ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.05.2023Справа № 910/13308/22
Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
справу № 910/13308/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ХОЛД"
про стягнення 3 147 480,22 грн.
Представники сторін:
від позивача: Литвинов В.В.; Серебряник О.О.;
від відповідача: Прядко Р.В.
До Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ХОЛД" про стягнення 3 147 480,22 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором №БГ-22/0500 про участь у балансуючій групі від 28.04.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 26.01.2023.
24.01.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній не визнає стягнення заявленої заборгованості за договором, оскільки вважає, що є необхідність в перевірці інформації, яка міститься в документах, на яких ґрунтуються твердження позивача, а саме: в актах купівлі-продажу, актах зарахування зустрічних однорідних вимог, коригуючих актів тощо та їх підписання сторонами. Також, відповідач просить суд врахувати розділ 10 договору щодо наявності на даний час обставин непереробної сили у вигляді війни, у зв'язку чим просив зменшити заявлені позивачем до стягнення пені та штрафні санкції на 90%. Крім того, відповідач заперечив щодо розміру витрат на правничу допомогу та просив їх зменшити.
Разом з відзивом відповідач подав клопотання про витребування доказів, а саме оригінали електронних доказів - акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, акти зарахування зустрічних вимог з доказами їх підписання у сервісі «Вчасно».
25.01.2023 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання.
26.01.2023 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про витребування доказів.
Присутній у судовому засіданні 26.01.2023 представник позивача заперечив проти задоволення клопотань відповідача про витребування доказів та відкладення розгляду справи.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів з огляду на недотримання заявником приписів ст. 81 ГПК України.
Водночас, суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відклав підготовче засідання у справі на 16.02.2023.
31.01.2023 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
15.02.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
16.02.2023 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач збільшив розмір позовних вимог до 7 503 153,42 грн.
Також, 16.02.2023 через канцелярію суду позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналів електронних доказів, розміщених на електронному носії STICKDRIVE USB 3.0 та роздруківка яких у паперовому вигляді додано до позовної заяви.
Крім того, позивач подав заяву про вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу після подання до суду доказів їх приймання-передачі та доказів оплати шляхом ухвалення додаткового рішення в порядку ст. 244 ГПК України.
Присутній у судовому засіданні 16.02.2023 представник позивача просив прийняти до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог та долучити до матеріалів справи оригінали електронних доказів, розміщених на електронному носії STICKDRIVE USB 3.0.
Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2023 відкладено підготовче засідання у справі на 02.03.2023, у зв'язку з поданням позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог, копія якої була надіслана на адресу відповідача тільки 16.02.2023.
02.03.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю додаткового часу для отримання доказів по справі, та для підготовки заперечень на заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Присутній у судовому засіданні 02.03.2023 представник позивача просив прийняти до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог та заперечив щодо задоволення заяви відповідача про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача просив задовольнити заяву про відкладення розгляду справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, оскільки остання подана з дотриманням приписів ст. 46 ГПК України.
Таким чином, подальший розгляд позовних вимог здійснюється в межах нової ціни позову - 7 503 153,42 грн.
В підготовчому засіданні на підставі ч. 5 ст. 183 ГПК України було оголошено перерву до 23.03.2023.
20.03.2023 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про збільшення позовних вимог.
22.03.2023 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.
23.03.2023 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про витребування доказів.
Присутній у судовому засіданні 23.03.2023 представник позивача заперечив щодо клопотання відповідача про витребування доказів та просив призначити справу до судового розгляду.
Представник відповідача просив задовольнити клопотання про витребування доказів, направлене на адресу суду 22.03.2023.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів з огляду на недотримання заявником приписів ст. 81 ГПК України та пропуску строку на його подання без поважних причин.
Враховуючи відсутність будь-яких інших заяв і клопотань представників сторін та оскільки у підготовчому засіданні 23.03.2023 вирішені питання, зазначені у ч. 2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, а також здійснені усі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.04.2023.
