ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.05.2023Справа № 910/3915/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 24.743,40 грн
Представники сторін: не викликались
14.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 24.743,40 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що у жовтні 2022 року за накладною № 53994414 зі станції Курахівка Донецької залізниця ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦФЗ» відправлено на станцію Хоростків Львівської залізниці вагон № 56275118 з вантажем. Під час заповнення накладної відповідачем зазначена маса вантажу у вагоні 60.700,00 кг. 13.10.2022 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці працівниками станції було складено акт загальної форми АРМ ПКО № 5213 від 13.10.2022, яким виявлено у вагоні № 56275118 комерційну несправність. 21.10.2022 на станції Хоростків Львівської залізниці, працівниками станції на додаток до акту № 5213 від 13.10.2022 здійснено контрольне зважування зазначеного вагону та виявлено недостачу вантажу у загальній кількості 2.400,00 кг, про що складено відповідний комерційний акт № 363106/10 від 23.10.2022. У зв'язку з викладеним, позивачу були спричинені збитки у розмірі 24.743,40 грн вартості недостачі вантажу, які відповідач, як перевізник зобов'язаний відшкодувати. .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 відкрито провадження у справі № 910/3915/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі до суду відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 21.03.2023 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105494172204 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.
Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Відповідач ухвалу суду від 21.03.2023, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 27.03.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105494172204, а отже відповідач мав подати відзив на позов у строк до 11.04.2023 включно.
11.04.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (поданий до відправлення до поштового відділення зв'язку 04.04.2023), згідно з яким відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування поданих заперечень відповідач посилається на те, що при розрахунках необхідно застосовувати відсоток природної втрати вантажу під час перевезення передбачений для вантажів завантажених у вологому стані, на підставі п. 27 «Правил видачі вантажів», а саме 2% від загальної маси, а не 1%, як застосовує позивач. Також відповідач посилається на ст. 111 Статуту залізниць України, в частині звільнення залізниці від відповідальності, зокрема у випадку коди вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами.
12.04.2023 від позивача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
26.04.2023 від позивача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів, а саме докази понесених позивачем витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
17.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Д.Трейдінг» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» (позивач, покупець) укладено договір постачання № 1-1-2022/013 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору на умовах, викладених у розділах цього договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію, надалі «вугілля», за марочним складом, ціною та в кількості, неведеним у відповідних специфікаціях до цього договору.
03.10.2022 між постачальником та покупцем підписано специфікацію № 11 до договору № 1-1-2022/013 від 17.05.2022, згідно з умовами якої постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити вугілля загальною вартістю 34.500.000,00 грн.
Специфікацією № 11 від 03.10.2022 визначено вантажовідправником ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», станція вантажовідправника - залізнична станція «Ароматна» та/або ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦОФ», станція вантажовідправника - залізнична станція «Курахівка», а вантажоодержувачем зазначено ТОВ «Радехівський цукор», станція вантажоодержувача - залізнична станція «Хоростків».
Відповідно до п. 2.2 договору датою поставки (передачі) вугілля (відповідної партії) від постачальника до покупця вважається дата календарного штемпеля залізничної станції відправлення, на залізничній накладній, яка засвідчує про приймання вантажу до перевезення.
Сторони обумовлюють, що право власності на вугілля, а також усі ризики втрати або пошкодження вугілля (його частини), яке постачається за цим договором, переходить від постачальника до покупця з моменту (дати) поставки вугілля (його частини).
Згідно з п. 2.3 договору вугілля постачається партіями, залізничним транспортом у справних полувагонах навалом. Мінімальна партія відвантаження - 1 полувагон.
На кожну партію вугілля протягом 7 робочих днів з дати поставки, постачальник надає покупцю наступні товаросупровідні документи: залізничні накладні - копія засвідчена печаткою вантажовідправника один примірник; посвідчення якості - оригінал один примірник; рахунок-фактуру - оригінал один примірник; акт приймання-передачі вугілля з зазначенням дати відвантаження, ваги, номерів залізничних накладних, вагонів - два примірники. (п. 2. 4 договору)
З наявного в матеріалах справи підписаного сторонами 10.10.2022 акту приймання-передачі вугільної продукції № 1010-3 від 10.10.2022 до договору № 1-1-2022/013 від 17.05.2022 вбачається що 10.10.2022 постачальником передано (відвантажено), а покупцем прийнято вугілля кам'яне, ДГ (13-100): загальна кількість - 121,300 тонн, фактична вартість - 11.500,00 грн за тону, загальна вартість - 1.673.940,00 грн; за залізничною накладною № 53994414 у вагоні № 56275118 відправлено 60,70 тонн; за залізничною накладеною № 53994539 у вагоні № 61014429 відправлено 60,60 тонн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що під час прибуття вагону № 56275118 на станцію призначення було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній № 53994414, яка є меншою на 2400 кг (2,4 тони), тому Акціонерне товариство «Українська залізниця» (відповідач), як перевізник вантажу, має відшкодувати збитки у вигляді вартості втраченого вантажу в сумі 24.743,00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
У відповідності до ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць (далі - Статут), який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (стаття 2 Статуту).
