майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"18" травня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/361/23
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
секретар судового засідання: Русецька Ю.О.
за участю представника позивача: Кравчук М.О. - адвокат, ордер серія АВ №1039935 від 14.03.2023 (в режимі відеоконференції),
представника відповідача: Мороз О.В. - ордер серія АС №1057548 від 03.04.2023 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РЕСУРС"
про зобов'язання виконати договірне зобов'язання
Процесуальні дії по справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РЕСУРС" про зобов'язання виконати договір поставки в натурі, шляхом поставки 90010 літрів палива дизельного ДП-Євро5-ВО.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.03.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 18.04.2023.
17.04.2023 від ТОВ "Сігнет-Центр" надійшла відповідь на відзив (а.с.44-49).
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.04.2023 суд відклав розгляд справи на 02.05.2023.
18.04.2023 від ТОВ "ВОГ РЕСУРС" надійшли наступні процесуальні документи:
- відзив на позовну заяву від 05.04.2023 р. (а.с.57-78);
- клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Волинської області (а.с.79-80).
21.04.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РЕСУРС" надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с.84-86).
У судовому засіданні 02.05.2023 суд розглянув клопотання відповідача про передачу справи за територіальною підсудністю. За результатами розгляду клопотання суд постановив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання, оскільки ч. ч. 1, 5 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Сторони в договорі визначили місце виконання договору - Житомирська область, Попільнянський р-н, с. Андрушки.
Отже, враховуючи право вибору, яке належить позивачу, справа підсудна Господарському суду Житомирської області.
Ухвалою суду від 02.05.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18 травня 2023 р.
В судовому засіданні 18.05.2023р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням з боку відповідача умов додатку № 3 до договору поставки №040204-117-11/01/2022 від 10.01.2022 року, згідно якого відповідач у строк до 28.02.2022 зобов'язався здійснити поставку 98500,00 літрів палива дизельного ДП-Євро5-ВО за ціною 25,47 грн. за 1 літр; 13000, 00 літрів бензину автомобільного А-92-Євро5 за ціною 26,31 грн. за 1 літр; 8500,00 літрів бензину автомобільного А-95-Євро5 за ціною 27,05 грн. за 1 літр, на загальну суму 3696900грн.
Всупереч умовам договору відповідач не поставив 90010 літрів палива дизельного ДП-Євро5-ВО за ціною 25,47 грн. за 1 літр, на загальну суму 2292554,70 грн.
Позивач вказав, що 15.03.2022 року відповідач надіслав йому лист з повідомленням про настання форс-мажорних обставин за договором поставки № 040204-117-11/01/2022 від 10.01.2022, у зв'язку зі знищенням нафтобази, та відмову від договірних зобов'язань.
Зазначив, що рішенням Господарського суду Волинської області від 18 серпня 2022 року у справі №903/481/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РЕСУРС" про стягнення 1174 506,25 грн. встановлено, що згідно п. 5 додатку №3 до договору від 10.01.2022, товар мав бути поставлений не пізніше 28.02.2022, тобто до знищення 07.03.2022 нафтобази за адресою: Житомир, вул. Корольова, 173. Крім того, відповідач не доводить припинення господарської діяльності, у зв'язку з введенням воєнного стану, та неможливість постачання палива з інших складів. Крім того, загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) розміщений на сайті ТПП України 28.02.2022, а відповідач звернувся до позивача з листом про повідомлення про настання форс-мажорних обставин лише 15.03.2022, тобто з пропуском визначеного п. 7.2 договору дводенного строку з моменту виникнення зазначених обставин. Таким чином, відповідачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між порушенням зобов'язання та форс-мажорною обставиною.
Позивач вказав, що листом вих. № 158 від 15.03.2022 р. вимагав від відповідача здійснити поставку товару, однак останній свої договірні зобов'язання у повному обсязі не виконав.
Посилаючись на приписи ч.1 ст.622 ЦК України, позивач вказує на наявність у відповідача обов'язку допоставити товар за додатком №3.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що 07.03.2022 року, внаслідок ракетно-бомбового удару по території нафтобази відповідача за адресою: м.Житомир, вул.Корольова, 173, було знищено нафтопродукти ТОВ "ВОГ РЕСУРС", в тому числі зарезервовані для поставки позивачу, у кількості 705587,290 кг, з них дизельного палива: 523504,800 кг, про що було повідомлено позивача.