18.04.2023 від адвоката Безелюк І.С. надійшла заява, в якій остання повідомила про припинення представництва інтересів ТОВ "ЕНЕРГО ХОЛД" у даній справі.
20.04.2023 на електронну пошту суду від представника ТОВ "ЕНЕРГО ХОЛД" адвоката Прядко Р.В. надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та проведення судового засідання за участю представника відповідача, а також доповнення до вказаного клопотання, відповідно до яких адвокат просить відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання за станом здоров'я.
Представник позивача 20.04.2023 через канцелярію суду подав заперечення на клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Враховуючи приписи п. 2 ч. 2 ст.202 ГПК України, суд задовольнив клопотання представника відповідача та відклав судове засідання у справі на 11.05.2023.
08.05.2023 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/13308/22 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/6317/23, предметом якої є визнання недійсним Договору №БГ-22/0500 про участь у балансуючій групі від 28.04.2022.
08.05.2023 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову.
09.05.2023 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшли заперечення проти задоволення заяви про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.05.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП" задоволено. Вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та на майно, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО ХОЛД» у межах суми позову 7 503 153 грн. 42 коп.
10.05.2023 та 11.05.2023 через канцелярію суду від представників позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Присутній у судовому засіданні 11.05.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав з посиланням на обставини, наведені у позовній заяві та з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача просив задовольнити клопотання про зупинення провадження у справі та заперечив проти позовних вимог, а також просив задовольнити клопотання про зменшення розміру неустойки, 3% річних та інфляційних втрат.
Суд, на підставі ч. 2 ст.207 ГПК України, залишив без розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, як таке, що подано з пропуском строку на стадії судового розгляду.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 11.05.2023, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Товариство з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг груп», далі за текстом - позивач або ТОВ «ЕТГ», є учасником ринку та здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу на підставі ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що підтверджується постановою НКРЕКП №684 від 10.07.2018 «Про видачу ліцензії з постачання електричної енергії споживачу ТОВ «ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП»», яка розміщена на офіційному сайті НКРЕКП за адресою: https://www.nerc.gov.ua/? id=33136.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО ХОЛД», далі за текстом - відповідача або ТОВ «ЕНЕРГО ХОЛД»», є учасником ринку та здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу на підставі ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що підтверджується постановою НКРЕКП №1720 від 16.09.2020 «Про видачу ліцензій з постачання електричної енергії споживачу ТОВ «АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ», ТОВ «БІЗНЕС АЛЬЯНС-ГРУПП», ТОВ «ЕЛЕКТРОАТОМ», ТОВ «ЕНЕРГО ХОЛД» та ТОВ «ЄВРО ЕНЕРДЖІ ПЛЮС»», яка розміщена на офіційному сайті НКРЕКП за адресою: https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-vidachulitsenziy-z-postachannya-elektrichnoi-energii-spozhivachu-tov-azovenergoproekt-tovbiznes-alyans-grupp-tov-elektroatom-tov-energo-khold-ta-tov-evro-enerdzhi-plyus.
Отже, позивач та відповідач є учасниками ринку електричної енергії та зобов'язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії.
Відповідно до п. 1.1.2, п. 1.11.1 та п. 1.11.8 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 N 307 (далі - Правила ринку), система управління ринком (Market management system) - програмноінформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції. За допомогою системи управління ринком здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами. Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.
Главою 5.15. Правил ринку передбачено порядок обчислення небалансів електричної енергії.
22.05.2019 між ТОВ «ЕТГ» та НЕК «УКРЕНЕРГО» у ролі ОСП укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії №0152-01024.
10.12.2020 між ТОВ «ЕНЕРГО ХОЛД» та НЕК «УКРЕНЕРГО» у ролі ОСП укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії №1934-01024.
Інформація про укладені договори наявна в реєстрі учасників ринку, який знаходиться на сайті НЕК «УКРЕНЕРГО» за адресою https://wservice.ua.energy/entsoe/getparticipant.
