ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.05.2023Справа № 910/4373/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про стягнення 24 248,82 грн,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),
У березні 2023 року Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (далі - Компанія) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, у розмірі 24 248,82 грн, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 березня 2023 року вищенаведену позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4373/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
14 квітня 2023 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначав про безпідставність позовних вимог з огляду на неможливість встановлення обставин настання ДТП, оскільки у складеному водіями повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду не заповнено всі поля та пункти, інформація про визнання вини кимось із водіїв також відсутня. Крім того, Компанія вказувала на необґрунтованість заявленої до стягнення суми страхового відшкодування, оскільки позивачем не було застосовано коефіцієнт фізичного зносу відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395). Також, на думку відповідача, у наданих позивачем рахунку-фактурі від 28 червня 2021 року № 00000007295 та акті зазначені роботи, які не стосуються спірної ДТП, а отже не можуть підтверджувати розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу автомобіля "Mercedes-Benz V-Klass", державний номерний знак: НОМЕР_1 . На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Жодних інших клопотань та заяв по суті справи від сторін не надходило.
Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Враховуючи подання позивачем та відповідачем заяв по суті справи, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, в яких останні заперечували проти розгляду даного спору, а також зважаючи на наявність у матеріалах справи усіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного її розгляду, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
18 червня 2021 року на автопарковці по вулиці Велика Окружна, 4В у місті Києві відбулось пошкодження транспортного засобу автомобіля "Mercedes-Benz", державний номерний знак: НОМЕР_1 .
Дані обставини були зазначені в повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду від від 18 червня 2021 року, підписаному водієм автомобіля "Mercedes-Benz", державний номерний знак: НОМЕР_1 , - ОСОБА_1 , а також водієм автомобіля "Лада" державний номерний знак: НОМЕР_2 , - ОСОБА_2 .
Власником та страхувальником транспортного засобу автомобіля "Mercedes-Benz", державний номерний знак: НОМЕР_1 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інгредія" (далі - Страхувальник).
Судом встановлено, що пошкоджений транспортний засіб було застраховано позивачем на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів від 19 листопада 2020 року № 777.20.2569126. Копія цього правочину наявна в матеріалах справи.
У зв'язку з наведеними обставинами 24 червня 2021 року страхувальник звернувся до позивача із повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку, та із заявою на виплату страхового відшкодуванню наземного транспортного засобу. У вищезазначеній заяві страхувальник вказав, що під час стоянки застрахованого транспортного засобу на вищевказаній автопарковці під'їхав автомобіль "Лада", державний номерний знак: НОМЕР_2 , при відкритті дверей було пошкоджено ліву сторону авомобіля "Mercedes-Benz", державний номерний знак: НОМЕР_1 .
Судом також встановлено, що на підставі рахунку-фактури від 28 червня 2021 року № 00000007295, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа Сервіс», позивачем було складено страховий акт від 27 липня 2021 року № 3.21.2668-1 (належні копії зазначених документів наявні в матеріалах справи).
Відповідно до цього акту загальна сума страхового відшкодування склала 24 248,82 грн.
З матеріалів справи вбачається, що вказана сума була перерахована позивачем на рахунок суб'єкта господарювання, який здійснював ремонт застрахованого транспортного засобу, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Сервіс», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 28 липня 2021 року № ЦО04796.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак, Товариство, здійснивши виплату страхового відшкодування, набуло права потерпілої особи, якій заподіяно шкоду майну, у межах здійсненої виплати.
Суд зазначає, що достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок пошкодження транспортного засобу, є платіжні доручення та рахунки на сплату послуг з ремонту такого пошкодженого ТЗ.
Отже, до позивача у зв'язку зі здійсненою страховою виплатою перейшло право вимоги на суму відшкодування в розмірі 24 248,82 грн.
З матеріалів справи вбачається, що на час завдання пошкоджень автомобілю "Mercedes-Benz", державний номерний знак: НОМЕР_1 , цивільно-правова відповідальність Олександра Богми, як особи, що на законних підставах експлуатувала автомобіль "Лада", державний номерний знак: НОМЕР_2 , застрахована відповідачем на підставі договору (полісу) № АР/009361441 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон 1961-IV) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
Разом із цим, пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) визначено, що дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Аналогічне визначення терміну "дорожньо-транспортна пригода" міститься в пункті 1.12. статті 1 Закону 1961-IV.
