номер провадження справи 24/77/23
22.05.2023 Справа № 908/1248/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи № 908/1248/23
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УСГ” (вул. Київ, вул. І. Федорова, буд. 32А, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 30859524),
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (просп. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789)
про стягнення 10724,15 грн.
за участю представників:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УСГ” про стягнення з відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” суми 10724,15 грн. страхового відшкодування.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 17.04.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1248/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на Закон України “Про страхування”, Закон України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, положення ЦК України, ст. 193 ГК України та зазначає, що за умовами договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті від 09.07.2021 № 28-2840-21-00137 позивачем було виплачено власнику транспортного засобу «Honda Civic 4D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , страхове відшкодування, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 21.02.2022 за участю транспортного засобу «Honda Civic 4D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Honda», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (цивільно-правова відповідальність якого станом на 21.02.2022 була застрахована у відповідача, згідно з полісом № АР 005476262), яким керував ОСОБА_2 , внаслідок порушення обома водіями правил дорожнього руху. Позивачем направлено відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування (отримана відповідачем 22.08.2022), яка була залишена без відповіді. Також, у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 2684,00 грн. судового збору за подання до суду позовної заяви та 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1248/23 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/77/23, судове засідання для розгляду справи призначено на 22.05.2023.
26.04.2023 до суду по електронній пошті від Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” надійшов відзив на позовну заяву (з КЕП) зареєстрований за вх. № 9081/08-08/23 від 27.04.2023, в якому останній зазначає, що відповідач визнає вимогу про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 10724,15 грн. Також, відповідач просить суд зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката до 1000 грн., повернути Приватному акціонерному товариству “Страхова компанія “УСГ” з державного бюджету 50% сплаченого судового збору на підставі ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження, розглядати справу без участі представника Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо”.
Відзив Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” на позовну заяву прийнятий судом до розгляду та врахований при вирішенні спору у справі.
09.05.2023 від представника позивача надійшла заява б/н від 02.05.2023 відповідно до якої просив суд провести судове засідання без участі представника позивача та зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю.
Представники сторін в судове засідання 22.05.2023 не прибули.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судовий процес 22.05.2023 ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Оскільки неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.
У судовому засіданні 22.05.2023 справу розглянуто, ухвалено рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд
09.07.2021 між Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “УСГ” (позивач, страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-2840-21-00137 щодо транспортного засобу «Honda Civic 4D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Строк дії договору з 10.07.2021 по 09.07.2022.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , транспортний засіб «Honda Civic 4D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_4 .
Згідно матеріалів справи, 21.02.2022 о 13:05 год. по вул. В'ячеслава Чорновола, буд. 41 м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу «Honda Civic 4D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу «Honda Odissey», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки про ДТП, схеми місця ДТП вищевказана дорожньо- транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водіями вищевказаних транспортних засобів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 правил дорожнього руху.
Як встановлено Шевченківським районним судом м. Києва (постанова суду від 11.05.2022 у справі № 761/8022/22 та постанова суду 11.05.2022 у справі № 761/8023/22), 21.02.2022 о 13:05 год. по вул. В'ячеслава Чорновола, м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу «Honda Civic 4D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу «Honda Odissey», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , чим порушили вимоги ПДР України, внаслідок чого здійснили зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на них адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Постанова суду від 11.05.2022 у справі № 761/8022/22 та Постанова суду 11.05.2022 у справі № 761/8023/22 набрали законної сили.
Страхувальник ОСОБА_3 звернулась до страховика (позивача) з заявою про настання страхового випадку - ДТП, що сталося 21.02.2022, та виплату страхового відшкодування.
22.02.2022 позивачем було складено акт огляду пошкодженого транспортного засобу «Honda Civic 4D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому описано характер пошкоджень.
20.07.2022 ПАТ «УСГ» на підставі калькуляції № 0000079568 від 12.07.2022 було складено страховий акт № ДККА-79568 та розрахунок суми страхового відшкодування на суму 16911,08 грн.
На підставі вищевказаних документів, позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 16911,08 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 33461 від 21.07.2022.