Таким чином ТОВ «ЕТГ» та ТОВ «ЕНЕРГО ХОЛД», як електропостачальники, зобов'язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії перед НЕК «УКРЕНЕРГО» у ролі ОСП та проводити розрахунки за небаланси електричної енергії у відповідності до Правил ринку на підставі даних системи управління ринком.
Частиною 3 статті 70 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що об'єднання учасників ринку у балансуючі групи здійснюється на добровільній договірній основі, за умови дотримання ними типових вимог до балансуючої групи, визначених правилами ринку.
Порядок створення, реєстрації та припинення балансуючих груп визначається правилами ринку.
Пунктом 1.5.1. Правил ринку передбачено, що усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електричну енергію за договорами про постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії, для чого кожен учасник ринку зобов'язаний стати СВБ (стороною, відповідальним за баланс) або передати свою фінансову відповідальність за небаланси іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи на підставі укладення/приєднання до відповідного договору. Якщо учасник ринку передає свою фінансову відповідальність за небаланси іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи, договір про врегулювання небалансів, укладений між ОСП та цим учасником ринку, призупиняє свою дію в частині фінансової відповідальності за небаланси на час дії договору щодо участі в балансуючій групі.
28.04.2022 між позивачем та відповідачем було укладено Договір №БГ-22/0500 про участь у балансуючій групі.
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що ТОВ «ЕТГ», як сторона, відповідальна за баланс (СВБ), зобов'язується нести фінансову відповідальність за небаланси ТОВ «ЕНЕРГО ХОЛД», як учасника балансуючої групи, перед оператором системи передачі (НЕК «УКРЕНЕРГО»), а учасник балансуючої групи зобов'язується нести фінансову відповідальність за свої небаланси перед СВБ.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що його ціна складається із сум:
- 2.1.1. вартості електричної енергії для врегулювання позитивних небалансів Учасника балансуючої групи;
- 2.1.2. вартості електричної енергії для врегулювання негативних небалансів Учасника балансуючої групи;
- 2.1.3. вартості послуг СВБ з адміністрування фінансової гарантії Учасника.
Відповідно до п. 3.10. Договору, за результатами кожного кварталу (період з 01 січня по 31 березня включно, з 01 квітня по 30 червня включно, з 01 липня по 30 вересня включно, з 01 жовтня по 31 грудня включно року, в якому надаються послуги) СВБ формує Акт надання послуг з адміністрування фінансової гарантії. До Акту надання послуг з адміністрування фінансової гарантії на вимогу Учасника може надаватися деталізована інформація про обсяги та вартість наданих Учаснику послуг в розрізі кожного місяця, які охоплені таким Актом.
У п. 3.11. Договору визначено, що протягом 3 (трьох) робочих днів, після настання кожного кварталу, СВБ надає Учаснику балансуючої групи підписаний зі своєї сторони Акт надання послуг з адміністрування фінансової гарантії. Кількість примірників Акту надання послуг з адміністрування фінансової гарантії залежить від форми їх підписання: на паперовому носії інформації - 2 примірники, у разі використання КЕП - 1 примірник.
Пунктом 3.12. Договору передбачено, що учасник зобов'язаний підписати та повернути Акт надання послуг з адміністрування фінансової гарантії не пізніше 2 (двох) робочих днів з моменту його отримання від СВБ.
Акт надання послуг з адміністрування фінансової гарантії за відповідний розрахунковий місяць є підставою для здійснення Учасником оплати наданих послуг з адміністрування фінансової гарантії (п. 3.13. Договору).
Сторони у п. 3.14. Договору встановили, що вартість послуг, яка визначена СВБ в Акті надання послуг з адміністрування фінансової гарантії, підлягає оплаті Учасником протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання Учасником вказаного Акту в онлайн сервісі електронного документообігу «Вчасно», а в разі відсутності Учасника у вказаному сервісі - з дати направлення вказаного Акту (в т.ч. його сканованої копії) на електронну пошту Учасника, зазначену в реквізитах Договору.