Проте, судом встановлено, що сам страхувальник у повідомленні про настання події, що має ознаки страхового випадку, від 24 червня 2021 року зазначив, що під час завдання пошкоджень застрахованому автомобілю іншим транспортним засобом, жоден із них не перебував у русі. Такі технічні пошкодження були заподіяні внаслідок відкривання дверей іншого автомобіля.
Відтак, дана подія не є страховим випадком у розумінні Закону 1961-IV, що виключає можливість застосування його положень до спірних правовідносин.
Крім того, відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно зі статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до пункту 33.2 статті 33 Закону 1961-IV в разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування", МТСБУ встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11 серпня 2011 року № 274/2011 Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 1 вказаної вище Інструкції повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Повідомлення) - це письмове повідомлення встановленого МТСБУ зразка, яке надається страховику чи МТСБУ водієм транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з пунктом 2 Інструкції Повідомлення заповнюється та підписується водіями транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди. Повідомлення може оформлятися одним із водіїв транспортних засобів виключно у разі, якщо оформлення ДТП здійснювалося уповноваженими на те працівниками міліції.
Пунктом 4 Інструкції визначено, що Повідомлення заповнюється чітко, розбірливо, від руки кульковою ручкою, бажано друкованими літерами, при цьому обов'язково зазначаються всі відомості про кожного учасника ДТП. Вибір учасником колонки (жовта чи блакитна) не має значення.
Відповідно до пункту 5 Інструкції у разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти Повідомлення. У такому разі водії транспортних засобів після складення Повідомлення мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов'язку інформувати працівників державних правоохоронних органів про її настання.
За умовами пункту 6 Інструкції виправлення у Повідомленні категорично забороняються. Замість зіпсованого бланку заповнюється інший. Тільки після підписання Повідомлення водіями - учасниками ДТП, аркуші розділяються для кожного із водіїв.
Порядок заповнення Повідомлення чітко регламентований пунктом 7 Інструкції.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи Європротоколу від 18 червня 2021 року, останній складений з порушенням умов його заповнення, визначених Інструкцією, та не містить таких даних: пункти 3, 4 взагалі не заповнені; у пункті 5 не зазначено відомостей про свідків ДТП, а також не вказано про те, що свідки ДТП не виявлені або були відсутні; у пункті 9 (транспортний засіб "А") відсутні відомості про посвідчення водія цього транспортного засобу; у пункті 10 стрілкою не вказано напрям і місце початкового удару (первинного контакту); пункт 12 (обставини) не заповнений водієм транспортного засобу "Б"; у пункті 13 (схема пригоди, коли сталось зіткнення) не відображено наявності жодних дорожніх знаків, стрілками не було вказано напрямок руху транспортних засобів і місця початкового удару (первинного контакту), а також не зазначено жодної обставини, яка характеризує спірну подію та пояснює складену її учасниками схему.
Крім того, складена в пункті 13 повідомлення схема не дає можливості переконатись у тому, що подія 18 червня 2021 року сталася внаслідок порушення кимось з водіїв ПДР України чи про визнання одним із водіїв своєї вини у ній.
Отже судом встановлено, що вказане повідомлення було складно водіями автомобіля "Mercedes-Benz" та автомобіля "Лада" з порушенням порядку, визначеного пунктом 7 Інструкції, що виключає можливість встановити дійсні обставини цієї події, винну особу, а також визначити характер отриманих механічних пошкоджень транспортними засобами.
Жодних інших доказів, які підтверджують позицію позивача щодо наявності права вимоги до відповідача, матеріали справи не містять, як і не містять інших доказів, на підставі яких суд має можливість встановити фактичні обставини події, яка сталася 18 червня 2021 року.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем не доведено наявності вини в діях водія транспортного засобу "Лада", державний номерний знак: НОМЕР_2 , та обов'язку відповідача відшкодувати на користь позивача вартість сплаченого ним страхового відшкодування в сумі 24 248,82 грн за відновлювальний ремонт автомобіля "Mercedes-Benz", державний номерний знак: НОМЕР_1 .
Оскільки позивачем не доведено порушення його прав відповідачем, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано: 29 травня 2023 року.
Суддя Є.В. Павленко