У відповіді від 15.03.2022 року №158 позивач встановив відповідачу строк у 2 дні, з моменту отримання даного листа, для допоставки пального.
На вимогу № 150 від 18.03.2023 р. ТОВ "Сігнет-Центр" відповідач 18 березня 2022 року повернув позивачу залишок коштів передоплати в розмірі 2783955,76 грн.
Відповідач зазначає, що позивачем фактично придбано товар на умовах передоплати, тому до правовідносин слід застосовувати положення ст. 693 ЦК України.
Вважає, що покупець в активній та однозначній формі вчинив волевиявлення щодо обрання одного з визначених законом та договором варіантів поведінки, а саме довів до постачальника вимогу про повернення суми попередньої оплати.
Також відповідач вважає, що направивши лист № 150 від 18 березня 2022 року позивач реалізував своє право на односторонню відмову від зобов'язання з поставки за додатком №3 від 21.02.22 до договору, а тому з 18.03.2022 року на підставі п.6.7 договору, ч.2 ст.693, ч.2 ст.598 ЦК України припинилося зобов'язання постачальника перед покупцем по поставці 90010 літрів палива дизельного ДП-Євро5-ВО і виникло нове грошове зобов'язання щодо повернення коштів розмірі 2783955,76 грн.
Зазначає, що в рішенні господарського суду Волинської області від 18.08.2022 у справі №903/481/22 зазначено про те, що позивач відмовився від поставки лише 18.03.2022.
Вказує, що після 18.03.2022 від позивача не надходило вимог про допоставку пального за додатком №3 від 21.02.22 до договору, тобто він визнав припинення зобов'язання постачальника перед покупцем по поставці 90010 літрів палива дизельного ДП-Євро5-ВО саме з 18.03.2022р.
Позивач у відповіді на відзив зазначив про помилковість тверджень відповідача, оскільки завчасна оплата товару не змінює погоджену сторонами умову договору про повну післяплату вартості товару.
Факт повернення відповідачем 2783955,76 грн. не звільняє його від обов'язку поставити 90010 літрів дизельного палива.
Зазначає, що ним не здійсненювалась одностороння відмова від зобов'язань за договором, і за відсутності волевиявлення сторін договір був автоматично пролонгований до 31.12.2023р.
Відповідач в запереченні, посилаючись на ч.2 ст.693 ЦК України, вказав про здійснення поставки за договором на умовах попередньої оплати, а тому повернувши собі кошти попередньої оплати в розмірі 2783955,76 грн., позивач втратив право вимагати поставку 90010 літрів дизельного пального.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів та вимог позивача, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
10.01.2022р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОГ РЕСУРС" (постачальник) був укладений договір поставки №040204-117-11/01/2022, згідно п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця світлі нафтопродукти - бензин автомобільний Євро або паливо дизельне Євро (надалі іменується "товар"), вільні від прав та претензій третіх осіб, а покупець зобов'язується прийняти зазначений вище товар і оплатити його вартість (а.с.6-9).
Пунктом 1.2. договору передбачено, що поставка товару в рамках і на підставі цього договору здійснюється окремими партіями, відповідно до додатків до цього договору, оформлених на підставі поданих покупцем заявок. Конкретна номенклатура та асортимент партії товару встановлюються сторонами за спільною згодою на основі заявки покупця й зазначаються у відповідних додатках до цього договору.
Відповідно до п.3.1 договору кількість партії товару визначається сторонами на основі заявки покупця й зазначаються у відповідних додатках до цього договору.
Згідно п.4.1 договору товар поставляється погодженими партіями, у відповідності з підписаними сторонами додатками на підставі заявок покупця на постачання тої чи іншої партії товару.
Строк поставки (передачі) відповідної партії товару визначається сторонами у відповідному додатку до цього договору (п. 4.3 договору).
Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що покупець сплачує ціну товару постачальнику в безготівковій формі на поточний рахунок постачальника у порядку, строки та розмірах, які визначені у відповідному додатку до цього договору.
Якщо інше прямо не передбачено цим договором або додатком до нього покупець проводить оплату повної вартості поставленого товару, відображену у відповідному додатку та виписаних на його підставі накладних, протягом 3 банківських днів, з дати здійснення поставки товару (п.5.3 договору).