Пунктом 4.2. Договору передбачено, що фактичні обсяги купівлі-продажу електричної енергії, продані однією Стороною і куповані іншою Стороною з метою врегулювання небалансів, визначаються в Акті купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів з урахуванням коригувань, який оформлюється Сторонами в порядку, визначеному цим Договором.
Відповідно до п. 5.3. Договору передбачено, що протягом 4 (чотирьох) робочих днів, що настають після 16 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, СВБ формує та надає Учаснику балансуючої групи підписаний зі своєї сторони Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за розрахунковий місяць. Кількість примірників Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів залежить від форми їх підписання: на паперовому носії інформації - 2 примірники, у разі використання КЕП - 1 примірник. Учасник балансуючої групи підписує
Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за розрахунковий місяць та повертає примірник підписаного акту на адресу СВБ протягом одного робочого дня з моменту отримання акту від СВБ (п.5.5. Договору).
Пунктом 5.4. Договору передбачено, що Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за відповідний розрахунковий місяць є підставою для здійснення Сторонами розрахунків за придбану електричну енергію.
У п. 5.7. Договору визначено, що вартість електричної енергії, яка придбана згідно Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за відповідний розрахунковий місяць, підлягає оплаті протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання Учасником вказаного Акту в онлайн сервісі електронного документообігу «Вчасно», а в разі відсутності Учасника у вказаному сервісі - з дати направлення вказаного Акту (в т.ч. його сканованої копії) на електронну пошту Учасника, зазначену в реквізитах Договору.
Умовами п. 5.9. Договору передбачено, що якщо Учасник балансуючої групи має заперечення до інформації, яка міститься в Акті купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за розрахунковий місяць, він зобов'язаний письмово повідомити про це СВБ на наступний робочий день після їх отримання. Наявність заперечень до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів не звільняє Учасника від обов'язку здійснити розрахунки за ним за виключенням явної арифметичної помилки та(або) описки (в такому випадку строк здійснення Учасником оплати збільшується на строк виправлення СВБ помилки/ описки). Заперечення Учасника до інформації, яка міститься в Акті купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за розрахунковий місяць розглядаються СВБ протягом 2 (двох) робочих днів з дати отримання заперечень.
Пунктом 5.10. Договору встановлено, що сторони погодили, що у випадку не підписання без поважних причин (викладених у письмових запереченнях) та не направлення Учасником Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за розрахунковий місяць у строки, визначені Договором, підписаний СВБ акт вважається погодженим та прийнятим Учасником балансуючої групи, та є підставою для здійснення розрахунків між Сторонами за цим Договором.
Пунктом 6.3. Договору передбачено, що протягом 2 (двох) робочих днів з дня отримання від АР коригувального акту (акту-коригування (врегулювання)) СВБ направляє Учаснику балансуючої групи Коригувальний акт врегулювання небалансів за розрахунковий місяць. Кількість примірників Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів залежить від форми їх підписання: на паперовому носії інформації - 2 примірники, у разі використання КЕП - 1 примірник.
У п. 6.6. Договору визначено, що вартість електричної енергії, яка підлягає оплаті та/або поверненню за результатами процедури врегулювання визначається на підставі Коригувального акту врегулювання небалансів за відповідний розрахунковий місяць. Вказані розрахунки здійснюються Учасником протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання Учасником вказаного Коригувального акту (врегулювання) в онлайн сервісі електронного документообігу «Вчасно», а в разі відсутності Учасника у вказаному сервісі - з дати направлення вказаного Коригувального акту врегулювання (в т.ч. його сканованої копії) на електронну пошту Учасника, зазначену в реквізитах Договору.