Відповідно до Акту виконаних робіт № ИНбСА-001709 від 05.08.2022 ТОВ «ВіДі Інсайт» виконало роботи з ремонту транспортного засобу ««Honda Civic 4D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на загальну суму 20748,50 грн.
ПрАТ “Страхова компанія “УСГ” складено страховий акт № ДККА-79568/1 від 16.08.2022 та розрахунок суми страхового відшкодування відповідно до якого страхове відшкодування склало 2930,20 грн.
ПАТ “Страхова компанія “УСГ” здійснило доплату страхового відшкодування в розмірі 2930,02 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 35917 від 17.08.2022.
Згідно Акту виконаних робіт № ИНбСА-001790 від 22.08.2022 ТОВ «ВіДі Інсайт» виконало роботи з ремонту транспортного засобу ««Honda Civic 4D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на загальну суму 1607,20 грн.
08.09.2022 ПрАТ “Страхова компанія “УСГ” на підставі Акту виконаних робіт № ИНбСА-001790 від 22.08.2022 складено страховий акт № ДККА-79568/2 та розрахунку страхового відшкодування відповідно до якого страхове відшкодування склало 1607,20 грн.
ПАТ “Страхова компанія “УСГ” здійснило доплату страхового відшкодування в розмірі 1607,20 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 37797 від 09.09.2022.
Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Honda Odissey», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована Товариством з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (відповідач), що підтверджується полісом обов'язкового страхування серії АР № 005476262, який був діючим на 21.02.2022 (станом на час скоєння ДТП). Ліміт по майну встановлено у розмірі 130000,00 грн. та франшизою - 0 грн.
На підставі ст.ст. 993, 1191 ЦК України, ст. ст. 20, 27 Закону України «Про страхування» та ст. 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою вих. № 46522 від 19.08.2022, просив здійснити на вказаний рахунок позивача відшкодування. До заяви додано копії документів на підтвердження здійсненої виплати.
Однак, виплату страхового відшкодування відповідач не здійснив.
На підставі зазначеного, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 10724,15 грн.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання.
Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
З огляду на встановлену у наведеній вище нормі чинного законодавства презумпцію вини, відповідач звільняється від обов'язку відшкодування шкоди в тому випадку, якщо доведе, що шкода завдана не з його вини.
Згідно зі ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини (така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16).
Як свідчать матеріали справи, зокрема, постанова суду від 11.05.2022 у справі № 761/8022/22 та постанова суду 11.05.2022 у справі № 761/8023/22 у ДТП винні обидва водія транспортних засобів, і які судовим рішенням визнані винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на них адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно ч. 1 ст. 16 Закону України “Про страхування”, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Аналогічний припис викладений у ст. 988 ЦК України.
Статтею 9 вказаного вище Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як встановлено судом, позивач (страховик) виконав зобов'язання перед своїм страхувальником за договором добровільного страхування та на підставі страхових актів було здійснено виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 21448,30 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.
У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку з виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.
Відповідно ст. 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Статтею 18 Закону України “Про страхування” визначено, що факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.
За змістом статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов'язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов'язаннях: у деліктному зобов'язанні винуватця; у зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).
Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", якими регулюються правовідносини між сторонами у справі, позивач - ПрАТ “Страхова компанія “УСГ”, виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором майнового страхування, отримав від останнього права кредитора до ТДВ “Страхова компанія “Кредо”, яке застрахувало цивільно-правову відповідальність власника автомобіля «Honda Odissey», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , із лімітом відповідальності - 130 000,00 грн. за шкоду заподіяну майну, та франшизою -0 грн., перед третіми особами за шкоду, завдану внаслідок експлуатації цього транспортного засобу.
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до п. 12.1 ст. 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Аналогічний припис викладений у ст. 9 Закону України "Про страхування".
Як встановлено вище, полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів франшиза становить 0,00 грн.
За приписами п. 36.3 ст. 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаєпов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визнається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.
З огляду на це, сума страхового відшкодування, належного з відповідача до сплати позивачу становить 10724,15 грн. (21448,30 грн. /2 (обопільна вина)-0 грн (франшизи)= 10724,15 грн).