Згідно п.6.6 договору у випадку порушення постачальником строків поставки товару, передбачених цим договором при умові сплати покупцем попередньої оплати за товар, постачальник сплачує на користь покупця відсотки за користування грошовими коштами покупця у розмірі 20% річних від суми попередньої оплати за період від дня, коли товар повинен бути поставлений покупцю до дня його фактичної поставки.
Додатком №3 від 21.02.2022 року до договору сторонами було погоджено, що ТОВ "ВОГ РЕСУРС" поставить ТОВ "Сігнет-Центр" паливо на загальну суму 3696900,00 грн. (а.с.13).
Місце поставки Товару: DAP "склад Покупця", який розташований за адресою: Житомирська обл., Попільнянськии р-н, с.Андрушки (п.3 Додатку №3).
Товар повинен бути повністю поставлений Покупцю не пізніше 28 лютого 2022 р. Допускається поставка Товару окремими партіями. (п.5 Додатку №3).
21 лютого 2022 року відповідач виставив для оплати рахунок-фактуру №1498 на загальну суму 3696900,00 грн., з приміткою, що рахунок дійсний протягом 2 банківських днів. (а.с.63).
22 лютого 2022 року ТОВ "Сігнет-Центр" здійснив оплату рахунку №1498 від 21.02.2022, що підтверджується платіжним дорученням №1597 від 22.02.2022р. на суму 3696900,00 грн. (а.с.64).
Відповідач свої зобов'язання виконав частково, поставивши позивачу 26.02.2022 нафтопродукти, зокрема бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0, кількістю 8405.000 л, на суму 272826 грн. 30 коп., бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0, кількістю 7495.000 л, на суму 236632 грн. 14 коп., бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0, кількістю 5441.000 л, на суму 171783 грн. 25 коп., паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО, кількістю 8490.000 л, на суму 259488 грн. 36 коп. Загальна сума поставки 940730 грн. 05 коп., що підтверджується видатковою накладною та товарно-транспортною накладною від 26.02.2022р. Вказана обставина встановлена рішенням господарського суду Волинської області від 18.08.2022р. у справі №903/481/22 за позовом ТОВ "Сігнет-Центр" до ТОВ "Вог Ресурс" про стягнення 1174 506 грн. 25 коп., з яких: 1132937 грн. 00 коп. збитків, 13 729 грн. 29 коп. пені, 27839 грн. 96 коп. відсотків річних за користування коштами
Згідно акту про пожежу, що виникла 07.03.2022 о 20 год. 22 хв. на об'єкті нафтобази за адресою м. Житомир, вул. Корольова, 173, пожежею знищено, зокрема нафтопродукти ТОВ "Вог Ресурс": бензин А-92 - 23775,410 кг, бензин А-95 - 22 626,940 кг., дизельне паливо (зимове) - 523 504,800 кг., дизельне паливо Mustang+ - 135 680,140 кг., разом 705 587,290 кг. (а.с.67-68).
На адресу позивача відповідач надіслав повідомлення про настання форс-мажорних обставин за договором поставки від 10.01.2022, в якому зазначено, що ТОВ "Вог Ресурс" на час дії вказаних обставин не має можливості виконувати свої зобов'язання за договором (а.с. 27, 70).
15.03.2022 позивач у відповідь на повідомлення відповідача надіслав лист № 158, в якому посилаючись на відсутністьі причинно-наслідкового зв'язку між військовими діями в певних областях України та неможливістю виконання зобов'язань по договору з боку відповідача, просив протягом двох днів з моменту отримання даного листа здійснити допоставку пального згідно додатку №3 від 21.02.2022 до договору (а.с.14-15).
Листом від 17.03.20220 відповідач повідомив позивача про неможливість виконати зобов'язання за договором (а.с.28-29).
18.03.2022 р. позивач направив відповідачу лист №150 з вимогою повернути залишок коштів, які перераховані по платіжному дорученню №1597 від 22.02.2022р. в сумі 2783995,76 грн. (а.с.42).
Відповідач згідно платіжного доручення №32137 від 18.03.2022р. перерахував позивачу 2783995,76 грн. з призначенням платежу "згідно листа №150 від 18.03.2022 зг.дог. 040204-117-11/01/2022 від 10.01.22" (а.с.73).
18.08.2022 р. Господарським судом Волинської області прийнято рішення у справі №903/481/22 за позовом ТОВ "Сігнет-Центр" до ТОВ "Вог Ресурс" про стягнення 1132937 грн. 00 коп. збитків, 13729 грн. 29 коп. пені, 27839 грн. 96 коп. відсотків річних за користування коштами, згідно якого позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Ресурс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" 13729,29 грн. пені та 25933,11 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.