Отже, Коригувальний акт (врегулювання) є підставою для здійснення Сторонами розрахунків за придбану електричну енергію в розмірах, що Сторони повинні сплатити та/або повернути одна одній за результатами процедури врегулювання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в обґрунтування виникнення у відповідача заборгованості у загальній сумі 7 168 098,69 грн надано наступні докази:
- Акт №1700 від 30.09.2022 надання послуг з адміністрування фінансової гарантії на суму 4 091,66 грн, який підписано сторонами Договору у сервісі електронного документообігу «Вчасно»;
Акт №ВН-2022/8-43524008 від 31.08.2022 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у серпні 2022 року на суму 1 331 833,20 грн., який підписано сторонами Договору у сервісі електронного документообігу «Вчасно».
Відповідач здійснив часткову оплату за придбану згідно цього акту електричну енергію частково на суму 1 100 000,00 грн, а зобов'язання на суму 167 233,79 грн. були припинені шляхом заліку зустрічних однорідних вимог (докази додаються).
Отже, враховуючи наведене, сума заборгованості за цим актом складає 64 599,41 грн. (1 331 833,20 грн. - 1 100 000,00 грн. - 167 233,79 грн.).
- Акт №ВН-2022/9-43524008 від 30.09.2022 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у вересні 2022 року на суму 2 046 863,71 грн., який підписано сторонами Договору у сервісі електронного документообігу «Вчасно». Зобов'язання за вказаним актом на суму 153 632,94 грн. були припинені шляхом заліку зустрічних однорідних вимог. Відповідач не здійснював оплати за цим актом.
Відтак, сума заборгованості за цим актом складає 1 893 230,77 грн. (2 046 863,71 грн. - 153 632,94 грн.).
- Коригувальний акт №ВНк-2022/5-43524008 від 05.10.2022 на суму 6 838,84 грн., який підписано сторонами Договору у сервісі електронного документообігу «Вчасно». Відповідач не здійснював оплати за цим актом.
- Акт №ВН-2022/10-43524008 від 31.10.2022 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у жовтні 2022 року на суму 843 664,81 грн., який підписано позивачем та направлено відповідачу у сервісі електронного документообігу «Вчасно» 16.11.2022. Цей акт згідно квитанції сервісу «Вчасно» був отриманий відповідачем 21.11.2022. Проте, відповідач, у встановлений п.5.5. Договору, строк акт не підписав та заперечень у передбачений п.5.9 Договору строк не надав. Згідно п.5.10. вказаний акт є погодженим та прийнятим Учасником, а відтак, є підставою для здійснення розрахунків. Відповідач не здійснював оплати за цим актом.
- Акт №ВН-2022/11-43524008 від 30.11.2022 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у листопаді 2022 року на суму 4 355 673,20 грн, який підписано позивачем та направлено відповідачу у сервісі електронного документообігу «Вчасно» 16.12.2022. Цей акт згідно квитанції сервісу «Вчасно» був отриманий відповідачем 22.12.2022, проте останнім у встановлений договором строк не підписаний та відповідно є погодженим і прийнятим Учасником, а відтак, є підставою для здійснення розрахунків. Відповідач не здійснював оплати за цим актом.
08.09.2022 ТОВ «ЕТГ» направило на адресу ТОВ «ЕНЕРГО ХОЛД» вимогу №08/09-01 про сплату заборгованості за Актом №ВН-2022/7-43524008 від 31.07.2022 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у липні 2022 року
27.10.2022 ТОВ «ЕТГ» направило на адресу ТОВ «ЕНЕРГО ХОЛД» вимогу №27/10-01 про сплату заборгованості за липень та серпень 2022 року разом із нарахованою сумою пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
Обидві вимоги позивача залишені відповідачем без відповіді.
Водночас, як встановлено судом відповідач здійснив оплату вартості електричної енергії для врегулювання небалансів за липень 2022 року, але з порушенням строків виконання грошових зобов'язань, які передбачені Договором.
Вартість електричної енергії за серпень, вересень, жовтень та листопад 2022 року відповідачем у повному обсязі не сплачена.
14.09.2022 ТОВ «ЕНЕРГО ХОЛД» (office@energo-hold.com) направив на адресу ТОВ «ЕТГ» (info@etg.co.ua) лист №1409-1 від 14.09.2022, в якому повідомив про те, що затримки (прострочення) платежів зумовлені складною фінансово-економічну ситуацією.