Відповідно ч. 36.2 ст. 36 даного Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено судом, 22.08.2022 позивач звернувся до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування № 46522 від 19.08.2022 на суму 10724,15 грн., разом із документами визначеними Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
Отже відповідач, який отримав заяву про виплату страхового відшкодування, повинен був сплатити суму страхового відшкодування на користь ПрАТ “Страхова компанія “УСГ” не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви.
Відповідач не надав суду доказів виплати позивачу страхового відшкодування в розмірі 10724,15 грн., позовні вимоги визнав, про що зазначив у відзиві на позовну заяву.
Отже, вимога про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” 10724,15 грн. матеріальної шкоди задовольняється судом в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Судовий збір за розгляд позовних вимог у даній справі складає 2684,00 грн.
Отже, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету 50% сплаченого судового збору в розмірі 1342,00 грн. після набрання судовим рішенням законної сили.
Решта судового збору в розмірі 1342,00 грн. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
В позовній заяві позивачем заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з ч. ч 4 - 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав суду договір про надання правової (правничої) допомоги №1-12/2022-К від 20.12.2022, укладеним позивачем із Адвокатським бюро “Гедз”. Відповідно до цього договору для надання правової допомоги позивачу призначено адвоката Гедз Ю.В., якій позивачем видано довіреність на представництво №0122-139 від 23.12.2022. Повноваження Гедз Ю.В. як адвоката підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС№10423/10 від 20.12.2021.
Згідно з п. 5.1 цього договору за надання правової (правничої) допомоги Адвокатським бюро у справах, де клієнт виступає в якості позивача, клієнт перераховує на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро гонорар, розмір якого становить 5000,00 грн. за кожну справу.
Відповідно до акту від 10.04.2023 виконаних робіт до договору про надання правової (правничої) допомоги №1-12/2022-К від 20.12.2022 на загальну суму 20000,00 грн. адвокатом проведено консультацію з клієнтом, вчинено підготовчі дії та підготовлено позовну заяву для подачі до суду в даній справі на суму 5000,00 грн.
Платіжним дорученням №4845 від 11.04.2023 позивач сплатив на користь Адвокатського об'єднання «Гедз» суму по акту в розмірі 20000,00 грн.
Таким чином, витрати позивача на оплату правових послуг адвоката в розмірі 5000,00 грн. підтверджені належним чином.
Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу до суми 1000,00 грн.
Відповідач вказує, що вказана справа є малозначною і підготовка позовної заяви не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, зокрема аналізу великої кількості нормативних актів, а така послуга як копіювання та зшивання додатків до позовної заяви не вимагає професійних навичок.
Щодо доводів відповідача про неспівмірність зазначених витрат із складністю справи, суд враховує, що справа є малозначною, не складною за кількістю доказів, судова практика вирішення цих спорів є сталою, тому підготовка позовної заяви не потребувала вивчення значної кількості матеріалів, законодавчих актів та судової практики. Втім, суд враховує поведінку відповідача, який не задовольнив досудову претензію позивача, що змусило позивача звернутися до адвоката за отриманням правової допомоги з метою подачі позову до суду. Суд вважає обґрунтованим та співмірним з заявленою ціною позову (10724,15 грн.) та складністю виконаної роботи розмір витрат на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 3 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 130, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” (просп. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УСГ” (вул. І.Федорова, 32-А, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 30859524) страхове відшкодування в розмірі 10724,15 грн. (десять тисяч сімсот двадцять чотири грн. 15 коп.).
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” (просп. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УСГ” (вул. І.Федорова, 32-А, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 30859524) витрати на сплату судового збору в розмірі 1342,00 грн. (одна тисяча триста сорок дві грн. 00 коп.) та витрати на правову допомогу в сумі 3000,00 грн. (три тисячі грн. 00 коп.).
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Повернути позивачу з Державного бюджету судовий збір у розмірі 1342,00 грн. ухвалою суду після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 29.05.2023.
Суддя Т.А. Азізбекян