Вважаючи, що ТОВ "Вог Ресурс" не виконано зобов'язання за договором, ТОВ "Сігнет-Центр" звернулося до суду з позовом про зобов'язання виконати договір поставки в натурі, шляхом поставки 90010 літрів палива дизельного ДП-Євро5-ВО.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини поставки товару на підставі договору №040204-117-11/01/2022 від 10.01.2022р.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За умовами, викладеними у додатку №3 від 21.02.2022 року до договору, зобов'язання з поставки пального відповідач мав виконати не пізніше 28 лютого 2022 р.
Свої зобов'язання відповідач виконав частково, поставивши 26.02.2022 нафтопродукти на загальну суму 940730 грн. 05 коп.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Умовами п. 5.3 договору сторони визначили, що покупець проводить оплату повної вартості поставленого товару, відображену у відповідному додатку та виписаних на його підставі накладних, протягом 3 банківських днів, з дати здійснення поставки товару.
Суд зазначає, що встановлений п. 5.3 договору строк проведення розрахунків є кінцевим строком оплати, однак оплата пального до моменту його поставки не суперечить умовам договору.
Зокрема, зі змісту п. 6.6 договору вбачається, що сторонами передбачалась ймовірність попередньої оплати
Згідно ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджено, що 22 лютого 2022 року ТОВ "Сігнет-Центр" платіжним дорученням №1597 від 22.02.2022р. на підставі рахунку-фактури №1498, строком дії - 2 банківських дні, оплатив повну вартість пального в сумі 3696900,00 грн. (а.с. 63, 64), тобто здійснив попередню оплату.
Попередня оплата - це грошова сума, яка перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений.
Згідно ч. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Рішенням господарського суду Волинської області від 18.08.2022р. у справі №903/481/22 за позовом ТОВ "Сігнет-Центр" до ТОВ "Вог Ресурс", суд на підставі п.6.6 договору стягнув з відповідача 25933,11 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 20% річних за період з 01.03.2022р. по 17.03.2022р. (а.с.16-24).
Обгрунтовуючи підстави стягнення, суд посилався на приписи ст. 536 ЦК України та зазначив, що сума, на яку відсотки нараховані, є попередньою оплатою.
Звернення ТОВ "Сігнет-Центр" до суду з позовом про стягнення відсотків, які за умовами договору нараховуються лише на суму попередньої оплати, свідчить про визнання ним факту здійснення попередньої оплати.
Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Частиною 1 ст. 670 ЦК України визначено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Отже, вказаними нормами цивільного права врегульовані правові наслідки невиконання зобов'язання з поставки товару або поставки товару в меншій кількості та право кредитора (покупця) вимагати повернення попередньої оплати.
Враховуючи, що позивачем здійснено розрахунок за товар в порядку попередньої оплати, а відповідач свої зобов'язання в частині поставки товару виконав частково на суму 940730 грн. 05 коп., тому позивач мав керуватись нормаии ст. ст 670, 693 ЦК України та вимагати передання товару або повернення суми попередньої оплати.
У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №910/5444/17 зроблено висновок щодо застосування статті 693 ЦК України.
Верховний Суд зазначив, що зі змісту частин першої та другої статті 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Як зазначалось, покупець має право обрати один з варіантів поведінки: або вимагати передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Матеріали справи свідчать, що позивач на повідомлення відповідача про настання форс-мажорних обставин, 15.03.2022 надіслав лист з вимогою протягом двох днів здійснити допоставку пального та попередив, що в разі невиконання відповідачем зобов'язання, звернеться до суду за захистом порушеного права (а.с.14-15).
Однак, після отримання від відповідача листа від 17.03.2022 про неможливість виконати свої зобов'язання з поставки товару на час дії надзвичайних та невідворотніх обставини, позивач не наполягав на переданні йому недопоставленого пального, а висунув вимогу про повернення йому залишку коштів в сумі 2783995,76 грн.
Таким чином, оскільки позивач скористався своїм правом на повернення попередньої оплати, тому у нього відсутні підстави вимагати від відповідача поставки товару на цю ж суму.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року )
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, у відповідності до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 29.05.23
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1 - до справи
2,3 - сторонам (рек. з повід)