При цьому, як свідчать матеріали справи, періодом знаходження ТОВ «ЕНЕРГО ХОЛД» в балансуючій групі ТОВ «ЕТГ» є проміжок часу з 00 годин 00 хвилин 03.05.2022 по 00 годин 00 хвилин 24.11.2022, що підтверджується повідомленням НЕК «УКРЕНЕРГО» №01/16524 від 29.04.2022 щодо включення та повідомленням №01/50456 від 15.11.2022 щодо виключення ТОВ «ЕНЕРГО ХОЛД» з балансуючої групи.
Таким чином, у період знаходження відповідача у балансуючій групі ТОВ «ЕТГ» виникла заборгованість у загальній сумі 7 168 098,69 грн.
Пунктом 9.2. Договору передбачено, що за порушення строків розрахунків відповідно до цього Договору, кожна зі Сторін, на користь якої були прострочені платежі, має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення. Пеня нараховується від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день протягом всього періоду прострочення. Розмір нарахованої пені не може перевищувати розмір простроченого платежу.
Оскільки внаслідок порушення відповідачем зобов'язань за договором виникла заборгованість, позивач додатково нарахував позивачу 236 011,87 грн пені, 14 160,69 грн - 3% річних та 84 882,18 грн - інфляційних втрат.
Відповідач не визнав заявленої до стягнення суми заборгованості за договором, оскільки вважає, що є необхідність в перевірці інформації, яка міститься в документах, на яких гуртуються твердження позивача, а саме: в актах купівлі-продажу, актах зарахування зустрічних однорідних вимог, коригуючих актів тощо та їх підписання сторонами. Також, відповідач просив суд врахувати розділ 10 договору щодо наявності на даний час обставин непереборної сили у вигляді війни, у зв'язку чим просив зменшити заявлені позивачем до стягнення пені та штрафні санкції на 90%.
Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача та обґрунтованість заперечень відповідача, суд керувався наступними обставинами.
У ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" балансуюча група - об'єднання учасників ринку, що створюється на підставі договору про створення балансуючої групи, у межах якого визначений договором учасник ринку, який входить до такого об'єднання, несе відповідальність за баланс електричної енергії всіх інших учасників ринку, що входять до такого об'єднання; відповідальність за баланс - зобов'язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів; небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку; сторона, відповідальна за баланс, - учасник ринку, зобов'язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи).
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії.
Згідно з ч. 2 ст. 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" з метою врегулювання небалансів з оператором системи передачі учасник ринку має стати стороною, відповідальною за баланс, або передати свою відповідальність іншій стороні, відповідальній за баланс, шляхом входження до балансуючої групи. Електропостачальники є сторонами, відповідальними за баланс своїх споживачів. Сторони, відповідальні за баланс, зобов'язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії перед оператором системи передачі.
Відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" об'єднання учасників ринку у балансуючі групи здійснюється на добровільній договірній основі, за умови дотримання ними типових вимог до балансуючої групи, визначених правилами ринку. Порядок створення, реєстрації та припинення балансуючих груп визначається правилами ринку.
Купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів (ч. 4 ст. 70 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до ч. 5 ст. 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку. Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором. Сторони, відповідальні за баланс, зобов'язані надавати гарантії виконання фінансових зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів відповідно до правил ринку.
Згідно з ч. 6 ст. 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку. Під час визначення обсягів небалансів електричної енергії правила ринку визначають порядок урахування обсягів електричної енергії, відпущеної та/або спожитої постачальником допоміжних послуг у разі фактичного надання допоміжних послуг.
Відповідно до ч. 7 ст. 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" у рамках балансуючої групи сторона, відповідальна за баланс балансуючої групи, здійснює купівлю та продаж електричної енергії в обсязі небалансів електричної енергії, обумовлених такими учасниками балансуючої групи, на договірних засадах.
Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
На підтвердження своїх позовних вимог позивачем долучено до матеріалів оригінали електронних доказів, на які йдеться посилання у позовній заяві та розміщених на електронному носії STICKDRIVE USB 3.0., а також додано до позовної заяви паперові копії цих доказів.
Статтею 96 ГПК України передбачено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), вебсайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено виникнення у відповідача заборгованості в сумі 7 168 098,69 грн.
Водночас, заперечення відповідача про те, що він не погоджується з наведеними в актах обсягами електричної енергії, яка була придбана позивачем для врегулювання небалансів, судом відхиляються, оскільки жодними належними та допустимими доказами дане твердження не підтверджено.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та розмір заборгованості за Договором №БГ-22/0500 про участь у балансуючій групі від 28.04.2022 у сумі 7 168 098,69 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем у встановленому порядку не спростована, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ХОЛД" заборгованості у розмірі 7 168 098,69 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов'язання за актами купівлі-продажу електроенергії для врегулювання небалансів за період липень-жовтень 2022 року, а також за актом про надання послуги з адміністрування фінансової гарантії.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши складені позивачем розрахунки пені, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, відтак позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 236 011,87 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 у справі №905/600/18.
Перевіривши розрахунки інфляційних втрат і 3% річних за визначені позивачем періоди, які відповідачем, зокрема, не оспорювалися, судом встановлено, що заявлені до стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованими, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Водночас, доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо звільнення від відповідальності, відхиляються судом, з огляду на таке.
Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За загальним правилом, неможливість виконати зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).
Тобто, згідно чинного законодавства, можливе звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Тобто, обставина стає форс-мажорною для сторін правовідносин щодо тих чи інших зобов'язань виключно у разі доведення неможливості виконання конкретних зобов'язань. Отже, такі обставини, як оголошена чи неоголошена війна, військові дії, введення воєнного стану самі по собі не є абсолютними форс-мажорними обставинами.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України "Про торгово-промислові палати в Україні" та деталізовано в розділі 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 за №40(3) (з наступними змінами).
Відповідно до ч.1 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) здійснюється сертифікатом про такі обставини.
За умовами п.6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов'язань/обов'язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов'язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (п. 6.12 Регламенту).
Отже, у Законі та Регламенті зазначено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом.
Слід зазначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами.
Одночасно, відповідачем не надано відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що введення воєнного стану не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань та особою, яка посилається на такі обставини, має бути підтверджено не факт настання цих обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально.
Серед іншого, суд також звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 викладена правова позиція, щодо права суду зменшувати розмір процентів річних нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Так, у постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Проте, у вказаній постанові судом було надано оцінку правовідносин, в яких сторонами в договорі було збільшено розмір відсотків річних за ст.625 Цивільного кодексу України. В той же час, у даній справі сторонами у договорі не збільшувався розмір відсотків річних, порівняно з розміром, визначеним у ст.625 Цивільного кодексу України.
Застосування позивачем відповідальності за порушення грошового зобов'язання відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України здійснено з урахуванням 3% річних, що відповідає чинному законодавству України та такий розмір не є надмірним.
Разом з тим інфляційні витрати не є неустойкою або штрафними санкціями, в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, з огляду на що, у суду відсутні підстави для зменшення розміру нарахованих позивачем інфляційних витрат.
Отже, з огляду наведене, у суду відсутні підстав для зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача.
Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язань за Договором №БГ-22/0500 про участь у балансуючій групі від 28.04.2022 належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.
За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ХОЛД"
Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 129, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО ХОЛД» (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла II, буд. 7, оф. 4, код ЄДРПОУ 43524008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП" (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 14; код ЄДРПОУ 42190690) 7 168 098 грн 69 коп. - заборгованості, 236 011 грн 87 коп. - пені, 84 882 грн 18 коп. - інфляційних втрат, 14 160 грн 69 коп. - 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 112 547 грн 30 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 29.05.2023.
Суддя А.І. Привалов