вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.05.2023м. ДніпроСправа № 904/1097/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
За позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)
до ОСОБА_1 (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)
про стягнення заборгованості за теплову енергію
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулось з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Литвинової Ірини Олексіївни про стягнення заборгованості за теплову енергію в загальному розмірі 21700,56грн, з якої: 16341,31грн основного боргу, 35,56грн за послуги абонентського обслуговування, 4702,63грн інфляційних збитків, 621,06грн 3% річних. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії №11333 від 29.06.2017 та публічного договору - "Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії" від 05.11.2021 щодо своєчасної та повної оплати за послуги з постачання теплової енергії за період з 04.12.2020 по 19.12.2021 та за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 19.12.2021.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2023 позовну заяву Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" залишено без руху на підставі п.п. 2,4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.
13.03.2023 до канцелярії суду засобами поштового зв'язку від представника позивача надійшов супроводжувальний лист від 06.03.2023 на виконання вимог ухвали суду від 03.03.2023, в якому надано уточнену позовну заяву із вірним статусом відповідача і змістом позовних вимог та усунуто недоліки.
Відповідно до уточненої позовної заяви відповідачем у складі учасників справи визначено фізичну особу - ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2022 зобов'язано Головне управління ДМС України в Дніпропетровській області у строк протягом 5 (п'яти) днів з моменту отримання цієї ухвали суду надати інформацію та надіслати на адресу Господарського суду Дніпропетровської області у паперовій формі:
- інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (відома суду адреса проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
28.03.2023 до канцелярії суду надійшов лист про надання інформації від Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області - Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2023.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідно до листа про надання інформації від Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області - Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції, громадянка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Зі змісту позовної заяви вбачається, що у відповідача ОСОБА_1 зазначена інша адреса, а саме: АДРЕСА_1 . На дану адресу позивач направляв копію позовної заяви з додатками та копію уточненої позовної заяви з додатками.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2023 позовну заяву залишено без руху на підставі п. 2 ч. 3 ст. 162 та п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.
10.04.2023 до канцелярії суду від представника позивача надійшла уточнена позовна заява №110/07 від 03.04.2023, яка була відправлена засобами поштового зв'язку 04.04.2023. Відповідно до змісту уточненої позовної заяви, зазначена вірна адреса місцезнаходження відповідача, надано до суду докази відправлення копії позовної заяви з доданими до неї документами і копії уточненої позовної заяви з доданими до неї документами, та усунуто недоліки.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2023 продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Зобов'язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Господарським судом направлялися ухвали суду від 30.03.2023 та 11.04.2023 на адресу відповідача, зазначену в листі Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області - Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції, а саме: АДРЕСА_2 .
Доказом вручення ухвали суду від 11.04.2023 є поштове повідомлення про вручення №4930021880061, відповідно до якого відповідач отримав зазначену ухвалу суду 10.05.2023 (а.с. 107 том 1).
Враховуючи дату отримання ухвали суду - 10.05.2023, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк по 25.05.2023 включно.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Станом на 29.05.2023 відповідач не надав до суду відзив на позов.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Щодо підвідомчості спору.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Литвинова Ірина Олексіївна припинила свою підприємницьку діяльність на підставі власного рішення, про що в ЄДР зроблено запис від 22.12.2021.
Господарським процесуальним кодексом встановлено, що сторонами в судовому процесі господарської юрисдикції - позивачами і відповідачами - можуть бути і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу.
Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Згідно з Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань" однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Таким чином, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, тож спір належить до господарської юрисдикції.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 127/23144/18.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд, -
29.06.2017 між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - теплопостачальна організація-продавець, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Литвиновою Іриною Олексіївною (далі - споживач-покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії №11333 (далі - договір №11333, а.с. 8-10 том 1).
Відповідно до п. 1.1 договору, теплопостачальна організація-продавець відпускає споживачу-покупцю теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари на технологічні потреби, а споживач-покупець сплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені договором.
Теплопостачальна організація-продавець відпускає споживачу-покупцю теплову енергію на об'єкти, вказані в таблиці №2 згідно з встановленим планом теплоспоживання з 01.07.2017 по 01.08.2018 (таблиця №1, №2, є невід'ємними частинами договору). Оплата здійснюється з моменту зазначеного періоду дії договору (п. 1.4 договору №11333).
Відповідно до таблиці №2 до договору №11333 найменування об'єктів:
1) магазин "Одяг з Європи" за адресою м. Кривий Ріг, вул. Каштанова, буд. 48, загальною площею 62,5кв.м.
Згідно з п. 2.1 договору №11333 облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом. У разі пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку нарахування здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації-продавця, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. В разі періодичної повірки приладу обліку нарахування протягом першого місяця проводиться по середнім показникам приладу обліку, потім відповідно до визначених у договорі навантажень.
