Г.В. та Кравцем О.В. вимог законодавства у сфері державної реєстрації.
Предметом розгляду скарги були реєстраційні дії проведені державними реєстраторами, зокрема Сосніною Г.В. та Кравцем О.В. , щодо об?єктів нерухомого майна, які на праві власності були зареєстровані за позивачем.
Суд зазначає, що позивачем не надано суду доказів наявності судового провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав, як підставу для відмови Міністерством юстиції України у задоволенні скарги.
Крім того, позивачем було додано до позовної заяви висновок експерта від 10.11.2020 № 115, складений судовим експертом Гончар Наталією Вікторівною.
Проте, суд не приймає до уваги вказаний висновок, оскільки останній не стосується предмета позову у даній справі, враховуючи що зі змісту самого висновку, він був підготовлений для подання у цивільних справах № 947/6802/20, № 947/9255/20, № 947/6778/20, № 947/6801/20, № 947/28960/19, № 947/8421/20 та господарської справи № 916/3222/19.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Звертаючись до суду з даним позовом Обслуговуючий кооператив "Вимпел-Південь" просив суд скасувати наказ Міністерства юстиції України від 31.07.2020 № 2613/5 про задоволення скарги Одеської міської ради від 30.05.2019 № 99-с, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.06.2019 за № 19921-33-19.
Проте, суд зазначає, що вказаним наказом Міністерством юстиції України скасовано 113 рішень державних реєстратрів КП «Агенція державної реєстрації», з яких лише 5 рішень державних реєстраторів стосуються державної реєстрації права власності ОК "Вимпел-Південь", інші 108 рішень державних реєстраторів стосуються права власності на об'єкти нерухомого майна фізичних осіб.
Таким чином, виходячи з наведених позивачем аргументів та наданих ним доказів, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факту порушення його права або охоронюваного законом інтересу внаслідок прийняття Міністерством юстиції України наказу від 31.07.2020 № 2613/5.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу "Вимпел-Південь" не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено: 22.05.2023.
Суддя С. О. Щербаков