Відповідно до статті 5 Статуту на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує:
а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила);
б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів;
в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів);
г) інші нормативні документи.
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно із статтею 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Абзацами першим статті 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ», як вантажовідправник, відправило зі станції Курахівка Донецької залізниці на станцію Хоростків Львівської залізниці вагон № 56275118 за накладною № 53994414, з вантажем - вугілля кам'яне марки г-газове, вологість не менше 8%, насипом - одержувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор».
Згідно частини 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно зі ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 306 Господарського кодексу України встановлено, що загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Як передбачено ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 22 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (надалі - Статут), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
З матеріалів справи вбачається, що постачальник при відправленні вантажу зазначив, що згідно накладної № 53994414 вантаж у вагоні № 56275118 складає 60700 кг; спосіб визначення маси - на вагонних вагах (150 т), заводський № 0934, відправником; вантаж у вагон завантажено вантажовідправником.
Згідно з абзацами 1 та 2 статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Доказів того, що залізницею при прийняті вантажу до відправлення було перевірено правильність відомостей в накладній № 53994414 та встановлено її невідповідність не подано.
Пунктом 52 Статуту встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.
Пунктом 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083 передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Відповідно до п. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин як невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем було складено наступні акти за накладною № 53994414 по вагону № 56275118:
13.10.2022 складено акт загальної форми АРМ ПКО № 5213 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, яким встановлено: комерційна несправність (код - 9142000-2), наявність ознак не збереженості навалочного вантажу при перевезені у вагонах відритого типу;
15.10.2022 складено акт загальної форми АРМ ПКО № 52556 на станції Знам'янка Одеської залізниці, яким встановлено: комерційна несправність (код - 9990002-0), інші несправності пов'язані з умовами перевезення;
15.10.2022 складено акт загальної форми АРМ ПКО № 78595 на станції Знам'янка Одеської залізниці, яким встановлено: комерційна несправність (код - 9990002-0), інші несправності пов'язані з умовами перевезення.
По прибуттю на станцію призначення Хоростків Львівської залізниці відповідачем, у зв'язку з виявленням недостачі вантажу у вагоні № 56275118, складено комерційний акт № 363106/10 від 23.10.2022, яким встановлено наступне: 21.10.2022 за накладною № 53994414 від 10.10.2022 прибув вагон № 56275118, вантажопідйомністю 69,0 т.; вагон у технічному стані виявився справним; вантаж завантажено засобами відправника; масу вантажу при завантажені визначено відправником на вагонних вагах (150 т.); перевізних документах зазначено: вугілля Г, насипом 60700 кг; насправді виявилось: вугілля Г, насипом, вага брутто - 79850 кг, тара - 21550 кг, вага нетто - 58300 кг.
В розділі Д комерційного акту № 363106/10 від 23.10.2022 «Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку» відповідачем зазначено наступне: 21.10.2022 на підставі акту з/ф ст. Нижньодніпровськ-Вузол 5213 від 13.10.2022, проводилось комісійне зважування вагону № 56275118, що прибув за відправкою, вказаною на звороті цього акту. За документом значиться: вантаж вугілля кам'яне марки г-газове, насипом, навантажено вище бортів, марковано розчином вапна, вага брутто - не вказана, тара 21800 кг, нетто - 60700 кг. При комісійному зважуванні вагона у присутності агента комерційного ОСОБА_1 , ДС ОСОБА_2., представника інженера ОСОБА_3., на справних вагонних 150 тн тензометричних вагах ТОВ «Радехівський цукор», заводський 263, що пройшли держповірку 11.10.2022, виявилось: вага брутто - 79850 кг, тара перевірено - 21550 кг, вага нетто - 58300 кг, що менше ваги вказаної в документі на 2400 кг. Навантаження вантажу вище бортів 250 мм, марковано вапном. Маються поглиблення за рухом поїзда: з 1 по 7 люк довжиною 10500 мм, шириною 1000 мм-1500 мм, глибиною 400-500 мм. В технічному відношенні вагон справний. Вагон бездверний, розвантажувальні люки закриті, висипання вантажу немає.
Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, а тому визнається судом належним та допустимим доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу, та недостачі вантажу, який перевозився у вагоні № 56275118.
Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Згідно із статтею 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Згідно ст. 115 Статуту, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до п. 3.1 договору постачання № 1-1-2022/013 від 17.05.2022 ціна (базова договірна ціна) вугілля встановлюється на базисних умовах постачання, передбачених цим договором, та зазначається сторонами у відповідних у специфікаціях до цього договору.
Фактична договірна ціна вугілля, яке постачається за цим договором, буде розрахована за фактом приймання вугілля, з урахуванням положень цього договору та приплат/скидок, обумовлених у специфікаціях. (п. 3.2 договору постачання № 1-1-2022/013 від 17.05.2022)
На підтвердження вартості вантажу позивачем надано специфікацію № 11 від 03.10.2022 та акт приймання-передачі вугільної продукції № 1010-3 від 10.10.2022, згідно з якими базова ціна вугілля кам'яного становить 11.500,00 грн без ПДВ за 1 тонну, фактична ціна - 11.500,00 грн без ПДВ за 1 тонну (11.500,00 грн + 20% ПДВ = 13.800,00 грн).
Відповідно до п. 2.7 роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Статут не передбачає обов'язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу.
Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
При розрахунку розміру заявлених позовних вимог позивач застосовує як норму недостачі при перевезені 1% від маси, зазначеної в перевізних документах (60700 кг х 1% = 607 кг).
Відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що оскільки в накладній № 53994414 вказано, що вологість вугілля становить не менше 8%, як норму недостачі при перевезені необхідно застосувати 2% від маси, зазначеної в перевізних документах.
Суд не погоджується з наданими відповідачем запереченнями з огляду на наступне
Згідно з пунктом 27 Правил видачі вантажу, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 1) 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 2) 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 3) 1% маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 4) 0,5 % маси всіх інших вантажів.
Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються:
- від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці;
- від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.
Судом встановлено, що вантажовідправник передав відповідачу для перевезення вугілля кам'яне, яке відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), Митного тарифу України, встановленого Законом України №584-VII від 19.09.2013 (Група 27 Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні) та розділу 1 ДСТУ 4082-2002 «Паливо тверде. Ситовий метод визначання гранулометричного складу», затвердженого наказом Держстандарту України №163 від 19.03.2002, є мінеральним паливом.
Згідно з ДСТУ 4083:2012 «Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях» для вугілля першої та другої категорії марок ДГ, Г Західного Донбасу, як виняток, загальна волога на робочий стан палива W, має бути не більше 16,0%, а як вбачається з наявної в матеріалах справи залізничної накладної № 53994414 (графа 20) завантажено вугілля кам'яне марки г-газовий, вологість якого не менше 8%, тобто з характеристиками в межах встановлених норм.
Отже, з урахуванням п. 27 Правил видачі вантажів, враховуючи те, що втраченим вантажем за спірними залізничними накладними було вугілля кам'яне, а за даними, які зазначені в графі 20 цієї накладної, у вугіллі кам'яному показник вологи не перевищує гранично допустиму норму, позивачем обґрунтовано застосовану норму природних втрат у розмірі 1% від маси вантажу при розрахунку збитків (2400 кг недостачі вказаної у комерційному акті - 607 кг 1% природніх втрат = 1793 кг недостачі).
Таким чином, господарським судом встановлено, що розрахунок позивача є вірним, а сума збитків, заподіяних позивачу внаслідок втрати частини вантажу з вини перевізника, з урахуванням норми природних втрат, становить 24.743,40 грн (1.793 кг х 13.800,00 грн)
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної поведінки відповідача, що виявилась у незбереженні вантажу, який перевозився у вагоні № 56275118, завданої шкоди - нестачі товару на загальну суму 24.473,40 грн та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому, відповідачем в свою чергу не доведено суду належними та допустимими доказами, що нестача вантажу у вагонах сталась не з вини відповідача відповідно до ст. 127 Статуту залізниць України.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Стосовно розподілу витрат позивача на правову допомогу в розмірі 17.622,00 грн слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).
Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
У позовній заяві позивачем зазначено, що орієнтовний розрахунок витрат позивача на професійну правничу допомогу становить 20.000,00 грн.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
01.01.2021 між позивачем (довіритель) та Адвокатським об'єднанням «Галицька правнича група» (адвокатська фірма) був укладений договір про надання підприємству правової допомоги № 317НП/20 (далі - договір № 317НП/20) за умовами якого довіритель доручає, а адвокатська фірма бере на себе зобов'язання надавати необхідну довірителю правову допомогу для забезпечення його власної господарської діяльності, а довіритель зобов'язується своєчасно приймати та оплачувати вартість правової допомоги.
Пунктом 11.1 договору № 317НП/20 сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021.
Додатковою угодою № 3 від 30.12.2021, укладеною між довірителем та адвокатською фірмою, сторони домовилися внести зміни у п. 11.1 та викласти його у наступній редакції: « 11.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022».
Додатковою угодою № від 30.12.2022, укладеною між довірителем та адвокатською фірмою, сторони домовилися внести зміни у п. 11.1 та викласти його у наступній редакції: « 11.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2023».
Відповідно до п. 2.1 договору № 317НП/20 адвокатська фірма бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу згідно умов цього договору на підставі заявок довірителя та/або на підставі протоколів доручення.
Відповідно до протоколу доручення № 5-РЦ/УЗ від 18.11.2022 сторони домовилися, що адвокатська фірма веде судову справу у всіх судових органах та інстанціях, в т.ч. і в Господарському суді міста Києва по справі за позовом довірителя до АТ «Українська залізниця» щодо стягнення збитків завданих частковою втратою (недостачею) вантажу (вугілля) по накладній № 53994414 (вагон № 56275118).
Пунктом 4 доручення № 5-РЦ/УЗ від 18.11.2022 встановлено, що цим дорученням сторони погодили наступні планові види робіт у судовій справі, їх ціну, орієнтовну кількість та порядок оплати: вивчення, аналіз доказів у справі - 900,00 грн за 1 год.; вивчення, аналіз законодавства та судової практики - 900,00 грн за 1 год.; визначення судової перспективи та стратегії у судовій справі - 900,00 грн за 1 год.; формування додатків до юридичних та процесуальних документів - 900,00 грн за 1 год.; виготовлення позовної заяви - 900,00 грн за 1 год.; виготовлення інших процесуальних документів у судовій справі, що передбачені процесуальним кодексом - 900,00 грн за 1 год.; представництво у судовому засіданні - 900,00 грн за 1 год.; виготовлення юридичних документів у судовій справі (адвокатський запит, заява, вимога тощо) - 900,00 грн за 1 год.; усна/письмова консультація довірителя - 900,00 грн за 1 год.; робота з доказовою базою після порушення провадження у справі (отримання доказів, дослідження доказів, подання доказів до суду) - 900,00 грн за 1 год.; представництво інтересів довірителя перед третіми особами - 900,00 грн за 1 год.; компенсація витрат, в тому числі, транспортних витрат/відряджень - по факту понесення витрат.
Довіритель зобов'язаний здійснити оплату винагороди (гонорару) по факту закінчення адвокатською фірмою виконання робіт (надання послуг) чи їх окремих етапів згідно цього протоколу, кількість та вартість яких погоджена сторонами в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) (п. 5 доручення № 5-РЦ/УЗ від 18.11.2022)
Відповідно до абз. 4 п. 4.1 договору № 317НП/20 протягом звітного місяця, адвокатська фірма надає довірителю у доступній формі та загальнодоступними джерелами комунікації узагальнений письмовий звіт про виконану роботу з надання правової допомоги на підставі заявок довірителя та виконану роботу під час представництва на підставі протоколів доручення.
Матеріали справи містять докази понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 17.622,00 грн.
Понесені витрати у розмірі 7.650,00 грн підтверджуються наступним:
- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 52 від 28.02.2023 за ПД 5-РЦ/УЗ судова справа до АТ «Українська залізниця», 8,5 год., сума 7.650,00 грн;
- звіт до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 52 від 28.02.2023, відповідно до якого на вивчення, аналіз доказів до порушення провадження у справі, вивчення, аналіз законодавства та судової практики, визначення судової перспективи та стратегії у судовій справі витрачено 4 години, на виготовлення позовної заяви, виготовлення та завірення додатків до позовної заяви, примірників позовної заяви з додатками для інших учасників справи витрачено 4,5 години;
- платіжна інструкція № 1С4519 від 07.03.2023, згідно з якою позивачем перераховано адвокатській фірмі 7.650,00 грн, призначення платежу: «оплата за послуги згідно договору договір № 317НП/20 від 01.01.2021 Протокол Доручення № 5-РЦ/УЗ від 18.11.2022, Рах. № 41».