За змістом п. 3.1 договору №11333 споживач-покупець щомісяця до 15 числа самостійно отримує в теплопостачальной організації-продавця: рахунок-фактуру; акти звіряння розрахунків на початок та закінчення опалювального періоду; акти виконаних робіт; податкову накладну (платникам ПДВ) через програмне забезпечення "M.E.Doc1S".
Оплата за відпущену теплову енергію проводиться споживачем-покупцем щомісяця, самостійно, в грошовій формі, не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим на рахунок теплопостачальної організації-продавця із спеціальним режимом використання, що передбачено ст.19-1 Закону України "Про теплопостачання". Споживач-покупець має право роботи передоплату (п. 3.2 договору №11333).
Цей договір діє з 01.07.2017 по 01.07.2018 і вважається щорічно продовженим. Договір може бути розірваний у разі: взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття відповідного рішення судом; ліквідації однієї із сторін; наявності затвердженого акту про відключення об'єкту теплоспоживання у відповідності з Порядком відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води затверджений Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 №4. При наявності заборгованості за споживачем-покупцем, нарахування за договором припиняються, а договір не розривається до повного погашення заборгованості (п. 9.1 договору №11333).
З 05.11.2021 договірні відносини між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (який є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ "Криворіжтепломережа", режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021, що укладений в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VIII (далі - Індивідуальний договір).
Індивідуальний договір згідно з ч. 2 цього договору набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті виконавця (КПТМ "Криворіжтепломережа"). Розміщення тексту договору на сайті виконавця було здійснено 05.10.2021.
Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надане визначення: індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна.
Отже, після 05.11.2021 договірні відносини щодо надання Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - заявник) та Фізичною особою - підприємцем Литвиновою Іриною Олексіївною продовжилися відповідно до приписів Розділу IV Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а саме шляхом приєднання споживача до публічного договору - "Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії" (далі - Індивідуального договору, текст якого було опубліковано на офіційному веб-сайті виконавця послуги КПТМ "Криворіжтепломережа" від 05.10.2021).
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Теплове навантаження об'єкту (об'єктів), його (їх) площа лишилася не змінною, відповідно до дислокації договору №11333.
Згідно з п. 11 Індивідуального договору - обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між Споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року №315 (далі - Методика розподілу).
Пунктом 16 Індивідуального договору передбачено, що на час відсутності вузла комерційного обліку у зв'язку з його ремонтом, проведенням повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу.
В пункті 30 Індивідуального договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.
В пункті 31 Індивідуального договору зазначено - вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.
Відповідно до пункту 34 Індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
На виконання умов зазначених договорів Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" здійснено постачання теплової енергії відповідачу на протязі всього періоду передбаченого договорами та щорічними розпорядженнями виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального періоду", що підтверджується актами подання теплоносія на будинок та акти припинення подання теплоносія, зведеними відомостями розподілу теплової енергії, звітами про споживання та виставленими для оплати рахунками-фактурами (а.с. 16-25 том 1).
Тарифи передбачено:
- за період з 10.09.2020 по 30.11.2020 тариф за 1 Гкал 1502,30грн (з ПДВ) (згідно постанови НКРЕКП №1672 від 09.09.2020 для потреб інших споживачів);
- за період з 01.12.2020 по 24.10.2021 тариф за 1 Гкал 1814,34грн (з ПДВ) (згідно постанови НКРЕКП № 2264 від 30.11.2020 для потреб інших споживачів);
- за період з 25.10.2021 по теперішній час тариф за 1 Гкал 5065,99 грн (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 22.10.2021 №530 п.1.1.2 для потреб категорії "інші споживачі" КПТМ "Криворіжтепломережа").
Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача за теплову енергію за період з 04.12.2020 по 19.12.2022 склала 16341,31грн.
Плата за абонентське обслуговування, визначається відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VІІ від 09.11.2017, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг" із змінами згідно постанови Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 №928.
Відповідно п.п. 36, 37 Постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії", споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.
Згідно з розрахунком позивача сума абонентського обслуговування за період 05.11.2021 по 19.12.2022 складає 35,56грн.
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував інфляційні втрати у сумі 4702,63грн за період з березня 2021 року по грудень 2022 року та 3% річних у сумі 621,06грн за період з 23.02.2021 по 12.01.2023.
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №11333/14144 (вих. №1695/13 від 30.11.2022) про сплату заборгованості (а.с. 49, 50 том 1), яка останнім була залишена без відповіді та задоволення.
На час розгляду справи доказів сплати заборгованості сторонами суду не надано.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з поставкою позивачем теплової енергії за договором та виконанням/невиконанням відповідачем обов'язку щодо повної його оплати, наявність підстав для стягнення інфляційних втрат та 3% річних у розрахованих позивачем сумах.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 4 Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та теплопостачальною організацією.
