вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про закриття провадження у справі
29.05.2023м. ДніпроСправа № 182/4456/22
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до відповідача-1 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
до відповідача-2 ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Апалькова Євгена Вікторовича (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. 50 років НЗФ, буд. 2/2, оф. 2)
про виділення в натурі 128/625 часток комплексу в одну цілу частку (1/1) як окремий об'єкт та про визнання права власності на частку комплексу припинивши право спільної часткової власності
Суддя Бондарєв Е.М.
за участю секретаря судового засідання Товстоп'ятка В. В.
Представники:
від позивача: Житарєв Є.В., ордер ВК № 1086268 від 24.05.2023, адвокат
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
ОСОБА_1 звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від 02.11.2022 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про:
- виділення в натурі 128/625 (сто двадцять вісім шістсот двадцять п'ятих) часток комплексу, що складаються з: вбудованого приміщення адміністративного комплексу літ. "Г-2", загальною площею 69,0 кв.м., а саме: приміщення 2= 12,1 кв.м., приміщення 3=5,3 кв.м., приміщення 4= 15,1 кв.м., приміщення 18= 36,5 кв.м.; мийки літ. "Е", загальною площею 108,7 кв.м.; ремонтного боксу літ. "Л", загальною площею 219,3 кв.м.; сараю літ. "М", загальною площею 15,8 кв.м.; спорудження № 1, частина І, за адресою: АДРЕСА_4 , в одну цілу частку (1/1) як окремий об'єкт;
- визнання права власності на частку комплексу, що складається з вбудованого приміщення адміністративного комплексу літ. "Г-2", загальною площею 69,0 кв.м., а саме: приміщення 2= 12,1 кв.м., приміщення 3=5,3 кв.м., приміщення 4= 15,1 кв.м., приміщення 18= 36,5 кв.м.; мийки літ. "Е", загальною площею 108,7 кв.м.; ремонтного боксу літ. "Л", загальною площею 219,3 кв.м.; сараю літ. "М", загальною площею 15,8 кв.м.; спорудження АДРЕСА_5 , як однієї цілої частки (1/1) як окремого об'єкту за ОСОБА_1 , припинивши право спільної часткової власності між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_4 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно правовстановлюючих документів позивачу та відповідачам разом належить 600/625 часток у праві спільної часткової власності на зазначений комплекс. Позивач разом з відповідачами звернувся до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Апалькова Євгена Вікторовича для посвідчення договору поділу майна, що є у спільній частковій власності на комплекс, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 . Вивчивши документи подані сторонами для посвідчення вищевказаного договору, приватний нотаріус Апальков Є.В. відмовив ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у посвідченні договору поділу майна, що є у спільній частковій власності, і надав відповідну Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У резолютивній частині Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії виданої приватним нотаріусом Апальковим Є.В. 20.10.2022 зазначено: "Враховую те, що у власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 немає цілої частки у праві власності на комплекс, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , керуючись п. 1,2 ст. 49 Закону України "Про нотаріат", я, приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області, Апальков Є.В. ПОСТАНОВИВ: Відмовити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у посвідченні договору поділу майна, що є у спільній частковій власності, у зв'язку з відсутністю співвласників 25/625 часток у праві спільної часткової власності на комплекс, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 ".
Позивач звертаємо увагу суду на те, що частка, яку позивач має намір виділити, є відокремленою, тому її виділ не буде перешкоджати праву користування нежитловими будівлями комплексу іншим співвласникам. Приміщень, якими б позивач користувався спільно з відповідачами - немає. Тому, об'єкт нерухомості, що знаходяться в спільній частковій власності, можливо розділити без втрати їхнього цільового призначення. Даний факт підтверджується Висновком щодо технічної можливості виділу об'єкта нерухомого майна б/н від 22.10.2021, виданого ФОП Нагнибіда Н.О. щодо 128/625 часток комплексу, які складаються з: - вбудованого приміщення адміністративного комплексу літ. "Г-2", загальною площею 69,0 кв.м., а саме: приміщення 2=12,1 кв.м., приміщення 3=5,3 кв.м., приміщення 4= 15,1 кв.м., приміщення 18= 36,5 кв.м.; - мийка літ. "Е", загальною площею 108,7 кв.м.; - ремонтний бокс літ. "Л", загальною площею 219,3 кв.м.; - сарай літ. "М", загальною площею 15,8 кв.м.; - спорудження № 1, частина І, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 . В даному Висновку зазначено, що "за технічними показниками 128/625 часток об'єкта є відокремлена, має окремий вихід і може бути виділена. Є можливість використання такого майна, як самостійного об'єкта цивільних правовідносин".