Понесені витрати у розмірі 5.400,00 грн підтверджуються наступним:
- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 129 від 31.03.2023 за ПД 5-РЦ/УЗ судова справа до АТ «Українська залізниця», 6,0 год., сума 5.400,00 грн;
- звіт до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 129 від 31.03.2023, відповідно до якого на виготовлення позовної заяви, виготовлення та завірення додатків до позовної заяви, примірників позовної заяви з додатками для інших учасників справи витрачено 3,0 години, на виготовлення відповіді на відзив на позовну заяву витрачено 3,0 години;
- рахунок на оплату № 96 від 31.03.2023 за ПД 5-РЦ/УЗ судова справа до АТ «Українська залізниця», 6,0 год., на суму 5.400,00 грн;
- платіжна інструкція № 1С6217 від 06.04.2023, згідно з якою позивачем перераховано адвокатській фірмі 5.400,00 грн, призначення платежу: «оплата за послуги згідно договору договір № 317НП/20 від 01.01.2021 Протокол Доручення № 5-РЦ/УЗ від 18.11.2022, Рах. № 96».
Понесені витрати у розмірі 4.572,00 грн підтверджуються наступним:
- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 186 від 14.04.2023 за ПД 5-РЦ/УЗ судова справа до АТ «Українська залізниця», 5,08 год., сума 4.572,00 грн;
- звіт до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 186 від 14.04.2023, відповідно до якого на виготовлення інших процесуальних документів у судові справі, що передбачені процесуальним кодексом: заяви, клопотання, пояснення, тощо та додатків до них/клопотання про долучення доказів з додатками витрачено 5,08 годин;
- рахунок на оплату № 112 від 14.04.2023 за ПД 5-РЦ/УЗ судова справа до АТ «Українська залізниця», 5,08 год., на суму 4.572,00 грн;
- платіжна інструкція № 1С6840 від 18.04.2023, згідно з якою позивачем перераховано адвокатській фірмі 4.572,00 грн, призначення платежу: «оплата за послуги згідно договору договір № 317НП/20 від 01.01.2021 Протокол Доручення № 5-РЦ/УЗ від 18.11.2022, Рах. № 112».
Судом встановлено, що у звіті до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 129 від 31.03.2023 зазначено, що на виготовлення позовної заяви, виготовлення та завірення додатків до позовної заяви, примірників позовної заяви з додатками для інших учасників справи адвокатською фірмою витрачено 3,0 години, тоді як відповідно до звіту до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 52 від 28.02.2023 дана послуга вже була надана (витрачено 4,5 години) та оплачена позивачем (платіжна інструкція № 1С4519 від 07.03.2023).
Відповідно до п. 2.10 договору № 317НП/20 адвокатській фірмі для надання правової допомоги згідно цього договору та протоколів доручення надається право самостійно видавати ордери своїм адвокатам на ведення справ згідно вимог чинного законодавства України та видавати довіреності своїм працівникам з обсягом повноважень, необхідних для якісного, повного та своєчасного виконання доручень, даних довірителем.
Представництво інтересів та захист прав позивача здійснював адвокат Боровець Микола Степанович на підставі виданого Адвокатським об'єднанням «Галицька правнича група» довіреності № 2/0109 від 01.09.2022.
Підтвердженням того, що Боровець Микола Степанович є адвокатом свідчить свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1726 від 11.08.2010.
Відповідач заперечуючи проти позову також заперечував щодо стягнення із залізниці витрат на професійну правничу допомогу у цій справі.
Проте, відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу не подано та жодними засобами доказування неспівмірність розміру витрат не підтверджено.
Суд приходить до висновку про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, суд не вбачає підстав для покладення на відповідача понесених позивачем витрат у розмірі 2.700,00 грн (3 години х 900,00 грн) за виготовлення позовної заяви, виготовлення та завірення додатків до позовної заяви, примірників позовної заяви з додатками для інших учасників справи, відповідно до звіту до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 129 від 31.03.2023, оскільки судом встановлено, що дана послуга була надана адвокатською фірмою та сплачена позивачем, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 52 від 28.02.2023, звітом до вказаного акту та платіжною інструкцією № 1С4519 від 07.03.2023.
Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного перерахування коштів на підставі договору, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на професійну правову допомогу покладаються на відповідача частково в сумі 14.922,00 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівський цукор» (80250, Львівська обл., Червоноградський р-н, с. Павлів, просп. Юності, 39, код ЄДРПОУ 36153189) 24.743 (двадцять чотири тисячі сімсот сорок три) грн 40 коп. збитків, 2.684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 14.922 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот двадцять дві) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя В.В.Сівакова