Однак, за умов теплопостачання однією стороною та отримання теплової енергії іншою стороною, у сторін фактично склалися договірні правовідносини.
Як вбачається, позивач здійснював теплопостачання у житловому будинку, в якому знаходяться нежитлове приміщення відповідача, отже, опалення до приміщення здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід'ємною частиною системи опалення вказаного будинку, що свідчить про те, що відповідач фактично отримував теплову енергію в належному йому приміщенні.
У розумінні Закону України "Про теплопостачання" та Правил користування тепловою енергією, споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору.
Слід зазначити, що відповідно статті 1 Закону України "Про теплопостачання", зокрема, саме споживачі та постачальники теплової енергії є суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і, як наслідок, відносини у цій сфері встановлюються шляхом укладення договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії.
Разом з цим, визначальним для вибору виду договору для укладення між теплопостачальною організацією та споживачем, і, як наслідок, тарифу, який застосовуватиметься у розрахунках між сторонами, є саме визначення категорії, до якої відноситься споживач: населення, яке є власниками, орендарями житлових приміщень (квартир) і отримує послуги з централізованого опалення, укладає із теплопостачальною організацією договір про надання послуг з централізованого опалення із зазначенням встановленого тарифу на послугу з централізованого опалення; фізичні особи-підприємці, які використовують, зокрема, нежитлові приміщення у структурі багатоквартирних житлових будинків для здійснення у них підприємницької діяльності, укладають з теплопостачальними організаціями договори купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням у них встановленого тарифу для "інших споживачів".
Згідно з пунктом 1.5 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого постановою НКРЕКП від 25.06.2019 №1174 формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо. Тарифи формуються для таких категорій споживачів: населення; бюджетні установи; релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності); інші споживачі. Тарифи для кожної категорії споживачів визначаються на підставі економічно обґрунтованого розподілу витрат, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії.
Критерії розмежування споживачів на певні категорії визначені Листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.03.2015 № 2450/15/61-15 (далі - лист).
Так, зі змісту зазначеного листа вбачається, що згідно зі статтею 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Отже, оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами "для населення" здійснюють власники/користувачі житлового будинку, квартири, інших приміщень, призначених та придатних для постійного проживання в них, за умови їх використання виключно для постійного проживання.
Щодо оплати комунальних послуг за тарифами "для бюджетних установ" зазначено, що відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Отже, оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами "для бюджетних установ" здійснюють такі установи, які підпадають під ознаки зазначеної вище статті 2 Бюджетного кодексу України та відповідають належній структурі ознаки, а підтвердженням статусу "бюджетна установа" може бути витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Щодо оплати комунальних послуг за тарифами для "інших споживачів" комунальних послуг зазначено, що всі інші особи, які не підпадають під зазначені вище категорії, здійснюють оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами для "інших споживачів".
Таким чином, відповідач, який є власником нежитлового приміщення та фізичною особою - підприємцем, відноситься до категорії "інші споживачі" через неможливість віднесення останнього до першої та другої категорії споживачів.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно до приписів ст. ст. 525 і 526 Цивільного кодексу України та тотожних приписів ст.193 Господарського кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем не надано доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості за теплову енергію за період з 04.12.2020 по 19.12.2022 у розмірі 16341,31грн та заборгованості з абонентського обслуговування з 05.11.2021 по 19.12.2022 у сумі 35,56грн, з огляду на що суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат у сумі 4702,63грн за період з березня 2021 року по грудень 2022 року та 3% річних у сумі 621,06грн за період з 23.02.2021 по 12.01.2023.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку, судом порушень не встановлено.
Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За статтею 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих позивачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції. Відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Такі висновки суду засновані передусім на відсутності належних спростувань з боку відповідача цих обставин.
Таким чином, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 21700,56грн, з яких: 16341,31грн - заборгованість за теплову енергію, 35,56грн - заборгованість за послуги абонентського обслуговування, 4702,63грн - інфляційні втрати, 621,06грн - 3% річних.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у сумі 2684,00грн.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77- 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в загальному розмірі 21700,56грн, з якої: 16341,31грн за теплову енергію, 35,56грн за послуги абонентського обслуговування, 4702,63грн інфляційних збитків, 621,06грн 3% річних - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, ідентифікаційний код 03342184) 16341,31грн - заборгованості за теплову енергію, 35,56грн - заборгованості з абонентського обслуговування, 4702,63грн - інфляційних втрат, 621,06грн - 3% річних та 2684,00грн - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 29.05.2023.
Суддя В.О. Татарчук