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області №182/4456/22 від 16.03.2023 цивільну справу за позовом ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа Приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Апальков Євген Вікторович, про виділення частки з майна, що є у спільній частковій власності, передано до Господарського суду Дніпропетровської області оскільки за змістом спірних правовідносин, суб'єктним складом сторін спору, законодавством, що застосовується до цих правовідносин, цей спір не є цивільно-правовим, а віднесено до юрисдикції господарського суду.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2023 справа №182/4456/22 розподілена судді Бондарєву Е.М.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2023 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази сплати судового збору у встановленому розмірі 3 814,41 грн. та порядку, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, та докази відправлення копії позовної заяви на адресу відповідачів та третьої особи.
До суду 26.04.2023 надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Позивач в позовній заяві в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору зазначив Приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Апалькова Євгена Вікторовича.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №182/4456/22, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Апалькова Євгена Вікторовича та призначено підготовче засідання на 29.05.2023 о 12:00год.
Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності і кожний окремо, судом враховується наступне.
Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про виділення в натурі 128/625 часток комплексу в одну цілу частку (1/) як окремий об'єкт та визнання права власності на частку комплексу, що складається з вбудованого приміщення адміністративного комплексу літ. "Г-2", загальною площею 69,0 кв.м., а саме: приміщення 2= 12,1 кв.м., приміщення 3=5,3 кв.м., приміщення 4= 15,1 кв.м., приміщення 18= 36,5 кв.м.; мийки літ. "Е", загальною площею 108,7 кв.м.; ремонтного боксу літ. "Л", загальною площею 219,3 кв.м.; сараю літ. "М", загальною площею 15,8 кв.м.; спорудження №1, частина І за адресою: АДРЕСА_4 , як однієї цілої частки (1/1) як окремого об'єкту за ОСОБА_1 , припинивши право спільної часткової власності між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_4 .
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Відповідно до частин другої, третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Отже, за загальним правилом критеріями належності справи до господарського судочинства в сукупності є суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.
Зокрема, відповідно до пунктів 1, 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Судом встановлено, що позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно правовстановлюючих документів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом належить 600/625 часток у праві спільної часткової власності на зазначений комплекс.
Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відтак, підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ст.ст. 319, 320 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, в тому числі використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.
Тобто, фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.
Таким чином, реалізація фізичною особою права щодо власного нерухомого майна може здійснюватися як у межах підприємницької діяльності (фізичною особою-підприємцем), так і поза підприємницькою діяльністю (фізичною особою).
Відповідно до частини першої статті 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
Згідно з частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього кодексу.
Відповідно до частини другої статті 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статусу підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи. Натомість згідно з частиною восьмою статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус "ФОП" сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
Правовий статус ФОП надає людині з повною цивільною дієздатністю право займатися підприємницькою діяльністю. Набуття такого статусу не позбавляє людину як учасника суспільних відносин статусу фізичної особи.
Цивільні права й обов'язки фізичної особи набуваються та здійснюються у порядку реалізації цивільної дієздатності цієї особи.
Тобто для встановлення факту використання майна з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької діяльності потрібно встановити факт ведення діяльності ним як ФОП з використанням цього майна, спрямованої на виготовлення та реалізацію, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №686/19389/17, від 09.10.2019 у справі №209/1721/14-ц.
Дослідивши докази у справі суд дійшов висновку про відсутність договірних відносин між сторонами. Тобто, у спірних правовідносинах ОСОБА_1 не діє як підприємець.
Окремо суд звертає увагу, що наявність статусу підприємця не підтверджує те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №761/5115/17.
Таким чином, факт наявності у ОСОБА_1 статусу фізичної особи-підприємця не є доказом того, що вона використовує нерухоме майно для здійснення господарської діяльності та не знайшов свого підтвердження з огляду на предмет та підстави позову і встановлені обставини справи судом.
Оцінивши всі встановлені обставини справи в їх сукупності та наявні докази у матеріалах справи, з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.06.2018 у справі №922/3204/17, суд приходить до висновку, що даний спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства та закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.
Як передбачено в ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно з ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 5 п.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, судовий збір у сумі 1 147,59 грн. сплачений за квитанцію №63585590 від 02.11.2022 та судовий збір у сумі 3 841,41 грн. сплачений за квитанцією №65470868 від 21.04.2023, підлягає поверненню ОСОБА_1 за клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 20, 177, п.1 ч.1 ст.231, ст.ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Закрити провадження у справі № 182/4456/22 за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1 ОСОБА_2 ; до відповідача-2 ОСОБА_3 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Апалькова Євгена Вікторовича; про виділення в натурі 128/625 часток комплексу в одну цілу частку (1/1) як окремий об'єкт та про визнання права власності на частку комплексу припинивши право спільної часткової власності.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили - 29.05.2023.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складення повного тексту ухвали - 29.05.2023.
Суддя Е.М. Бондарєв